Питання: Ми чуємо, як вчені говорять: «Атрибути Аллаха і Його чудові імена є тавакуфійя (обмежені текстами Шаріату)». Що це означає?
Відповідь:
Коли ми говоримо, що види поклоніння є тавакуфійя, це означає, що ми обмежуємось у їх розумінні тим, що прийшло в тексті Шаріату, не додаючи і не убавляючи нічого, а лише обмежуючись розумінням самого шаріатського тексту.
Також коли ми говоримо, що атрибути Аллаха є тавакуфійя, це означає, що ми повинні обмежуватись в їх розумінні тим, що прийшло в тексті Шаріату, не додаючи і не убавляючи нічого і обмежуючись і вдовольняючись лише тим, про що гласять ці самі шаріатські тексти.
Але, є різниця між розумінням текстів, які відносяться до поклоніння, і розумінням текстів, які стосуються атрибутів і чудових імен Аллаха. Тексти, пов’язані з поклонінням, можна усвідомити, оскільки вони описують фізичні дії людини чи матеріальні речі.
Щодо ж текстів, які відносяться до сутності Аллаха, Його імен, атрибутів чи дій то ми здатні зрозуміти лише малу їх частину. Адже сутність Аллаха не подібна тим речам, які ми можемо осягнути, Його атрибути не подібні тому, з чим ми стикаємось в житті, а Його дії не схожі на наші. Нам не дозволено уподібнювати Творця Його створінням, адже сказано:
لَيْسَ كَمِثْلِهِۦ شَىْءٌۭ ۖ
«Немає нічого подібного Йому» (42:11).
Ми також не повинні заперечувати що-небудь із Його атрибутів і не повинні надавати їм тілесної постаті (таджсім). Наприклад, коли Аллах говорить:
يَدُ ٱللَّهِ فَوْقَ أَيْدِيهِمْ
«Рука Аллаха над їх руками» (48:10),
нам не дозволено стверджувати, що у Аллаха немає руки, тому що це буде татіль (заперечування). Нам також не дозволено стверджувати, що Його рука подібна нашій, тому що це буде ташбіх (уподібнення) і таджсім (надання тілесної форми).
Також, коли Аллах говорить:
ءَأَمِنتُم مَّن فِى ٱلسَّمَآءِ أَن يَخْسِفَ بِكُمُ ٱلْأَرْضَ
«Невже ви упевнені, що Той, Хто на небесах, не примусить землю поглинути вас?» (67:16),
нам не дозволено стверджувати, що Аллах не на небесах, але також не дозволено стверджувати, що Він на небесах в якому-небудь фізичному змісті.
Коли Аллах говорить:
وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلْمَلَكُ صَفًّۭا صَفًّۭا
«і твій Господь прийде з янголами, які вишикувались рядами» (89:22),
ми не повинні говорити: «Ні, Він не прийде», адже це буде заперечення (татіль) тексту. Але ми також не повинні говорити: «Він прийде так само, як приходять люди», адже це буде уподібнення (ташбіх) Творця створінням. Замість цього ми повинні сказати: «Ми віримо в це, тому що це від нашого Господа. Ми віримо в це без знання про те, як само це відбувається. Ми віримо так, як того бажає наш Господь і як це відповідає Його досконалості».
Це і є зміст тавакуф (обмеження шаріатськими текстами) у відношенні атрибутів і чудових імен Аллаха.
Хочу також згадати слова Аллаха:
وَهُوَ مَعَكُمْ أَيْنَ مَا كُنتُمْ ۚ
«І Він з вами, де б ви не були» (57:4).
Деякі говорять: «Він з вами скрізь за допомогою Свого знання, але не Своєю сутністю». Інші говорять: «Він з вами скрізь Своїми діями і Своєю сутністю». Якщо ми ретельно розглянемо це, то побачимо, що і перші, і другі не обмежились шаріатським текстом.
Ми не маємо права додавати що-небудь до того, що сказано в Корані, коли говоримо про сутність і атрибути Аллаха. Аят говорить: «І Він з вами», але в ньому не сказано «тільки Своїм знанням, а не Своєю сутністю», і не сказано «Своєю сутністю», і не сказано «Своїм знання і сутністю». Так, в інших аятах говориться, що знання Аллаха осягає усе, і на основі цих аятів можна сказати, що Аллах знає усе, де б ми не знаходились. Але ми не можемо ані заперечувати що-небудь про сутність Аллаха, ані стверджувати що-небудь, якщо сам Коран цього не говорить. Ось що значить обмежуватись значенням тексту Шаріату (тавакуф) у питаннях атрибутів Аллаха. Таким є правильний підхід з волі Аллаха. Нехай наставить нас Аллах на те, що Він любить і чим задоволений.
Передається від Хузайфи (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
الإسلامُ ثمانِيةُ أسهُم: الإسلامُ سَهْمٌ، والصَّلاةُ سَهْمٌ، والزَّكاة سَهْمٌ، والصَّومُ سَهْمٌ وَحَجُّ البَيْتِ سَهُمٌ، والأمْرُ بالمعروفِ سَهْمٌ، والنَهْيُ عن المنكر سَهْمٌ، والجهادُ في سَبيل الله سَهْمٌ، وقد خابَ مَنْ لا سَهْمَ لَهُ
«Іслам складається із восьми частим: (входження в) Іслам – це одна частина, молитва – також його частина, закят – також частина, пост – частина Ісламу, хадж – частина, повеління схвалюваного – частина Ісламу, заборонення засуджуваного – також частина, і джихад на шляху Аллаха – частина. У збитку той, у кого немає (якої-небудь з цих) частин», (аль-Баззар).
1988 г.
Матеріал із журналу «аль-Вай», №8
