Новина:
Сайт «Axios», посилаючись на американських чиновників, повідомив, що США виразили міністру іноземних справ Сирії Шейбані глибоке занепокоєння щодо повідомлень про жорстокі напади озброєних угрупувань на представників меншостей. За словами чиновників, спеціальний посланець США Денієл Розенблюм відвідав у неділю Дамаск, де передав занепокоєння Вашингтона цими інцидентами і вимагав їх негайного припинення, (Al Jazeera, 31 грудня 2024 року).
Коментар:
Такою є Америка, істинну суть якої може побачити той, хто володіє політичною усвідомленістю. Протягом багатьох років США підтримували свого ставленика Башара Асада, координуючи операції по його порятунку руками Ірану і Росії. Окрім того, вони активно сприяли зусиллям Туреччини по укладанню угод про припинення вогню, що фактично запобігало падінню режиму. Коли ж революція отримала перемогу, скориставшись серйозними проблемами Росії в Україні і ослабленням позицій Ірану і його партії в Лівані на тлі їх боротьби з наслідками злочинів єврейського утворення, Америка тепер намагається захистити решту представників сирійської влади, розраховуючи використати їх в своїх інтересах у майбутньому. Такою є політична реальність, яку можуть заперечувати лише наївні чи недосвідчені політики.
Америці байдуже на заявлені права людини, і війна в Газі ясно показала її істинне обличчя. Вона надає єврейському утворенню усе необхідне для ведення війни, включаючи зброю і міжнародне політичне прикриття, що сприяє геноциду в Газі. Америку не хвилюють права жінок в Газі, незважаючи на заяви про захист цих прав, а також права дітей і загальнолюдські цінності. Її політика позбавлена усіх цих цінностей. Коли Америка піднімає гасла про захист прав меншостей у Сирії, це говорить тільки про одне: серед цих меншостей перебувають її агенти, такі як алавіти — прибічники режиму Башара Асада, і курди, які відкрито співпрацюють з США у межах її стратегічних планів. Саме тому Америка захищає їх.
Міністру іноземних справ Сир слід було б задати американцям питання: як обстоять справи з правами мусульман в самих Сполучених Штатах? Мусульманська община, яка складає біля 2-3% населення країни, практично є непомітною в політичному і громадському житті. Є серед них люди, які займають високі пости, які відповідають цій частці? Ні, їх голосів майже не чути. У той же час єврейська община з порівнюваною або навіть меншою часткою населення представлена на самих вищих рівнях влади. Державний секретар Ентоні Блінкен, лідер демократів в Конгресі Чак Шумер — це лише деякі із прикладів. Євреї займають провідні позиції у багатьох державних структурах, а президент Джо Байден відкрито заявляє, що є сіоністом. Так де ж справедливість і права мусульманської общини, нехай навіть невеликої, в Америці?
Доля арабів всередині «зеленої лінії» єврейського утворення складає понад 20% від загального населення, проте за 80 років серед них не з’явилось жодного міністра, жодного президента, жодного значущого політичного діяча. При цьому вони постійно скаржаться на маргиналізацію і дискримінацію з боку євреїв. Хіба не слід було міністру іноземних справ Сирії спитати американського посланця, чому США не занепокоєні положенням арабів в єврейському утворенні? Чому Америка не вимагає негайно припинити їх утискання? Окрім того, чому Америка мовчить про геноцид в Газі? Чому Америка надає єврейському утворенню усі засоби для ведення війни, включаючи важкі бомби, які руйнують дома і уносять життя мирних жителів, перетворюючи Газу на місце, гірше ніж Берлін після Другої світової війни? Це при тому, що Гітлер знищив десятки мільйонів європейців і американців, а в Газі загинуло усього декілька євреїв. 7 жовтня 2023 року стало відповіддю на вбивства і репресії проти палестинців, які тривали 80 років. Де ж занепокоєння Америки? Чому вона не вимагає негайного припинення насильства і нападів?
Візит американських делегацій до Дамаску і вислуховування їх занепокоєння щодо ситуації у Сирії може ослабити нових політичних лідерів Сирії. Якщо це триватиме, вони ризикують опинитись в тій же ролі, що й нинішні режими в мусульманських країнах, які вдень і вночі трудяться на благо Америки. Звичайно, ми сподіваємось, що нова сирійська влада не піде по цьому шляху. Адже саме вони повстали проти такого режиму, і їх зусилля увінчались скиненням злочинного режиму Башара.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Білял Тамімі
1 Раджаба 1446 р.х.
1 січня 2025 р.
