Напруженість між США і Китаєм через Тайвань

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Що стоїть за напруженістю відносин між США і Китаєм через Тайвань? В чому причина цієї напруженості?

Чому США провокують Китай, відправляючи спікера Палати представників США та інших членів Конгресу в Тайвань? Яку цінність представляє острів для Китаю і для Америки? Чи рухається проблема до війни, чи ситуація заспокоюється?

Відповідь: Щоб з’ясувати істинні причини зростаючої напруженості навколо Тайваню і мотиви провокацій, необхідно згадати деякі деталі цієї проблеми:

1. Америка вважає Китай своїм конкурентом номер один на міжнародному рівні. Китайська економіка — дуже велика, і вона росте швидше, аніж американська. Це загрожує тим, що Китай через деякий час займе перше місце у світі по економіці. Економічна міць Китаю поступово перетворюється у військову міць, тому що рік за роком збільшуються його військові витрати, а разом з цим розвиваються традиційні і ядерні можливості китайської армії. Ріст в цих областях призводить до росту і політичних амбіцій Китаю. Одним із прикладів виступає проект «Шовковий шлях», який приніс Китаю політичний і економічний вплив в низці країн, особливо в Азії. Таке положення справ не подобається Америці. Тому вона об’явила торгову війну Китаю і почала будувати військові союзи в Азії, щоб протистояти Китаю і не допустити його підйому.

2. Тайвань — це великий острів площею 36 тис. км², з населенням 24 млн. людей і з 26-ою економікою у світі, яка славиться електронно-чіповою промисловістю. По нинішнім міркам, це повноцінна держава. Проте стати такою острову перешкоджають декілька чинників — історія, жителі-китайці і місцеположення (140 км від материкового Китаю). З цієї причини Китай розглядає острів як бунтівну провінцію. Політична історія Тайваню стала причиною натягнутих відносин з Китаєм. В 1949 році до влади на материковому Китаї прийшла Комуністична партія. Скинуті правителі Китаю («Китайська національна партія» («Гоміньдан»)) перебрались на Тайвань, який у той час був на їх боці. Разом з ними переселились два мільйона китайців,які були ворогами Комуністичної партії, і вони встановили свою столицю у місті Тайбей. Таким чином, колишні правителі Китаю (до приходу до влади комуністів) утримували під своєю владою острів Тайвань, і їм допомагала американська військова парасолька, яка поширилась до цих місць. В 1955 році Америка підписала угоду про взаємну оборону з Тайванем як з «Китайською Республікою», тому що Америка у той час не визнавала Китайську Народну Республіку, якою правила Комуністична партія Китаю. Америка неодноразово втручалась, щоб захистити Тайвань (Китайська Республіка), і навіть надала йому постійне членство в Раді Безпеки ООН.

3. Америка після деяких домовленостей з Пекіном погодилась включити в Раду Безпеки ООН замість Тайваню КНР, тобто ту частину Китаю, яка знаходиться під управлінням Комуністичної партії Китаю. З того часу Сполучені Штати підтримують політику «одного Китаю», тобто не визнають незалежність Тайваню, але у той же час зберігають з ним оборонну угоду, щоб запобігти анексії з боку материкового Китаю. Таким чином, Америка є активним учасником тайванського питання на протязі більше сімдесяти років. Сьогодні Америка ставиться до Тайваню як до незалежної держави, але офіційно не визнаючи його незалежності, і встановлює з ним політичні, торгові, економічні і військові відносини, не говорячи вже про захист у виді американського флоту. У Америки є спеціальний заклад, який виконує функції посольства в Тайбеї, хоча офіційно посольством не називається.

4. Такою є історія народження Тайваню як політичного утворення, окремого від основного Китаю. Сьогодні міць Китаю значно зросла, і він став ваговою силою на міжнародній арені. Він набув великого впливу в Азії, особливо в економічному плані, але нездатність вирішити проблему Тайваню як бунтівного регіону представляє собою слабке місце КНР. І якщо Китай в минулому не боявся і до сих пір не боїться військової міці Тайваню і вже точно вірить в свою здатність силою повернути острів, то війни з Америкою через Тайвань він боявся і боїться і досі. Це ясно спостерігається в нинішній кризі, де Америка проявляє твердість по відношенню до Китаю. На міжнародному рівні Китаю було досить того, що світ не визнав незалежності Тайваню. Це добре відома і узгоджена з Америкою політика під назвою «Один Китай». Але всупереч тому багато країн на чолі з Америкою ставляться до Тайваню як до незалежної держави. В цілому Китай не створював ніяких серйозних криз навколо Тайваню, щоб не ставити перешкоди перед своїми торговими відносинами зі світом.

5. Америка використовує Тайвань, щоб спровокувати і принизити Китай і показати його слабкість, якщо він нічим не відповість на американську провокацію. Але якщо Китай відповість на цю американську провокацію і почне захищатись, тоді Тайвань перетвориться на трясовину, в якій ув’язне Китай. Тобто Америка ставить Китай перед дилемою, в якій будь-який варіант означає поразку. Саме це спостерігається сьогодні в усіх маневрах по тайванському питанню. Без якої-небудь реальної причини Америка об’явила про намір спікера Палати представників США Ненсі Пелосі відвідати Тайвань. Очікуваною датою візиту було 3 серпня 2022 року. Китай розлютився і попередив Америку, що та заплатить, якщо Пелосі відвідає Тайвань. «Пекін попередив, що літаки, які порушують заборонену для польотів зону в повітряному просторі Тайваню, можуть бути збиті» («Al Shorouk», 02.08.2022). Але Америка підняла ставки в цій провокації. Пелосі, ігноруючи погрози з боку Китаю,здійснила візит на борту військового літака США у супроводі 13-ти інших військових літаків, які вилетіли з американської військової бази в Японії.

6. Китай об’явив про початок масштабних військових навчань в Тайванській протоці, включаючи пуски ракет, і почав вимагати від США дотримуватись політики «одного Китаю», узгодженої між двома сторонами з 1971 року. Питання візиту Пелосі було майже закрито, але цьому завадили рішучі наміри Америки підсилити провокацію. По спливанню деякого часу на Тайвань прибула інша делегація американських конгресменів. Таким чином Вашингтон проявив рішучість у питанні протистояння Китаю. «Згідно повідомленню установи, що виконує функції посольства Вашингтона в Тайбеї, у неділю, 14 серпня через декілька днів після того, як Китай провів військові навчання поблизу острову у відповідь на візит спікера Палати представників США Ненсі Пелосі, на Тайвань прибула іще одна делегація конгресменів США» («Independent Arabia», 14.08.2022). У відповідь Китай почав нові військові маневри в протоці, а США об’явили, що їх флот і авіація провели транзитні операції в Тайванській протоці, щоб підкреслити свободу пароплавства в ній. Тайвань теж показав зуби, провівши військові маневри, які імітують відбиття китайської атаки на острів. Таким чином, між Америкою і Китаєм спалахнула тайванська криза, яку можна описати в декількох пунктах:

а) Китай в гніві і готується до можливої війни. «Міністерство оборони Китаю заявило, що візит американських законодавців представляє собою порушення суверенітету і територіальної цілісності Китаю, виставляючи США порушником світу і стабільності в Тайванській протоці. В заяві вказується, що Народно-визвольна армія Китаю продовжує тренуватись і готуватись до війни, рішуче захищає національний суверенітет і територіальну цілісність, і вона буде рішуче подавляти будь-які форми сепаратизму, «незалежності Тайваню» і іноземного втручання» («Independent Arabia», 14.08.2022).

б) Америка продовжує провокувати, утворювати союзи і підбурювати Китай. «Командуючий Сьомого флоту США віце-адмірал Карл Томас у вівторок, 16 серпня, під час зустрічі в Сінгапурі заявив, що рішення Китаю запустити ракети над Тайванем треба засудити як безвідповідальне» («Independent Arabia», 14.08.2022). Потім віце-адмірал почав нацьковувати азіатські країни на Китай, заявивши: «Якщо ви не будете протистояти йому, то він може неочікувано перетворитись у щось подібне островам в Південно-Китайському морі, які зараз є військовими аванпостами». Перед цим президент США чітко відповів, що Америка буде битись разом з Тайванем, якщо Китай нападе на нього. «Президент США Джо Байден попередив, що Китай «грає з вогнем» у питанні Тайваню, і пообіцяв втрутитись військовим шляхом, щоб захистити острів у випадку нападу. А у відповідь на пряме питання, чи будуть Сполучені Штати захищати Тайвань у військовому відношенні, якщо Китай вторгнеться, у той час як вони не втрутились, щоб захистити Україну, Байден відповів: «Так. Це зобов’язання, яке ми взяли на себе» («BBC», 23.05.2022). В останні часи спостерігаються інтенсивні провокації у відношенні Китаю на Тайвані. Також спостерігається демонстрація Китаєм своєї військової міці навколо Тайваню, що супроводжується погрозами. Окрім того, ми бачимо входження американських лінкорів і літаків в ту ж протоку, а також постійні виклики на адресу Китаю на порозі його територій. Враховуючи усе це, можна сказати, що криза дуже серйозна, тому що саме Америка підштовхує Китай до подальшому загостренню. Вона з роками концентрує свої армії в Азії через можливу військову конфронтацію з Китаєм. Тому Америка прискорила кроки по створенню нових військових альянсів проти Китаю, таких як альянс AUKUS з Австралією і Великобританією, і по зміцненню існуючих, таких як альянс QUAD з Японією, Індією і Австралією. Тобто Америка вдається до військових загроз поруч з економічними, на тому підґрунті, що перше ефективніше другого.

в) Здається, Китай усвідомив, що ці плани пов’язані з великою політикою Америки по стримуванню Китаю, і проблема не пов’язана з Тайванем. Тому він демонструє свої військові здібності. В заяві, поширеної Східним командуванням китайської армії, говориться, що 15 серпня Народно-визвольна армія Китаю організувала багатоцільове озброєне патрулювання і бойові маневри в морі і повітряному просторі навколо Тайваню («Independent Arabia», 14.08.2022). «Окрім того, китайські військові заявили, що сьогодні вони провели маневри біля Тайваню, щоб створити те, що вони назвали серйозним стримуючим чинником для Вашингтона і Тайбея,які продовжують будувати політичні виверти і підривати мир і стабільність в Тайванській протоці. В тому ж контексті міністерство оборони Китаю заявило, що його сили продовжують тренуватись і готуватись до війни, рішучому захисту національного суверенітету, придушенню будь-яких форм незалежності Тайвані і спроби іноземного втручання. Міністерство попередило Америку і правлячу в Тайбеї «Демократичну прогресивну партію», що використання Тайваню для стримування Китаю приречено на поразку» («Al Jazeera», 15.08.2022). Окрім того, Китай 17 серпня 2022 року направив частину своїх сил в Росію для проведення спільних навчань з російською армією, як нібито погрожуючи Америці і даючи їй зрозуміти, що Росія підтримує Китай в тайванській кризі.

7. Такими є аспекти тайванської кризи, створюючи яку Америка хоче підкорити собі Китай. Також треба зазначити чотири взаємозв’язані питання:

а) Америка стала боятись економічних війн з Китаєм через силу китайської економіки. Але через велику різницю в військовій міці Америка не боїться військової конфронтації з Китаєм. Тому загострення тайванського питання треба розглядати як чітку і жорстку американську політику, скеровану на те, щоб перемістити конфлікт із економічної площини у військову, де Америка значно перевершує Китай. Можливо, зайнятість Росії війною в Україні зводить нанівець будь-яку можливість російської військової підтримки Китаю у випадку війни за Тайвань. І, по усій видимості, в цій війні не буде місця використанню ядерної зброї.

б) Якщо Америці вдасться втягнути Китай у війну на Тайвані, а потім разом зі своїми союзниками ввести проти нього економічні санкції, аналогічні тим, які були введені проти Росії, тоді економічна велич Китаю опиниться під дуже великою загрозою. І в такому випадку Америка доб’ється своїх цілей по стримуванню китайської міці. Ці очікувані санкції проти Китаю, у випадку вторгнення на Тайвань, стануть для Америки великим досягненням і в той же час виявляться дуже болючими для класу найбагатших людей Китаю, займаючих високі пости в правлячій Комуністичній партії. І якщо інтереси цього впливового класу будуть ущемлені до такої міри, що він буде працювати як п’ята колонна всередині Комуністичної партії Китаю, бажаючи досягти взаємної згоди з Америкою.

в) Із усього того, що було сказано вище, з’ясовується, що напруженість навколо Тайваню виходить від Америки і рухається в висхідному напрямку. Також ясно,що озадаченість Америки війною в Україні не заважає їй нарощувати ескалацію з Китаєм. Раніше Америка відхилила пропозицію Польщі поставити Україні МіГі радянського виробництва в обмін на те, що Америка поставить Польщі F-16. Американська сторона заявила, що її авіазаводи працюють над поставкою Тайваню бойових літаків, тим самим показавши, що війна в Україні не відволікла її від Китаю. Такою є обстановка навколо тайванської кризи і такі її мотиви.

г) Що стосується питання про те, чи рухається ця криза до війни чи вона заспокоюється, то більш ймовірно, що ескалація кризи скерована на те, щоб зайняти Китай проблемою біля кордонів і не дати йому можливості допомогти Росії у війні проти України. Таким чином, Америка створила кризу для Росії в Україні, а для Китаю — на Тайвані, щоб послабити обох. І вона доб’ється свого, якщо Росія і Китай ясно не усвідомлять, наскільки небезпечна трясовина, яку приготувала їм Америка в Україні і на Тайвані. Ми говоримо, що це більш ймовірно, тому що ймовірність війни чи, принаймні, військових сутичок завжди зберігається. Будь-яка непрорахована помилка при такому зближенні армій і почастішання провокацій може призвести до війни.

8. В наші дні в цьому світі домінують крупні країни, які не переслідують справедливість і добро, а швидше, оплутані несправедливістю і злом з голови до п’ят. Якщо їх інтереси вимагають знищення землі і людей, то вони роблять це. Якщо їх бажання вимагають пролиття крові і поширення зла, то вони, не роздумуючи, роблять це. Ми спостерігаємо повторення історії, адже раніше так само ж стикнулись дві великі імперії — Римська і Перська. Як і ті імперії були зруйновані віруючими, так і сьогодні великі держави будуть зруйновані руками віруючих. В світі знов з’явиться Праведний Халіфат за методом пророцтва, який принесе людству спокій і мир. Аллах говорить:

وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَۖ قُلۡ عَسَىٰٓ أَن يَكُونَ قَرِيبٗا

«І скажуть: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).

 

25 Мухаррама 1444 р.х.
23.08.2022 р.