Ідея поступовості – головна перешкода на шляху відновлення Ісламського правління

Новини та коментарі
Друкарня

Спікер Великих національних зборів Туреччини Мустафа Шентоп заявив,що Анкара може вийти із Конвенції Монтре про статус, підписаний у 1936 році, подібно тому, як вийшла із Стамбульської конвенції. (https://regnum.ru/news/polit/3227266.html)

Кожного разу, коли президент Туреччини Ердоган і члени його партії озвучують подібні висловлювання , серед мусульман оживляються дискусії про т.з «успіх поміркованих ісламістів» в Туреччині у відродженні Умми.

Безперечно,задача, яка стоїть сьогодні перед Ісламською Уммою, перед кожним мусульманином, це повернення до повного запровадження вимог Корану і Сунни, щоб Іслам не був закутий в стінах мечеті, не обмежувався лише намазом і постом, але регулював економіку і політику. Саме в цьому полягає сьогоднішній політичний порядок денний Умми: встановити ісламське правління в країнах з мусульманською більшістю.

Тим не менш, по спливанню 100 років після скасування Халіфату, мусульмани не відповіли на цей виклик, не усунули цей найбільший гріх, звіт за який буде з кожного мусульманина.

Так, поза сумнівів, допомога і перемога від Аллаха, і Він дає її, кому побажає. Але також ми повинні розуміти встановлений Ісламом закон життя, який полягає в тому, що перемога приходить лише тоді, коли мусульмани слідують істинному шляху і вживають передбачені Шаріатом дії для рішення проблеми, а не діють, імпровізуючи чи слідуючи своїм пристрастям і бажанням.

Сьогодні нерідко в оточенні мусульман можна почути, слова, що треба чекати на Махді, тільки він вирішить цю проблему. Хтось обмежив себе лише навчанням читання Корану, навмисно уникаючи політичних питань, вважаючи їх фітною. Хтось радіє тому, що не по праву іменуємі служителі двох святинь,поширюють по світу мільйони екземплярів Корану і книг по основам таухіда. А хтось радіє, що президент 80-мільйонної мусульманської країни (Туреччини), яка управляється світськими законами, повісив у себе в кабінеті фото султана Абдульхаміда.

Тим не меш, найбільша перешкода на шляху відновлення Халіфату на сьогоднішній день представляє ідея поступовості у запровадженні Ісламу.

Саме вона стала причиною того, що мусульмани почали радіти по суті жалюгідним «просуненням» у лапках у відродженні Ісламу за авторством деяких правителів ісламських країн, не помічаючи великі злочин,які кояться за їх же участю.

Сьогодні ми бачимо, як деякі мусульмани вважають спасителями Умми тих правителів мусульман, які стоять, посміхаючись з її найзлішими ворогами в одному ряду, роблячи спільні фотографії і селфі.

Чи стояли Пророк ﷺ або сахаби разом, посміхаючись, з ворогами Умми на одному фото?

Ми радіємо правителям, які запроваджують жалюгідну частину із законів Ісламу, а решту частини беруть із законів капіталізму.

Але якою є позиція Ісламу по цьому питанню? Що говорить Іслам про поступовість у запровадженні Шаріату?

Дорогі брати, давайте істинним чином, а не тільки лише на словах будемо слідувати Расулю ﷺ підкоряючись наступним словам Всевишнього Аллаха:

لَقَدْ كَانَ لَكُمْ فِي رَسُولِ اللَّهِ أُسْوَةٌ حَسَنَةٌ لِمَنْ كَانَ يَرْجُو اللَّهَ وَالْيَوْمَ الْآخِرَ وَذَكَرَ اللَّهَ كَثِيرًاᄉ

«В Посланці Аллаха був чудовий приклад для вас, для тих, хто сподівається на Аллаха і Останній день і багато поминає Аллаха» (33:21).

Звертаючись до Сіри Пророка ﷺ ми усі читаємо, як йому пропонували увійти у владу, розділивши її з курайшитами. Що пропонували йому у владу увійти.

Посланець Аллаха ﷺ відмовився поступитись навіть одним-єдиним законом, як це було у час прошення допомоги у племені Амір бін Сасах. Це плем’я погодилось надати Йому ﷺ владу в обмін запровадження одного неісламського закону, який полягав у тому, щоб влада після смерті Пророка ﷺ передавалась у спадок в їх племені. Але якою буда відповідь Пророка ﷺ? Він відмовився, сказавши свої відомі: «Влада належить Аллаху, і Він дає її, кому побажає!».

Інший приклад. Прошення допомоги у племені Бану Шайбан є черговим підтвердженням тому, що Пророк ﷺ не погоджувався з обумовленим і частковим запровадженням Ісламу, навіть якщо це стосувалось усього лише одного закону.

Так вожді цього племені погодились надати допомогу Пророку ﷺ, але тільки у встановленні влади над арабськими племенами, відмовившись виступити проти перського Хосроя. На що Посланець Аллаха ﷺ відповів відмовою і сказав:

«Воістину, релігію Аллаха несе тільки той, хто охопив її з усіх сторін».

Відповіді племен Амір бін Сасах і Бану Шайбан є найбільш красномовним підтвердженням того, що Іслам вимагає від мусульман повного запровадження його законів, без якої-небудь поступовості, навіть якщо це стосується одного закону, як обмеженість запровадження Ісламу у межах певних кордонів або передача влади у спадок.

Але що ми чуємо сьогодні? «Хто не слідує поступовості, то не мудрий, той букваліст». Звертаючись до тих, хто говорить подібне , ми скажемо: «Бійтесь Аллаха, адже з ваших слів і Пророк ﷺ був буквалістом».

Хіба сахаби сказали Пророку ﷺ, коли він відмовився від влади, що «якщо не ти, то адже буде над нами правити Абу Джахль». Тим не менш, під час кожних виборів в Туреччині ми чуємо: «Якщо не виграє в Туреччині партія Ердогана (ПСР), то до влади прийдуть кемалісти».

Також сьогодні можна почути наступне ствердження:

«Зараз за допомогою запровадження капіталізму і демократії т.з. поміркованих ісламістів ми вирішимо усі економічні, наукові, логістичні проблеми країни, а потім запровадимо Шаріат повністю». Але це не більше, аніж міраж. Адже подібні правителі грають не в свою гру, вони грають у гру, написану по таким правилам, які обов’язково призведуть до поразки мусульман. Інакше Посланець Аллаха ﷺ перший розпочав би реформування суспільства, погодившись на часткове запровадження Ісламу.

О, дорогі брати, невже ми перестали вірити, що відродження Умми можливе тільки шляхом повного і всебічного запровадження Ісламу і почали вірити, що Умма відродиться при демократії і капіталізмі?

Можливо, хтось скаже: чому ви дивитесь на склянку як на напівпорожню, а не як на напівповну. Відповіддю буде те, що тут ми не зайняті якимись софістичними психологічними трюками, тут ми обговорюємо закон Шаріату у здійснені змін, слідувати якому у здійсненні змін повинен кожен мусульманин.

Дорогі мусульмани, ми не повинні розглядати відносний спокій в Туреччині як ознаку успіху мусульман. Умма неділима. До яких пір ми будемо визначати правильність чи неправильність дій тих чи інших правителів, тими «подарунками», якими вони обдарували громадян своїх країн, у той час як буквально в 10 кілометрах від турецько-сирійського кордону мусульмани гинуть від бомбардувань ворогів мусульман, а жінки і діти, наші матері і сестри, знемагають у наметах із тканини від жари і холоду, дивлячись, як їх діти помирають від голоду і хвороб у них на руках?

Давайте будемо визначати і оцінювати правління Ердогана, наприклад, тими мусульманами, які були видані турецьким режимом в руки тирана Сісі, давайте оцінимо тими громадянами Росії, представниками кавказьких народів, які були видані в Росію, давайте оцінимо очима уйгурів, мусульман середньоазіатських країн, які сьогодні сидять в депортаційних тюрмах Туреччини. Хіба ми не одна Умма?

Саме для цього Заходом і дозволяється цей частковий, відносний і показовий успіх деяких країн, зокрема, Туреччини, для того, щоб після поразки баасизму, насерізму, соціалізму і диктатури, тепер обманювати мусульман ідеєю т.з поміркованого Ісламу.

І це у той час, як в самій Туреччині , сьогодні, в кращих традиціях і заповітах ворога мусульман Ататюрка затримують жінок з немовлятами на руках за ролик, знятий у 100-ту річницю розпаду Халіфату.

Наскільки ми стали зверхніми, наскільки неглибокою стала наша свідомість, що радіємо якимось окремим ісламським символам, як борода, читання Корану т.з. правителем мусульман, дотриманням Ісламу членами їх родин, радіємо тому, що в кабінеті такого правителя висить портрет Абдуль Хаміда II. Але не помічаємо, відвертаємось від того, що держава, якою правив Абдульхамід, мертва. Хіба не продається хамр в Туреччині, хіба не видаються лихварські кредити, хіба вулиці Анкари і Стамбула не повні розпустою?

Хіба не з бази Інжірлік в Адане злітають літаки НАТО, щоб вбивати мусульман Шаму та інших мусульманських країн.

Дорогі брати, безперечно, ісламісти без Ісламу, а точніше з Ісламом, який чітко вписується у західну модель, обмеження релігії мечеттю, намазом, постом і платком – це остання надія і оплот Заходу в ісламському світі , яким вони хочуть утримати мусульман від повного запровадження Ісламу.

Дорогі брати, до тих пір, поки ми не будемо слідувати методу Пророка ﷺ у здійсненні змін, ми так і будемо блукати у мороці, а нашу Умму будуть катувати на наших же очах.

Питання слідування методу Пророка ﷺ у питанні здійснення змін, а саме у питанні відновлення Халіфату, це не просто питання реальності, але у першу чергу це питання відповідальності перед Аллахом. Чи буде Аллах задоволений тим, що ми звертаємо увагу на якісь особистісні якості правителя, у той час як ми ігноруємо злочини, які кояться з його санкції на рівні цілої держави , які зачіпають мільйони мусульман?

Всевишній Аллах говорить в Корані:

وَمَنْ أَعْرَضَ عَنْ ذِكْرِي فَإِنَّ لَهُ مَعِيشَةً ضَنْكًا وَنَحْشُرُهُ يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَعْمَىٰᄉ

А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя, а в День воскресіння Ми воскресимо його сліпим» (20:124).

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
Фазил Амзаєв
30.03.2021