Нові політичні події в Іраку і роль аль-Казимі на службі у Америки

Відповіді на питання
Друкарня

Питання: Як відомо, іракський парламент з переважаючою проіранською більшістю виразив вотум довіри аль-Казимі, незважаючи на те, що проіранські партії і представники Ірану в Іраку звинувачували цього чоловіка у вбивстві Сулеймані і у змові з Америкою.

Деякі відомі іранські політики відкрито називали аль-Казимі американським агентом. Чи означає це, що аль-Казимі користується сильною підтримкою з боку Америки, що дозволяє йому не надавати значення втручанням іранських політиків в Іраку? Чи продовжує Америка вважати Ірак своїм центром тяжіння? Чи є аль-Казимі відданим слугою Америки в Іраку у збереженні американського впливу у даному центрі тяжіння? Нехай винагородить Аллах Вас благом!

Відповідь: Для повної ясності відповіді на вищезгадані питання наведемо наступне:

1 — Америка надає першочергове значення Іраку, як нещодавно заявив президент США Трамп, вказавши на те, що Ірак є сильною і важливою країною , граючи провідну роль у регіоні у досягненні регіональної і міжнародної стабільності. Він підкреслив: «Сполучені Штати зацікавлені у зміцненні відносин між двома країнами і готові надати необхідну економічну допомогу для підтримки іракської економіки» (див. «https://www.independentarabia.com» за 11.05.2020). Тому Сполучені Штати сконцентрувались на цій країні, направивши для її окупації велику армію у кількості 250 тисяч солдатів, сформували альянс із 49 країн, в якому брало участь біля 50 тисяч солдатів поруч з групою сумно відомих охоронних компаній, таких як ЧВК «BlackWater» зі штаб-квартирою у штат Північна Кароліна, яка виконує брудні задачі: вбивства, замахи, грабежі, захист американських високопосадовців , їх центральних офісів і делегацій. Сполучені Штати розташували там на постійній основі свої військові бази. У справжній час діє три головні військові бази: «Айн-Асад» у провінції Анбар, авіабаза «Балад» у провінції Салах-уд-Дін і база «Аль-Таджі» на півночі Багдаду. Існує Стратегічна рамкова угода (SFA), підписана Сполученими Штатами та Іраком у 2008 році, в якій говориться: «Обидві сторони підтверджують істинне бажання цих двох країн встановити довгострокові відносини співпраці і дружби … Обидві сторони підтверджують ці довгострокові відносини в економічній, дипломатичній, культурній області та у сфері безпеки … Дана угода залишається в силі, поки будь-яка із двох сторін не надасть письмове сповіщення про намір завершити дану угоду. Завершення угоди повинно вступити у силу через один рік від дати такого сповіщення … З метою зміцнення безпеки і стабільності в Іраку сторони повинні продовжувати розвивати тісну співпрацю з питань оборони і забезпечення безпеки … і тому подібне». Дана угода є колоніальною угодою у повному змісті цього слова і надає Америці право втручатись у справи Іраку під приводом «розвитку двобічної тісної співпраці з питань оборони і забезпечення безпеки».

2 — В Іраку почались акції проти корупції , сімейності і зловживання посадовим положенням з боку відповідальних осіб Іраку , а також з причини збільшення безробіття серед людей, спаду громадських послуг, погіршення житлових умов і росту тарифів, зокрема — на електроенергію. Ці обурення зачепили регіони того електорату, який підтримував режим. Протести почались з 2010 року, потім кожен рік вони відновлювались і вщухали або після нанесення удару по протестуючим, або після брехливих обіцянок влади вдовольнити вимоги протестуючих, або після прийняття заходів по стримуванню цих протестів зусиллями деяких політичних сил, що входять у систему правління. Проте останні протести , які спалахнули на початку жовтня 2019 року, виявились іншими, оскільки протестуючі не погодились зупиняти своїх протести, незважаючи на жорсткі заходи придушення, вжиті проти них. Як і відмовились допомогти правлячому режиму ті політичні сили , які раніше могли стримувати протести.

Таким чином, проти протестуючих були вжиті найжорстокіші заходи придушення, такі як вбивство, поранення і арешт. Цього разу протести вилились у нападки на Іран. Протестуючі вилили свій гнів на іранців і підпалили консульства і центри Ірану через протистояння проіранських організацій в Іраку вимогам протестуючих. Іракський народ почав бачити пряму і опосередковану прив’язаність правлячого режиму і проіранських політичних партій і озброєних бригад до Америки. Тому народ влаштував масштабні акції протесту. Правлячий режим і прем’єр-міністр Аділь Абдуль-Махді виявились нездатними контролювати ситуацію , вирішити проблему і вдовольнити вимоги протестуючих, які почали вимагати скинення режиму. Це вимусило Аділя Абдуль-Махді об’явити про свою відставку 30 листопада 2019 року, щоб врятувати режим, і вже наступного дня парламент приймає це рішення. Аділь Абдуль-Махді стає головою тимчасового уряду. Президент республіки Бархам Салех був вимушений порушувати конституцію, відмовившись 26 грудня 2019 року від призначення Асаада аль-Ідані, кандидата від проіранської більшості у парламенті Іраку, для формування нового уряду з причини того, що протестуючі відкинули цього кандидата через його роль на посту губернатора Басри у ході спроб придушити там протести. Ці акції протесту виявились більш вражаючими, аніж минулі.

3 — У цей же час трапився наступний інцидент. 28 грудня 2019 року воєнізовані фракції, які входять до складу «Сил народної мобілізації» («Хашдаш-Шаабі») Іраку, без усілякого приводу випустили ракети по американській базі біля міста Кіркук на півночі Іраку. У результаті обстрілу загинув один американський підрядник, який працював на базі. По усій видимості , інцидент трапився випадково , оскільки за два місяці, а точніше — 19.10.2019, голова «Сил народної мобілізації» («Хашдаш-Шаабі») Фалех аль-Фаяд відвідав Вашингтон і зустрівся з міністром оборони Марком Есбером у присутності голови Об’єднаного комітету начальників штабів Марка Міллі. Фалех заявив, що на зустрічі обговорювали відносини між двома країнами, зокрема — військову співпрацю. І тут як сніг на голову трапляється вбивство американського підрядника. У відповідь на це 29 грудня 2019 року американці нанесли авіаудари по позиціям воєнізованого угрупування «Катаіб Хізбалла», яка входила до складу «Сил народної мобілізації» («Хашдаш-Шаабі»). Принаймні , 27 бійців «КатаібХізбалла» було вбито і біля 62 поранено. 3 січня 2020 року озброєні сили США, використовуючи ударні безпілотні літальні апарати, нанесли авіаудар по автоколоні поблизу міжнародного аеропорту Багдада. У результаті удару були вбиті Касем Сулеймані — командуючий спецпідрозділом «Аль-Кудс» у складі Корпусу Стражів Ісламської революції (КСІР) — який мав вплив на «Сили народної мобілізації» («Хашдаш-Шаабі»), — призначеним для проведення спецоперацій за межами Ірану.

Окрім Сулеймані загинув заступник командуючого «Силами народної мобілізації» («Хашдаш-Шаабі») Іраку Абу Махді аль-Мухандіс і чотири інших офіцери із Корпусу Стражів Ісламської революції (КСІР) — бригадний генерал, полковник, майор і капітан. США намагались використовувати ці події на свою користь і на користь свого президента, який бажав набрати очки, щоб підвищити свої шанси на другий строк президентства в Америці. Проте, по усій видимості, події спровокували антиамериканську риторику. І тому іракський парламент 5 січня 2020 року прийняв рішення скасувати будь-яку присутність іноземних сил на землях Іраку. Депутати почали вимагати від прем’єр-міністра негайно реалізувати це рішення. Голова тимчасового уряду Абдуль-Махді схвалив дане рішення. У відповідь на таке рішення іракського парламенту Америка пригрозила прийняти додаткові санкції проти Іраку. Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військові не покинуть Ірак, поки Багдад не розплатиться за побудовану у країні авіабазу. «У нас там надзвичайно дорога по вартості авіабаза. Будівництво коштувало нам мільярди доларів , — заявив Трамп, — Ми не підемо, поки вони не виплатять усі ці витрати . І якщо Ірак попросить вивести американський військовий контингент у недружньому і неприйнятному для нас виді, ми введемо санкції проти Іраку … яких вони не бачили ніколи, іранські санкції здадуться дрібницею» (див. «SkyNews» за 05.01.2020).

4 — Потім 8 січня 2020 року Іран об’явив про запуск десятків ракет по американській військовій базі . У результаті цих ракетних ударів Ірану по американським базам в Іраку загинуло 80 осіб, пише «TehranTimes». Іранські державні телеканали назвали операцію помстою за вбивство генерала Касема Сулеймані. Зі свого боку, Пентагон визнав факт ракетного обстрілу американської бази , при цьому заявивши, що ніхто із наявних на базах американських військових не постраждав. Згодом напруження цих подій почало вщухати без подальшої ескалації. Після цього Мухаммад Тауфік Аллаві, колишній міністр зв’язку в уряді Малікі, 2 лютого 2020 року об’явив про те, що президент республіки доручив йому сформувати новий уряд. Протестуючі виразили свою незгоду з висуненням кандидатури Аллаві, заявивши про те, що виступають проти політичних діячів, які були втягнуті у правлячий режим з миті американської окупації у 2003 році. Врешті решт Аллаві подав у відставку до спливання свого мандату. Потім 16 березня 2020 року президент республіки доручив сформувати новий уряд Аднану аз-Зарфі, який займав декілька посад у службах безпеки правлячого режиму, а також був губернатором у провінції Наджаф після американської окупації. Проте 9 квітня 2020 року аз-Зарфі вибачився і самоусунувся від формування іракського уряду.

У той же день, 9 квітня, президент Іраку Бархам Салех доручив голові іракської розвідки Мустафі аль-Казимі сформувати новий уряд. Причому факт того, що аль-Казимі є безпартійним, є порушенням конституції. Повідомляється, що аль-Казимі був супротивником режиму Саддама Хусейна за кордоном, і лише у 2003 році повернуся в Ірак у Сулейманію. Під час своєї роботи редактором американської газети новин «Al-Monitor», він рішуче відстоював необхідність зміцнення американсько-іракських відносин. В одній із своїх статей аль-Казимі писав: «При відстеженні американсько-іракських відносин після 2003 року можна побачити , що послаблення цих відносин відкриває двері перед іншими зовнішніми сторонами, з одного боку, а також завдає шкоди взаємним американсько-іракським інтересам в регіоні. Тому Іраку і Сполученим Штатам необхідно передивитись свої відносини в ім’я побудови міцних стратегічних відносин, які є гарантом балансу сил в регіоні і забезпечення взаємних інтересів обох сторін» (див. сайт al-monitor за 02.10.2015).

Він таємно і відкрито працює в інтересах американських служб безпеки і знаходиться у повній координації з американськими окупаційними силами в Іраку з самого повернення його у країну після 2003 року. Окрім того, раніше, у червні 2016 року, багатьох іракців здивувало те, що аль-Абаді раптово представив Аль-Казимі на пост голови національної розвідки Іраку. Адже ця посада є дуже делікатною і вимагаючою вельми надійної проамериканської людини. «У 2016 році прем’єр-міністр Хайдар аль-Абаді здивував іракців, призначивши журналіста і правозахисника Мустафу аль-Казимі начальником Іракської національної розвідувальної служби. І це у розпал війни проти організації «ІДІЛ» , яка окупувала частину країни в один із періодів до того, як іракській армії при підтримці міжнародної коаліції вдалось перемогти її» (див. «France 24» за 08.05.2020).

Більше того, Америка не приховувала своїх відносин з ним під час його служби у розвідці. У доповіді, опублікованій американським виданням «WallStreetJournal», помічник держсекретаря США по Близькому Сходу Девід Шенкер говорить: «Аль-Казимі проробив «блискучу роботу», будучи головою розвідки, і він готовий далі співпрацювати з американцями у якості прем’єр-міністра» («Aljazeera» з посиланням на «TheWallStreetJournal» за 30.05.2020). У 2017 році Аль-Казимі разом з тодішнім прем’єр-міністром Хайдаром аль-Абаді відвідав Саудівську Аравію . Усі бачили, як він люб’язно і міцно обіймав свого особистого друга — саудівського наслідного принца Мухаммада ібн Сальмана, який відданий справі служіння американцям!

5 — Іракський парламент 7 травня 2020 року виразив вотум довіри новому складу уряду, запропонованому кандидатом в прем’єр-міністри Мустафою аль-Казимі. У засіданні парламенту брало участь 255 представників із 329. І це, незважаючи на те, що Аль-Казимі звинувачується у наданні допомоги Америці у вбивстві Касіма Сулеймані і Абу Махді аль-Мухандіса. «У березні 2020 року один із лідерів військового угрупування «Катаіб Хізбалла» звинуватив Мустафу аль-Казимі у причетності до загибелі керівника сил «Кудс» Касема Сулеймані і Абу Махді аль-Мухандіса у результаті авіаудару США по міжнародному аеропорту Багдада 3 січня 2020 року» (див. «Alhurra» за 03.03.2020). «Першою реакцією проіранських громадських діячів стала атака ортодоксального шиїтського священнослужителя Алі аль-Курані, відомого своєю наближеністю до ліванського військового угрупування «Хізбалла», на Мустафу аль-Казимі зі звинуваченням у виконанні американських планів» (див агенство новин al-ain.com за 15.05.2020). При уважному розгляді можна побачити , що проіранські партії проголосували за новий кабмін, сформований зусиллями аль-Казимі, і виразили вотум довіри йому, хоча раніше вони називали аль-Казимі американським агентом і звинувачували його у причетності до вбивству іранських військовослужбовців, у т.ч. Сулеймані і аль-Мухандіса. Причому не тільки це — аль-Казимі відхилив усі прохання проіранських партій і не захотів ділити з ними портфелі, тобто позбавив їх міністерських «трофеїв». Усе це вказує на те, що Америка має великий вплив на ці партії — як безпосередній, так і опосередкований через Іран.

Що ж стосується публічної напруженості з Іраном, то це ніщо інше , як пилу у вічі. Навіть вбивство Сулеймані не спровокувало у Тегерані нічого, окрім гучної бурі, яка незабаром вщухла, як нібито нічого і не трапилось через залаштункові зв’язки з Америкою. І швидше усього, ці етноконфесійні партії в Іраку не розуміють, що їх позбавили міністерських портфелів не для того, щоб покарати їх, а, швидше, для того, щоб поглинути хвилю гніву, яка охопила іракську вулицю,оскільки ця хвиля знов почали зростати після послаблень заходів по боротьбі з коронавірусом вірусом в Іраку. Це означає , що більша частина цих партій на усі сто віддана Америці або напряму, або через Іран. Вони настільки злагоджено виразили вотум довіри, що деякі політичні оглядачі та ЗМІ почали говорити про існування деякої домовленості чи угоди! Ібрагім аз-Зубайді в інтерв’ю газеті «Al-Arab» сказав: «Деякі політичні коаліції і блоки в Іраку відкинули Мустафу аль-Казимі і видали низку прокламацій , в яких говорилось, що аль-Казимі є американським агентом і напряму причетний до вбивства Касема Сулеймані і Абу Махді аль-Мухандіса». Далі він відмічає: «Як ви бачили і бачите, політичні сили одностайно підтримали аль-Казимі у парламенті,як нібито нічого і не було. Варто тільки їм отримати останні директиви і розпорядження Вищого шиїтського керівника із іранського посольства в Багдаді чи дядька Дональда Трампа із посольства США в Іраку. Хіба це не представлення якоїсь розуму незрозумілої вистави?». Тим не менш, всупереч усім звинуваченням аль-Казимі отримав вотум довіри і був «розхвалений» у прес-релізі про стратегічний діалог між Америкою і Іраком. Як зазначає видання «Al-Jazeera.net» з посиланням на «The WallStreet Journal» за 30.05.2020: «Ірак і США мають намір провести стратегічний діалог у середині наступного місяця, щоб визначити умови майбутніх двобічних відносин».

6 — Під час парламентської сесії, яка схвалила новий кабмін, аль-Казимі назвав свій уряд тимчасовим і заявив про те, що він має намір провести дострокові вибори. У своєму виступі він сказав: «Одним із пріоритетів нового уряду є проведення дострокових виборів у відповідь на істинні вимоги народу», — щоб тим самим догодити протестуючим і опозиціонерам. Окрім цього, він зазначив: «Підготовка до чесних виборів потребує державного контролю в усіх сферах. У першу чергу , право на володіння зброєю повинно бути тільки у держави і його армії під командуванням головнокомандуючого озброєними силами, щоб не перетворити країну на арену для зведення рахунків і не допустити різного роду замахувань на землях Іраку» (див. «BBC» за 07.05.2020).

Отримання аль-Казимі вотуму довіри стало важливим досягненням і хорошою новиною для Америки, яка намагається утвердити розроблений нею режим правління і налагодити його нормальну роботу, щоб забезпечити стабільність свого впливу в Іраку і легітимізувати цей вплив. Саме тому держсекретар США Майк Помпео одразу зателефонував Мустафі аль-Казимі і привітав його з отриманням вотуму довіри на пост прем’єр-міністра Іраку. У своєму аккаунті соціальної мережі «Twitter» за 7 травня 2020 року держсекретар написав: «Сьогодні відбулась чудові розмова з новим прем’єр-міністром Іраку Мустафою аль-Казимі. Обговорили термінову і важку працю по проведенню реформ, вимагаємих іракським народом». Також він додав: «Я обіцяв допомогти йому у реалізації цього відважного плану». Представник Держдепартаменту США Морган Ортагус зазначила: «На підтримку нового уряду Сполучені Штати продовжать зняття санкцій в енергетичній сфері і дадуть 120-денний дозвіл на купівлю електроенергії із Ірану «у якості відображення нашого бажання допомогти створити підходящі умови для успіху» (див. «KuwaitNewsAgency» за 07.05.2020).

Потім президент США Дональд Трамп особисто поговорив з аль-Казимі. «Сьогодні президент Дональд Трамп говорив з прем’єр-міністром Іраку Мустафой аль-Казимі, щоб привітати його з утвердженням у Раді представників Іраку», — говориться у заяві представника Білого дому Джадда Діра.«Президент США виразив підтримку Іраку під час триваючої глобальної пандемії коронавірусу і підкреслив загальну зацікавленість у досягненні ґрунтовного розгрому «ІДІЛ». «Президент Трамп також закликав прем’єр-міністра звернутись до вимог іракського народу щодо проведення реформ і законних дострокових національних виборів», — додав представник Білого дому (см. alhurra.com за 12.05.2020).

7 — Однією із перших дій аль-Казимі на його першому засіданні зі своїми міністрами 9 травня 2020 року стало перепризначення Абдуль-Вахаба ас-Сааді на посаду голови так званого «антитерористичного агентства» в Іраку. На своєму брифінгу аль-Казимі заявив: «Ми вирішили перепризначити нашого брата, героя,генерал-лейтенанта Абдуль-Вахаба ас-Сааді на раніше займаєму ним посаду командуючого контртерористичними силами». «Як відомо, контртерористичні сили вважаються елітними підрозділами іракської армії, які навчені і озброєні американськими озброєними силами. Вони зіграли ключову роль у якості спису у війні проти «ІДІЛ» на протязі 2014–2017 років» (див. «AnadoluAjansı» за 09.05.2020).

таааааааааТелеканал «Al-Arabiya» за 11 травня 2020 року повідомив, що «рішення Мустафи аль-Казимі про повернення Абдуль-Вахаба аль-Сааді та його просунення по службовій лінії на посаду командуючого контртерористичним відділом було викликано вимогами вулиці. Адже контртерористичний відділ в Іраку є проамериканським до крайності. «У середині 2017 року американський звіт назвав «контртерористичний відділ» кращим винаходом США в Іраку. «Даний відділ, який входить у склад іракської армії, був заснований Сполученими Штатами з критеріями відбору і підготовки, які могли бути суворими і аналогічними тим, які використовувались для набору спеціальних оперативних сил США, згідно доповіді , опублікованої Вашингтонським інститутом політики на Близькому Сході» (див. «Arabi21» за 30.09.2019).

Згідно попередньому джерелу, факт неприродного підвищення ас-Саади по посадовій лінії від бригадного генерала у 2006 році, а потім генерал-майора — у 2008 році завдяки проамериканському агенту аль-Малікі, вказує на ступінь упевненості Америки у відданості цього іракського генерала. Даний відділ користувався популярністю серед народу завдяки двом чинникам, які так і не зрозуміли повсталі іракські вулиці. По-перше, саме Америка заборонила контртерористичному відділу вбивати протестуючих. І це той же американський метод, який був використаний в Єгипті у 2011 році, коли єгипетська армія поклялась не застосовувати сили проти демонстрантів. І для народу це було прийнятно до такого ступеня, щоб дозволити армії сформувати військову раду після зміщення Хосні Мубарака. Іншими словами, Америка хотіла обновити іракський контртерористичний відділ, ввести туди нові обличчя, щоб даний відділ став альтернативою для усіляких можливих змін. По-друге, іракський народ думав, що зміщення ас-Сааді з раніше займаємої посади по наказу прем’єр-міністра Іраку Аділя Абдуль-Махді вказує на незгоду першого з останнім, тобто народ порахував ас-Сааді опозиціонером правлячому режиму, яким управляв Абдуль-Махді. Тому народ захотів ас-Сааді у якості альтернативи. Інше пояснення тому, що трапилось, неприпустимо по тій причині, що іракські протестуючі рішуче відкидають іранський і американський впливи в Іраку.

Ми про це згадували у попередньому виданні за 4 грудня 2020 року: «Америка залаштунково управляє Іраком майже напряму. Кількість співробітників американського посольства у Багдаді складає 16 тис. осіб, які стежать за роботою усіх іракських міністерств , особливо нафтового сектора і сектора безпеки. Це найбільше посольство Америки у світі. У неї багато військових баз в Іраку, найбільш відомою і яких є авіабаза «Айн аль-Асад» в аль-Анбарі… В останній тиждень листопада Америка активізувала свої делегації , 23 листопада 2019 року на базу «Айн аль-Асад» відбувся неочікуваний візит віце-президента США Пенса, а через тиждень, 27 листопада 2019 року, Америка направила у Багдад голову Об’єднаного комітету начальників штабів армії США Марка Міллі. Це свідчить про активне американське спостереження , особливо враховуючи, що Ірак представляє особливу важливість для Сполучених Штатів … Примітним став той факт, що контртерористичний відділ в Іраку , який представляє собою найбільшу військову силу, сформовану американцями і оснащену найкращою військовою технікою, далекий від політики придушення протестів. По усій видимості, протестуючі на площі Тахрір в Багдаді розглядають цю службу як рятівника від корумпованих політиків, оскільки вони підняли великий портрет зміщеного по наказу Абдуль-Махді заступника командуючого контртерористичними силами Абдуль-Вахаба ас-Сааді. Усе виглядає так, ніби протестуючі згодні з тим, щоб ця сила зіграла роль у пошуку відповідного рішення».

8 — Висновок: аль-Казимі є відданим слугою Америки в Іраку. Підтвердженням тому служать наступні факти:

а) Біографія аль-Казимі: «Під час своєї робити редактором американської газети новин «Al-Monitor» у 2015 році він рішуче відстоював необхідність зміцнення американсько-іракських відносин».

б) Займав пост голови розвідки: «У доповіді, опублікованій американським виданням «WallStreetJournal», помічник держсекретаря США по Близькому Сходу Девід Шенкер говорить: «Аль-Казимі здійснив «блискучу роботу» , будучи головою розвідки, і він готовий далі співпрацювати з американцями у якості прем’єр-міністра».

в) Відкритий і дружній зв’язок з Мухаммадом ібн Сальманом: «У 2017 році аль-Казимі разом з тодішнім прем’єр-міністром Хайдаром аль-Абаді відвідав Саудівську Аравію. Усі бачили, як він люб’язно і міцно обіймав свого особистого друга — саудівського наслідного принца Мухаммада ібн Сальмана, який відданий справі служіння американцям».

г) Отримання вотуму довіри іракського парламенту 7 травня 2020 року при прямій і опосередкованій — через Іран — підтримці Америки,яка натиснула на проіранські партії, щоб вони схвалили аль-Казимі, незважаючи на те, що останній звинувачується у наданні допомоги американцям у вбивстві Касема Сулеймані і аль-Мухандіса, а також в реалізації «американського порядку денного». Усе це вказує на дійовий вплив Сполучених Штатів на Іран. Що ж стосується публічної напруженості з Іраном, то це — ніщо інше, як пил у вічі.

д) Перепризначення Абдуль-Вахаба ас-Сааді 9 травня 2020 року на посаду командуючого контртерористичним загоном в Іраку. Як відомо, контртерористичні сили вважаються елітними підрозділами іракської армії , які навчені і озброєні силами США. «У середині 2017 року американський звіт назвав «контртерористичний відділ» кращим винаходом США в Іраку» (див. «Arabi21» за 30.09.2019).

Усе це показує ступінь «прихильності» , якою користується аль-Казимі у Америки. Народу Іраку треба розуміти це, перш ніж обернеться це нерозуміння великими стражданнями і жалкуваннями!

9 — Завершую даний аналіз одним словом і говорю: «Ірак не стане вільним і не зможе повернути колишню славу і міць, стати великою вагомою державою, здатною відбити усі злі підступи США, Британії та інших імперіалістичних наддержав, поки не повернеться до джерела своєї слави і величі — ісламської ідеології шляхом встановлення істинної держави Ісламу — Праведного Халіфату за методом пророцтва». Всевишній Аллах говорить:

وَلِلَّهِ الْعِزَّةُ وَلِرَسُولِهِ وَلِلْمُؤْمِنِينَ وَلَكِنَّ الْمُنَافِقِينَ لَا يَعْلَمُونَ

«Велич належить Аллаху, Його Посланцю і віруючим, але лицеміри не знають цього» (63:08).

 

11 Шавваля 1441 р.х
02.06.2020 р.

Головне меню