Спосіб позбавлення аль-Кудса від окупанта-сіоніста очевидний

Туреччина
Друкарня

بسم الله الرحمن الرحيم

Президент США Дональд Трамп 6 грудня 2017 року нахабним чином заявив про визнання Єрусалиму столицею сіоністського утворення та доручив перенести американське посольство із Тель-Авіва в аль-Кудс.

Він зарозуміло хизувався: «Я обіцяв зробити Єрусалим столицею сіоністського утворення «Ізраїль», і я стримав своє слово». Проте в очах Ісламу та мусульман сіоністське утворення та маячня Трампа не мають ніякої сили та легітимності.

Причина, яка спонукала Трампа поводити себе подібним нахабним чином,— це боягузтво, безпорадність та зрадницька позиція правителів у мусульманських країнах — людей, дружніх та союзних США та сіоністам. Після заяви Трампа усі вони почали думати лише про те, як би їм запобігти гнівній реакції мусульман та контролювати її. Деякі із них довели свою немічність гучноголосими заявами: «Це суперечить рішенням ООН», — а деякі виразили своє зрадництво таким чином: «Це завдає шкоди мирному процесу та політичному рішенню по створенню двох держав». А хтось умудрився скликати Організацію Ісламської Співпраці, яка по сей день не має ніякої ваги, і, на додаток, почав сподіватись на допомогу папи римського та Росії з Іраном,які пролили немало мусульманської крові у Сирії!

Мусульманські правителі, які не здатні захистити навіть свої святині, зірвали з себе останній фіговий лист,що прикривав їх сором, своїми жалюгідними заявами із засудженням того, що відбувається. Проте по спливанню вже декількох годин після цих заяв мусульманські маси вийшли на вулиці. Зібравшись на площах та біля будівель посольств безбожної Америки, вони встали на захист земель аль-Ісрава аль-Мірадж та першої кибли мусульман — мечеті аль-Акса. Не залишилось площі,де б не лунали гасла про те, що аль-Кудс належить Ісламу. У надії на рішення свого болю на кожному кроці, у кожній мечеті і на кожній платформі вони говорили про аль-Кудс, відчуваючи ненависть до Америки та сіоністському утворенню. Проте жоден лідер, командир або політик не зміг нічого зробити такого, що б зцілило біль у серцях мусульман! Вони продовжували промовляти порожні гасла, оскільки виступали не для того, щоб вирішити проблему, а щоб позбавити себе від головної болі та потягнути час.

О мусульмани, чиї серця б’ються з любов’ю до аль-Кудсу! Ви чудово розумієте, що питання Єрусалиму не є проблемою сьогоднішнього дня. Мечеть аль-Акса та аль-Кудс знаходяться під окупацією майже 70 років, і увесь цей час кояться масові вбивства у відношенні мусульман. З того дня і по сей день позиція окупаційних сил «Ізраїлю» не змінювалась. Також не змінювалась позиція Великобританії, яка «встромила» сіоністське утворення у серце Умми нібито кинджал, і Америки, яка захищає та піклується про це утворення «Ізраїль». Так само і у позиціях керівників мусульманських країн немає нічого нового. Навпаки, вони довгі роки ставлять постановочні вистави про пошуки рішення проблем, скликають штучні конференції та саміти, будують щирі відносини з сіоністським утворенням та займаються пошуком помсти за численні злочини сіоністів у ООН у виді підроблених та жалюгідних засуджень окупаційної влади «Ізраїлю»!

Хіба на протязі довгих років не це пропонувалось мусульманськими правителями у якості рішення проблем?! Скільки ви іще будете терпіти їх брехливі заяви та даремні дії? Адже вам відомо, що ці неефективні пропозиції та рішення лише узаконюють сіоністське утворення і додають хоробрості окупантам Палестини! А отож, прийшов час зосередитись на докорінному та остаточному рішенні!

Ми, Хізб ут-Тахрір у Туреччині,знов озвучуємо вам докорінне та остаточне рішення. Безперечно, докорінне вирішення проблеми — це рішення, яке усуває основні причини цієї проблеми. І тому для пошуку докорінного рішення варто поглибитись у суть та розуміння проблеми, а потім виявити вірне рішення проблеми.

1. Палестинське питання стосується не лише палестинського народу та арабів. Навпаки, це — ісламське питання. Це ісламська земля і ісламська святиня, які були захоплені сіоністами за допомогою Америки, Великобританії та правителів-зрадників у мусульманських країнах. Це палестинська земля, завойована мусульманами, які роливали там кров. Там нема і клаптика землі, де б не пролилась крапля крові шахіда, не здіймався пил мусульманським вершником або не ступала нога муджахіда. Це землі, які належать усім мусульманам. Відмова від цих земель, будь то їх великого або малого шматочка, означає зрадництво у відношенні Аллаха, Посланця ﷺ та усіх віруючих!

2. Сіоністи привласнили Палестину силою. Проте привласнення не змінює суті майна, не робить захоплювача хазяїном майна і не узаконює привласнення з плином часу. Єдиним хукмом Ісламу є битва з узурпатором, доки привласнена річ не буде повністю повернута істинному хазяїну. Окрім того, Ісламом заборонені усілякі спроби, які можуть надати легітимності узурпатору.

3. Будь-які спроби, що суперечать Ісламу,є марними. Тому усі поступки, зроблені сіоністам у відношенні статусу палестинської землі, є марними, і вважається, що їх і не було. Не існує жодної інстанції та авторитету, які зробили б заборонене Аллахом дозволеним. Харам залишається таким аж до Судного Дня, як і дозволене не змінюється.

4. Іслам категорично забороняє (харам) розділення та наявність кордонів на землях мусульман,оскільки ці кордони є ідеєю та запровадженням безбожних колонізаторів. Окупанти розділили ісламські землі, щоб полегшити собі панування за принципом «розділяй і владарюй». Мусульманам заборонено визнавати та схвалювати це розділення, а також проявляти бездіяльність для усунення цих кордонів.

5. Іудеї та християни — це найжорстокіші вороги мусульман. Аллах сказав:

وَلَن تَرۡضَىٰ عَنكَ ٱلۡيَهُودُ وَلَا ٱلنَّصَٰرَىٰ حَتَّىٰ تَتَّبِعَ مِلَّتَهُمۡ

«Іудеї та християни не будуть задоволені тобою, доки ти не станеш дотримуватись їх релігії» (2:120),

إِنَّمَا يَنۡهَىٰكُمُ ٱللَّهُ عَنِ ٱلَّذِينَ قَٰتَلُوكُمۡ فِي ٱلدِّينِ وَأَخۡرَجُوكُم مِّن دِيَٰرِكُمۡ وَظَٰهَرُواْ عَلَىٰٓ إِخۡرَاجِكُمۡ أَن تَوَلَّوۡهُمۡۚ وَمَن يَتَوَلَّهُمۡ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلظَّٰلِمُونَ

«Аллах забороняє вам дружити лише з тими, які бились з вами через релігію, виганяли вас із ваших осель та сприяли вашому вигнанню. А ті, які беруть їх собі у помічники та друзі, є беззаконниками» (60:9).

Таким чином, дружити та будувати союзи з ними — глупо і нерозумно.

О мусульмани!

Через усі ці причини палестинське питання є для мусульман питанням життя та смерті. Повернення цих благословенних земель із рук сіоністів шляхом джихада на шляху Аллаха — ваджиб. Всевишній Аллах говорить:

وَمَا لَكُمۡ لَا تُقَٰتِلُونَ فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ وَٱلۡمُسۡتَضۡعَفِينَ مِنَ ٱلرِّجَالِ وَٱلنِّسَآءِ وَٱلۡوِلۡدَٰنِ ٱلَّذِينَ يَقُولُونَ رَبَّنَآ أَخۡرِجۡنَا مِنۡ هَٰذِهِ ٱلۡقَرۡيَةِ ٱلظَّالِمِ أَهۡلُهَا وَٱجۡعَل لَّنَا مِن لَّدُنكَ وَلِيّٗا وَٱجۡعَل لَّنَا مِن لَّدُنكَ نَصِيرًا

«Чому б вам не битися на шляху Аллаха і заради слабких чоловіків, жінок та дітей, які говорять: «Господь наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є беззаконниками. Признач нам від Себе покровителя та признач нам від себе помічника»?» (4:75).

Повернення Єрусалиму та мечеті аль-Акса та видворення звідти сіоністів є шаріатським обов’язком для мусульман, навіть якщо ціною порятунку цих святих земель стануть тисячі шахідів. Тому єдиним рішенням покласти край окупації є негайне втручання армій мусульман.

Аллах описує положення тих правителів та командирів, які мобілізують свої війська за першою вимогою НАТО та колонізаторів, але не роблять цього заради законів Ісламу, аль-Кудса та Палестини, наступним чином:

لَّا يَتَّخِذِ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ ٱلۡكَٰفِرِينَ أَوۡلِيَآءَ مِن دُونِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَۖ وَمَن يَفۡعَلۡ ذَٰلِكَ فَلَيۡسَ مِنَ ٱللَّهِ فِي شَيۡءٍ

«Віруючі не повинні вважати невіруючих своїми помічниками та друзями замість віруючих. А хто вчиняє так, той не має ніякого відношення до Аллаху» (3:28).

Насправді, вони залишили Аллаха і прийняли собі у друзі ворогів Аллаха, Посланця ﷺ та віруючих мусульман. Тоді хто здатен відкрити двері джихаду проти окупації, окрім праведного халіфа?! Завоювання аль-Кудса здійснилось халіфом Умаром (р.а.), від окупації його врятував полководець-халіф Салахуддін, халіф Абдуль-Хамід же не здав і п’яді його земель! З волі Аллаха наступний халіф знов позбавить Єрусалим від окупації та приниження! Тому єдиним рішенням для викорінення сіоністського утворення із земель аль-Ісрава аль-Мірадж є Халіфат. Отож, кожен хто бажає врятувати Єрусалим, нехай веде діяльність по встановленню Халіфату!


Хізбут-Тахрір у Туреччині
22 Рабі уль-авваль 1439 р.х.
10.12.2017 р.

 

Головне меню