Питання: «Лідер кенійської опозиції Раіла Одінга в понеділок 22.08.2022 подав позов до Верховного суду щодо результатів президентських виборів, на яких переміг його опонент, заступник діючого президента Уільям Руто.
Інформаційне агентство «Associated Press» повідомило, що сьогодні вранці Одінга подав скаргу до Верховного суду, який, згідно закону, повинен дати відповідь на протязі 14 днів» («Anadolu Agency», 22.08.2022). Раніше, 15 серпня 2022 року, було об’явлено, що на президентських виборах, які відбулись в Кенії 9 серпня 2022 року, Уільям Руто з невеликим відривом переміг свого опонента Одінгу. В ході виборчої кампанії колишній президент Кеніата виступив проти свого заступника Уільяма Руто і підтримав свого опонента, лідера опозиції Одінгу, після того, як між ними відбулось примирення. Чи було це грою Кеніати, де він підтримує свого супротивника Одінгу і виступає проти свого заступника Руто, щоб забезпечити перемогу заступника над супротивником? В чому секрет дій Америки у відношенні Кенії? Чи зберігається конфлікт між Америкою і Британією в Кенії?
Відповідь: Для більшої ясності розглянемо питання в декількох пунктах:
1 — Наш інтерес до Кенії обумовлений тим, що країна є частиною Африканського Рога — стратегічно і економічно важливого ісламського регіону,більшість жителів якого складають мусульмани, які довгий час перебували під владою Ісламу. Країни Африканського Рогу тісно зв’язані одна з одною, і більшість із них була колонізована Британією. Кенія була зв’язана з мусульманським султаном Занзібара, поки її в кінці XIX сторіччі не колонізувала Британія. Кенія, хоча і отримала незалежність в кінці 1963 року, але тільки формально, тому що правителі показують свою залежність від Британії. Один за другим Кенію очолювали британські агенти: Джомо Кеніата (1963–1978), Деніел арап Моі (1978–2002), Мваі Кібакі (2002–2013) і син першого президента — Ухуру Кеніата (2013–2022). Британія вміло передавала владу в Кенії від отців до дітей, щоб країну очолювали тільки віддані їй агенти.
2 — Америці вдалось набути агентів із опозиції, наприклад — Одінгу, чиє плем’я є третім по чисельності в країні. Саме тому в країні почалась колоніально-політична боротьба, що набуває племінного характеру. Кенійські партії вважаються племінними і у цілому користуються підтримкою своїх племен. Племінна приналежність — це головний взаємозв’язок між членами однієї партії. Кожного разу, як проходять вибори, в ході протестів, викликаних результатами виборів, проливається кров з причини фанатичного захисту свого одноплемінника. Уільям Руто, об’явлений переможцем на останніх виборах, походить із племені Календжін так само, як і колишній президент Деніел арап Моі. Руто з гордістю нагадує, що є учнем цього колишнього президента і що приєднався до його партії в 1992 році.
3 — Згідно офіційним результатам, Руто переміг з невеликим відривом, отримавши 50,5%, у той час як Одінга отримав 48,8% голосів. Примітно, що в Вищій виборчій комісії трапився розкол. Голова виборчої комісії Вафула Чебукаті заявив: «Ми пройшли шлях, забезпечивши кенійцям свобідні,чесні і заслуговуючи на довіру вибори, і це був нелегкий шлях». У той же час заступник Джуліана Чірера заявила: «Ми не можемо прийняти результати, які будуть об’явлені, через непрозорий характер останнього етапу всезагальних виборів» («BBC», 15.08.2022). Четверо із семи членів виборчої комісії відмовились визнати ці результати, що викликало підозри в фальсифікації. Тому по країні прокотилась акція проти результатів голосування. «В уникнення сумнівів я хотів би повторити, що ми повністю і беззаперечно відкидаємо результати президентських виборів, проголошені учора паном Чебукатті», — сказав Одінга («Anadolu Agency», 16.08.2022). Потім він подав офіційний позов до Верховного суду. Інформаційне агентство «Associated Press» повідомило, що сьогодні вранці Одінга подав скаргу до Верховного суду, який, згідно закону, повинен дати відповідь на протязі 14 днів» («Anadolu Agency», 22.08.2022). Якщо суд вдовольнить позов, на протязі 60 днів по закону знов відбудуться вибори. І ймовірність цього дуже велика, оскільки опозицію треба якось примусити замовчати, а також з причини того, що різниця в голосах між двома партіями дуже мала, а виборча комісія розділена. До того ж, повторне проведення виборів допоможе уникнути насильства і безладів. Це дає опозиції надію на перемогу на повторних виборах, якщо вони будуть проведені, або між двома партіями буде укладена угода, згідно якої Одінга займе пост прем’єр-міністра, якщо такий пост знов буде заснований.
4 — Як зазвичай, опозиція, програвши вибори, стверджує, що підсумки голосування були сфальсифіковані, тим більше, в Кенії опозиція є проамериканською, а переможець — пробританським. Так само ж відбувається в інших країнах, де американські агенти перемагають на виборах, а англійські агенти протестують. Кожна сторона хоче перемогти будь-якими шляхами і використовує силу свого впливу, якщо вона знаходиться при владі. На виборах 2007 року кожна із сторін заявила про свою перемогу на виборах. Як наслідок, між двома сторонами конфлікту почались зіткнення, пролилась кров, загинуло біля 1200 людей, сотні тисяч були вимушені покинути місця свого проживання через міжплемінні зіткнення. Тоді англійці пішли на хитрість, віддавши лідеру опозиції Одінгі новозаснований пост прем’єр-міністра і залишивши свого агента Кібакі на чолі держави. При цьому важливо пам’ятати, що в руках президента зосереджені усі важелі влади, і він може завадити прем’єр-міністру в здійсненні будь-яких планів. Але Кеніата, який переміг на виборах 2013 року, скасував пост прем’єр-міністра, щоб повністю монополізувати владу. На виборах 2017 року опозиція заявила про фальсифікації і почала вимагати від Верховного суду провести повторні вибори. І вони відбулись у жовтні того ж року. Опозиція їх бойкотувала, а переможцем були об’явлені Кеніата і його заступник Уільям Руто. В справу втрутився президент США Барак Обама, тому що він — кенійського походження, закликавши до спокою і визнанню результатів виборів. Він розумів, що на повторних виборах знов переможуть британські агенти, тому що вони усе іще контролюють країну. Обама не хотів псувати відносини з правителями Кенії, щоб зберегти американський вплив в Кенії і продовжити спричиняти на них тиск. Таким чином, американські агенти в майбутньому збережуть шанси на перемогу. Але Британія зі своїми агентами кожного разу вдається до хитрощів, щоб зберегти свій хиткий вплив в Кенії. Її агент Кеніата, прикидаючись, проявив свою прихильність до американському агенту Одінгі і таким чином добився перемоги британського агента Руто.
5 — Раіла Одінга вже п’ятий раз висуває свою кандидатуру на президентських виборах і програє. Раніше він балотувався в 1997, 2007, 2013 і 2017 роках, але агенти англійців, що контролюють політичне життя в Кенії, не дали йому можливості перемогти. Він сподівався змінити Ухуру Кеніату, який був президентом два строки поспіль і не може балотуватись на тертій згідно з конституцією. Одінга уклав мир з Кеніатою після рукостискання 9 березня 2018 року, поклавши край багатомісячним кривавим зіткненням між їх прибічниками, тому що прибічники Одінги не визнали перемогу Кеніати, а сам він об’явив себе президентом Кенії. Цим рукостисканням вони об’явили про завершення протиріч між собою і визнанні Кеніати президентом. Одінга похвалив Кеніату за «почуття патріотизму, проявлене на початку діалогу, який привів до рукостисканню». Деякі подумали, що вони досягли угоди, яка передбачає, що Одінга стане наступником Кеніати або що стане агентом Британії. Але Кеніата та інші британські агенти не обманулись цим примиренням, а швидше, використали його в своїх інтересах. Кеніата зіграв свою роль під час виборчої кампанії, продемонструвавши, що підтримує Одінгу, і заявивши, що «Руто не заслуговує і не повинен займати більш високий пост в країні, аніж зараз». Руто відповів: «Кеніата хоче, щоб Одінга змінив його, тому що йому потрібен президент-маріонетка» («BBC», 16.08.2022).
6 — Партія Руто об’єдналась з партією Кеніати, коли вони домовились в 2012 році. Потім їх правляча «Ювілейна партія» 8 вересня 2016 року розширилась, об’єднавши в собі 11 партій, щоб брати участь в виборах 2017 року. Партію очолив Кеніата, тому що в 2013 році це був політичний альянс на підтримку його передвиборчої кампанії. Руто ж був його союзником і заступником обидва строки президентства. Також Руто був прибічником давнього англійського агента, колишнього президента Деніела арапа Моі, і в ті часи він агітував молодих лих людей в його підтримку . Ця активність не зашилась непоміченою, і Деніел арап Моі почав просувати його на державні посади . Завдяки цьому Руто займав такі посади, як міністр внутрішніх справ, міністр сільського господарства і міністр вищої освіти. Міжнародний кримінальний суд (МКС) звинуватив його разом з Кеніатою в скоєнні злочинів в 2007 і 2008 роках. Але у роки головування Європи МКС виправдав їх обох. Кеніата був виправданий в 2014 році, а Руто був виправданий в 2016 році. Отож, вони разом балотувались на виборах 2017 року і об’явили про свою перемогу на них. Кеніата став президентом, а Руто — його заступником. Отож, Руто є одним із добре зарекомендувавших себе агентів англійців. І навряд чи Британія так легко відмовиться від нього, замінивши його Одінгою, агентом Америки, згідно якійсь угоді, якщо тільки це не є добре організованою англійцями грою.
7 — Кеніата відвідав Британію в період з 26 по 29 липня 2021 року і зустрівся з прем’єр-міністром Джонсоном, об’явивши, що метою візиту є «зміцнення стратегічного партнерства між двома країнами». Сторони підписали нову угоду про співпрацю в області оборони строком на п’ять років. Кеніата об’явив, що угода скерована на «поглиблення співпраці між двома країнами в рішення загальних проблем безпеки у Східній Африці» («BBC»). Британія не вчинила так, як Америка, яка підняла питання про «Архів Пандори», проблему прав людини і корупції, коли Кеніата відвідав цю країну. Британія не підняла усі ці питання, тому що правителі Кенії повністю підкоряються їй. Варто зазначити, що Британія має дві військові бази в Кенії по угоді між двома країнами. Одна із них знаходиться недалеко від Найробі, столиці Кенії. Її задача полягає в тому, щоб зберегти лояльність кенійських правителів до Британії і в деякій мірі грати роль в сусідніх країнах, захищаючи там британський вплив. Друга база знаходиться на півночі Кенії, її задачею є навчання і підготовка британських військ до бойових дій в пустинних і напівпустинних районах. Британські війська тренуються на площі, яка в чотири рази перевищує полощу,яку британська армія використовує в своїй країні, із застосуванням зброї і боєприпасів, імітуючи реальні бойові дії. Якщо вірити повідомленням ЗМІ, то британські війська, які воювали в Афганістані, пройшли підготовку саме на цій базі в Кенії. Це іще одне пояснення того, чому Америка надає такого значення Кенії. Їй не подобається наявність в Кенії британських військових баз, і вона хоче, щоб їх там не було.
8 — Ймовірно, Британія під час візиту Кеніати попросила його відвідати з візитом Америку, проявивши свою повагу до неї і підтвердивши примирення з Одінгою, щоб вона в майбутньому не зривала вибори. Це і стало причиною візиту Кеніати в Сполучені Штати по спливанню двох місяців після візиту в Британію. Президент США Байден прийняв президента Кенії Ухуру Кеніату 14.10.2021, і він став першим африканським президентом, якого прийняв американський президент. Прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила, що два президенти обговорять міцні двобічні відносини, а також «необхідність прозорості і підзвітності у внутрішній і міжнародній фінансових системах». Ім’я Кеніати згадувалось в «Архіві Пандори», забраному Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів. В ньому говорилось, що Кеніата, який появляв свою рішучість боротись з корупцією, таємно володіє разом з шістьма членами своєї родини мережею із 11 офшорних компаній, одна із яких володіє акціями на суму 30 мільйонів доларів. Говорячи про цю інформацію, Псакі додала: «Президент давно засуджує зловживання в міжнародній фінансовій системі. Але це не означає, що ми не будемо зустрічати людей, з якими не згодні. Є низка питань, над якими ми зацікавлені працювати з Кенією. Це і буде головною метою зустрічі двох президентів. Вони обговорять зусилля по захисту демократії і прав людини, просуненню миру і безпеки, прискоренню економічного росту і боротьбі зі зміненням клімату» («France-Presse», 14.10.2021).
Америка намагалась використовувати важелі тиску на Кеніату, щоб він об’явив про свою підтримку проамериканського кандидата Одінги. Він так і зробив, підтримавши кандидатуру Одінги. Але ця підтримка не була щирою, швидше, це було лицемірством, щоб не дати приводу Америці роздути скандал навколо його особистості. Але навіть при цьому для Кеніати було практично неможливо балотуватись на третій строк, і Америка вже натякнула на те, що вона проти подібного роду порушення законів. Держсекретар США Блінкен відвідав 17 листопада 2021 року Кенію в рамках свого тижневого турне по країнам Африки, в ході якого він так само ж відвідав Нігерію і Сенегал. Перебуваючи в столиці Нігерії, Блінкен заявив: «Між тим, уряди стають менш прозорими. Ми бачимо, як це відбувається по усій Африці — лідери ігнорують обмеження на кількість строків, фальсифікують чи відкладають вибори, використовують соціальні невдоволення для отримання і збереження влади, арештовують діячів опозиції, розправляються зі ЗМІ і дозволяють службам безпеки жорстоко застосовувати обмеження, пов’язані з пандемією» («Asharq Al-Awsat», 21.11.2022).
Кеніата також використав внутріпартійні важелі, щоб активувати підтримку на користь Руто. Очевидно, що однопартійці домовились, розуміючи обстановку і розклад сил. Вони висунули кандидатуру Руто, хоча і робили вид, що виступають проти нього.
9 — Багато африканських країн, які перебувають під європейським впливом, в тому числі — Кенія і Сенегал, використовуються для підсилення Китаю перед лицем Америки, яка, в свою чергу, хоче розширити свій вплив на Чорному континенті. Сенегал, який перебуває під французьким впливом, зміцнює відносини з Китаєм. 29 і 30 листопада 2021 року в столиці Сенегалу Дакаре пройшов Форум китайсько-африканської співпраці, де міністр іноземних справ Сенегалу Айсата Таль Саль заявила: «У нас є суверенна дипломатія, із якої ми нікого не виключаємо». У той же час вплив Америки в Африці залишається обмеженим, на відміну від британського і французького впливу. Тому Америка намагається розширити свій вплив різними способами і працює над тим, щоб конкурувати з економічним впливом Китаю, завдяки якому Британія і Франція підсилюють своїх агентів в Африці. Нещодавно, 06.01.2022, член Держради і міністр іноземних справ КНР Ван И відвідав Кенію і зустрівся з президентом Кеніатою, який сказав: «Китай — не тільки щирий друг Кенії, але і партнер, з яким розвивається тісна співпраця. Досягнення Кенії в області розвитку були б неможливі без рішучої підтримки Китаю. Кенія готова до подальшому поглибленню взаємовигідної співпраці з Китаєм для досягнення загального розвитку». Між тим, міністр іноземних справ Китаю Ван И заявив: «Китай готовий зміцнювати всебічну співпрацю з Кенією,щоб допомогти їй розширити свої можливості в області розвитку, прискорити індустріалізацію, а також підсилити солідарність і координацію з нею в міжнародних справах і багатобічних відносинах». Китайський міністр представив «ініціативу мирного розвитку на Африканському Розі». Кеніата ж сказав: «Ця ініціатива відповідає нагальним потребам країн Африканського Рогу, і Кенія готова зіграти свою роль у цьому відношенні» («Xinhua News Agency», 06.01.2022). Усе це хвилює Америку, яка працює над тим, щоб нанести удар по європейському впливу в Африці, а також обмежити зростаючу міць Китаю.
10 — Британський вплив в Кенії як і раніше сильний, і більшість політичних гравців в цій країні є її агентами. Британія може консолідувати цих агентів, коли виникає необхідність, і може розділити їх, коли виникає така потреба. Якщо є необхідність в примиренні між її агентами і агентами Америки,щоб поділити з ними владу, зберігаючи при цьому контроль над країною, Британія робить це і доручає своїм агентам укласти відповідні угоди. І якщо їй вдається поставити свого агента Руто при владі і примусити замовчати опозицію, тоді вона не доручає своєму агенту укладати угоди. Ці агенти — в повному розпорядженні своїх хазяїв, а в обмін вони хочуть лише влади так само ж, як і американські агенти. Таким є положення агентів в будь-якій країні. Що стосується Америки, то вона не покине поле битви і буде працювати над зміцненням свого впливу в Кенії. Їй плювати на кровопролиття, хаос і безлади в цій та інших африканських країнах. Вона працює різними способами і методами, будь то економічний, політичний, на рівні безпеки чи військовому рівні, над привабленням агентів в цих двох секторах, прикриваючись інвестиціями в безпеку і допомогою в навчання армії і сил безпеки. А потім вона готує перевороти, як це було в Малі, чи провокує повстання, як це було в Чаді, де хвилювання призвели до вбивству агента Франції Ідріса Дебі.
Таким чином, африканські країни, більшість із яких є мусульманськими, залишаються ареною міжнародних конфліктів, особливо між Америкою, Британією і Францією. Єдина надія позбутись від колоніального панування, яке зберігає відсталість в найбільш багатих по ресурсам країнах, — це повернення Халіфату за методом пророцтва. Посланець Аллаха ﷺ передвіщав його відновлення, сказавши:
ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ
«Потім буде Халіфат за методом пророцтва» (Ахмад).
1 Сафара 1444 р.х.
28.08.2022 р.
