Лідер ультраправої антиісламської французької партії “Національний фронт” Марін Ле Пен у понеділок 1 липня у черговий раз настирливо назвала “окупацією” здійснення мусульманами приписаної молитви (намаз) у громадських місцях у Франції. Про це вона заявила напередодні зняття з неї дипломатичної недоторканості за подібні заяви у відповідь на позбавлення її цієї недоторканості. Вона сказала: «Я ані трохи не боюся, я дивлюсь на усе це з презирливою посмішкою», а також «Від своїх тверджень я не відмовляюсь. І не вважаю зняття з мене депутатської недоторканості проблемою».
В інтерв'ю французькому телеканалу «LCI» Ле Пен заявила, що вона наважилася сказати те, що думають усі французи. Вона сказала, що на французьких вулицях стає усе більше і більше мусульман, що моляться, через переповненість мечетей, і завершила свою промову словами: «Ви мене пробачте, але декому дуже подобається говорити про Другу світову і окупацію — ну так давайте й ми поговоримо про окупацію, тому що вона триває й нині. Без танків, без солдат, але це – окупація».
Ця презирлива настирність ніщо інше, як підтвердження старої ненависті. У грудні 2010 року Ле Пен, виступаючи в Ліоні, прирівняла кількість мусульман на вулицях, що моляться, до окупації Франції у період Другої світової війни. «Спочатку у нас стала зростати кількість жінок у хустках... Зараз вже вулиці заповнені мусульманами, що моляться... Це окупація. Без танків і солдат, але окупація» - заявила тоді Ле Пен. Це викликало проблему зняття з неї депутатської недоторканості, а отже, дало можливість переслідувати її з боку французького правосуддя на підставі позову, поданого після цих слів. Насправді це обман і спроба знизити напруженість, яка можливо нависне над мусульманами.
Явна ненависть до Ісламу відверто і без недомовок постала на власні очі. Немає необхідності навіть приводити докази. Навпаки, ця ненависть стала загальною і програмною політики держави. Адже ці слова вона сказала через місяць після слів екс-прем'єра міністра Британії Тоні Блєра, 2 червня: «Всередині ісламу існує проблема, і ця проблема виходить від прибічників спотвореної ідеології всередині ісламу. Це проблема, яку ми повинні обговорювати, і говорити про це чесно».
Тому проблема не полягає в депутаті чи в міністрі, а скоріше у очевидній програмі на рівні держави. Дана програма простежується через відкриту і скандальну політику Франції, яка насичена ненавистю до Ісламу і мусульман, через пригноблення у сфері безпеки і постійних гонінь на вчених мусульман, проповідників мечетей та ісламських мислителів. Щомісячно ми чуємо звістки про те, як проповідників мечетей було депортовано з Франції або низку мусульманських учених і мислителів було заарештовано під приводом боротьби з тероризмом. Не кажучи вже про судові тяжби над багатьма молодими мусульманами під тим же нікчемним приводом.
Ненависть Заходу до Ісламу, зокрема у Франції, не нове явище, що з'явилося у недалекому минулому. Навпаки, це закореніле явище, яке існувало ще у часи хрестових походів. І ось сьогодні воно знов проявляється у різних і багатоманітних обрисах. Між тим будь-який, хто читає історію, може самостійно відчути велику різницю і величезну відмінність між терпимістю Ісламу до послідовників інших релігій і злобою Заходу до послідовників Ісламу. Християнські церкви оберігалися і знаходилися під непорушним захистом на протязі багатьох віків без усіляких зазіхань з боку будь кого.
Християни жили пліч-о-пліч з мусульманами у Халіфаті і спокійно, без усіляких переслідувань могли відправляти свої релігійні обряди. Між тим, мусульмани щоденно на собі відчувають чорну і похмуру картину реальності “прав людини”, відкритих війн по окупації і руйнуванню мусульманських країн, секретні місії військових кампаній, що проводяться міжнародними розвідувальними службами, арешти, катування, переслідування і вбивство мусульман за допомоги безпілотних літаків. Що це за культура? Ось вона — відмінність піднесеної системи мусульман (влаштування життя), ниспосланої Аллахом, від деградованої системи, вигаданої людиною?!
Настав час для людства викрити справжню сутність гнилої і ненависницької культури Заходу і взятися за пізнання культури Ісламу, яка підносить людину. Прийшов час для проповідників світськості відмовитися від своєї пропаганди і звернутися до розсудливості. Годі їм бути знаряддям колоніалізму. Немає краще вибору для них, ніж долучитися до Умми, що є кращою общиною, виведеної у благо людству.
Осман Баххаш
Керівник центрального медіа-офісу ХТ
