Новина:
У п’ятницю, 3 січня 2025 року, в Народному палаці в Дамаску лідер нової сирійської адміністрації Ахмад аш-Шараа зустрівся з міністром іноземних справ Німеччини Анналеною Бербок та її французьким колегою Жан-Ноелем Барро. Під час зустрічі голови МЗС підкреслили необхідність мирного і всеохоплюючого переходу влади. Після переговорів міністр іноземних справ Німеччини заявила, що повідомила голові нової сирійської адміністрації про те, що Європа не буде надавати засоби «новим ісламським структурам» і закликала не створювати «ісламський уряд» після скинення колишнього президента Башара Асада. Вони також зазначила, що до процесу відновлення повинні бути втягнуті усі общини, підкресливши важливість забезпечення надійних гарантій безпеки для курдів. Говорячи про санкції, вона зазначила, що їх зняття залежить від прогресу в політичному процесі, вказавши, що поки надходять неоднозначні сигнали. Міністр іноземних справ Франції запропонував новому сирійському керівництву технічну і юридичну допомогу у розробці конституції країни, підкресливши участь Парижу у відродженні Сирії після десятиріч несправедливості з боку режиму Асада. Він заявив, що Франція готова направити експертів по знищенню хімічної зброї до Сирії, а також закликав курдів скласти зброю і інтегруватись до політичного життя країни. Французький міністр додав, що обидві країни хочуть «зміцнити мирний і ефективний перехід влади на благо сирійців і для стабілізації регіону» («Аль-Джазіра»).
Коментар:
Після падіння тирана Башара до Сирії почали стікатись іноземні делегації для зустрічей з новим керівництвом. Спільною рисою обговорень і заяв цих делегацій є акцент на правах національних меншостей і жінок, їх участь в новому уряді, а також настирлива вимога, щоб система правління у Сирії після падіння Башара залишилась світською, а не ісламською. Конституція, на їх думку, повинна бути заснована на світських законах і міжнародних нормах, далеких від Ісламу і його приписів. Міністр іноземних справ Німеччини заявила, що надання фінансової допомоги залежить від дотримання цих умов. Кожен із них пропонує свою допомогу і поради для розроблення нової конституції і законів. Але хто дав цим колонізаторам право втручатись до справ мусульман? Хто призначив їх опікунами Сирії, щоб вони визначали її майбутнє і майбутнє її народу? Хіба ці країни не були союзниками і прибічниками режиму Башара Асада?! Що змінилось, чому вони раптом почали дбати про сирійський народ і перейматись його стражданнями в епоху Башара?! Чи залишилась іще розсудлива людина, яка вірить їм та їх брехливим гаслам про права і свободи?
Західні країни на чолі з Америкою роблять усе можливе, щоб запобігти встановленню ісламської системи правління у Сирії, прагнучи зберегти світський характер влади, як це було при правлінні родини Асада. Таким чином, жертви і зусилля, які приніс народ Сирії, можуть виявитись марними, і ці колонізатори пожнуть плоди революції, змінивши лише обличчя у влади, не змінюючи сам режим. При цьому сирійський народ, який почав свою революцію з гаслами «Це заради Аллаха», «Ми схилимось тільки перед Аллахом» і «Наш лідер назавжди – господин Мухаммад», ризикують не реалізувати своє прагнення жити за законами Ісламу.
Незмінна істина, про яку повідомив нам Всевишній Аллах, полягає в тому, що ці люди не дотримуються ані завітів, ані договорів по відношенню до віруючих. Якщо вивчити їх історію, включаючи такі країни, як Німеччина, стає очевидним, що їх руки заплямовані кров’ю мусульман. Яскравим прикладом цьому є підтримка Німеччиною єврейського утворення зброєю у його війні проти Гази. Вони ніколи не будуть задоволені нами, поки ми не послідуємо їх релігії. Всевишній Аллах сказав:
وَلَن تَرْضَى عَنكَ الْيَهُودُ وَلَا النَّصَارَى حَتَّى تَتَّبِعَ مِلَّتَهُمْ قُلْ إِنَّ هُدَى اللهِ هُوَ الْهُدَى وَلَئِنِ اتَّبَعْتَ أَهْوَاءَهُم بَعْدَ الَّذِي جَاءَكَ مِنَ الْعِلْمِ مَا لَكَ مِنَ اللهِ مِن وَلِيٍّ وَلَا نَصِيرٍ
«Іудеї і християни не будуть задоволені тобою, поки ти не станеш дотримуватись їх релігії. Скажи: «Шлях Аллаха — це прямий шлях». Якщо ж ти будеш потурати їх бажанням після того, як до тебе явилось знання, то Аллах не буде тобі ані Покровителем, ані Помічником» (2:120).
Навіть якщо ми послідуємо їх релігії і будемо старатись догодити їм, то прийде час, коли їх інтереси по відношенню до нас вичерпаються, і вони викинуть нас, немов непотрібне сміття, так само, як вони до того викинули Башара та інших своїх агентів.
Чи вилучить нове сирійське керівництво урок і чи буде воно прагнути догодити своєму Господу, застосовуючи Його закони? Чи погодиться народ Сирії та її революціонери, щоб жертви виявились марними, а ними продовжували правити не по законам Аллаха?
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хизб ут-Тахрір»
Бараа Мунасира
5 Раджаба 1446 р.х.
5 січня 2025 р.
