Америка: війна проти Ісламу вийде за кордони Сирії та Іраку

Джозеф Данфорд - голова Об’єднаного комітету начальників штабів

Новини та коментарі
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Новина: Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Джозеф Данфорд на нараді, організованій дослідницьким інститутом Вашингтону 23.02.2017, заявив:

«План, якого дотримується міністерство оборони США по ліквідації «ІДІЛ», готовий вступити у силу о понеділка 27.02.2017, і він передбачає вихід за межі кордонів Іраку та Сирії, щоб охопити усю загрозу. Яка виходить від екстремістів, що підпитують конфлікти по усьому світу». Далі він додав: «Для того, щоб наш крок став успішним, ми повинні розрізати «сполучні тканини» між такими угрупуваннями у регіоні, що становлять у справжню мить глобальну небезпеку» («Reuters», 24.02.2017).

Коментар: Заяви подібного роду вказують на початок кроків у контексті нових способів американської політики з приходом нового президента Трампа. Дані кроки скеровані на недопущення повернення «ісламського джина», як вони говорять, тобто на недопущення повернення Праведного Халіфату за методом пророцтва. Суть того, що відбувається. Полягає у тому, що Ісламська Умма є єдиною Уммою черед решти інших общин, у якої є відмінна, піднесена культура та божественна ідеологія, яка не має собі аналогів. Це та Умма, яка не боїться дивитись Америці прямо в обличчя, і вона представляє реальну загрозу для неї та для усієї західної культури, її капіталістичної ідеології, світської основи та демократичного строю.

Після розпаду СРСР та поразки соціалістичної ідеології ворожнеча Америки проти Ісламу стала ясною . Вона зосередилась на тому, щоб не дати Ісламу повернутись до правління. Був час, коли для полегшення своїх дій вона вішала на іслам ярлик «фундаменталізму» та «політичного Ісламу», потім вона застосувала терміни «екстремізм» та «радикалізм». Тепер же вона використовує слово «тероризм». Таким чином, вона розкидається різноманітними назвами, маючи на увазі одне і те ж — істину Ісламу та його заклику. Майстерно навішуючи ярлики, Америка виправдовувала свої хрестові походи у 2001 році проти Афганістану та у 2003 році проти Іраку. Але опір мусульман у цих двох країнах зупинив її навалу, хоча до цього вона бажала атакувати усі ісламські землі. Тепер же вона веде хрестовий похід вже проти Сирії з метою не допустити повернення там ісламу до правління, з тією лише різницею, що ця війна ведеться Америкою не прямо, а опосередковано, тобто для цього вона використовує своїх агентів та прибічників: Росію, Ірану, «Хізбаллу», ердоганівську Туреччину, режим династії Саудів та інших. Усім їм Америка надає підтримку своєю авіацією, надаючи їм дані, плануючи їх дії та керуючи ними.

Згідно заяві голови Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Джозефа Данфорда, Америка бажає розширити свою військову кампанію та задіяти у ній весь світ у боротьбі проти Ісламу, тому що вона відчуває сильніший страх перед його поверненням до правління. Генерал Джозеф Данфорд згадав, що кампанія буде вестись не лише проти «ІДІЛ» але і проти усіх «екстремістів, що підпитують конфлікти по усьому світу», тобто війна буде вестись проти усіх ісламських організацій, які відмовляються визнавати американський та західний вплив з їх культурою, принципами, капіталістичною ідеологією, світськістю та демократією.

Америка тисячу разів впевнена у тому, що Іслам може повернутись до правління, уособленому у великій державі, що здатне протистояти їй. Численна кількість заяв американських чиновників, пов’язаних з цим, у т.ч. — і нещодавня заява Джозефа Данфорда, підтверджує це. У той же час Америка не розділяє думку ЄС, який має з нею одну ідеологію, культуру та систему цінностей; вона намагається розкласти ЄС на частини найбільш витонченими способами. Америка намагається розвалити ЄС відкритим чином, тому що ЄС становить їй суперника у політиці та економіці, хоча і розділяє з нею одну акиду культуру. Новий президент Америки Трамп відкрито заявив про своє бажання розвалу ЄС, закликавши його членів покинути цей союз, похваливши, зокрема, Британію за її рішення вийти із нього. Якщо Америка так ставиться до Європи, що має з нею одну ідеологію та культуру, то як тоді вона буде відноситись до ймовірності єдності Ісламської Умми, великої та древньої общини, не схожої у своїй єдності на ламкий ЄС?! Не варто забувати, що у такому випадку Ісламська Умма буде не лише економічним та політичним конкурентом для Америки, але і буде вести з нею конфлікти на рівні акиди та культури! Якщо ісламська єдність реалізується у виді держави, то вона тут же почне набувати усе більше ознак наддержави, що володіє великою ідеологією, що бореться з брехливою ідеологією капіталізму, руйнує її фундамент та політику. Якщо так буде, то Америка остаточно позбавиться глузду і почне блукати, не знаючи шляху. Сьогодні, коли у мусульман нема своєї держави, Америка мечеться і не заспокоюється. Що ж з нею буде, коли ця велика держава з’явиться, коли з’явиться Праведний Халіфат за методом пророцтва?!

Ісламська Умма повинна, засукавши рукава, почати упорну боротьбу з навалою Америки, що проголосила їй війну та відкрито виразила свою ненависть до системи Ісламу, до встановленню та втіленню якої прагнуть мусульмани . Америка ворогує з мусульманами лише через їх віру. Мусульмани повинні згуртувати свої ряди, усунути протиріччя, що заважають цьому, та поглянути навколо себе політичним поглядом, насиченим освідомленням реальності, після чого повинні встати на бік мудрого, політичного керівництва, яке пропонується Хізб ут-Тахрір, і надати йому допомогу, а хто не знайде в собі сили нести його стяг, то нехай хоча б встане поруч з ним, тому що Хізб стоїть в авангарді Умми, не бреше їй і не зраджує заради своїх власних інтересів. Хізб ут-Тахрір не піддається на умовляння з боку влади і не іде на компроміси заради того, щоб отримати якісь місця в уряді, він не відмовляється від своєї ідеології та від своїх ісламських ідей. За увесь цей час Хізб ут-Тахрір не уходив ані на йоту від свого шляху і не об’єднувався з тими, хто стоїть у врат Пекла і закликає до нього, тобто з усілякими секуляристами, демократами, баасістами, націоналістами та соціалістами. Він не схилявся на бік беззаконників, не важливо, будь вони вихідці із якихось режимів, рухів або партій. Якщо побажає Аллах, то до Хизбу та йому подібним не наблизиться вогонь Пекла, як і не наблизиться він до тих, хто примкнув до нього та визнав за ним правду. Дасть Аллах, руками Хізба та інших щирих мусульман буде надана допомога релігії Аллаха і буде піднесено Його слово, зло Америки паде, а держава Праведного Халіфату за методом пророцтва стане провідною державою, що несе благо усьому світу. Аллах може усе!


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Асад Мансур
30 Джумада аль-уля 1438 р.х.
27.02.2017 р.