Стрімкі військові дії у Судані

Для повної ясності розділимо відповідь на декілька пунктів:

1. Стрімкі військові дії в Судані

• Так, дійсно, стрімкі військові дії в Судані вражають. Після початку війни між двома правлячими сторонами в Судані у квітні 2023 року бойові дії проходили в обмеженому колі, в плані контролю над територіями. Кожна із сторін утримувала позиції, які їй вдалось зайняти, і просунення однієї сторони проти іншої протягом минулих місяців було незначним. 25 січня 2025 року суданський сайт «Al Rakoba» повідомив, що «протягом цілого року у війні, яка почалась 15 квітня 2023 року, суданська армія не добилась помітних успіхів, окрім відновлення будівлі державного радіо і телебачення, а також деяких районів в Омдурмані у березні 2024 року. При цьому вона дотримувалась оборонної тактики для збереження військових об’єктів».
• З вересня 2024 року ситуація почала змінюватись. Суданська армія почала перегруповуватись, відкидаючи тактику «стратегічного терпіння» і «тривалого вичікування», і почала активно відкривати фронти проти Сил швидкого реагування (RSF). Армія взяла під контроль мости Халфая і Білого Нилу, відкрила шлях до центру столиці і район Північного Хартуму. Потім події почали розвиватись іще більш стрімко. Менше аніж за місяць, 11 січня 2025 року, армія зуміла повернути контроль над містом Вад-Медані, яке знаходилось під владою RSF. Це місто, яке є центром штату Ель-Гезіра і розташовано у центрі Судану, стало ключовою точкою у конфлікті. Його стратегічне значення визначається тим, що це друге за величиною місто країни і його центральне розташування дозволяє контролювати забезпечення військ в інших штатах, особливо в столичному регіоні. Захоплення Вад-Медані суданською армією стало серйозним ударом для сил RSF, викликавши хаос в їх рядах. Втрата цього міста ослабила здатність RSF забезпечувати свої сили в районі Хартуму. Окрім того, RSF позбавились відправної точки для атак на інші частини штатів Ель-Гезіра, Сеннар, — Білого Нілу і Східного Судану. Це серйозно звузило їх стратегічні перспективи і надії на розширення свого впливу. 20 січня 2025 року «Independent Arabia» написала: «Голова Суверенної ради і головнокомандуючий армією генерал Абдель Фаттах аль-Бурхан під час свого візиту до звільненого Вад-Медані натякнув на підготовку масштабного військового наступу проти решти сил RSF в Хартумі і його околицях».

2. Після встановлення контролю над Вад-Медані суданська армія почала активно наступати в столичному регіоні:

• 25 січня 2025 року BBC повідомило: «Суданська армія об’явила, що відновила контроль над нафтопереробним заводом, розташованим до півночі від Північного Хартуму, після більше аніж року боїв з Силами швидкого реагування».
• 24 січня 2025 року кореспондент «Al Arabiya» повідомив, що суданська армія прорвала блокаду, встановлену силами RSF навколо Генерального штабу армії в Хартумі, яка тривала півтора року. Також суданські місцеві джерела повідомили, що армійські сили зняли осаду з табору військ зв’язку після боїв в центрі Північного Хартуму.
• 25 січня 2025 року суданський сайт «Al Rakoba» повідомив: «Армія добилась найбільшого військового прориву в столиці Хартумі, зумівши спільно з союзними силами зняти осаду з двох своїх об’єктів: Генерального штабу в центрі Хартуму і штабу військ зв’язку. Також їй вдалось поєднати ці об’єкти з військовою базою в районі Ваді Сайдна, розташованої до півночі від Омдурману. Окрім того, армія відновила контроль над нафтопереробним заводом Аль-Джалі і прилеглими житловими і військовими об’єктами».
• 4 лютого 2025 року «Al Arabiya Net» опублікувала на своєму веб-сайті наступне: «Армія і сили, які її підтримують, за останні години увійшли до південно-східних штатів Хартуму, просуваючись із штату Ель-Гезіра…».
• 2 лютого 2025 року сайт «Youm7» опублікував: «Кореспондент «Al-Qahera News» повідомив у терміновому випуску, що суданська армія відновила контроль над низкою сіл в районі Східного Нілу в штаті Хартум».

3. Очевидно, що Суданська армія розгорнула бойові дії з ціллю вигнати RSF із трьох місць столиці і повернути контроль армії, яка є символом держави в Судані. Також аль-Бурхан відмовився вести переговори з заколотниками. Аналізуючи ці події, можна зазначити наступне:

• Суданська армія припиняє політику «стратегічного терпіння» і «довгого вичікування», при цьому не спостерігається значної зміни у балансі сил між сторонами. Це означає, що армія вдалась до вирішального наступу, хоча мала можливість зробити це з самого початку війни у квітні 2023 року, але не вживала таких кроків. Такий розвиток подій не відбувається просто так, без причин!
• Дійсно, RSF несуть втрати в столиці після втрати міста Вад-Медані, проте вони не приваблюють підкріплення із районів, де зосереджена їх основна сила (Дарфур), а, навпаки, відступають туди. Фактично, вони покидають позиції у столиці заради зміцнення свого впливу в Дарфурі, де контролюють чотири із п’яти штатів регіону. У той же час бойові дії в Дарфурі знов спалахнули з новою силою, і, судячи з усього, перевага там залишається за RSF. Також помітно, що суданська армія, замість того, щоб вимусити супротивника до капітуляції, відкриває для нього коридори у бік Дарфуру!
• Інформація, опублікована «Independent Arabia» 20 січня 2025 року підтверджує вищевикладене. В статті говорилось, що сили RSF використовують мости Маншія і Суба на Східному Нілі для відступу до своїх контрольованих районів в Джабаль-Аулія, який є майже єдиним відкритим маршрутом до Західного Судану і далі до Дарфуру. Відступ також включає співробітників служб безпеки, їх родини і тих, хто з ними співпрацює. В статті говориться: «Втрати RSF в центральному Судані щоденно вимушують людей великими групами відступати у бік Дарфуру через обмежені і відомі коридори, які суданська армія залишила відкритими в межах своїх тимчасових планів». Також було зазначено, що сили RSF активно проводять набір нових бійців в Дарфурі: «Вони продовжують інтенсивно вербувати молодь із арабських племен, підтримуючих їх, спричиняючи тиск на лідерів племен … сили RSF повідомили в своєму Telegram, що декілька племен в Касі і Едд аль-Фурсані (Південний Дарфур) об’явили про свою повну відданість силам RSF і скерували до їх рядів 50 000 бійців».

4. Таким чином, Дарфур готується стати ареною майбутньої війни, де перевага буде на боці Сил швидкого реагування, які вважають цей регіон своєю опорою:

• 20 січня 2025 року «Independent Arabia» повідомила: «В заяві офіційного представника сил RSF повідомляється, що вони змогли повністю взяти під контроль райони Хальф, Дрішкі і Мао в Північному Дарфурі».
• 25 січня 2025 року «France 24» повідомила: «В Ель-Фаширі, столиці Північного Дарфуру, спалахнули запеклі бої між силами RSF і об’єднаними суданськими силами, включаючи армію, озброєні угрупування опору, поліцію і місцеві оборонні формування».
• 25 січня 2025 року «Independent Arabia» пише: «На західному фронті, після того як сили RSF попередили суданську армію і об’єднані суданські сили і надали їм 48 годин, щоб покинути Ель-Фашир, столицю Дарфуру, вони почали наступ на місто. Бої з армією і об’єднаними силами тривали понад шість годин після світанку 24 січня 2025 року».
• Усе це свідчить про те, що події, які стрімко розвиваються в Судані, рухаються в одному напрямку — до відновлення контролю суданської армії над більшістю територій країни, залишивши західну частину, зокрема Дарфур, під контролем сил RSF. Якщо ця тенденція продовжиться, країна фактично буде розділена. Сили RSF, які контролюють обширні території Дарфуру (окрім міста Ель-Фашир), раніше могли забезпечувати свої війська в Ель-Гезірі і столичному штаті, але, незважаючи на усі заяви, вони відступили до Дарфуру. Це вказує на участь міжнародних сил, які, ніби граючи у шахи, управляють пересуненнями на полі бою, розставляючи фігури на суданській «дошці» на свій розсуд!

5. Неможливо не помітити, що ці стрімкі зміни на полі бою співпадають з новими заявами, які виходять із Вашингтону:

• 26 січня 2025 року BBC повідомило: «7 січня цього року, за декілька днів до передавання влади новому уряду, адміністрація уходячого президента Байдена звинуватила сили RSF у скоєнні геноциду у регіоні Дарфур» на заході Судану. У зв’язку з цим були введені економічні санкції проти керівництва RSF і семи компаній, припускаємо фінансованих ОАЕ. Проте через декілька днів, 16 січня, американська адміністрація наклала санкції на головнокомандуючого суданською армією і фактичного правителя країни, генерала Абдель Фаттаха аль-Бурхана, звинувачуючи його в «дестабілізації і перешкоджанні демократичному переходу в Судані», заморозивши при цьому усі його активи в США».
• Таким чином, стає цілком очевидним, що зміни на суданській арені є прямим відображенням змін в США. Коли США відкрили «суданську справу», що проявилось у введенні санкцій проти обох сторін конфлікту, воюючі сторони почали перегрупування згідно з новою мапою контролю. США проводять негласний перегляд своєї політики, і ця необхідність виникла у зв’язку з переходом влади до нової адміністрації. Очевидно, що новий президент США Трамп вибирає новий курс для своєї адміністрації, скерований на пошук рішень гарячих питань, які відповідають інтересам США і підвищують його власний авторитет. Він вважає, що в його арсеналі є «Угоди Авраама» про нормалізацію відносин з єврейським утворенням, і він хоче розширити їх, включивши до них Судан. Іще до своєї інаугурації він сприяв укладанню угоди по Газі і тепер хоче предстати як миротворець, діючий з позиції сили. Цей новий підхід в Вашингтоні включає до себе і Судан, і війну в ньому. Президент Трамп хоче підштовхнути Судан до участі в «Угодах Авраама» по нормалізації відносин з єврейським утворенням. Колишній американський дипломат і експерт по африканським питанням Девід Шинн припустив, що нова адміністрація президента Дональда Трампа буде більш активно просувати ці зусилля, «особливо враховуючи, що новий держсекретар Марко Рубіо дуже зацікавлений у суданський справі». Він також зазначив, що під час першого строку адміністрації Трампа Судан був у центрі уваги, і тоді зусилля привели до початку нормалізації відносин між Суданом та «Ізраїлем» в межах «Угод Авраама».
• Це також підтверджується словами міністра іноземних справ Судану Алі Юсуфа. 23 січня 2025 року газета «Asharq» опублікувала: «Міністр розкрив наявність бачення і програми для перегляду американської політики у відношенні Судану, яка почнеться після вступу нової адміністрації на посаду. Він додав: «Є час для взаємодії з новою американською адміністрацією». Також газета «Akhbar Sudan» 25 січня 2025 року повідомила, що держсекретар США Марко Рубіо зустрівся зі своїм єгипетським колегою Бадром Абдель-Аті в межах зміцнення стратегічних відносин між США і Єгиптом. Політики обговорили розвиток ситуації в Судані, підкресливши необхідність спричинення тиску на сторони конфлікту з ціллю припинення бойових дій і розширення гуманітарної допомоги.

6. Виходячи із цього, найбільш ймовірним є те, що події в Судані координуються і управляються адміністрацією Трампа, і їх ціль полягає у наступному:

• Прискорення американського плану по створенню умов для розділення країни між маріонетками США на основі передачі Дарфуру під контроль силам RSF і правління Хамідті, у той час як суданська армія під керівництвом аль-Бурхана зберігає контроль над центром і сходом Судану. Ми вже згадували про це у відповіді на питання від 19 грудня 2023 року, де сказали: «Америка готує умови для розділення країни... якщо цього вимагатимуть її інтереси. Коли інтереси Америки вимагатимуть нового розколу, як це відбулось з Південним Суданом, вона здійснить цей розкол в Дарфурі… Проте, здається, час для цього іще не прийшов, а підготовка до нього вже йде». Зараз здається, що цей процес прискорюється, і США наближаються до нового розділення країни, аналогічно тому, як вони добились відокремлення Південного Судану. Якщо Трамп зуміє реалізувати цей план, це буде вкрай небезпечно. Ісламська Умма повинна виступити проти цього і не мовчати, як це було при відокремленні Південного Судану!
• Підштовхування Судану до участі в ініціативі Трампа по нормалізації відносин з єврейським утворенням. Раніше у відповіді від 19 березня 2023року ми вже говорили про нормалізацію відносин Судану, де зазначалось, що «нормалізація заборонена з точки зору Шаріату, оскільки означає визнання окупанта Палестини — однієї із найдорожчих земель мусульман. Цей окупант щоденно нападає на її жителів, руйнує їх дома, вбиває їх дітей і конфіскує їх майно. Тим не менш, Суверенна рада Судану заявила, що його Абдель Фаттах аль-Бурхан зустрівся в Хартумі з головою МЗС єврейського утворення Елі Коеном і обговорив перспективи спільної співпраці, особливо в сфері безпеки і військових питань. МЗС Судану підтвердило, що сторони домовились просуватись уперед на шляху нормалізації відносин …». Тепер же здається, що президент США Дональд Трамп стрімко рухається до реалізації цього плану, не розтягуючи його на етапи, як це робив його попередник Байден.

7. Усе це робить картину подій в Судані іще більш ясною, і стає очевидним, що за нею стоїть Вашингтон. Жителі Судану і мусульмани у цілому повинні усвідомити, що це війна, в якій загинули десятки тисяч людей і понад 12 мільйонів суданців були вимушені покинути свої дома. Ця війна зруйнувала сільськогосподарську систему країни, яка вважалась «світовою житницею», і призвела до краху важливих економічних секторів. Усе це відбулось через безглузду війну між маріонетками. Аль-Бурхан, Хамідті та їх наближені ведуть цю війну заради інтересів Америки і зміцнення її впливу в Судані, а також відтісняння сил, пов’язаних з європейцями. Такою є реальність… Обидві сторони конфлікту проявили байдужість до крові мусульман, їх прибічники і підкорені повинні були зупинити цей злочинний шлях. Проте розпалювання ненависті кожної сторони проти іншої і потік крові засліпили їх, і вони не побачили, наскільки суворо Іслам забороняє пролиття крові мусульман власними руками. Передається в благородному хадісі від Ахнафа ібн Кайса, який сказав: «Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ сказав:

إِذَا تَوَاجَهَ الْمُسْلِمَانِ بِسَيْفَيْهِمَا فَالْقَاتِلُ وَالْمَقْتُولُ فِى النَّارِ قَالَ: فَقُلْتُ: يَا رَسُولَ اللَّهِ هَذَا الْقَاتِلُ فَمَا بَالُ الْمَقْتُولِ ؟ قَالَ: إِنَّهُ قَدْ أَرَادَ قَتْلَ صَاحِبِهِ.

«Якщо два мусульманина зійдуться в бою, схрестивши свої мечі, то і вбивця, і вбитий опиняться у Вогні». Я спитав: «О, Посланець Аллаха, вбивця зрозуміло, але чому ж і вбитий?!» Він відповів: «Адже і він хотів вбити свого товариша!» (Бухарі). Так що ж сказати, якщо ця війна ведеться в інтересах Америки та її маріонеток? Що може бути іще більш серйозним і жахливим?

На завершення: «Хізб ут-Тахрір», лідер, який не обманює свій народ, звертається до вас, о, жителі Судану:

Ви відгукнулись на заклик халіфа Усмана (р.а.), ви прийняли Іслам в 31 році за хіджрою, ставши його частиною протягом сотень років…

Ви — нащадки Алі ібн Дінара, який побудував «Абьяр Алі» в місці міката (місце початку іхраму для паломників), слугуючи паломникам, а потім пав шахідом у битві з невірними, здобувши одну із двох великих нагород …

Ми закликаємо вас виступити проти цієї злочинної тріади: розколу країни через відокремлення Дарфуру після відокремлення півдня, зрадницької нормалізації відносин з єврейським утворенням, яке окупувало Благословенну землю і сіє на ній нечестя, а також проти братовбивчої війни, яка розпалюється між мусульманами.

Відкиньте цю тріаду і прагніть до того, щоб в країні була тільки та армія, яка скеровує свою зброю проти невірних колонізаторів, адже в цьому міститься найбільша перемога. Чи дасте ви відповідь?

يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ

«О ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя» (8:24).

7 Шабана 1446 р.х.
6 лютого 2025 р.