بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَنِ الرَّحِيمِ
Через декілька місяців ми стали свідками безпрецедентного масового народного руху навколо нерозв’язної поличної кризи. І якщо ми зануримося в аналіз існуючого політичного стану, то побачимо, що проблема зосереджена у двох основних причинах: демократія та вплив невірних. Стосовно демократії, то вона є невірною ідеєю, тому що заснована на відокремленні релігії від життя та не годиться для людей, бо не відповідає природі людини. Вона не здатна врегулювати стосунки поміж людьми, тому що критерій правильності визначає у ній більшість, а це є помилкою. І, перш за все, ця систем є хибною, оскільки вони іде всупереч вченню Ісламу.
Що ж стосується впливу невірних, то правителі Кувейту взяли кяфірів опорою для себе після того, як Кувейт був відокремлений від Османської держави (Халіфату) і по сьогодні. Це і дало невірним шлях над мусульманами: вони стали підкоряти країни своїм інтересам, забирати наші гроші через вигадані операції, грабувати нашу нафту різноманітними згубними угодами, отруювати розуми своєю культурою та псувати наше життя своєю цивілізацією. Кяфір став купувати нашу честь своїм впливом, більше того, цим самим він відняв у нас нашу волю, і ми заблукали так, що стали крокувати за ним по п’ятах!
Хтось може заперечити: де тут є зв’язок між впливом невірних та внутрішньою політичною кризою на дану мить? Відповіддю на це запитання буде наступне: кяфіри своїм впливом зобов’язали нас до запровадження демократії, навіть якщо вона і непродуктивна, і втримують нас від втілення системи Ісламу, навіть, якщо вона є результативною. Вони насичують нас своєю порочною просвітою, щоб затулити наші очі на Іслам як систему для життя та основу сили та гордощів, міцності та гідності, який є докорінним рішенням для виходу з цієї кризи та вилікування його причин, а також вигнання демократії та впливу невірних.
Демократію треба відкинути, і необхідно прийняти Книгу Аллаха та Сунну Його Посланця (с.а.в.) і те, на що вони вказали системою держави замість демократії. Оскільки Іслам заснований на доктрині, яка відповідає людській природі та упевнює розум та наповнює серце спокоєм. А також підходить до реальності людини, тому що Іслам від Творця всесвіту, людини та життя. Всевишній Аллах сказав:
أَلَا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ اللَّطِيفُ الْخَبِيرُ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він Проникливий (або Добрий), Знаючий? (67:14).
Іслам також здатний регулювати стосунки поміж людьми, тому що він містить у собі рішення для усіх людських проблем. Всевишній каже:
وَنَزَّلْنَا عَلَيْكَ الْكِتَابَ تِبْيَانًا لِّكُلِّ شَيْءٍ وَهُدًى وَرَحْمَةً وَبُشْرَىٰ لِلْمُسْلِمِينَ
«Ми ниспослали тобі Писання для роз’яснення будь-якої речі, як керівництво до прямого шляху, милість та благу звістку для мусульман» (16:89).
А критерії правди у ньому є доказом, а не більшістю:
قُلْ أَطِيعُوا اللَّهَ وَأَطِيعُوا الرَّسُولَ
«Скажи: «Покоряйтеся Аллаху та покоряйтеся Посланцю»». (24:54).
Іслам також перспективний, тому що люди вірять у нього та збираються навколо нього:
وَأَلَّفَ بَيْنَ قُلُوبِهِمْ ۚ لَوْ أَنفَقْتَ مَا فِي الْأَرْضِ جَمِيعًا مَّا أَلَّفْتَ بَيْنَ قُلُوبِهِمْ وَلَٰكِنَّ اللَّهَ أَلَّفَ بَيْنَهُمْ ۚ إِنَّهُ عَزِيزٌ حَكِيمٌ
«Він об’єднав їх серця. Якщо б ти витратив усе, що є на землі, то не зміг би об’єднати їх серця, але Аллах об’єднав їх. Воістину, Він Могутній, Мудрий» (8:63).
Зверніть увагу на те, що Іслам на практиці не є неможливим, і це не фантазія, бо сам Аллах наказав нам це, а Він не велить робити того, що ми не змогли б понести, або те, що ми не у змозі зробити. Хізб ут-Тахрір розробив проект конституції держави Халіфат, яка містить 191 пункт, який стосується системи управління, державних апаратів, економічної системи, соціальної системи, освітянської політики , та зовнішньої політики , … та інших. Ці публікації відомі багатьом людям. І якщо люди не сприйняли заклик до суду Аллаха та Його Посланця (с.а.в.), то не залишиться серед них му'міна, бо Всевишній сказав:
إِنَّمَا كَانَ قَوْلَ الْمُؤْمِنِينَ إِذَا دُعُوا إِلَى اللَّهِ وَرَسُولِهِ لِيَحْكُمَ بَيْنَهُمْ أَن يَقُولُوا سَمِعْنَا وَأَطَعْنَا ۚ وَأُولَٰئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Коли віруючих звуть до Аллаха та Його Посланця, щоб він розсудив їх, вони кажуть: «Ми слухаємо та підкоряємося!» Саме вони є тими, хто набув успіху». (24:51).
Стосовно ж практичних кроків, щоб позбутися впливу невірних: то це скасування усіх оберігаючих угод з будь-яким іноземцем, припинення будь-якої військової присутності, припинення усіх привілей для іноземних військових, а також розрив дипломатичних стосунків з колоніальними державами, такими як Америка, Англія, Франція та Росія.
І позбутися від впливу невірних не є неможливим, тому що Всемогутній Аллах наказав нам це, коли заборонив, щоб у невірних був шлях над віруючими, і наказав, щоб наша безпека була довірена мусульманам. Він сказав:
اللَّهُ لِلْكَافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلًا
«Аллах не відкриє невірним шляху проти віруючих» (4:141).
І коли заборонив прояв приязні до кяфірів та зобов’язав проявляти її до віруючих:
ا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَتَّخِذُوا الْكَافِرِينَ أَوْلِيَاءَ مِن دُونِ الْمُؤْمِنِينَ ۚ
«О ті, які увірували! Не беріть невірних собі у помічники та друзі замість віруючих» (4:144).
І Аллах, свят Він та великий, не наказував нам того, що ми не можемо і не у силах понести.
Ми кажемо нашому народу:
Воістину, нашим обов’язком по Шаріату є вимога звіту від правителя та засудження його, і обмеження його у межах істини, якщо він намагатиметься запровадити над нами засуджуване або утискав наші права, або перевищив свої повноваження. Всевишній сказав:
وَلْتَكُن مِّنكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ ۚ وَأُولَٰئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, які будуть закликати до добра, веліти схвалене та забороняти засуджуване. Саме вони будуть тими, хто набув успіху» (3:104).
І Посланець Аллаха (с.а.в.) сказав: «Клянусь Тим, у Чиїх руках моя душа, ви неодмінно будете наказувати добро за забороняти засуджуване, а інакше Аллах поквапиться наслати на вас покарання від Нього, і ви станете взивати до Нього, а Він не буде відповідати вам!» (Передали Тірмізі та Ахмад у Муснад). І шаріатські тексти узгоджено вказують на категоричність у справі вимагання звіту від правителя. Тим не менш, тексти вказують на обов’язковість повернення у суперечках до Аллаха та Його Посланця, тобто до Корану та Сунни, а не до демократії та більшості, або Зовнішнім зв’язкам та фінансовим інтересам. Всевишній сказав:
فَإِن تَنَازَعْتُمْ فِي شَيْءٍ فَرُدُّوهُ إِلَى اللَّهِ وَالرَّسُولِ إِن كُنتُمْ تُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ وَالْيَوْمِ الْآخِرِ ۚ
«Якщо ж ви станете сперечатися про що-небудь, то звернуться з цим до Аллаха та Посланця, якщо ви віруєте в Аллаха та в Останній день» (4:59).
Підкоряйтеся Аллаху та не кваптеся бігти за маревом демократії та світської громадянської країни. Не ідіть за невір’ям подібно до слідуванню слабкого за сильним, ви – найкраща Умма, що виведена серед людей у своїй доктрині, релігії та вірі. І знайте, що невірні для вас - явні вороги, і що вони нечисть, і що у їх серцях ненависть до вас, вони бажають вашої загибелі, і не будуть задоволені вами, доки ви не підете за ними.
І, замість того, щоб вимагати громадянської держави та демократичного механізму, та активації вигаданої конституції … . Нашим шаріатським обов’язком є виконання наказів Аллаха та Його Посланця, робота та вимога застосування Книги Аллаха та Сунни Його Посланця у затишку держави Халіфат з ісламською доктриною, ісламським способом мислення та ісламською культурою як інструмента для розуміння та праці.
Хізб ут-Тахрір
Кувейт
24 зу ль-хиджа 1433
09/11/2012
