بسم الله الرحمن الرحيم
Після атак 11 вересня колишній президент США Джордж Буш почав довгий хрестовий похід до ісламських земель. 16 вересня у Кемп Девіді Буш заявив: « Цей хрестовий похід проти тероризму буде довгим». Як і попередні хрестові походи, цей несе користь лише невіруючим та завдає великої шкоди мусульманам. Але на відміну від інших, цей хрестовий похід нацьковує мусульман один на одного, замість того, щоб вони діяли як одна рука проти своїх ворогів. Більше того, цей хрестовий похід зазнав би поразки за лічені дні, якщо б не керуючі мусульманами зрадники.
У пошуках способу підірвати значну силу озброєних сил Пакистану Америка та правителі запроданці Пакистану рука об руку розділяють мусульман та створюють розлади між ними та їх озброєними силами. Зрадники підписали контракти та угоди з Америкою (військовими та розвідкою) про відкритий доступ до озброєних сил Пакистану, таким чином, що американці можуть збирати важливу секретну інформацію про слабкі сторони озброєних сил Пакистану, включаючи Генеральний штаб. Після отримання цієї інформації Америка почала організовувати напади та атаки на озброєні сили Пакистану, скидаючи усю провину на Талібан, у той час, як ці атаки здійснюються приватними найманцями «Реймонда Девіса», якому правителі-запроданці дозволили діяти у Пакистані. Зрадники охороняють тилове забезпечення американських сил в Афганістані, на той час як Америка тримає Афганістан відкритим для індійської розвідки RAW, дозволяючи їм утворювати хвилювання у Балудж***істані у регіоні племен та за його межами. Будучи щільно контрольованими візитами американських генералів, зрадники ініціюють руйнівні операції у регіоні племен, які виливаються у мільйони безпритульних біженців. Чинячи опір об’єднанню військової розвідки Пакистану (ISI) з мусульманами проти ворогів, правителі примушують ISI переслідувати моджахедів скрізь, таким чином, що вони гинуть від рук невірних.
Наслідки співпраці Пакистанських правителів-запроданців з Америкою згадані впливовим радником по американській політиці Джорджем Фрідманом у його книзі «Наступні 100 років». Він пише: «США відповіли на ісламський вулкан. Вони хотіли запобігти виникненню великої могутньої ісламської держави … Допоки мусульмани будуть воювати один з одним, США будуть вигравати цю війну». Таким чином, Америка та правителі-запроданці Пакистану заманили у пастку одну із найсильніших озброєних сил у світі до марнотратної війни Неспокою, у якій тисячі мусульман, військових та громадянських, пролили свою чисту кров. Вони перетворили одну із ісламських установ, ISI, яка через свою стійкість кидала острах у серця індійської розвідки RAW та їх союзників з британської MI6, на слухняний інструмент у руках хрестоносців.
Те, що підсилює зраду озброєних сил, це те, що навіть зараз правителі Пакистану у змозі у лічені дні завдати Америці руйнівного та нищівного удару у її війні проти Ісламу, його Умми та держави. У лічені дні справжня міць Америки виявиться для ісламських озброєних сил, чиї солдати –мусульмани бажають мученицької смерті так само сильно як боягузливі невірні міцно хапаються за своє нікчемне життя. Якщо ці правителі відмовляться від військової допомоги хрестовому походу Америки, зачинять її військові бази та припинять забезпечувати тил американським військовим в Афганістані, у лічені години після того, як правителі нададуть Хізб-ут-Тахрір Нусрат (матеріальну підтримку) у встановленні держави мусульман Халіфату, озброєні сили Пакистану будуть у змозі об’єднати мусульман у регіоні племен, Балуджістані та інших місцях, таким чином, щоб приєднати Кабул, Дакку, Ташкент та Ісламабад, скерувавши ураган проти хрестоносців та індуської країни.
Не зважаючи на це, замість того, щоб надати мусульманам можливість об’єднатися проти своїх ворогів у затишку ісламської держави Халіфат, зрадники об’єднали свої зусилля з невірними, воюючи проти мусульман та їх озброєних сил, проти встановлення їх держави та їх партії Хізб-ут-Тахрір, з метою перетворення благословенної землі, що багата на ресурси, з благородним ісламським народом та могутніми ісламськими озброєними силами, на поле битви, занурюючи її у приниження та занепад. Аллах ﷻ каже:
أَلَمْ تَرَ إِلَى الَّذِينَ بَدَّلُوا نِعْمَةَ اللَّهِ كُفْرًا وَأَحَلُّوا قَوْمَهُمْ دَارَ الْبَوَارِ
جَهَنَّمَ يَصْلَوْنَهَا وَبِئْسَ الْقَرَار
«Хіба ти не бачив тих, хто обміняв милість Аллаха на невір’я та поселив народ свій в оселі загибелі, у якій вони будуть горіти? І погане це перебування!»(14:28-29)
Таким чином, після такої вагомої зради, не дивно те, що генерал Ашфак Первез Каяні був наділений повноваженнями голови штабу Війська зі схвалення американців, подібно до того, як це мало місце до цього з Мушаррафом. У часи Мушаррафа Каяні обіймав ключові посади, такі як головний директор Військових операцій та головний директор розвідки ISI, отож, був ключовою особою у розширенні допомоги американській окупації Афганістану, у бійнях Червоної Мечеті та Джаміа Хафса, а також в організації атак беспілотників у регіоні племен. Коли озброєні сили розлютилися проти його друга Мушаррафа, Каяні особисто уклав угоду з Беназір Бхутто та її партією для того, щоб вони дозволили Америці продовжувати війну. Коли незадоволеність знайшла своє продовження, тоді Каяні отримав з рук Джона Негропонте, заступника держсекретаря США, посаду Голови штабу Війська, і це було перед тим, як Негропонте зустрівся з Мушаррафом, щоб звільнити його з посади.
Не принісший каяття і досі та не беручий до уваги урок свого друга Мушаррафа, який був викинутий, немов щуреня, коли був вже не потрібний Америці, Каяні забезпечує тривалість американських задумів. Після атаки на Аббтобад Каяні особисто поквапився захистити американців, намагаючись замінити ненависть озброєних сил до ворога на острах перед цим ворогом. І досі, подібно до Мушаррафа, Каяні неухильно просуває американські інтереси, увесь час намагаючись ввести в оману озброєні сили та приховати свої дії. Насправді, заради дешевої мирської користі він товаришує з ворогом, не зважаючи на слова Аллаха ﷻ:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لاَ تَتَّخِذُوا عَدُوِّي وَعَدُوَّكُمْ أَوْلِيَاءَ تُلْقُونَ إِلَيْهِمْ بِالْمَوَدَّةِ وَقَدْ كَفَرُوا بِمَا جَاءَكُمْ مِنْ الْحَقِّ
«О, ви, які увірували! Не беріть друзями Мого і нашого ворога. Ви звертаєтесь до них з любов’ю, а вони не увірували у те, що прийшло до вас з істини» (60:1)
О, мусульмани Пакистану!
Доки над вами керують правителі-запроданці, які товаришують із Заходом, ви не будете у змозі подолати хрестовий похід на ваші озброєні сили. Лише Халіфат з халіфом, який буде керувати виключно Ісламом, поведе вас та ваші озброєні сили до правильного стану. Повстаньте зараз, подібно до того, як повстали ваші брати у Тунісі, Єгипті, Лівії, Сирії та Ємені, заради позбавлення від тиранів, а потім установіть Халіфат. Хай ісламський землетрус похитне трони зрадників та поховає їх під землею. Встаньте поруч із хоробрими свідомими членами Хізб-ут-Тахрір та зверніться до щирих офіцерів у лавах озброєних сил із закликом здійснити Нусрат Хізб-ут-Тахрір у встановленні Халіфату.
О, щирі офіцери у лавах озброєних сил Пакистану!
Стережіться співпраці з правителями у їх хрестовому поході проти вас самих і тих, кого ви поклялися захищати. Бійтеся загубити своє наступне життя через мирську користь зрадників у вашому керівництві. Заслужіть молитви усієї Умми та працюйте заради перемоги вашої Умми і вас, здійснивши Нусрат Хізб-ут-Тахрір у встановленні Халіфату за методом пророцтва. Заслужіть допомогу Алаха ﷻ та не впадайте у відчай, бо ви будете переможцями по Волі Аллаха, розіб’єте своїх ворогів та вивільните пригнічених. Аллах ﷻ каже:
وَلاَ تَهِنُوا وَلاَ تَحْزَنُوا وَأَنْتُمْ الأَعْلَوْنَ إِنْ كُنْتُمْ مُؤْمِنِينَ
«Не впадайте у слабкість та сум, у той час, коли ви стоїте вище, якщо ви з віруючих»(3:139)
Хізб ут-Тахрір
Вілаят Пакистан
10 вересня 2011р. мілядій
12 Шавваль 1432р. хіджрій
