Губернаторське правління не вирішить питання Кветти та Балуждистану. Лише Халіфат зможе гарантувати безпеку кожному громадянину.

Прес-релізи ЦІО
Друкарня

 

Байдужість та бездіяльність, проявлені урядом Зардарі та Каяні стосовно вибухів у Кветті, у яких загинуло десятки людей, у черговий раз довели, що зрадники у військовому та політичному керівництві абсолютно не стурбовані питанням безпеки людей. Лише за останній рік у Карачі та у Кветті було вбито тисячі людей, але правителі сприяють політиці розділення, у той час як люди вимушені закопувати своїх близьких у могили.

Уряд був вимушений ввести у Балуджістані пряме губернаторське правління після сильного обурення людей по усій країні у зв’язку з вбивствами у Кветті. Не зважаючи на це, губернаторське правління ніколи не зможе принести постійну безпеку та мир для громадян у Балуджістані. Нічого не зміниться, доки Зардарі залишається при владі завдяки підтримуваної Америкою угоди  NRO і призначення Каяні головою армії лише за вдалу «співбесіду по прийому на роботу» із заступником Держсекретаря США Джоном Негропонте під час уходу з арени Машаррафа. Вони обидва надають Америці та іншим закордонним відомствам можливість спокійно пересуватися по країні. Вони влаштували вільне пересування Реймонду Девісу, який вбивав пакистанців. Тому жодні звичайні адміністративні заходи не здатні змінити ситуацію у Кветті, Балуджістані та Пакистані.


Головною причиною ситуації, що склалася,  є те, що зрадники подібні до Зардарі та Каяні знаходяться у політичному та військовому керівництві та правлять демократією, яка ворожа до Ісламу. Нещодавні заяви міністра оборони Пакистану, які доводять факт діяльності американських та британських спецслужб у країні, є визнанням того, що правителі не стурбовані питанням безпеки країни. Аналогічним чином заява заступника генерального інспектора поліції провінції Сінд у Верховному суді щодо визнання факту покровительства офіцерами поліції кримінальної діяльності у Карачі, вкотре доводить те, що подібно до диктаторів, які прийшли до влади в ім’я народу, абсолютно не стурбовані інтересами країни так само як її добробутом. 65-річна історія Пакистану є достатнім свідченням того, що чи при демократії ,або при диктатурі, кожен правитель використовував владу для того, щоб дозволити ворогам подібним до Америки та Британії проникати у країну та грабувати багатство народу, іще більше послаблюючи Пакистан  для того, щоб він і надалі залишався в американському поневоленні. Історія Пакистану доводить, що чи при демократії або при диктатурі інтереси Америки, правителів та їх політичних союзників ставляться вище інтересів народу Пакистану. Історія доводить, що при диктатурі та демократії народ принижений та країна кинута у економічні проблеми та приниження у зовнішній політиці. І усе це відбувається через те, що чи ця демократія або диктатура наділяють правителів правом видання законів і тому ця влада завжди використовується для захисту інтересів Америки та правителів-зрадників. 

 
Установлення Халіфату у Пакистані є єдиним рішенням для позбавлення від цього критичного стану. Халіфат – це система правління, яка заснована на Корані та Сунні, у якій Халіф обмежений виконанням виключно Корану та Сунни. Втілення Корану та Сунни у Халіфаті гарантує безпеку ба добробут кожного громадянина поза залежністю від кольору його шкіри, статі, раси, релігії або релігійної спрямованості. Хізб ут-Тахрір звертається до народу Пакистану з тим, що він повинен відвернутися від фальшивих обіцянок та звернень правителів-зрадників систем. Замість цих систем вони повинні приєднатися до боротьби за встановлення Халіфату. Хізб ут-Тахрір питає у щирих офіцерів в озброєних силах, як довго вони іще будуть дивитися на масові вбивства своїх братів та сестер? Вкрай необхідним є усунення цих правителів у політичному та військовому керівництві та надання Нусрату Хізб ут-Тахрір в установленні Халіфату. 

           
Шахзад Шайх
Заступник офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Пакистані