Питання: У книзі «Соціальна система» згадується: «Посланець ﷺ сказав:
إِذَا زَوَّجَ أَحَدُكُمْ خَادِمَهُ عَبْدَهُ أَوْ أَجِيرَهُ فَلاَ يَنْظُرْ إِلَى مَا دُونَ السُّرَّةِ وَفَوْقَ الرُكْبَةِ فَإِنَّهُ عَوْرَةٌ
«Якщо один із вас одружив свого раба чи найманого робітника на своїй невільниці (аль-хадім), нехай не дивиться на те, що [у неї] нижче пупка і вище колін» (Абу Давуд).
Цей хадіс використовується у якості доказу на дозволеність бачити чоловікам те, що не є ауратом у жінок, і навпаки (жінкам у чоловіків). Звідси питання: у чому різниця між поглядом на те, що нижче пупка і вище колін, до видачі заміж і поглядом на це після її заміжжя?
Відповідь: Здається, у Вас виникла плутанина у даному аспекті. Для початку скажемо, що використане у хадісі слово «аль-Хадім» означає як «раб», так і «рабиня» (невільниця). Проте у даному випадку хадіс говорить про видачу заміж невільниці. До заміжжя бачити аурат рабині вважається дозволеним для її хазяїна, бо вона є частиною його майна. Проте після заміжжя хазяїн не може бачити її аурат. Йому дозволяється бачити лише те, що вище пупка і нижче колін, навіть якщо вона продовжує залишатись його рабинею. Також варто відзначити, що після заміжжя рабині з рабом чи найманим робітником решті усіх інших чоловіків (окрім хазяїна) не дозволяється (харам) дивитись на її тіло; винятком будуть лише обличчя і кісті рук. І тут неважливо, залишилась вона рабинею після заміжжя чи ні.
Що стосується самого тексту «Якщо один із вас одружив свого раба чи найманого робітника на своїй невільниці», то треба відзначити, що вираз «якщо один із вас» говорить про особу, яка робить дану дію (фаіль), а вираз «на своїй невільниці» приводиться у якості першого об’єкту, на кого падає дія «одружить», тобто воно буде мафьульбіхі авваль. Що стосується слів «раба» і «найманого робітника», то вони приводяться у якості другого об’єкту, на кого падає дія дієслова «одружить», то це мафьульбіхі сані. При цьому обидва вирази ніяк не виступають у якості роз’яснення «на своїй невільниці», тобто не є атфом баян.
Даний хадіс виступає доказом на дозволеність (мубах) хазяїну рабині бачити її аурат, бо вона є його майном. Проте після її заміжжя хазяїну не дозволяється (харам) бачити те, що нижче пупка і вище колін, навіть якщо вона продовжила залишатись його рабинею після свого заміжжя.
19 Джумада аль-уля 1425 р.х.
06.07.2004 р.
