Хіба можуть бути сумніви щодо дружелюбності Ірану до Америки?!

Новини та коментарі
Друкарня

Новина: Агентство новин «Рейтер» повідомило 22.01.2016 зі слів високопоставленого чиновника Держдепартаменту США, чиє ім'я не згадується, наступне: «Прояв на початку цього тижня верховним лідером Ірану аятолою Алі Хаменеї жалю з приводу вторгнення в посольство (Саудівської Аравії) є дуже важливим.

Ми сподіваємося, що це допоможе відкрити двері до можливості врегулювання ситуації, і Саудівська Аравія знайде можливість знову відкрити своє посольство в Тегерані». Він також додав, що «Сполучені Штати не мають наміру втручатися з метою полегшення будь-якого зближення Саудівської Аравії та Ірану» і що Вашингтон, який не має дипломатичних відносин з Тегераном, «не в змозі зробити цього». Потім він сказав: «Керрі підтвердив важливість примирення між двома країнами для міністрів закордонних справ Ірану і Саудівської Аравії, як і підкреслив, що прем'єр-міністр Пакистану Наваз Шаріф, який відвідав Ер-Ріяд кілька днів тому, обговорював це питання з владою Саудівської Аравії» . Держсекретар США Керрі відвідав Саудівську Аравію, де зустрівся з королем Сальманом 23.01.2016 і обговорив з ним пошук налагодження відносин Саудівської Аравії з Іраном і питання про Сирії та Ємені, а також зустрівся з міністрами закордонних справ країн Перської затоки, щоб заспокоїти ці їх відносно американо-іранських відносин.

Коментар: Читаючи подібні заяви, переконуєшся в ступені турботи Америки про Іран. І хоча Америка сама не має формальних дипломатичних відносин з ним, однак при цьому вимагає від Саудівської Аравії переглянути відносини з Іраном і відкрити посольство в Тегерані! Що ж це означає? США кажуть, що не бажають втручатися, але втручаються, вимагаючи відкрити посольство в Тегерані, а держсекретар відправляється в Ер-Ріяд для розгляду цього питання з саудівським правителем!

А раніше Америка залучила Іран в конференцію у Відні, хоча сирійська опозиція не бажала цього. Але, незважаючи на це обурення, вона все ж залучила Іран, не запросивши опозицію! Так навіщо це робити?

Ось уже 5 років Іран, його ліванська партія і бойовики, яких Іран привіз звідусіль, вбивають мусульман у Сирії, проте Америка не перешкодила цьому та не тиснула на уряди підконтрольних їй Лівану та Іраку, щоб вони запобігли проходженню іранських загонів і бойовиків через їхні кордони! І ми не помічаємо того, щоб Америка хоча б раз вистрілила по іранській партії (Хізбалла) в Лівані, яку розглядає як терористичну. Що ж це означає?

Додайте до цього єменське питання, де всі неспростовні докази свідчать про підтримку Іраном хоусітів у Ємені, однак Америка не стала перешкоджати цій підтримці, як і не знищила хоусітів. Навпаки, вона надала їм контроль над Єменом через свого агента - колишнього посланника ООН Джамаля ібн Умара (Беномара), обдуривши Абд Раббо Мансура Хаді і його групу - агентів Британії.

Також потрібно згадати про грубе втручання Ірану в Ірак і про підтримку ним народних хвилювань, де Іран відчував себе вільно і грав урядом Іраку на очах Америки. І навіть у дні американської окупації Іраку в 2003 році Іран розгулював по країні, і слідом за окупацією було відкрито його посольство, яке відвідав екс-президент Ахмадінежад, а іранські правителі надавали допомогу американській окупації в Іраку і Афганістані.
Так про що ж говорить все це? Хіба це не говорить про дружність Ірану до Америки? Хіба залишилася хоч одна розумна людина, яка не усвідомлювала б цього?! Навпаки, в цьому немає сумнівів. Хто не бачить дружність Ірану по відношенню до Америки, то на його очах - пелена, він закрив свій розум і довірив його бажанням і примхам, які увергають його до безодні, і він не відає про те, що відбувається навколо нього, перетворившись на веденого раба, що захищає брехню і системи невіри в Сирії, Іраку, Лівані і б'ється під невігласними стягами, вбиваючи брата мусульманина і вмираючи невігласною смертю, думаючи, що він - шахід!

І після всього цього що нам сказати деяким повстанцям у Сирії, які розташувалися позаду Америки, коли Саудівська Аравія і Катар обманом підвели їх до участі у конференції в Ер-Ріяді, а потім - у Женевській конференції для переговорів з асадівським режимом, Іраном і Росією, що поширюють серед сирійського народу смерть, розруху і спустошення, облягаючи людей, щоб вони вмирали від голоду? Невже вони не помічають всієї цієї американської гри? Чи вони думають, що їм вдасться знайти якісь блага за всім цим? Навпаки, вони своїми руками кидають себе на погибель і падають в болото зрадництва, не знаючи, як вибратися з нього, як і ті, хто був до них. Нехай же вони знають, що всі ці змови проти революції Умми зазнають краху, як і зазнають краху змовники, а  мусульмани одержать перемогу, з волі Аллаха:

وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَى أَمْرِهِ وَلَكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لا يَعْلَمُونَ ٢١

«Аллах владний вершити Свої справи, однак більшість людей не знає про це» (12:21).

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ас’ад Мансур
19 Рабі ус-сані 1437 х.
29 січень 2016