Новина: Президент Туреччини Реджеп Ердоган у ході свого першого візиту за кордон у цьому році уперше був прийнятий у Ватикані головою Римсько-католицької церкви папою Франциском.
5 лютого Ердоган оговорив з понтифіком, зокрема, статус аль-Кудса, двобічні відносини Анкари з Ватиканом, гуманітарне положенні у Сирії, міграційну кризу, питання «тероризму», ксенофобії та ісламофобії, повідомляє «Анадолу».
Коментар:
Мусульманські правителі після дурного рішення Трампа шукають величі у Ватикані. Це нібито сподіватись на благо від шайтана, або на те, що один із них убезпечить від другого. Як відомо, король Йорданії Абдуллах II раніше, 19 грудня, також відвідав Ватикан у пошуках захисту нинішньої правової та історичної ситуації Єрусалиму.
Ці візити у Ватикан з усією своєю ницістю означають стукання у двері Америки, яка оскалила зуби проти мусульман, з проханням у неї величі та слави. Хіба вони не знають, що велич та славу не просять у низького та підлого, у якого немає ані сили, ані міці? Той, хто біжить з такою чутливою ісламською проблемою, як проблема аль-Кудса, у Ватикан, що поклявся ненавидіти Іслам та мусульман і не припиняти генетично закладену ворожість по відношенню до них, подібний тому, хто довіряє вовку овець. Це — гра на почуттях мусульман.
Більше того, рішення таких питань, як ісламська революція у Сирії та боротьба з «тероризмом» (тобто з Ісламом), у Ватикані, що культивує ісламофобію — іще одна форма лицемірства. У дійсності, звертатись з цими питаннями треба до Ісламу, а не к Ватикану, і треба не випрошувати рішень у жалюгідних утворень, сидячи біля їх дверей, а необхідно усунути причину виникнення проблеми.
Коли Ердоган на усіх зустрічах та регіональних конференціях без упину повторює слова «Аллах з нами, і Він — наш Попечитель», а при цьому замість того, щоб звернутись до Аллаху та до Його Книги, шукає рішення ісламських проблем, таких як проблеми Єрусалиму та Сирії, у Ватикані та в інших країнах, що відчувають ворожнечу до Ісламу та мусульманам, то це стає приводом для посміховиська чи здивування.
Що стосується найманих ЗМІ, то вони виконують свій обов’язок: підтасовують факти, навмисно перемішують хороше з поганим, а низький візит Ердогана показують у світлі гордості, видаючи його у якості «першого візиту за 59 лет на рівні президента республіки». За це вони отримують гроші, що само по собі є іще одним лихом.
Говорячи інакше, коли секулярний режим Туреччини з усім своїми інститутами та важелями бореться з мусульманами всередині країни, а ззовні зближається з ворогами Ісламу, виражаючи їм відданість та вірність, то тут стає очевидним, хто друг, а хто — ворог.
Насправді, єдиними рішенням та порятунком усіх окупованих територій, зокрема — Єрусалиму, буде мобілізація відважних мусульманських військ для того, щоб викоренити усіх ворогів з наших земель, перш за усе — Америку та єврейське утворення, примусити ї повернутись у свої країни, якщо у них іще є куди бігти. Тільки так! Але наші армії замкнені у своїх казармах з метою позбавити їх бойового духу при тому, що на їх озброєння витрачені мільярди доларів. Прошення величі та слави від інших не принесе порятунку! Всевишній Аллах сказав:
ٱلَّذِينَ يَتَّخِذُونَ ٱلۡكَٰفِرِينَ أَوۡلِيَآءَ مِن دُونِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَۚ أَيَبۡتَغُونَ عِندَهُمُ ٱلۡعِزَّةَ فَإِنَّ ٱلۡعِزَّةَ لِلَّهِ جَمِيعٗا
«Ті, які беруть своїми помічниками та друзями невіруючих замість віруючих. Невже вони хочуть набути могутності з ними, Аллаху?» (4:139).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізбут-Тахрір
Ерджан Текінбаш
20 Джумада аль-уля 1439 р.х.
06.02.2018 р.
