بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ
Одними із найважливіших істин, з якими прийшов Іслам, є «уявлення про братство в Ісламі», тобто зв'язок на основі ісламського світогляду, у що вірить кожний мусульманин. Всевишній Аллах каже (у перекладі змісту):
إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ
«Воістину, віруючі – брати» (49:10).
Тобто через віру в Іслам вони стали братами. З причини важливості даного уявлення, про нього під час свого прощального паломництва Пророк Аллаха ﷺ сказав наступне: «О люди, слухайте мої слова і прислуховуйтеся до них. Знайте, що мусульманин брат іншому мусульманину і усі мусульмани брати», передав ібн Ісхак.
Тому Іслам зобов’язав, щоб зв’язком, який об’єднує мусульман, буда ісламська акида, також він заборонив, щоб погляд на інших мусульман будувався на основі расової належності, кольору шкіри, походження роду та навіть мазхабності.
Мусульмани при усій своїй різноманітності, розбіжності раси, кольору шкіри, родоплемінної належності та навіть мазхабу становлять одну єдину націю (Умму), виключаючи інших людей, як про це казав Пророк Аллаха ﷺ у Медінській домовленості – «Конституції першої Ісламської держави»,
Щоб принцип братства в Ісламі був живий серед мусульман, Іслам узаконив низку норм та положень, про що ми скажемо нижче:
1.Іслам зобов’язав надавати підтримку один одному і заборонив залишати без допомоги один одного. Всевишній Аллах каже:
وَإِنِ اسْتَنصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ إِلَّا عَلَىٰ
«Якщо вони попрохають вас про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти» (8:72).
Також Пророк Аллаха ﷺ сказав: «Мусульманин брату мусульманину, він його не зрадить, не вчинить з ним несправедливо та не буде його зневажати», передав Ахмад.
2.Він наказав мусульманам сердечно та щиро ставитися один до одного, прибирати несправедливість у відношенні своїх братів. Пророк Аллаха ﷺ сказав: «Релігія – це насіхат (щире повчання)». Ми(послідовники) запитали: «У відношенні кого?». Він ﷺ відповів: «У відношенні Аллаха, Його Книги, Його Посланця, керівників мусульман, а також всього простого народу», передав Муслім.
3.Іслам зобов’язав допомагати та бути друзями один одному. Всевишній Аллах каже:
وَالْمُؤْمِنُونَ وَالْمُؤْمِنَاتُ بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاءُ بَعْضٍ
«Віруючі чоловіки та жінки є помічниками та друзями один одному» (9:71).
4.Іслам заборонив дружбу з невірними. Всевишній Аллах каже:
آمَنُوا لَا تَتَوَلَّوْا قَوْمًا غَضِبَ اللَّهُ
«Не товаришуйте з тими, на кого розгнівався Аллах» (60:13).
А також каже:
بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاءُ بَعْضٍ ۚ وَمَن يَتَوَلَّهُم مِّنكُمْ فَإِنَّهُ مِنْهُمْ
«Якщо ж хтось із вас вважає їх своїми помічниками та друзями, то він сам є одним із них»(5:51).
5.Іслам зобов’язав вияв любові та милосердя, ніби вони одна будівля. Пророк Аллаха ﷺ сказав: «У своїй любові, милосерді та співчутті один одному віруючі подібні до єдиного тіла: коли одну з його частин вражає хвороба, усе тіло відкликається безсонням та лихоманкою », передав аль-Бухарі.
6.Забороненою для мусульман є кров, гідність та майно інших мусульман і це подібне заборонності території Хараму, у заборонений місяць у день Арафату, Пророк Аллаха ﷺ сказав: «Воістину Аллах заборонив вам проливати кров, ваше майно та гідність, щоб були для вас такими ж священними, яким священним є цього дня у цьому місяці цього вашого міста!», передав аль-Бухарі.
7.Вбивство один одного Іслам вивів у ранг невір’я. Пророк Аллаха ﷺ сказв: «Після мене не будьте безбожниками, які вбивають один одного», ібн Хішам – «Життєпис Пророка».
О народ Лівії
Наші пращури втілювали поняття «братство в Ісламі» у житті на протязі багатьох віків. Вони по-справжньому були однією нацією, окрім інших людей. Жили в одній великій та сильній державі, під керівництвом одного правителя. Виконували одну систему – «це Іслам», тому Аллах зробив їх «кращою общиною». Вони укладали мир та проголошували війну у якості єдиної нації, руками якої були завойовані перси, землі Шаму, Єгипту, Північної Африки, а до цього нам кохана земля – Лівія. Кожний народ із вищезгаданих земель мав свою релігію, національні мовні, відмінності за кольором шкіри, але лише завдяки Ісламу ці народи стали частиною одної Ісламської Умми. Лише поняття «братство в Ісламі» стало єдиним зв’язком між жителями Тріполі та Півночі Африки та Дамаском на землях Шаму, між Каїром у Єгипті та Меккою на Аравійському півострові. Більше того, зв'язок побудований на «братстві в Ісламі» став зв’язком на основі акиди, яка об’єднує мусульманина з Дальнього Сходу – Сани та Заходу – Рабата, з мусульманином звідси із Тріполі.
Іслам побратав усіх їх, також як він це зробив до цього з Салманом аль-Фарісій та Сухайбом ар-Румій, Білялом аль-Хабаший та Халіфом аль-Арбій, і іще яким братством!
Шановний народ Сирії, що з нами сталося, що ми стали губити братський зв'язок тут в одній країні, в середовищі одного народу? Чому серця Бану Валід стали іншими, ніж у Місурат, а там іншими, ніж у Джамалі, а там ніж на сході, а там ніж на півдні? Що відбувається з нами, невже ми забули, що віримо в одну ісламську акиду, яка побратана нас, встановивши для усіх нас без різниці дозволене одним та заборонене одним, у чому ми усі однакові.
Так давайте ж, підкоряючись велінням Всевишнього Аллаха та Його Посланця ﷺ відкинемо у бік усі расові, національні, розбіжності за кольором шкіри та вузькі амбіції. Адже Пророк Аллаха ﷺ сказав: «Воістину, члени родини мого батька не є моїми покровителями, моїми покровителями є лише Аллах та благочестиві віруючі», передав Муслім.
Вівторок, 26 Рамадан 1433
14 Серпня 2012
