«Тим з вас, хто увірував і вершив добрі справи, Аллах обіцяв, що неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно до того, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він обдарує їх можливістю сповідувати релігію, якою Він залишився задоволений, і обдарує їх спокоєм після того, як вони випробували страх. Вони поклоняються Мені й не долучають до Мене співтоваришів. А якщо хто після цього стане невірним, то він - грішник».
Загальне звернення: Не приймайте участі в парламентських виборах
Реальність парламенту не є достатньо ясною у мусульман в Афганістані й в усьому світі в цілому. Перше, на що хотілося б відразу заперечити - це вигадка про те, що парламент з `явився зовсім недавно, і що про нього нічого не було відомо за часів учнів Іси (мир йому) або сподвижників Мухаммаду (нехай благословить його Аллах і вітає). Ще древні греки мали свої народні збори - рада п'ятисот (буле). У римлян був сенат, в арабів - Дім зустрічей. Так, народні збори греків і римський сенат з початку їх заснування мали дорадчі функції. Це було за 500 років до приходу Іси (мир йому). Тому вони не були чужі ні учням Іси (мир йому), ні сподвижникам Мухаммада (хай благословить його Аллах і вітає).
Друга вигадка про парламент - це його роздута необхідність у сучасному столітті. Тому й кажуть, що будь подібне при Пророку (нехай благословить його Аллах і вітає), то це б не відкидалось. Вік парламенту нараховує, щонайменше, 2500 років. Тобто, він старший Ісламу і християнства. Даний факт замовчується поборниками капіталізму, явно ворогуючих з Ісламом. Заява про те, що перед Ісламом не вставало питання про парламент або законодавство, нерозумно й неосвічено. Дивно, що просуванням даної думки сьогодні займаються не тільки зрадники-правителі, Захід, прихильники західної думки, але знайшлися й "придворні" урядові вчені, які зайнялися вивченням і поширенням цієї думки.
Близько 30 років тому великі зусилля докладалися деякими вченими, які намагалися довести схожість соціалізму й Ісламу. Сьогодні відбувається те ж саме, але під іншими гаслами. Прикриваючись капіталізмом і демократією з усім тим, що з них випливає, вони з піною біля рота доводять, що прогрес неможливий без перетворення капіталістичних ідей.
"Не наділяйте істину в неправду й не приховуйте істину, тоді як ви знаєте її" (2:42).
Такі люди постійно перебувають у пошуках доказів для того, щоб виправдати перед мусульманами необхідність даного нововведення. Проводять аналогії між парламентом та ісламської Шурою, іноді також помилково порівнюючи "джурга" (древній афганський звичай) та ісламську Шуру. За відомостями деяких істориків засновником "джурга" був афганський ватажок Канішка. Як же вона тоді може бути ісламської? Ні парламент, ні джурга абсолютно несхожі на ісламську Шуру.
Проводячи подібні помилкові порівняння, можна також припустити, ніби християни і мусульмани схожі один з одним: адже і ті й інші виконують обряди поклоніння, у тих і у інших є молитовні будинки, як церква і мечеть. Але це явна помилка.
У Ісламі, як і в буддизмі, присутній аскетизм. І якщо ми скажемо, що мусульманину не можна укладати шлюб і що він повинен стати ченцем, то тим самим ми явно суперечимо Сунні. Якщо подібні порівняння ми не допускаємо у перерахованих вище прикладах, то чому ми це так просто робимо в справах політичних? Наявність дорадчих функцій у парламенті та ісламській Шурі не робить їх тим самим.
Парламент має не тільки дорадчу функцію, але також містить у собі й законотворчість. Будь-яке ж виведення законів із джерел крім Корану, Сунни, Киясу й іджми не є ісламським, а є куфром. Кожен закон, виведений не на основі ісламського іджтіхаду, не є ісламським законом, а є куфром, навіть якщо в результаті вони будуть схожі. Так, наприклад, якщо парламент більшістю голосів ухвалить закон, що забороняє перелюбство, це не буде вважатися ісламським законом, але буде законом куфра, тому що він був виведений не з ісламських текстів.
"Скажи:« Невже я побажаю іншого суддю, крім Аллаха, у той час як Він послав вам Писання, докладно роз'яснивши його?» Ті, кому Ми дарували Писання, знають, що воно ниспослано від твого Господа в істині. Тому не будь в числі тих, що сумніваються » (6:114).
Це звернення до вас, жителі Афганістану! Більшість лідерів і членів парламенту загрузли в несправедливості й порочності. Вони не звертаються у своїх рішеннях до шаріату. Вони вбили багатьох мусульман-афганців і не висловлюють жалю у скоєному. Все це є харамом - вони загрузли в ньому, і ви про це чудово обізнані. Вони не відчувають жодних труднощів, придумуючи та проводячи в життя неісламських закони.
Нам постійно доводиться чути, як прості люди кажуть: "Якщо існуюча законотворчість у парламенті є забороненою, то чому лідери роблять подібне?" Перш ніж відповісти на це запитання нехай вони дадуть відповідь на наступне:
Чи відчувають подібні люди занепокоєння, коли вони беруть хабарі й грабують надбання народу? Чи тривожаться вони, обмежуючи народ? Чи турбує їх те, що окупанти безперешкодно крадуть корисні копалини й убивають мирних жителів, коли ті відзначають свої торжества? Так чому ж їх буде турбувати ісламський розв'язок щодо законотворчості в парламенті? Хіба ви не бачите їхні величезні палаци й шикарні кортежі, що роз'їжджають по вулицях Кабула так, начебто все без винятку належить їм? Хто дав їм право поводитися подібним чином? Хто дав їм право на подібну розкіш, коли вони є вихідцями із простих селянських родин, місцевих імамів мечеті, проводирів місцевих племен? Як вони досягли подібної розкоші? Чому в даних питаннях вони не керуються Ісламом?
Багато хто з них прагнуть до парламентських крісел лише для того, щоб зберегти свою силу, центри впливу, розкішні кортежі. Їх не цікавить захист Ісламу або просування ваших інтересів.
Це щире послання ми направляємо вам! Не беріть участі у виборах! Невже ви не чули хадис Посланця Аллаха (нехай благословить його Аллах і вітає) про те, що мусульманин не повторює одну й ту ж помилку двічи (Віруючий не може бути покусаний з однієї нори двічи)? Невже ви хочете надати законність неісламських законів? Невже ви хочете понести відповідальність дозволу лихварства? Що придбали ви протягом останніх восьми років від виборів окрім бідності, зіпсованості та несправедливості?
Єдиний шлях позбавлення зі сформованої ситуації це підпорядкування Аллаху і встановлення Халіфату. І невизнання будь-якої форми втілення капіталістичних понять, як система капіталістичного законотворчості, вираженого парламентом. Якщо ж ви не бажаєте прислухатися до наших настанов, то погляньте на Пакистан і Ірак. Що зробив з ними Захід за допомогою їх прозахідних правителів?!
Бійтеся Аллаха й виконайте ваш обов'язок щодо встановлення Халіфату! Допоможіть Хізб-ут-Тахрір в цьому!
«На нас покладена тільки ясна передача одкровення» (36:17).
Хізб ут-Тахрір Афганістан
6 Рамадана 1431р.х.
16/08/2010р.
