Хіба не настав час для володарок розуму у жіночих організаціях зустріти істину та розкрити суть конфлікту?!
Організація по справах жінок провела зустріч-нараду у Рамаллі, щоб координувати зусилля жіночих організацій у відповідь на політичні кампанії – пробудження усвідомленості, яку проводить Хізб ут-Тахрір (Палестина) проти натиску жорстокої культури, що проводять місіонерські благодійні кампанії з ворожими політичними уклонами проти цінностей ісламської жінки та соціального життя мусульман.
Дане роз’яснення для жінок та їх організацій – можливо, воно образумить та поверне їх та їх програми у лоно Умми – і для тих, хто крокує ствердженню істини:Ми взялися за основне питання, яке зачіпає нашу релігію та культуру нашого народу, наші цінності та наші нрави, яке перевершило - і навіть перейшло – багату кількість із тих організацій, які перебувають під блиском заманливого фінансування, що прогнулися перед імпортованими та чужими нашій Уммі ідеалами – знаючи або через невігластво – стало руйнівним елементом та інструментом перевороту проти культури Умми у соціальній системі та системі її цінностей.
І для підтвердження істини та зв’язку з правильною ідеєю, ми підкреслимо тут три положення раніше критики того, що породило вищезгадане суспільство:
1 - роль жінки та її боротьба відомі та доведені, і ніхто не може заперечити цього, і він не може бути пов’язаний з одним боком без іншого: Хізб ут-Тахрір, який включає до своїх лав чоловіків та жінок, був піонером у наданні жінкам можливості реалізувати своє право та обов’язок у політичній боротьбі. Жінка предстала лектором серед тисячі чоловіків та жінок на конференціях про Халіфат у багатьох містах Палестини протягом минулих років. Також мусульманська жінка несла прапор Ісламу на політичних мітингах та піднімала свій голос заради істини, і навіть наразилась на утискання з боку палестинської влади у цій боротьбі, у той час як організації, які стверджують, що вони на захисті жінки та її прав, мовчали перед цим.
2 - завдяки нашому бойовому зв’язку – у цій нашій кампанії та в усіх наших справах – визначаючи протистояння натиску жорсткої західної культури: яка уособлюється у забруднених думках та політичній розрусі, що ставить на меті цінності ісламської жінки зокрема, і наші культурні цінності в загалом. Ми ніколи до того не брали участь у заходах по обслуговуванню, у профспілкових або розвиваючих заходах подібно до місцевих організацій, у числі яких жіночі організації та інші на кшталт благодійних організацій та університетів. Ці заходи не є предметом політичної конфронтації для нас з причини їх гіркого положення серед людей і тому що ці заходи з самого початку не містять просвітянської основи, разом з тим, що у нас є політичний та ідеологічний погляд, який іде всупереч до деяких із цих організаційних аспектів.
3 - ми відкрито заявляємо істину та нашу приналежність до ісламської ідентичності, у той час як багато хто із цих організацій ховаються за емоційними гаслами, щоб приховати свою західну світську консервативність. І коли Організація по справах жінок заводить мову про «поширення злих сил», то спирається на західний менталітет та консервативність, який звинувачує заклик до чистого ісламського життя у несправедливості та відсталості.
Ці організації вплуталися у просунення імпортної думки, у просунення у життя колоніальної програми та у зміщення цінностей іноземним фінансуванням під назвою проекти розвитку. Усі ці організації не насмілюються розкрити свої референтні ідеї, що спираються на Конвенцію CEDAW (Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації стосовно жінок (світського характеру та західного походження)), які видають свої вигадані статті, що протирічать законам Шаріату, вище божественних шаріатських законів. Більше того, вони заявили про «змінення соціальних та культурних моделей поведінки чоловіків та жінок». Тому не дозволяється довіряти цим організаціям у їх відповідях про їх позицію стосовно злочинності перелюбства, та прийняття стримуючого ісламського покарання для перелюбця та перелюбки, і стосовно законності непогрішимості у шлюбі, а також стосовно включення законного опікуна своєї соціальної ролі в Ісламі, і про заборонність змішування між чоловіками та жінками у їх руйнівній діяльності.
Ці організації не наважуються визнати, що разом із застосуванням ісламської соціальної системи, «яка регулює відносини чоловіка з жінкою та жінки з чоловіком, регулює зв’язки, які виходять від їх зібрання, і усе, що витікає від цього зібрання», де жінка виділена шаріатськими законами, що стосуються неї, і чоловік виділений шаріатськими законами, конкретними для нього без жінки – вони змішують з нею Конвенцію CEDAW, яка регулює взаємостосунки чоловіків та жінок (по їх виду) з регулюванням їх інтересів у суспільстві (у якості людини) , таких як економічні питання, і усе це вони побудували на основі вигаданих законів. Наскільки ж великою є різниця між Божественною системою, що підвищує статус жінки, та вигаданою системою із справ людини!
Що ж стосується цілей (змісту) спростування Організації по справах жінок на заклик Хізба, то стисло заперечимо наступні пункти:
1 - Гасло кампанії «Жінка – це честь, яку необхідно оберігати, а невірні та їх інструменти чинять змови проти неї» - це було сказано у контексті ідейного протистояння, яке не включає те, про що стверджують ці організації про «підбурювання» в юридичному та політичному сенсі. І будь-яка людина зі здоровим глуздом розрізняє між ідейним протистоянням та атакою проти особистостей та організацій. Більше того, ці організації розкрили свій зміст у спробі залякування силами безпеки, коли почали вимагати – перебуваючи в омані - захисту жіночих організацій від будь-якого нападу, а також при використанні неявної загрози, сказавши: «Ми не дозволимо нікому вставати перед нашими правами на справедливість, законність та людяність».
2 - чинення перепон проведення Хізб ут-Тахрір лекції у Віфлеємі прокреслило образ утискання іншої думки з боку цих організацій, які стверджують, що вони стоять на захисті свобод, і за якими стоять сили безпеки, що топчуть закон. Це розкриває суть їх заклику до правової конфронтації, якою вони розмахуються. Більше того, ці заклади, які до того мовчали про репресії органів безпеки жіночої політичної діяльності Хізб ут-Тахрір – та інших – виявляють підкорення у закону тільки в інтересах групи.
3 - термін «жіночі організації» у назві семінару у Віфлеємі та в інших містах вказує на ту групу асоціацій та жіночих організацій, які прагнуть зіпсувати жінок, і це у контексті того, що ми роз’яснили вище про агресію ворожої західної культури на наші цінності, без прояву турботи про інші види послуг або закладів.
4 - політична усвідомленість про жінку в Ісламі сприяє підвищенню статусу жінки, і ця усвідомленість ані в жодному випадку не вливається у розуміння заперечення ролі жінки. Навпаки, руйнування цінностей жінки через руйнівні заходи – саме це викривляє та підриває роль жінки у суспільстві, сіє у суспільстві смуту, і навіть руйнує родину.
5 - ці організації забігають уперед у своїх жалюгідних (жалких) промовах про важливість стурбованості окупацією: вони у своїй послідовній підривній діяльності руйнують соціальну систему такими заходами, як Стимулювання конкуренції на конкурсах краси, жіночі матчі, і через те, що було об’явлено як захід наготи, запланований у Віфлеємі (приймаючи у якості гостя «Фемен» - оголені груди) на додаток до діяльності по нормалізації стосунків з єврейською окупацією, і підписання деякими жіночими організаціями документу США у боротьбі з «тероризмом», який вважає діяльність груп опору тероризмом. Ці організації, які відволіклись від протистояння окупації, стали прокладати шлях для неї і для її сталості на благословенній землі.
Проте Хізб ут-Тахрір зайнявся в усьому світі встановленням Халіфату та звільненням армій для того, щоб вирвати єврейську окупацію з корінням, і покласти край їх «утворенню» назавжди. Саме Хізб чітко визначає свого ворога в єврейській окупації та того, хто стоїть за нею із західних сил – американських та європейських – на які спираються ці організації в ідейному притулку та фінансуванні для їх підривної діяльності. Так хто ж насправді відволікся від окупації?
Ми завершуємо наше роз’яснення щирим закликом до володарок розуму у цих організаціях, молячи Аллаха про прощення та підкоряючись законам Шаріату, що ми усі зібрались у протистоянні політичному та культурному проникненню колоніальних сил, і щоб усі ми дотримувались слів Всевишнього:
وَمَا كَانَ لِمُؤْمِنٍ وَلا مُؤْمِنَةٍ إِذَا قَضَى اللَّهُ وَرَسُولُهُ أَمْرًا أَنْ يَكُونَ لَهُمُ الْخِيَرَةُ مِنْ أَمْرِهِمْ وَمَنْ يَعْصِ اللَّهَ وَرَسُولَهُ فَقَدْ ضَلَّ ضَلالا مُبِينًا
«Для віруючого чоловіка та віруючої жінки нема вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах та Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха та Його Посланця, той впав в очевидну оману» (33:36).
Інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір Палестина
№ S/B N 013/164
Четвер, 25 Мухаррам 1435 р.х.
28/11/2013
