Новина:
Президент України Петро Порошенко заявив, що між Туреччиною та Україною було досягнуто домовленість про співпрацю у космічній сфері у межах багатомільярдної космічної програми та перерахування Україні 10 мільйонів доларів у якості гуманітарної допомоги. Також було ухвалено рішення про надання кредиту у розмірі 50 мільйонів доларів та долучення турецьких компаній до відновлення територій Донбасу.
Під час візиту у Київ також відбулася зустріч Ердогана з представниками кримськотатарського народу, у ході якої обговорювалися питання становища кримських татар та введення Туреччиною санкцій відносно Росії.
Джерело: zn.ua
Коментар:
На тлі систематичного тиску російської влади на кримських татар (обшуки, вилучення релігійної літератури, арешти та затримання активістів національних та релігійних організацій) увагу багатьох мусульман Криму, які вважають, що ця країна може і повинна грати істотну роль у силу наявності багатовікових історичних та культурних зв’язків між турками та кримськими татарами, прикуто до дій Туреччини у даному конфлікті. Виключенням не став і приїзд президента турецької республіки Реджепа Таїпа Ердогана до столиці України, Києва 20 березня 2015 року.
Однак, як стало зрозуміло одразу після даного візиту, Туреччина не планує вживати якихось активних заходів у відстоюванні прав мусульман Криму. Турецька сторона відмовилася здійснювати на Росію тиск за допомогою економічних санкцій. І хоча Ердоган заявив, що продовжить стежити за положенням кримських татар, які вже рік знаходяться під постійним тиском, однак в реальності його позиція чудово проявилася ще 1 грудня 2014р. під час спільної прес-конференції з президентом Росії Володимиром Путіним, коли він утримався від критики дій Росії у відношенні кримських мусульман.
У даному контексті буде доречно згадати про деякі політичні дії та заяви, зроблені турецькою стороною в останні місяці:
У другій половині лютого 2015р., коли турецькі військові проводили операцію з евакуації залишків Сулеймана шаха, прем’єр-міністр Туреччини Давутоглу прокоментував дану ситуацію наступними словами:
«Ніхто не може сумніватися у потужності та рішучості Туреччини. Це повинно бути добре відомо. Якщо у небезпеці знаходиться хоча б один камінчик, який становить з себе нашу спадщину, то наш борг захистити його».
16 березня 2015г. під час церемонії відкриття технологічного центру ASELSAN, Ердоган, коментуючи ситуацію навколо нагірно-карабахського конфлікту, заявив: «Якщо б на початку 90-х років Туреччина була сильною, як зараз, то не було б нагірно-карабахського конфлікту».
Якщо зіставити вищевикладене одне з одним, стає зрозуміло, що заяви турецької сторони про турботу та захист інтересів кримських мусульман є ніщо інше як балансування між двома сторонами конфлікту, метою якого є заручитися підтримкою багатомільйонної кримськотатарської общини в Туреччині у переддень майбутніх парламентських виборів, а також бажання зберегти інтереси турецького бізнесу як в Росії, так і в Україні.
Коментуючи слова президента Ердогана відносно нагірно-карабахського конфлікту, слід відзначити, що реакція Ердогана на сучасні нагірно-карабахські конфлікти (події з Маві Мармара, бійня у Сирії та пригноблення кримських татар в Криму) говорить більш красномовно, ніж його розлогі роздуми про події минулих років. А що стосується звички озвучувати слова, не підкріплюючи їх діями, то через 10 років можна буде заявити: «Якщо б у 2015р. Туреччина була б такою ж сильною, як сьогодні (2025р.), ми не дозволили б принижувати кримських татар та тиснути на них».
Що стосується слів прем’єр-міністра Давутоглу щодо захисту цінностей турецького народу, то з позиції турецького керівництва в українській кризі стає зрозуміло, що у його розумінні ці цінності полягають виключно у збереженні економічних інтересів. Наскільки ж вони не поінформовані про свою спадщину?
Адже ця спадщина полягає не у захисті гробниць та економічних інтересів, а полягає в релігії Іслам, це спадщина Османського Халіфату, який захищав мусульман у Європі, Азії та Африці на протязі століть.
І тут я кажу не про те, що Туреччина повинна приєднатися до європейської або російської сторони в українській кризі, так само як не повинна вона приймати нейтральний бік, переслідуючи лише свої економічні інтереси, а кажу про те, що Туреччина повинна дотримуватися виключно цінностей та інтересів Ісламу, як закликають до захисту мусульман Криму, так само як мусульман в усьому світі.
Ці цінності у свою чергу неможливо виконати без усунення в Туреччині капіталізму та республіканської системи, які й приписують захищати виключно національні політичні та економічні інтереси, нехтуючи інтересами Ісламської Умми.
Сьогоднішня Туреччина – країна, яка володіє однією з найбільших армій у регіоні, є великим транспортним та енергетичним хабом, контролює чорноморські протоки, а також входить до двадцятки найбільших економік світу. Єдиною її слабкістю є виконання капіталістичної ідеології, яка обмежує її правлячу еліту вузькими національними інтересами.
Сьогодні Туреччина має усі шанси стати опірним пунктом для Другого Праведного Халіфату за методом пророкування і припинити пригноблення мусульман не лише у чорноморському регіоні та Сирії, але й в усьому світі. Одного чудового дня це безсумнівно станеться!
فِي بِضْعِ سِنِينَ ۗ لِلَّـهِ الْأَمْرُ مِن قَبْلُ وَمِن بَعْدُ ۚ وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ ٤ بِنَصْرِ اللَّـهِ ۚ يَنصُرُ مَن يَشَاءُ ۖ وَهُوَ الْعَزِيزُ الرَّحِيمُ ٥
«Того дня віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він – Могутній, Милосердний». (30:4-5)
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
13 Джумада ас-сані 1436 р.х
02.04.2015 р.
