Новина: Глава турецького МЗС Мевлют Чавушоглу заявив у понеділок на прес-конференції в Анкарі, що наземна операція в Сирії за участю Туреччини та Саудівської Аравії в даний момент не стоїть на порядку денному.
Коментар: Останнім часом було багато розмов про можливість введення сухопутних військ до Сирії. Саудівська Аравія вже не раз заявляла словами свого міністра закордонних справ аль-Джубейра, що введення саудійських сухопутних сил в Сирію для боротьби з угрупуванням «ІД» - це «вимушений захід, що не залишив іншого виходу». Також було багато повідомлень про готовність саудівських і турецьких військ увійти в Сирію з турецької території, які тривали аж до останньої заяви Чавушоглу, охолодити запал навколо наземного військового втручання. Дана заява, зроблена відразу після того, як було досягнуто згоду про припинення вогню, може означати дві речі: по-перше, після того, як Америка досягла угоди про часткове припинення вогню, вона вказала Анкарі та Ер-Ріяду припинити розмови про введення військ відповідно до оголошених угодою; по-друге, всі розмови про наземну операцію були зовсім несерйозними, а були лише мірою, розпочатою для того, щоб стримати сирійську опозицію і революціонерів, зібрати їх під саудівсько-турецьке «крило» і вгамувати, поки Америка і Росія не досягнуть політичної угоди, яка надасть асадівському режиму можливість зміцнитися на зайнятих ним протягом останніх місяців територіях Алеппо і Дар'а. Що здається найбільш імовірним, так це другий варіант: наземна операція в Сирії від самого початку була помилковою тривогою, а не фактом. У зв'язку з тим, що дана операція, про яку так багато говорила Саудівська Аравія, передбачалася проти «Джабхат ан-Нусра» і угруповання «ІД» - а вони виключені з досягнутої угоди про перемир'я, - то в такому випадку буде більш правильним охарактеризувати всі попередні розмови і натяки про введення сухопутних сил як брехню і імітацію. Оскільки угода про перемир'я не суперечить даній ймовірній операції, то, отже, більш правильним буде вважати всі заяви про неї брехнею і спробами ввести в оману бійців і революціонерів, які вірили Саудівській Аравії і Туреччині.
За минулі п'ять років руйнівної війни революціонерам варто вже повністю розуміти, яку позицію по відношенню до цієї благородної революції займають її міжнародні і регіональні учасники. Америка витратила всі свої козирі для того, щоб не допустити перемоги революції і вберегти сирійський режим, який вона встановила і на який має далекі плани ще з часу приходу Хафеза Асада до влади. Вона використовувала Іран і його ліванську партію, застосовуючи жахливі способи ведення війни, для того, щоб запобігти падінню Башара, що знаходиться на той момент на межі краху. Вона задіяла гінців з Ліги арабських держав і ООН для того, щоб запобігти появі будь-яких резолюцій щодо Сирії на користь Ісламу в Шамі; для цього Америка раз по раз використовувала угоди про припинення вогню. Також США скористалися Саудією, щоб контролювати процес озброєння повстанців і не допустити потрапляння ефективної зброї в руки революціонерів. Поряд з цим, Туреччина виконала свою роль, продовжуючи говорити про необхідність створення «буферної зони», якої так і не добилася за всі роки революції, а також утримуючи табору для біженців, щоб вони не стали джерелом постачання революціонерів людьми, фінансами і зброєю. Америка забезпечила Башару захист від міжнародного протесту, коли він використовував проти свого народу хімічну зброю - що безперечно доведено. Потім Штати привели Росію і гарантували їй міжнародно-виправдальне прикриття її тотального знищення Шама, а також наказали своїм агентам і посіпакам в регіоні дивитися на російську присутність як «на крок, спрямований на знищення ісламського тероризму», як вони стверджують. Візит саудівського короля Сальмана ібн Абдул-Азіза в Москву - не що інше, як прямий доказ змови, в якій беруть участь всі проти революції в Шамі.
Отже, «загроза» наземної операції з боку лакеїв Америки в регіоні - тільки обман повстанців. Навіть якщо врахувати, що Саудівська Аравія і Туреччина і готуються відправити свої війська, - то ця операція оголошена «проти« ІД»», а не проти Башара і тих, на кого він тримається - росіян та іранців.
Так, революціонерам, всім без винятку, варто повністю розуміти, що Аллах ні в якому разі не зіб'є зі шляху справи тих, хто дотримується Його наказів, особливо тих, які пов'язані з Його забороною на дружбу з невіруючими і з забороною того, щоб брати їх у помічники:
لاَّ يَتَّخِذِ الْمُؤْمِنُونَ الْكَافِرِينَ أَوْلِيَاء مِن دُوْنِ الْمُؤْمِنِينَ
«Віруючі не повинні вважати невіруючих своїми помічниками і друзями замість віруючих» (03:28),
الَّذِينَ يَتَّخِذُونَ الْكَافِرِينَ أَوْلِيَاءَ مِنْ دُونِ الْمُؤْمِنِينَ أَيَبْتَغُونَ عِنْدَهُمُ الْعِزَّةَ فَإِنَّ الْعِزَّةَ لِلَّهِ جَمِيعً
«Які беруть своїми помічниками і друзями невіруючих замість віруючих. Невже вони хочуть знайти могутність з ними, якщо могутність цілком притаманна Аллаху?» (04: 139).
О революціонери Шама! Ми закликаємо вас міцно триматися за верв Аллаха! Ви почали революцію заради Нього, так і завершіть її так само заради Нього, а не заради Америки і тих, хто їй до вподоби!
Аллах - з вами, і Він не зменшить ваших діянь!
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Др. Мухаммад Мількаві
16 Джумада аль-уля 1437 х.
25.02.2016 р..
