Різні методи, але мета - одна

Новини та коментарі
Друкарня

Новина:

Суданська газета «Наступний день» (alyoumaltali.com) повідомила у своєму номері від 25 березня 2015 р. наступну новину: «У Хартумі було урочисто відкрито представництво «Міжнародного комітету канадського центру з підготування кадрів та впровадження якісних проблем» для суданських вищих навчальних закладів. Д-р Мухаммад аль-Каді на нараді «Міжнародного комітету» заявив, що центр націлений на підготування мільйону викладачів арабської мови на протязі п’яти років, з яких сто тисяч – викладачі Судану…», – кінець цитати.

Коментар:

Даний центр є міжнародним інститутом, що знаходиться у Каїрі. Він працює у кількох країнах, включаючи Туреччину, Ірак, Йорданію, Лівію та Саудівську Аравію. Швидкий погляд на ім’я та країни, у яких він працює, змушує людину відчувати занепокоєння та гнів, адже як дозволяється подібним центрам працювати у наших країнах з метою формування нашого мислення та формування розумів?! І ось тут вищезгаданий відповідальний цього центру (д-р Мухаммад аль-Каді) додає іще один вірш до нашої поеми, кажучи: «Окрім того, ця програма прагне виявити винахідливих та творчих студентів, що привести країну до прогресу та розвитку у різноманітних областях шляхом розвитку їх розумових здібностей, як і ставить за мету передати викладачу необхідні навички успішного управління навчальним процесом, щоб привести творчих студентів до управління процесами реформ та змін».

Зазвичай подібні міжнародні організації та інститути приховують свої справжні цілі під вишуканими, близькими до бажань людей з метою отримання сердець, які бажають величі, знань та гуманності. Вони кажуть про реформи, творчість та інновації, розвиток, прогрес і так далі! Насправді ж вони вприскують отруту у м'ясо і пропонують його нам з явною «щедрістю» та завданням шкоди. Ми ж поглинаємо це і падаємо у конвульсіях з причини власної неуважності та байдужості.

Західні країни прагнуть різними шляхами контролювати усі аспекти життя у мусульманських країнах, і це робиться, у першу чергу, шляхом отримання повного контролю над розумами та ідеями, оскільки людина робить вчинки у цьому житті у відповідності з поняттями, які вона має про це життя. І хіба може хто-небудь краще підходити для цієї задачі, окрім вчителів у школах, які заклопотані вихованням розумів та ідей молодого покоління?! Безперечно, ні!
Для цього ці центри і підготовлюють вчителів західного зразку в арабській та ісламській подобі, задля впровадження з їх допомогою своїх понять, щоб тим самим виховати розуми наших синів на руйнівній західній ідеї, яка отруїть країну та народ і ввергне їх у лещата залежності від невірного Заходу. А наші країни і наші правителі знаходяться у глибокому сні та не звертають уваги на усе це. І гірше за все, що ці центри отримують від нас гроші за подібне навчання!

Освітній процес, початкові та середні школи – це зали, у яких виховуються особистості, формуються розуми й душі. У них надаються й інші елементарні знання, які визначають людину у її подобі.  А тому організація, впорядкування, розробка навчальних програм та планів навчання у них є одним з найголовніших обов’язків держави, оскільки людина й ті думки, які вона несе – це багатство, з яким не зрівняється жодне інше багатство. Адже воістину, народи відроджуються та посідають своє місце на життєвій арені дякуючи думкам, які несуть окремі їх розуми, думкам, які панують над суспільством в усіх сферах. Цей навчально-виховний процес потім завершується у вищих інститутах та університетах, щоб поглибити релігійну та мирську думки. Саме тому у конституції держави другого Праведного Халіфату за методом пророкування існують наступні статті:

 «Стаття 172: Метою освіти є формування ісламської особистості, отримання людьми знань та пізнання наук, які стосуються сфер життєдіяльності людини. Для досягнення цієї мети створюються методи навчання, які ведуть до цієї мети, і виключається поява будь-яких інших методів, що ведуть до іншої мети.

Стаття 174: Слід розрізняти між експериментальними науками й тим, що додано до них (такими як математика) з одного боку та гуманітарними науками з іншого. Викладання експериментальних наук здійснюється відповідно до вимог життя і не обмежується на жодному рівні навчання. Що ж стосується гуманітарних наук, то їх викладають на початкових рівнях, відповідно до конкретної політики, яка не суперечить ісламським ідеям та ісламським законам. На вищих рівнях освіти гуманітарні науки вивчаються так само, як і точні науки, за умови, що їх викладання не розходиться з політикою освіти та її метою.

Стаття 179: Окрім шкіл та університетів держава повинна забезпечити умови розвитку знань за допомогою бібліотек, лабораторій та інших засобів пізнання, щоб кожний бажаючий отримав можливість продовжити свою дослідницьку роботу у різноманітних областях (таких як фікх, усуль фікх, дослідження хадісів та тафсірів, медицини, інженерії, хімії, у проведенні різноманітних науково-дослідницьких робіт, відкриттів, винаходів тощо) задля того, щоб в Уммі існувало широке коло муджтахідів, вчених-винахідників та новаторів», - з книги «Проект конституції», розділ ІІ (видання Хізб ут-Тахрір).

А тому, виходячи з усього приведеного вище, ми застерігаємо правителів та їх прибічників від подібних дій та ідей, спрямованих проти Умми, а саме: посилатися у питаннях освіти та професійного підготування на інших, як і вимагаємо від них зробити редакційну революцію у розумінні та сприйнятті нашими випускниками спотворених капіталістичних стереотипів, щоб ми не мислили як Джордж, у той час як нас звуть Абдуррахман, і не відчували світ як Пітер, у той час як нас звуть Мустафа. Щоб ми увійшли у світ з системами для життя, що виходять з великого Ісламу, посланого нам у якості милості та прямого шляху від Господа світів.

قُلْ إِنَّنِي هَدَانِي رَبِّي إِلَى صِرَاطٍ مُسْتَقِيمٍ دِينًا قِيَمًا مِلَّةَ إِبْرَاهِيمَ حَنِيفًا وَمَا كَانَ مِنَ الْمُشْرِكِينَ ١٦١ قُلْ إِنَّ صَلاتِي وَنُسُكِي وَمَحْيَايَ وَمَمَاتِي لِلَّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ ١٦٢

«Скажи: «Воістину, мій Господь наставив мене на прямий шлях, на правильну релігію, віру Ібрахіма (Авраама), істинне єдинобожжя. Він не був з числа багатобожників». Скажи: «Воістину, мій намаз і моє жертвоприношення (або поклоніння), моє життя і моя смерть присвячені Аллаху, Господу світів»» (6:161,162).


Спеціально для радіо Центрального Інформаційного офісу Хізб-ут-Тахрір
Абу Яхья Умар ібн Алі
09 Джумада ас-Сані 1436 х.
29.03.2015