У відповідь на заклики Масуда Барзані о п’ятниці 15.09.2017 парламент Іракського Курдистану об’явив про намір провести референдум про незалежність та створити курдську державу у північному Іраку під приводом права на самовизначення.
Проведення референдуму заплановано на 25.09.2017, хоча міжнародна та регіональна ситуація вказують на те, що неможна покладатись на результати референдуму, навіть якщо вони і будуть позитивними. Наприклад, Сполучені Штати виступили проти референдуму у перший же день, коли Барзані об’явив про свій намір провести його. Спецпосланець США у коаліції по боротьбі з «ІДІЛ» Бретт Макгерк сказав, що
«проведення референдуму у справжній час приведе до дестабілізації у регіоні» «AFP», 08.06.2017
Пізніше, 11.08.2017, держсекретар США Рекс Тіллерсон у ході телефонної розмови повідомив Барзані, що Вашингтон бажає переносу дати референдуму. Це — відносно міжнародної ситуації, а що стосується регіональної, то сам же Барзані упевнений, що проголошення курдської держави не зупиниться біля кордонів Курдистану, а автоматично торкнеться усіх курдів у регіоні. Це нанесе відчутний удар по Америці та її агентам у Туреччині, Ірані та Сирії, сплутавши їх плани. Курдські народні рухи вийдуть з-під контролю, особливо — у кордонах Курдистану, що, безперечно. Нашкодить цим країнам як з політичної точки зору, так і з матеріальної. Тому рішення Барзані провести референдум, щоб створити незалежну державу, іде на користь тільки ворогам мусульман, оскілки це — частина міжнародної боротьби за регіон, яка відкриє двері розколу, конфлікту та внутрішньої війни, не говорячи вже про шкоду у політиці та економіці. Курди позбавляться можливості жити з рештою своїх братів в одній державі, а землі Курдистану стануть пасовиськом колонізаторів, які обкрадають багатства та створюють свої військові бази.
Ірак — країна , окупована колоніальними силами. З цієї причини він втратив свою незалежність та суверенітет, а рішення у ній стали прийматись закордонним окупантом, який править не відповідно акиді мусульман Іраку та має світогляд, який відрізняється від світогляду мусульман Іраку. Він створив Тимчасову керуючу раду Іраку та призначив туди людей, які слугують її та своїм особистим інтересам. Уся Умма Іраку не довіряє їм та звинувачує їх у лояльності колонізатору. До того ж, ці маріонетки не мають право приймати рішення; воно закріплено виключно за окупантами.
Сумно з того, що деякі сини Ісламської Умми під враженням націоналізму, мазхабності та етнічної приналежності працюють над тим, щоб розділити країну на дрібні утворення, використовуючи такі слова , як «союз», «федерація» та «право на самовизначення», готуючи ґрунт для перетворення цих утворень у безпорадні незалежні країни. Таким чином, мусульмани знов опиняються під гнітом колоніалізму. Усе це відбувається у Месопотамії, яка тривалий час була центром Халіфату та народила на світ великих полководців, які відбили напад монголів та звільнили аль-Кудс від хрестоносців. Тоді мусульмани не називали себе арабами чи курдами, а називали мусульманами, які свідчать, що нема божества окрім Аллаха і що Мухаммад — Посланець Аллаха. Проте після проникнення націоналізму та іншого сліпого сектантства мусульмани розділились і почали битися один проти одного, а невірний колонізатор, який вигадав ці поняття, отримав можливість керувати ними через поставлених маріонеток.
У зв’язку з цим ми заявляємо наступне:
1 — На тлі такого міжнародного та регіонального тиску Масуд Барзані не насмілився б на проведення референдуму, якщо б за його спиною не стояла одна із наддержав, а це — Британія. Зв’язок між Британією та родиною Барзані триває іще з часів Османської держави. До того ж, Британія підтримала референдум вустами свого посла Іраку Френка Бейкера на зустрічі з Барзані 24.08.2017. Потім, після зустрічі британського державного секретаря по Близькому Сходу та Північній Африці Алістера Берта с курдськими чиновниками в Ербілі, послідувала заява міністра закордонних справ Іракського Курдистану Фалаха Мустафи:
«Британія не виступає проти референдуму і не виступає проти курдських прагнень» «Kurdistan24», 05.09.2017
2 — Настирливе прагнення Барзані просуватись уперед у тому ж напрямку приховує в собі родинні та партійній амбіції, такі як збереження влади у своїх руках, незважаючи на вимоги його опонентів піти у відставку через завершення строку легітимності та корупції у його адміністрації, оскільки його вже просили надати звіт про засоби, отримані від центрального уряду, проте він не відповів на цю вимогу. Барзані тепер є британським агентом. Він, його партія та родина знаходяться у поганому положенні серед людей, які скаржаться на його несправедливість, сваволю та привласнення грошей та посад. Д того ж , проти нього діє сильна опозиція. Тепер він бажає врятувати своє положення, записавши на своє ім’я історичну подію — створення держави Курдистан,хоча насправді це — справа рук англійців, які намагаються завадити американським планам. Цією дією Британія бажає зруйнувати американський проект по розділенню Іраку на три частини: курдську, шиїтську та сунітську. Заклик Барзані до незалежності відлякує людей від федеративної системи, яка є інструментом розділенні країни, а не вирішенням проблем.
3 — Мусульмани на протязі усієї історії не знали, що таке федералізм. У них була одна Ісламська Держава, заснована на єдності, а не на союзі, тобто на централізації влади, а не тільки адміністрації. Ця держава розширила свої володіння від Андалусії на заході і до кордонів Китаю на сході . Управління належало одному халіфу і у державі була одна валюта. Усіх валіїв призначав та зміщав халіф. Він же споряджав війська та відкривав території, відправляв та приймав послів. Усе це було так тому, що Шаріат зобов’язав мусульман призначати собі одного халіфа та підкорятись йому тайно та явно. Тільки халіф має право приймати закони (табанні), після чого вони вступають у силу. Офіційною мовою цієї держави була арабська — мова Корану та інструмент розуміння Ісламу, без якого неможливо здійснювати іджтіхад. Мусульмани радо приймали це, і, як наслідок, в області Шаріату та арабської мови з’явились тисячі вчених із числа персів, турок, курдів та монголів. Із них були навіть халіфи та полководці . Так тривало доти, доки невірний колонізатор не розбив єдність мусульман джахілійськими гаслами, такими як націоналізм, від якого застеріг Посланець Аллаха ﷺ, сказавши:
دَعُوهَا فَإِنَّهَا مُنْتِنَةٌ
«Залиште його, це — гидота» (Бухарі).
Наша релігія заборонила відривати від ісламських територій навіть п’ядь землі, а ті, хто вчиняє так або закликає до цього, заслуговують на покарання. І нема різниці, під яким приводом вони робили це, будь то регіоналізм, федералізм або право на самовизначення, і незалежно від основи цієї процедури, будь то етнічні, сектантські або інші погляди. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
فمَنْ أَرَادَ أنْ يُفرِّقَ أَمْرَ هَذِهِ الْأُمَّةِ وَهِيَ جَمِيعٌ فَاضْرِبُوهُ بِالسَّيْفِ كَائِناً مَنْ كَانَ
«Хто побажає розколоти справу цієї Умми, при цьому вона буде єдина, то вдарте його мечем, ким би він не був!» (Муслім).
Тобто будь-якими способами треба зупинити того, хто виступив проти єдності. Тому що це порушує безпеку та наносить шкоду мусульманам. Якщо його зупинить тільки війна, тоді з ним треба битися, якщо ж на нього подіють інші методи,оді їх треба використати, щоб зупинити зло. Усе це вказує на те, що Іслам вимагає єдності у словах та справах та забороняє усе, що суперечить цьому. Згідно вищесказаному , Іслам категорично забороняє федералізм, оскільки він заснований на розділенні країни на декілька фактично незалежних федерацій зі своїми законами. Навіть якщо вони об’єднані під одним правлінням, насправді вони незалежні у більшості сфер та підкоряються центральному управлінню тільки у деяких питаннях . Таке розділення — харам, тому що це — дорога до розпаду держави на слабкі дрібні утворення, які не можуть протистояти ворогам . Саме цього сьогодні добивається Масуд Барзані, закликаючи автономію Курдистан до незалежності під приводом нестерпності спільного життя та права на самовизначення.
4 — Ми впевнені, що жителі Курдистану залишаються мусульманами та носіями чистої ісламської акиди, яка не дозволить їм стати помічниками колонізатора у порушенні єдності мусульман і не дозволить зректися своїх братів арабів та туркмен після того, як Аллах об’єднав їх серця і вони стали єдиною Уммою:
إِنَّمَا الْمُؤْمِنُونَ إِخْوَةٌ
«Воістину, віруючі – брати» (49:10).
І як же може бути інакше, адже курди — це нащадки Салахуддіна аль-Аюбі, визволителя мечеті аль-Акса від нечисті хрестоносців та муджахіда на шляху об’єднання ісламських земель. Ми закликаємо вас не слідувати забаганкам порочних політиків та заявити про бойкот референдуму, наміченого на 25.09.2017, який є плодом окупації та політичних змов проти Іраку зокрема та мусульман — у цілому. Ваше майбутнє — у єдності з вашими братами , арабами та туркменами, в одній державі, в якій панування належить Шаріату, а влада — Уммі. Ви повинні стали одним організмом, як описав це Посланець Аллаха ﷺ:
كَالْبُنْيَانِ يَشُدُّ بَعْضُهُ بَعْضًا
«… подібні будівлі, окремі частини якої зміцнюють одна одну» (Бухарі).
Вони зміцнюють один одного у боротьбі проти ворогів та їх колоніальних проектів, щоб покласти край їх впливу. Час колоніальних держав доходить до кінця , а Ісламська Умма вже готова до звільнення від них, їх законів та влади, за допомогою чого мусульмани були розділені, а їх недоторканість була порушена. У найближчий час буде проголошений Другий Праведній Халіфат за методом пророцтва, і на усю планету пошириться його світло , замінюючи темряву невір’я та тиранії.
О мусульмани із числа курдів!
Будьте разом з істиною , і нехай вдоволення Аллаха стане вашою метою, а втілення Шаріату та правління на основі Ісламу — вашою вимогою! Відверніть від себе підступи Сатани! Проголосіть відкрито істину: влада належить Аллаху, а не націоналізму, федералізму, сектантству або так званому «праву на самовизначення»! Так, влада належить Аллаху та тим, хто править Ісламом, будь то вони шиїтами або сунітами , курдами, арабами або туркменами!
وَلَيَنْصُرَنَّ اللَّهُ مَنْ يَنْصُرُهُ إِنَّ اللَّهَ لَقَوِيٌّ عَزِيزٌ
«Аллах неодмінно допомагає тому, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній» (22:40).
Інформаційний офіс Хізбут-Тахрір в Іраку
Неділя, 26 Зуль-хіджа 1438р.х.
17.09.201 р.
