Звернення до ООН – це надання необмеженого права розпоряджатися благословенною ісламською землею і чергова спроба виключити ідею визволення Палестини із свідомості Ісламської умми.
Аббас зі своєю командою, а також ті, хто отримував якісь крихти вигоди від його постійних зрадницьких переговорів, і ті, хто піддався широкій інформаційній омані, святкували учора отримання Палестиною так званого статусу держави-спостерігача, який не є членом ООН, вважаючи це перемогою і великим завоюванням.
Цей крок є наданням влади невірним з їх злочинними організаціями у частині особливої проблеми мусульман, благословенної землі. Саме ООН ухвалила резолюцію про створення єврейської держави як отруйного ножа у серце ісламської землі. Великі держави в ООН пропускають лише ті резолюції стосовно ісламської Умми, які несуть шкоду і являють собою змову проти неї та її територій.
Ми розуміємо розмір зрад Організації визволення і особливо після прийняття Махмудом Аббасом (палестинським Карзаєм, як його кличуть всередині ФАТХу) керівництва у ній та у палестинській владі. Цей правитель-маріонетка не проґавив жодної слушної нагоди, не зазначивши про визнання законності єврейської держави і про те, що окуповані у 48-му році землі залишаються такими назавжди, і що палестинці не мають жодних прав на них і не мають права повернення у ці землі. 01.11.2012 для другого ізраїльського телеканалу прозвучали його слова: «Сьогодні у моєму баченні Палестина – це кордони 67-го року зі столицею у східному Єрусалимі. Це сьогоднішнє положення і положення назавжди. Такою є Палестина у моєму баченні». Також він сказав: «Як на мене, Палестина – це Західний берег і Газа, а решта – це Ізраїль». В іншій своїй заяві він сказав: «Я хочу лиш бачити кайдани, але не жити в них». Останній його крок у Генасамблеї ООН зроблений у тих же напрямках, тобто це чергове визнання законності окупаційної держави на міжнародних аренах, формування свідомості палестинців для їх згоди з відмовою від земель, окупованих у 1948 році. А також омана повсталих народів, щоб вони не вимагали визволення всієї Палестини, а лише тих земель, які були окуповані у 67 році.
Умма ніколи нікому не пробачить сприяння в омані і здавання благословенної землі Палестини. І якщо б вони розуміли, що покарання у Наступному житті є найтяжчим і найболіснішим. Воістину, у Палестині живуть мужі, які рухаються упевненими і непохитними кроками з усією Уммою для того, щоб усунути злочинних правителів і поставити замість них Халіфа мусульман, який поведе війська Ісламської умми до визволення усієї Палестини і повному знищенню єврейської держави. Ми у Хізб ут-Тахрір працюємо для цього, і сподіваємося – з волі Аллаха, - що час цього наближається.
إِنَّ اللَّهَ بَالِغُ أَمْرِهِ قَدْ جَعَلَ اللَّهُ لِكُلِّ شَيْءٍ قَدْرًا
«Аллах доводить до кінця Свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:3)
Інформаційний офіс
Хізб ут-Тахрір
Палестина
№ S/B N 012/124
П’ятниця, 16 Мухарам 1434 р.х.
30/11/2012
