Ворожнеча родини Саудів до політичного Ісламу укорінена, а аж ніяк не результат часу

Новини та коментарі
Друкарня

Новина:

Веб-сайт BBC у розділі під назвою «Огляд преси» (1) виклав аналітичну статтю від видання Financial Times, автор Раваль Халяф, під назвою «Саудівська Аравія: королівство знаходиться в режимі очікування».

Халяф заявив, що «ріст політичного Ісламу в регіоні непокоїть родину Саудів і підштовхує їх вживати заходи обмежень проти опозиційних сил всередині країни, а також стати більш агресивною у взаємовідносинах із зовнішнім світом». Згідно зі словами саудівського аналітика, який відмовився назвати своє ім’я, «саудівська Аравія змінилася сьогодні і вже не буде як раніше більш обережною і більш дипломатичною у своїх відносинах. Сьогодні вона стала більш самовпевненою, з більшим почуттям параноїка».

Коментар:

Воістину, політичний Іслам не означає прихід до влади ісламських груп або прихід декотрих мусульман до влади, які будуть відкидати Іслам і його закони за спини і узаконювати системи демократії і світськості. Воістину, політичний Іслам має на увазі в собі повне зібрання законів і положень в законі так, щоб конституція була цілком основана на ісламській акиді, а також щоб закони, які регулюють поведінку людей і їх відносини були під контролем ісламської акиди.

Це і є політичний Іслам, це і є Іслам, якого бояться західні країни і їх агентурні правителі мусульман, які так настирливо прагнуть запобігти його просуванню до влади. Тому вони з ним непримиримо борються з усіх сил, переслідують за заклик до нього і вистежують, арештовують і ув’язнюють насміхаються над закликаючими до нього і знущаються над ними, називають їх терористами та екстремістами, стискають і стягують мотузки на їх шиях, нацьковуючи на них ЗМІ, намагаючись відокремити від них людей, щоб їх заклик не дійшов до суспільства.

Саудівська Аравія як і всі інші країни в ісламському світі не задовольняється щоденною боротьбою з політичним Ісламом, але іще і дурить себе тим, що застосовує деякі закони покарань для людей, щоб проста людина думала, що вона і є Ісламська Держава.

Цей режим хибний і шахрайський, яким керує король, щоб ввести в оману спочатку себе, а потім людей у тому, що він шаріатський правитель і що у нього є інкубатор народної популярності для зміцнення його трону. Цей режим був спокійний через обіцянки західних країн захищати його.

Але прийшли арабські революції і побачив король Саудівської Аравії як впадають зі своїх тронів правителі Тунісу, Лівії, Ємену, Єгипту наче доміно, і їм не допомогли «99,99%» симпатій народу» на виборах, не допоміг їм Захід, більше того, Захід поспішив відректися від них, щоб викинути їх до смітника історії. Він побачив, що люди в цих країнах та інших, коли їм було дано вибір – вибирали Іслам, не дивлячись на довгі роки спроб ввести їх в оману. Після цього настала революція в Шамі, революція Умми, для того щоб поголосити, що вона є ісламською революцією, щоб затвердити політичний ісламський проект і проголосити своєю метою встановлення Ісламського Халіфату. На додаток до цього на землях Наджду і Хіджазу почали лунати голоси, що вимагають змін.

Ось тут і прокинувся король від своєї сплячки і зрозумів, що у його трону викривляються ніжки, що його правління під загрозою, що вже не за горами той час, коли політичний Іслам прийде до правління, буде Халіфат за методом пророкування і усуне його, і це падіння стане прикладом, як стало прикладом падіння йому подібних. Від цього настало його божевілля і він став ворогом політичному Ісламові, проголосивши це на очах у всіх, після того як був прикритий плащем і прихований від багатьох.

Він видав королівський указ, який називає злочинним те, що він захотів таким назвати, для того щоб дестабілізувати соціальну структуру, національну згуртованість, заклик, участь або заохочення страйків, мітингів, зборів, звернень до громадськості у будь-якому вигляді і у будь-якому зверненні, або усе що стосується єдності і стабільності королівства, яким би шляхом це не виражалося. Також він назвав злочинним знаходитися на конференціях, семінарах і зборах всередині каїни або за її межами, оскільки вони мають мішенню безпеку, стабільність і несуть смуту в суспільство, сіють ворожнечу в інших країнах проти їх правителів. Також король видав фетву, у якій назвав злочином бої за межами країни або збір коштів для терористичних груп чи терористичних закликів. Таким чином він хоче зашкодити будь-якому рухові всередині країни або революції проти нього, яка може усунути його і його систему правління та зашкодити будь-якій допомозі, якою б вона не була, для революції у Шамі, тому як він усвідомлює, що він живе під час перемоги цієї революції і встановлення Праведного Ісламського Халіфату, що цей Халіфат зітре його і всіх яйцеклітинних правителів, подібних до нього.

Воістину, він намагається боротися з передвизначенням Аллаха, але це даремно, оскільки передвизначення Аллаха неминуче. Цей проміжний час триватиме як ніч або ранок і Аллах виконає свою обіцянку, дану Його друзям, зробить їх намісниками на землі, утвердить для них їх релігію, якою Він вдоволений, замінить їх страх на безпеку і зрозуміє тоді яйцеклітинний правитель Саудівської Аравії та інші такі самі правителі мусульман – хто є переможцем.

وَالَّذِينَ يَسْعَوْنَ فِي آيَاتِنَا مُعَاجِزِينَ أُوْلَئِكَ فِي الْعَذَابِ مُحْضَرُونَ

«А ті, хто старається послабити Наші знамення, будуть повернуті в муки» (34:38)


Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад Абд Аль-Малік
09 Джумада ас-сани 1435 гр.х.
09.04.2014 р.

http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/index.php/contents/entry_34967

Головне меню