Так, ісламський Халіфат дуже близько, дай Аллах

Ми прохаємо вас опублікувати наступну відповідь на статтю, керуючись професіоналізмом преси, і ще тому, що визнання помилки є доброчинством, і слідувати істині є більш гідним:
 
- У вище згаданій статті очевидно відсутність правильного уявлення про державу Халіфат та відсутність розуміння про його важливість і про те, що це є фардом. Істина полягає у тому, що коранічні тексти зобов’язують правління по Ісламу, і таких текстів багато, потім благородна Сунна своїми словами та діями розтлумачує, що Халіфат є методом встановлення цього правління. Де саме найкраще із створінь (нехай благословить його Аллах та привітає) говорить: «Синами Ізраїля керували пророки. Якщо помирав один пророк, йому на зміну приходив інший. Після мене ж пророків не буде. У майбутньому з’являться халіфи і їх буде багато». Сподвижники спитали: «Що ж ти нам накажеш?». Пророк ﷺ сказав: «Дотримуйтесь того байту, який ви дали першому, і першому із них, і віддавайте їм ї права. Воістину,Аллах спитає про те, що Він дав їм під паству (відповідальність»). Також він ﷺ сказав: «Той, хто відійде від підкорення, той зустрінеться у Судний День з Аллахом, не маючи виправдання, і той, хто помер, не маючи присяги, той помер смертю часів невігластва» (ці два хадіси передав Муслім). Таким чином, байат мусульманина може даватися тільки халіфу мусульман, як на це вказують тексти. Також вчинки Посланця Аллаха ﷺ повністю відповідають його словам, але він відмовився від усіх поступок, переговорів або умов для побудови держави Ісламу, і він разом з його сподвижниками терпіли на цьому шляху тяжкі випробування, він терпів усе до самої побудови держави та правив у ній законами Ісламу з самого першого дня. Потім, після смерті Посланця Аллаха ﷺ, відбулася одностайна думка сподвижників на присягу одному Халіф для мусульман, також було і після смерті Абу Бакра та Умара, нехай буде задоволений ними Аллах. Вони навіть затримали поховання Пророка (мир йому та благословення Аллаха) після його смерті, доки не здійснилась присяга Абу Бакру та запевнились у тому, що справа Халіфату у порядку. Ці поширені та явні докази вказують на обов’язкове  існування Халіфату, про необхідність роботи для його побудови, і на те, що система правління в Ісламі це Халіфат,  а не система, що залишена на розсуд людей або їх вибір …     
 
  - Халіфат та Імамат мають один зміст, це загальне, єдине правління для усіх мусульман на шляху втілення законів ісламського шаріату та проведення ісламського заклику. Існують сахіх хадіси, які доводять те, що ці два слова мають одне значення, Пророк (мир йому та благословення Аллаха) сказав: «Хто з усією щирістю дав присягу імаму на вірність, нехай проявляє послухання йому. Якщо ж об’явиться другий халіф, який буде претендувати на Халіфат, то відрубайте йому голову!» Також: «Імам – це щит, за яким б’ються та яким захищаються» (хадіси Мусліма). Нема жодного хадіса або аята, де б зміст цих слів був різним. І ми не знаємо, чому письменник р цієї статті ігнорує усі ці тексти …   

- Помилка та омана вважати Халіфат або Імамат безгрішним, тому що держава Халіфат є людською державою, а не божественною державою. Халіф та органи влади у цій державі не захищені від помилок, вони не є непогрішимими, так, халіф є чоловіком, який може помилятися, і може, як і будь-яка інша людина, согрішити та помилитися, тому що він людина, а не пророк чи посланець. Тільки пророки та посланці безгрішні, існують ясні хадіси, які вказують на те, що імам може помилятися, забути та согрішити, але незважаючи на це, Пророк (мир йому та благословення Аллаха) наказав покорятися йому доти, доки він править Ісламом і від нього не іде явний кафр, і доки він не наказує гріховне.   

- Методичною помилкою, яку не повинен робити письменник теми, це коли він судить яку-небудь ідею, дивлячись на тих, хто закликає до неї, також грубою помилкою, яку не повинен робити мусульманин, судити про шаріатський закон по його поганому втіленню мусульманами, замість того, щоб судити про нього, ґрунтуючись на шаріатські тексти, і підкоритися тому, про що сказано у тексті. Тому не можна судити про Халіфат, дивлячись на деякі політичні партії, які шукають свої інтереси, тим більше, що вони не закликають до Халіфату, і не стверджують, що втілюють Іслам, необхідно судити про Халіфат по текстам, і по практичному застосуванню Ісламу державою, яка в історії мусульман втілила Іслам у повному вигляді. Також усі моделі, які надав письменник, не підходять і не зрівняні з ісламським Халіфатом, не зрозуміло, як письменник бере їх у якості Халіфату та атакує його. Країни арабської весни та Іран прийняли громадянську та республіканську систему правління, іншими словами, демократичну систему, отож, в основі необхідно атакувати демократичну, громадянську та республіканську моделі та їх непридатність, а не ісламський Халіфат. Ми дуже здивовані тим, що наші письменники та журналісти наполегливо та вперто атакують Халіфат, який не існує на землі, вони приписують проблеми Умми Халіфату, і  враховують, що відбудеться, коли він побудується! Затуляючи очі та не помічаючи гіркої реальності, у якій проживають мусульмани, а саме те, що демократична, республіканська та королівська системи, які керують нами після того, як колоніаліст формально вийшов із наших країн, і по сьогодні нічого нам не дали, окрім бід, відсталості та занепаду і зробили нас третім світом. Стосовно ж Халіфату, то коли він був, з ним ми були провідними протягом більше 1300 років. Так чому ж ми повинні затуляти очі на правду та не помічати джерело наших бід?  Той факт, що насправді доводиться реальністю та історією, це те, що ми панували у світі тільки під час Халіфату, і те, що тільки без нього ми стали найвідсталішим народом …   
 
- Схоже, що письменник не знає або не хоче нічого знати нічого про просвіту Хізб ут-Тахрір та його ідеї, викладені у його книгах, і рішення економічні, соціальні, політичні на решту проблем мусульман. Усі ці рішення виведені шаріатським іджтіхадом із шаріатських текстів, Хізб має його конституцію у повному вигляді з шаріатськими доказами, ця конституція для повноцінної держави, для політичної, економічно незалежної, агропромислової, самостійної, яка має культуру, історію та спадок, держави. Усе це Хізб ут-Тахрір виклав у своїх книгах, які ми радимо почитати письменнику статті, перш ніж узагальнювати та атакувати політичні партії Ісламу. Якщо б цей письменник хоча б переглянув сайт Хізб ут-Тахрір  (http://www.hizb-ut-tahrir.info), то побачив би, як Хізб, ясно, шаріатськими доказами спростував Конституцію Ірану та нового Єгипту, які письменник розглядає як ісламські моделі, але насправді вони є тільки громадянськими та демократичними моделями, до побудови яких закликає зміст статті цього письменника…   

-І, нарешті, ми радимо цьому письменнику бути уважним та не потрапляти у пастку погляду сходознавця, який ділить Іслам на «Іслам політичний!, та інші види Ісламу як (духовний чи суфістський і т.д.). Іслам є істинною релігією, яка була ниспослана одкровенням рабу Аллаха та Його Посланцю, релігія, яка робить упорядкування землі виключно втіленням шаріату Аллаха та єдиним шляхом порятунку в обох світах, не розділяючи між матерією та духом на відміну від встановлених людиною систем. Ми радимо цьому письменнику не займатися питанням Халіфату із здивуванням, подібно до того, як він назвав статтю, і радимо не заперечувати, не засуджувати та не виносити доган  щодо вимоги повернути Халіфат, про що каже його стаття, тому що Халіфат це обіцянка Аллаха:      

    وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا

«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили праведні діяння, що він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку» (24:55).

А також це блага звістка, яку повідомив Пророк ﷺ: «Пророцтво залишиться з вами стільки, скільки цього побажає Аллах, і Аллах забере його, коли Він цього забажає. Потім буде утворений Халіфат на основі пророцького шляху, і він залишиться з вами стільки, скільки цього побажає Аллах, і Аллах забере його, коли він цього побажає. Потім буде суворе царство (час деспотичних керівників), яке залишиться з вами стільки, скільки цього побажає Аллах, і Аллах забере його, коли Він цього побажає. І буде царство тиранії, яке залишиться з вами стільки, скільки цього забажає Аллах, і Аллах забере його, коли він цього побажає.  Потім буде утворений Халіфат за зразком пророцтва. І далі він замовкнув». (Хадіс передав Ахмад). І перш за усе це, Халіфат є обов’язком, до якого Аллах зобов’язав кожного мусульманина. і це очевидно у вищезгаданих доказах, і віруючому в Аллаха та Його Посланця мусульманину не годиться іти всупереч до усього цього.
   
Також ми радимо йому бути щирим та справедливим, бути із тих, хто іде правильним шляхом, коли він стає ясним для них, і радимо надрукувати нашу відповідь у тому ж кутку, де він опублікував своє засудження Халіфату. Нехай благословить та помилує Аллах чоловіка , який  дізнався істини та зобов’язав  себе нею, який зрозумів  свою помилку та попрохав  прощення у Аллаха і не повертався більше до неї ….

Осман Баххаш

Керівник центрального медіа-офісу фиса ХТ