Нові політичні зміни в Лівані

«...Після зустрічі з президентом республіки Джозефом Ауном ввечері у вівторок в президентському палаці Баабда, Наваф Салам вийшов, тримаючи у руках папку, не розкривши того, чи представив він які-небудь пропозиції по складу уряду...».

Зверніть увагу на те, що «після дворічної відсутності президента, викликаної політичними розбіжностями, парламент Лівану 09.01.2025р. обрав Джозефа Ауна президентом країни. Через чотири дні після свого обрання Аун доручив Навафу Саламу сформувати новий ліванський уряд …», («Аль-Джазіра», 20.01.2025).

Що ж трапилось у Лівані, що після більше аніж двохрічної вакантності поста президента, що так швидко вдалось дійти згоди щодо призначення 9 січня 2025 року головнокомандуючого армією Джозефа Ауна президентом країни, а потім усього через декілька днів, 13 січня, було прийнято рішення про призначення Навафа Салама головою уряду? І як їм вдалось усе так швидко здійснити? Чи є ця швидкість ознакою заздалегідь підготовленого плану по зміні внутрішньої і зовнішньої політики Лівану чи це просто чергові перестановки, типові для регіону?

Відповідь:

Щоб відповідь на поставлені питання була більш ясною, слід розглянути наступне:

По-перше, такі швидкі зміни у Лівані стали наслідком масштабних політичних зсувів у регіоні і у світі, що привело до обрання Ауна президентом Лівану і призначення Навафа Салама прем’єр-міністром. Для пояснення цього необхідно зазначити:

1. Після вбивства ключових лідерів «Іранської партії» силами єврейського утворення і іще до укладання перемир’я у Лівані пролунали заклики до обрання президента і завершення періоду його відсутності. Ці заклики виходили у першу чергу від опонентів «Іранської партії», таких як прибічники Саміра Джааджаа, які відкрито виражали незгоду з підтримкою Гази. Вони використали ситуацію, яка виникла внаслідок конфлікту, заручившись підтримкою європейських посередників, які у цей час відвідували Ліван паралельно з візитами американського спецпосланця Амоса Хохштейна, чиї зусилля були зосереджені на досягненні припинення вогню. У той час «Іранська партія» негативно ставилась до цих закликів з боку ліванської опозиції.

2. Після 12 безуспішних засідань по обранню президента, які пройшли в останні два роки, політичні сили Лівану раптово погодились на кандидатуру командуючого армією Джозефа Ауна, тим самим поклавши край періоду відсутності президента. Раніше «Іранська партія» підтримувала кандидатуру Сулеймана Франжьє (канал «Аль-Алам», 07.01.2025), який вважався представником проіранського блоку і союзником режиму Башара Асада. Проте пізніше Франжьє зняв свою кандидатуру заради досягнення компромісу.

3. У першому турі голосування прибічники іранської Вісі (партія Ірану і рух «Амаль») не підтримали Джозефа Ауна, через що він не зміг набрати необхідних двох третин голосів (86 депутатів). Проте у другому турі, після переговорів з цими парламентськими блоками, вони усе ж таки проголосували за нього, і він отримав 99 голосів. Це голосування показало, що без підтримки партії Ірану і руху «Амаль» Аун не зміг би стати президентом, що свідчить про збереження їх політичного впливу. Проте їх згода на обрання президента свідчить про тактичне відступлення і готовність до компромісу.

4. 13 січня 2025 року призначений новий прем’єр-міністр Лівану – Наваф Салам. Його кандидатура була представлена як компромісний варіант: він не був ані кандидатом партії Ірану, таким як Наджиб Мікаті, ані представником антиіранського блоку, як Фуад Махзомі, підтримуваний Саміром Джааджаа. Таким чином, призначення Навафа Салама представлялось як результат політичного консенсусу.

5. Примітно, що раніше «Іранська партія» та її союзники категорично були проти кандидатури Навафа Салама. В 2019 році, після відставки Саада Харірі, «Хезболла» назвала його «кандидатом США» і заблокувала його призначення, добившись призначення Хасана Діаба. Пізніше, в тому ж році, партія знов виступила проти його кандидатури після вибуху в порту Бейрута (04.08.2019).

6. Судячи з усього, це призначення викликало невдоволення «партії Ірану» і «Амаль». За повідомленням кореспондента каналу «Аль-Джазіра» від 13.01.2025, парламентська фракція «Хезболли» не висунула жодного кандидата на пост прем’єр-міністра. Після зустрічі депутатів «Хезболли» з президентом країни, організованої для обговорення кандидатури голови уряду, депутат від «Хезболли» Мухаммад Хасан Рад заявив, що деякі сили намагаються ізолювати і усунути партію. В бесіді з журналістами він виразив жалкування щодо цього і додав: «Ми зробили прихильний крок, зустрівшись з президентом, але нам не простягнули руки». Він підкреслив, що «Хезболла» буде діяти спокійно і зважено в інтересах країни.

Окрім того, джерело, близьке до «партії Ірану», повідомило, що вона та її союзник «Амаль», очолюваний спікером парламенту Набіхом Беррі, підтримували перепризначення Наджиба Мікаті на пост голови уряду. Він пояснив, що повторне висунення Мікаті було частиною домовленості, досягнутої з саудівським посланцем в Лівані Язідом бін Мухаммадом бін Фахдом аль-Фарханом, що і спонукало «Хезболлу» і «Амаль» підтримати обрання Ауна президентом 9 січня. Аналогічну інформацію 13 січня 2025 року передала і BBC: лідер парламентського блоку «партії Ірану» підтвердив, що обрання Ауна було частиною угоди з саудівським посланцем в Лівані.

 По-друге, так склались обставини в Лівані: парламент обрав нового президента, а потім був призначений новий прем’єр-міністр. При ретельному аналізі того, що відбувається, можна зазначити наступне:

1. Ми бачимо, що США повністю задоволені політичними змінами в Лівані, більше того, вони самі стоять за ними. Президент Байден в своїй заяві сказав: «Вітаю його з обранням президентом Лівану» і додав: «Президент Аун забезпечить дієве керівництво, оскільки Ліван та «Ізраїль» повністю виконують угоду про припинення вогню, сотні тисяч людей повертаються до своїх домів, а Ліван відновлюється і відроджується. Президент Аун користується моєю довірою. Я твердо переконаний, що він – той лідер, який потрібний саме в цей час», (CNN Arabic, 09.01.2025).

Окрім того, його привітав і саудівський наслідний принц Мухаммед бін Салман, який також є союзником США.

2. Таким чином, останні політичні зміни у Лівані не пов’язані з міжнародною боротьбою за вплив у країні.

Ліван і так перебуває під впливом США у часи президентства Мішеля Ауна, якого вважали частиною проіранського блоку. В 2017 році саме Мішель Аун призначив нинішнього президента Джозефа Ауна командуючим армією. Це означає, що Джозеф Аун з самого початку перебував у когорті американських агентів.

Більше того, перед тим і після того, як пост президента виявився вакантним в 2022 році, США продовжили надавати військову допомогу ліванській армії, що свідчить про міцні відносини Вашингтону з командуючим армією Джозефом Ауном.

Те ж стосується і Навафа Салама, призначеного прем’єр-міністром, він усе своє життя навчався і викладав в американських і французьких університетах і працював в міжнародних інститутах, останнім із яких був Міжнародний суд ООН, де він був головою.

3. США змінюють стратегію управління Ліваном.

Якщо раніше Вашингтон робив ставку на Іран і його союзників для збереження впливу у країні, то тепер він відсуває їх на другий план і просуває нових лідерів, але зберігаючи країну під своїм контролем. Тобто як раніше Ліван був під повним контролем США, так це продовжує бути і зараз, змінились лише обличчя і тактика.

4. Щодо сил, пов’язаних з Європою, то вони усвідомлюють, що їх вплив є значно слабшим, аніж у США.

Наприклад, Франція, будучи учасницею «п’ятірки» (групи країн, які займаються ліванським питанням), з самого початку виступала проти кандидатури Джозефа Ауна. Коли його кандидатура була запропонована США і Саудівською Аравією в 2023 році, Франція не підтримала цю ініціативу, («Аль-Арабі аль-Джадід», 22.09.2023). Проте врешті решт їй довелось погодитись з цим вибором. Оскільки у європейців немає досить впливу, щоб нав’язати Лівану свого президента. Так, наприклад, Самір Джааджаа, лідер найбільшої християнської фракції в парламенті, навіть не намагався висунути свою кандидатуру на пост президента, знаючи, що «партія Ірану» виступить категорично проти цього. Представник «партії Ірану» заявив: «Ми не накладаємо вето на жодну кандидатуру, окрім Саміра Джааджаа, тому що його проект є руйнівним для Лівану», («Аш-Шарк аль-Аусат», 06.01.2025).

Те ж саме відбулось з кандидатурою Фуада Махзумі, якого підтримували опозиційні партії, він також був відкинутий (RT, 13.01.2025).

Таким чином, європейські сили не змогли зняти жодну із трьох ключових посад в Лівані – пост президента, прем’єра і спікера парламенту. Усі вони залишились під контролем людей Америки.

5. Незважаючи на це, європейці погодились з новими політичними змінами в Лівані.

Президент Франції Еммануель Макрон привітав Ауна з обранням на пост президента, написавши про це у соцмережі X: «Ці вибори відкривають шлях до реформ, відновлення суверенітету і процвітання Лівану», («Аль-Хурра», 10.01.2025).

Ці слова відображають позицію європейських держав, які задоволені послабленням позицій Ірану в Лівані. Їх основною ціллю було скоротити вплив Тегерану, а не захопити контроль над країною. Тому вони обмежуються участю у «п’ятірці», де Франція засідає поряд з США, Єгиптом, Саудівської Аравією і Катаром (який представляє інтереси Британії).

Таким чином, США залишаються домінуючим міжнародним гравцем в Лівані, контролюючи змін політичних фігур, у той час як європейські держави вдовольняються лише усуненням іранського впливу у країні.

 По-третє, щодо змін на внутрішній і зовнішній аренах, то це проявляється у наступному:

1. Всередині очікується підсилення обмежень у відношенні озброєння «партії Ірану». Більше того, зникло згадування про «опір», яке раніше лунало досить часто в президентських заявах:

а) «На відміну від традиційних промов, притаманних для попередніх епох після громадянської війни в Лівані, промова Ауна містила чіткі послання, головним із яких стало утвердження про монополію держави на зброю як основоположного принципу зміцнення суверенітету Лівану», («Аль-Хурра», 10.01.2025).

Аун в своїй промові заявив: «Ліванська держава – і я повторюю: саме держава – звільниться від ізраїльської окупації», (CNN Arabic, 10.01.2025).

б) Наваф Салам прокоментував витоки інформації про розподіл міністерських постів серед традиційних партій, зазначивши, що не збирається іти на поступки на користь «Хезболли» і «Амаль», зокрема у питанні міністерства фінансів. Він заявив: «Я не давав зобов’язань жодній стороні, а пост міністра фінансів – це така ж посада, як і решта інших, вона не належить якійсь одній конфесії», підкресливши, що схиляється до формування кабінету із 24 міністрів», («Аль-Арабі аль-Джадід», 21.01.2025).

2. На зовнішній арені аналіз того, що відбувається, показує наступне:

а) Цього разу, що незвично, Іран не грав ніякої ролі у виборі президента і прем’єр-міністра, хоча його вплив усе іще відчувається через позиції «Хезболли». Проте сам факт того, що ця партія та її союзники могли б заблокувати ці зміни, але не зробили цього, говорить про те, що «переворот», ініційований США, отримав мовчазну згоду Тегерану.

Вплив Ірану в арабському регіоні дійсно скорочується. США доручили Туреччині реалізовувати політичне врегулювання у Сирії, повністю виключивши із цього процесу Іран, а також Росію. Це нова американська стратегія в регіоні, і вона не обмежується адміністрацією Байдена, наступна адміністрація має намір поглиблювати цю політику у Сирії і Лівані, поширюючи її також на Ірак.

Така політика повністю відповідає інтересам єврейського утворення і, можливо, була однією із обіцянок адміністрації Байдена євреям в обмін на їх згоду на припинення вогню в Лівані.

б) Новий президент Лівану, здається, усвідомлює, що США вибрали його саме для проведення крупних змін в країні. Президент Аун на початку своєї інаугураційної промови заявив: «Депутати надали мені честь, обравши мене президентом Ліванської Республіки. Це вищий орден, який я ношу, і найбільша відповідальність, яку я приймаю. Я став першим президентом після першої сотні років існування Великого Лівану, у розпал близькосхідного землетрусу, де рушаться союзи, падають режими і, можливо, змінюються кордони», (Independent Arabia, 11.01.2025).

Згідно тому ж джерелу, Аун планує відвідати Саудівську Аравію у якості першого закордонного візиту: «В суботу президент Лівану Джозеф Аун заявив, що візит до Саудівської Аравії після отримання запрошення від наслідного принца Мухаммеда бін Салмана під час телефонної розмови стане його першою закордонною поїздкою».

в) Із усього цього видно, що США тепер доручають Саудівській Аравії курирувати ліванське питання так само, як раніше цю роль виконував Іран. Отож, роль Саудівської Аравії в Лівані стане більш помітною, особливо у питаннях відновлення країни. Це відбувається на тлі очікуваного введення нових фінансових і торгових санкцій проти Ірану з боку нової адміністрації Трампа.

У такому випадку Саудівська Аравія може замінити Іран в Лівані – як в політичному, так і в фінансовому аспектах, забезпечуючи підтримку армії і сприяючи роззброєнню «Хезболли». Це, у свою чергу, може привести Ліван до нормалізації відносин з єврейським утворенням, особливо враховуючи, що новий президент США Дональд Трамп активно прагне до прискорення процесу нормалізації між Саудівською Аравією і єврейським утворенням.

По-четверте, ця плачевна ситуація в Лівані і навколо нього, ймовірно, збережеться до того часу, поки не збудеться обіцяне Аллахом – відновлення Ісламської Держави, Халіфату, який змете усі ці політичні сили в Лівані і за його межами, подібно тому, як режим Асада був зметений із Сирії, а також знищить єврейське утворення. Тоді Шам знов стане серцем Ісламської Умми, як це було завжди.

Ми упевнені в поверненні Халіфату після цієї епохи тиранії, в якій ми живемо Ахмад від Хузайфи передав, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

ثُمَّ تَكُونُ مُلْكاً جَبْرِيَّةً فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ. ثُمَّ سَكَتَ

«Потім буде влада тиранії, як триватиме стільки, скільки побажає Аллах. Потім Він прибере її, коли побажає. Потім прийде Халіфат за методом пророцтва. І потім він замовчав».

І де б не виник Халіфат, він досягне Шаму і утвердиться там. Ат-Табарані передав хадіс від Салями ібн Нуфайля, який сказав, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

عُقْرُ دَارِ الإِسْلامِ بِالشَّامِ

«Оплотом Ісламу є Шам».

І Халіфат битиметься з євреями, викорінивши їх окупаційне утворення, повністю повернувши Палестину до лона ісламських земель. Завтрашній день не за горами для тих, хто його очікує!

Проте згідно встановленому закону Господа, янголи не спускались з небес, щоб встановити Халіфат і воювати замість нас, поки ми сидимо, склавши руки. Янголи ниспосилаються тільки в допомогу і як блага звістка про перемогу тим, хто увірував, був на праведному шляху, а також тим із мусульманських воїнів, які були у битві, йшли за своїм ватажком і бились за ним проти ворогів.

І тоді ми будемо тими, над ким виконається обіцяна блага звістка:

نَصْرٌ مِنَ اللهِ وَفَتْحٌ قَرِيبٌ وَبَشِّرِ الْمُؤْمِنِينَ

«Допомога від Аллаха і близька перемога. Повідом же благу звістку віруючим!» (61:13).

23 Раджаб 1446 р.х.

23.01.2025 р.