Відповіддю на триваючі безупинні напади сіоністів повинно стати об’єднання під стягом Халіфату, щоб покласти край сіоністському утворенню на благословенній землі
Після низки вибухів, які пролунали на військовому заводі «Ярмук» вночі на середу 8 Зу аль-Хіджа 1433р.х. (24.10), міністр культури та інформації Судану Ахмед Білал Осман заявив, що за атаками на військовий завод стоїть сіоністське утворення. Зокрема, він сказав: «Ми впевнені, що Ізраїль наніс авіаудар», далі він пояснює, що в операції брало участь чотири ізраїльські літаки, які і здійснили наліт. Він каже: «Докази, які були знайдені серед залишків після вибухів, вказують на Ізраїль», далі він продовжує: «У свою чергу, ми зберігаємо за собою право відповіді у тому місці та у той час, які будуть обрані нами». Також міністр нагадав, що Судан подасть скаргу до Ради Безпеки ООН, пояснюючи це тим, що вони таким чином поважають міжнародне право. Він сказав: «Не зважаючи на те, з якою небезсторонністю ставляться великі держави до Ізраїлю».
Хізб ут-Тахрір у Судані у зв’язку з подіями, що сталися, бажає поставити крапки над нижче вказаними істинами:
По-перше: Даний напад не був першим у своєму роді, також звинувачення на адресу сіоністського утворення з приводу цього нальоту та тих, що мали місце раніше, не нові. Ізраїль проводив військові операції у східному Судані декілька разів. Так, 5 січня 2009 року Ізраїль наніс удар по автоколоні, яка складалася з 23 вантажівок, при цьому ізраїльська сторона застосувала десятки ізраїльських винищувачів моделі «F-15, F-16» всередині штату Червоного моря. Було вбито десятки суданців, уряд же ніяким чином не відреагував. У березні 2009 року Ізраїль напав на дві автоколони у суданській Сахарі, коли був використаний беспілотник моделі «Hermes 450», так само уряд ніяк не відреагував. 5 квітня 2011 року літаком «Apache» було нанесено удару по машині на околиці міста Порт-Судан, що призвело до загибелі двох осіб. Тоді уряд звинуватив Ізраїль та пообіцяв дати відповідь, якої так і не було! 22 травня 2012 року відбувся аналогічний інцидент як у квітні 2011р., коли був підірваний автомобіль марки «Prado» у межах міста Порт-Судан та вбитий його власник. Цього разу уряд знову звинуватив Ізраїль, пригрозивши йому відповідними заходами, але жодних серйозних дій по недопущенню повторенню подібних подій вжито не було. Потім, коли ізраїльська сторона не бачить жодної реакції, яка насправді обрадувала б мусульман, вони насмілилася на проведення цієї операції всередині території Судану щоб нанести удар по цьому стратегічному об’єкту.
По-друге: ця явна неспроможність вийти проти сіоністського утворення, яке спіткало від Аллаха приниження та бідність. Всевишній сказав:
ضُرِبَتْ عَلَيْهِمُ الذِّلَّةُ أَيْنَ مَا ثُقِفُوا إِلا بِحَبْلٍ مِنَ اللَّهِ وَحَبْلٍ مِنَ النَّاسِ وَبَاءُوا بِغَضَبٍ مِنَ اللَّهِ وَضُرِبَتْ عَلَيْهِمُ الْمَسْكَنَةُ
«Де б їх не застали, їх спіткає приниження, якщо тільки вони не опиняться під опікою Аллаха та опікою людей. Вони попали від гнів Аллаха, і їх спіткала бідність» (3:112).
каже про ступінь слабкості суданської країни, яка заснована на принципах націоналізму, відірваного від божественних джерел, який прив’язаний до усього мирського, більше того, до невірного ворога – Америки, який через суданських правителів здійснює свої плани по розділенню Судану, вдаючись до угод, які послабляють позиції армії до такого ступеня, що ми стали атакуємими у серці країни та її столиці.
По-третє: практична та дійова відповідь на подібні атаки не повинна залишатися на язику, не повинен бути виражена у звертанні до РБ ООН, яка за зізнаннями самого міністра культури та інформації Судану, підтримує Ізраїль. Відповідна реакція повинна бути такою, до якої зобов’язує Іслам – підготувати військову міць, щоб викоренити сіоністське утворення. Всевишній Аллах сказав:
وَأَعِدُّوا لَهُمْ مَا اسْتَطَعْتُمْ مِنْ قُوَّةٍ وَمِنْ رِبَاطِ الْخَيْلِ تُرْهِبُونَ بِهِ عَدُوَّ اللَّهِ وَعَدُوَّكُمْ
«Приготуйте проти них кільки можете сили та бойових коней, щоб устрашити ворога Аллаха та вашого ворога» (8:60).
Складники даної сили уособлюються у великій ідеології Ісламу; світовому характері його держави; Халіфаті, який мобілізує увесь потенціал мусульманського світу. Той самий потенціал, який ігнорується сьогодні мусульманськими правителями на користь ворога. А без Халіфату ми продовжимо залишатися такими, що відчувають сум втрат та принижень.
Перш за все і поряд із усім, необхідно покладатися на Аллаха Всемогутнього та постійно прохати у Нього допомоги у наступі на сіоністське утворення, щоб викоренити його з земель мусульман – благословенної землі, радіючи благій звістці про:
بِنَصْرِ اللَّهِ يَنْصُرُ مَنْ يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ
«перемозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він – Могутній, Милосердний». (30:5).
Ібрахім Осман (Абу Халіл)
Офіційний представник ХТ, Судан
Інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрір
Судан
№ H.T.S. 43
Середа, 08 Зу аль-Хиджа 1433 р.х.
24/10/2012
