У середу 14 листопада 2012 року злочинна держава Ізраїль вбила Ахмада аль-Джабаарі, провідного командира загону «Ізз-уд-Ді аль-Кассам» бойового крила руху ХАМАС у ході авіаудару по сектору Газа у збільшуваній ескалації напруження стосовно наших єдиновірців у секторі Газа, не надаючи жодного значення реакції сусідніх держав на чолі з революційним Єгиптом. І це, не дивлячись на заспокійливі послання Єгипту першому злочинцю Шимону Пересу. Відповідь останнього на ці теплі послання налице, а усі його заяви ніщо інше, як порожній дзвін.
Невже революційний Єгипет не в силах зробити крок уперед на підтримку наших єдиновірців у Газі? Або ця країна продовжує крокувати по шляху усунутого попередника? Невже не в змозі – нехай і боязко – видати реальний наказ, а не формальний, про відкликання єгипетського посла із сіоністської держави? Що стосується мирної угоди, то президент Мурсі першим поспішив заявити про те, що Єгипет буде і далі блисти мирну угоду, що у нього є низка «пропозицій» із внесення поправок у домовленість з Ізраїлем, але не бажає цього в однобічному порядку. Про це повідомив колишній президент США Джеммі Картер.
Що стосується другої злочинної держави – Америки, то Єгипет має з нею «відмінні» стосунки. Не пройшло і декілька днів після вітання президента Обами з переобранням. І не дивлячись на безмежну солідарність Америки зі своїм вихованцем – Ізраїлем. Прес-секретар міністерства оборони США заявив, що Вашингтон «уважно спостерігають» за розвитком ситуації у секторі Газа після вбивства провідного військового командира ХАМАСу Ахмеда ад-Джабарі у серії ізраїльських авіаударів. Полковник Стівен Колдвелл заявив про те, що Вашингтон підтримує «права Ізраїлю на захист себе від тероризму». В інтерв’ю агентству AFR він сказав: «Ми знаемо про подію, і уважно слідкуємо за ситуацією». Він додав: «Ми солідарні з нашими ізраїльськими партнерами у праві на самооборону проти тероризму». Хіба варто від такої держави очікувати щось добре у відношенні до нас? Як ми можемо вважати наші відносини з такою державою «відмінними»?
Як це не парадоксально, але після усього цього виходить лідер так званих «ісламістів» і говорить абсолютно серйозно, що «Єгипет змінився та звільнився». У якості доказу наводить «виклик ізраїльського посла у Каїрі, щоб довести до нього жорстку ноту протесту Єгипту відносно ізраїльської агресії по сектору Газа, і відкликати нашого посла з Тель-Авіва». З якого це часу звичайний виклик став символом змін та свободи? Хіба такий «виклик» не був традицією усунутого попередника?
Клянуся Аллахом, Байт-уль-Макъдіс (Палестина) звільниться лише військами мусульман під командуванням Халіфа ісламської Умми. Сьогоднішні правителі продовжують служити хранителями штучних кордонів нікчемного сіоністського утворення. Ізраїльтяни не ризикнули б нападати на наших єдиновірців у секторі Газа, якщо б знали, що у мусульман є Халіф, за яким б’ються та захищаються, подібно до Харуна Рашида. Його відповідна реакція була би такою: «Від Харуна Рашида, аміра аль-мумінін, ізраїльському псу – Нетаньяху! Відповідь мою ти побачиш, а не почуєш. Присягаюся Аллахом, я обов’язково викореню вас із нашої землі, нагодую вами риб у морях та комах на суші. О, брати мавп та свиней!»
وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لا يَعْلَمُونَ
«Аллах владний вершити Свої справи, але більшість людей не знають про це» (12:21).
Шаріф Зайд
Голова медіа офісу ХТ, Єгипет.
Інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрір
Єгипет
№ 12/45
Четвер, 01 Мухарам 1434 р.х.
15/11/2012
