Новина:
Газета «аль-Кудс аль-Арабі» оприлюднила новину про те, що Китай забороняє мусульманам поститися у місяць Рамадан, у статті говориться: «Посадовці у провінції Синьцзян, у Західному Китаї видали закон, який забороняє поститися мусульманам під час місяцю Рамадан, це процедура, як кажуть певні групи із захисту прав людини, спрямована на дискримінацію мусульман уйгурської меншини. Офіційні джерела ЗМІ повідомляють про те, що офіційні сповіщення з’явилися в останні кілька днів, які наказували співробітникам, студентам та викладачам не поститися у Рамадан…Також посадовці у регіоні змусили деяких власників ресторанів та мусульманських кафе продовжувати свою роботу під час Рамадану, який почався в Китаї у суботу. Посадовці в урядовому Інтернеті у Синьцзяні повідомили в провінції Елі, яка знаходиться на північному заході регіону цього тижню, що піст Рамадану є порушенням системи Комуністичної партії і що захід, початий у суботу «непростий, відчутний час для роботи соціальної стабільності».
По сайтах та телеканалах розповсюдили інструкції, у яких говориться: «Кожний член партії та робочі в офісах та школах Елі повинні залишити піст…і не приймати участі у релігійній діяльності». Прес-секретар глобальної конференції уйгурів, Djelksat Raksi, повідомила електронною поштою журналістам: «Китай використовує погрози, адміністративні, економічні санкції, кримінальні розслідування та інші способи, щоб запобігти і не допустити того, щоб уйгури постилися в Рамадан. Це робиться з метою знищення їх релігійної ідентичності…через жорсткі обмеження, введені Китаєм уйгури зіштовхуються з релігійною кризою».
Коментар:
Одного разу меч Аллаха Халід бін аль-Валід відправив Хосрою листа: «Прийми Іслам або я прийду до тебе з такими чоловіками, які прагнуть померти більше, аніж ви прагнете жити!». Тоді Хосрой відправив листа цареві Китаю, просячи в нього допомоги і підкріплення проти мусульман. Китайський цар відповів Хосрою: «Пробач! Але в мене немає міці битися з людьми, які якщо захочуть знести гори, то знесуть їх!».
Потім, полководець мусульман Кутайба ібн Муслім коли завоював Туркестан з двома його частинами: Західна «Центральна Азія», він відкрив там великі міста «Бухара та Самарканд», у 94 році хіджри. Потім східна, він пішов на схід, поки не досяг міста Кашгар, яке було тоді столицею Східного Туркестану, яке Китай сьогодні називає «Чен Ян», Кутайба завершив відкриття у 95 році хіджри, зупинившись біля воріт Китаю зі своїм військом і поклявся вступити на землі Китаю. Про це почув цар Китаю, від чого впав у жах та паніку, і надіслав до мусульманського полководця делегацію для того, щоб домовитися з Кутайбою про виплату йому джизьї, і відправив йому землю, щоб Кутайба наступив на неї і виконав свою клятву.
Так, такою була слава Ісламу та мусульман! Мусульмани були володарями слави за допомогою Аллаха, сильні за допомогою їх релігії, вони були подібні до високої, міцної та неприступної стіни, яку жоден не насмілиться подолати, або навіть наблизитися до неї, жоден не міг навіть подумати про те, щоб зашкодити Ісламові та мусульманам.
Так, мусульмани сторіччями жили під затінком ісламського Халіфату, їх боялися китайські правителі. На протязі віків жоден, а особливо з китайських правителів, не смів навіть думати про опір якому-небудь мусульманину, оскільки вони твердо вірили, що Ісламське військо – непереможне і що мусульмани, якщо захочуть знести гори, то знесуть їх.
Так тривало, поки слабкість не проникла у тіло Османського Халіфату і любов до життя не охопила мусульман, тоді згасло сонце мусульман і невірні сміливо напали і відривали шматки від країв, потім було завдано руйнівний удар падінням держави Халіфат. І тоді невірний Захід і його союзники почали ділити між собою території та багатства мусульман і піддавати їх жорстокому поводженню.
Комуністичний Китай в епоху «Мао Цзедун» у середині минулого сторіччя «1949», наважився силою заволодіти Східним Туркестаном і тоді невірні дали собі цілковиту свободу у зазіханні на честь мусульман, вбиваючи та депортуючи їх, мільйони мусульман залишилися без житла. Вони відібрали у мусульман майно, засоби до існування й усе, чим можна було нажитися, вони почали боротьбу з доктриною мусульман, зачинили головну мечеть у столиці регіону Урумчі у 2009 році і заборонили п’ятничні молитви, і ось вони сьогодні забороняють поститися у священний місяць Рамадан.
Питання або кілька питань, які нав’язуються на мусульман в Туркестані і всюди: «Що штовхає Китай та інших насмілитися окупувати мусульманські землі? Чому Китай та інші заважуються на пригноблення мусульман, на жорстокі криваві агресії? Що робить мусульман такою слабкою ланкою, на яку нападає кожний грішний агресор? Що робить мусульман такими, що кожний жадібний грабує їх і кожний кому не ліньки, як кажуть, їздить на них? Що робить так, що подивившись на будь-яку ісламську землю людина бачить невинну политу кров старих, жінок і дітей або чує крики пригноблених і скорботних сиріт, розрізненість та смуту, або бачить як ними керує ворог? Що робить мусульман бідними та мешкаючими у злиднях, у той час як їх країни багаті та сильні?».
Відповідь наступна: «Причина цього тільки одна, її усвідомлює кожний, хто володіє розумом, дослухається і свідчить: воістину, мусульмани втратили правителя. Аміра, який дбав про їх справи, який оберігав їх, радив їм, вони втратили імама, яким захищаються та йдуть у бій за ним, як сказав Посланець Аллаха ﷺ: «Імам – це щит, за яким бються і яким захищаються». Хадіс передав Муслім. Мусульмани втратили праведного халіфа, який захищав Іслам та його землі, вони втратили Муттасима, який відповідав на поклик про допомогу, на заклик пригноблених і на крики подавлених!».
«Воістину, мусульмани сьогодні перевищують чисельністю півтора мільярди. Однак вони не мають держави, яка правила б тим, що ниспослав Аллах і вів би джихад на шляху Аллаха. Навпаки, їх правителі правлять чим завгодно, але не Ісламом. Вони б’ються з ким завгодно – але не з ворогами Аллаха, з ворогами Його посланця ﷺ та мусульман. Вони бачать та чують, що відбувається з мусульманами Східного Туркестану і не ворушаться для надання їм допомоги. Навпаки, вони глухі, сліпі й не розуміють. Найкращий з них тільки каже слова, у яких дзвін як клацання незарядженої зброї і які не мають жодного значення. Однак він вибухає й думає що чинить добре… Такими стали мусульмани через своїх правителів: їх багато, але вони не мають жодної ваги. Вони подібні до піни і стали відповідати словам Посланця Аллаха ﷺ:
« ... بَلْ أَنْتُمْ يَوْمَئِذٍ كَثِيرٌ وَلَكِنَّكُمْ غُثَاءٌ كَغُثَاءِ السَّيْلِ وَلَيَنْزَعَنَّ اللَّهُ مِنْ صُدُورِ عَدُوِّكُمْ الْمَهَابَةَ مِنْكُمْ وَلَيَقْذِفَنَّ اللَّهُ فِي قُلُوبِكُمْ الْوَهْنَ فَقَالَ قَائِلٌ يَا رَسُولَ اللَّهِ وَمَا الْوَهْنُ قَالَ حُبُّ الدُّنْيَا وَكَرَاهِيَةُ الْمَوْتِ»
«…Ні, вас у той час буде багато, але ви будете подібні до піни (морської). Аллах усуне з сердець ваших ворогів страх і вселить у ваші серця аль-Вахн. І хтось спитав: «О Посланець Аллаха, а що таке аль-Вахн?». Він відповів: «Любов до цього життя і ненависть до смерті». Передав Абу Давуд.
О мусульмани! Того, що вас спіткає достатньо, для того щоб замислитися про свою долю або щоб виправдалися над вами слова:
َوَلاَ يَرَوْنَ أَنَّهُمْ يُفْتَنُونَ فِي كُلِّ عَامٍ مَّرَّةً أَوْ مَرَّتَيْنِ ثُمَّ لاَ يَتُوبُونَ وَلاَ هُمْ يَذَّكَّرُونَ
«Невже вони не бачать, як щороку вони піддаються випробуванню один чи два рази? Вони не розкаюються після цього і не поминають повчання». (9:126)
Воістину, Хізб ут-Тахрір закликає вас до ведення серйозної діяльності для надання допомоги йому у встановленні Халіфату, щоб ісламська Умма стала кращою з общин, виведеною перед людьми. І щоб Ісламська держава стала першою державою у світі. А також щоб зрубати голову тому, хто зазіхає на Іслам та мусульман і відрізати руку, яка хоче завдати шкоду… Тоді у Туркестану та в інших ісламських земель буде Муттасим, який відповість на крики про допомогу і помститься тим, хто завдав їм шкоду. І тоді засяє земля знову променем Халіфату.
وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ بِنَصْرِ اللَّهِ يَنصُرُ مَن يَشَاءُ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ
«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає кому побажає. Він Могутній, Милосердний». (30:4-5)
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Мохаммад Абду-ль-Малік
11 Рамадан 1435 р.х.
09.07.2014
http://www.hizb-ut-tahrir.info/info/index.php/contents/entry_37695
