Новина: Правляча партія Індонезії змагається з опозицією за набуття громадської дуки, незважаючи на те, що вибори президента та депутатів парламенту іще далекі (вони відбудуться у 2019 році).
У той час, як перші підняли гасло «2019 — другий строк для Джоко», опозиція підняла «2019 — зміна президента». Опозиція переконана, що перемога буде за її союзником. Хідаят Нур Вахід — колишній голова «Партії справедливості та благоденства» і колишній голова Народного консультативного конгресу Індонезії — заявив: «Я переконаний що прибічники «зміни президента» досягнуть свого, оскільки маються принаймні 20% голосів Конгресу на боці опозиції, а це — об’єднання голосів «Партії справедливості» і партії «Геріндра» (Рух за велику Індонезію). Я закликаю індонезійський народ, щоб він використовував здоровий глузд для вибору нового президента, щоб країна не розпалась к 2030 року».
Коментар: Немає ніяких сумнівів у тому, що Індонезія за усю свою історію прийшла до найгіршого стану під час правління Джоко Відодо. Багато експертів в області політики заявили, що Індонезію можна вважати державою, яка не відбулась, борг якої досяг 350 млрд. доларів США. Коефіцієнт боргу у цьому році досяг 40% від держбюджету, були скасовані субсидії, 80% території Індонезії знаходиться під контролем 1% громадян, — по цим причинам серед народу поширилось гасло «2019 — зміна президента». Прабово Субіанто — суперник Джоко Відодо на попередніх виборах і кандидат у президенти на майбутніх виборах — попередив індонезійський народ, що до 2030 року Індонезія може рухнути як держава, якщо не вжити необхідних заходів. Він також підкреслив, що народ Індонезії потребує сильного президента.
Народу Індонезії залишається дізнатись, чи пов’язаний поточний стан у країні з особистістю? Чи є проблеми та борги чимось новим? Чи досить для розвитку держави змінити президента, який відповідає критеріям демократії,якостями якого повинні бути репутація, здатність правити та довіра народу? Чи гарантує демократична система перебування при владі потрібного президента, якого хоче народ? Хіба нинішній президент не був надією на попередніх виборах?
Ні, це не пов’язано з особистістю, це пов’язано з порочною втілюваною системою. Доки демократична система не буде замінена, народ буде страждати, а зміна президентів та збереження цієї системи загрожують іще більшим тиском на народ.
Людина є такою: без Шаріату Аллаха вона перебуває в омані. Наш Пророк ﷺ був відомий серед людей своєю вірністю так, що його називали «Амін»; він пережив багато страждань, і усе це зробило його здатним керувати своїм народом по загальнолюдським стандартам, адже його народ сказав йому: «Якщо ти бажаєш бути королем, то ми проголосимо тебе королем над нами». Пророк ﷺ, як і решта усіх пророків, завжди цурався многобожжя та порочності, але, незважаючи на усі його благородні якості, до того, як стати пророком, Аллах сказав, що він перебував в омані:
وَوَجَدَكَ ضَالًّا فَهَدَى
«Він знайшов тебе заблудшим і повів прямим шляхом» (93:7).
Чи бажає Аллах від Свого раба чого-небудь окрім слідування Його шляху? Таким чино, держава, як втілює не Закони Аллаха, збилась з прямого шляху. Сказав Всевишній Аллах:
وَمَنْ أَعْرَضَ عَنْ ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنْكًا
«А хто відвернеться від Мого Нагадування , на того чекає тяжке життя» (20:124).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Аді Судьян
20.04.2018
