Новина:
Сполучені Штати ввели візові обмеження для тайських чиновників за депортацію 40 уйгурів до Китаю, де вони піддаються переслідуванням. Державний департамент США має намір боротись зі спробами Китаю спричиняти тиск на уряди з метою примусового повернення уйгурів та інших груп до Китаю, де вони піддаються тортурам і насильницьким зникненням. Незважаючи на попередження експертів ООН по правам людини про те, що їм загрожують тортури і жорстоке обходження, Таїланд депортував їх у лютому цього року.
Уйгурський проект по правам людини привітав санкції, але розкритикував нездатність міжнародної системи захистити затриманих. США і Канада пропонували переселити 48 уйгурів, проте Таїланд побоявся викликати гнів Китаю. Санкції скеровані на запобігання майбутнім депортаціям і притягнення чиновників до відповідальності, (abc.net.au).
Коментар:
Уйгурські мусульмани продовжують жити у стані постійної небезпеки як всередині Китаю, так і за його межами. В самій країні вони стикаються з жорсткими обмеженнями своєї релігійної свободи. Під час Рамадану за ними уважно стежать, щоб не допустити дотримання ними посту. Понад мільйон уйгурів були ув’язнені в так званих таборах перевиховання, де їх примушують відмовитись від Ісламу і його приписів, замінюючи їх китайським націоналізмом і комунізмом.
За межами Китаю уйгури не знаходять безпечного притулку. В країнах, які мають міцні зв’язки з Китаєм, включаючи мусульманські країни, їм часто відмовляють в захисті. Багато хто втікають із Китаю у пошуках безпеки для себе і своєї релігії, але стикаються з примусовою депортацією. Випадки насильницької депортації, які трапились в Єгипті, Саудівській Аравії і ОАЕ, показують, що навіть мусульманські країни не виступають на їх підтримку. Це пояснюється тільки політичними і економічними відносинами цих країн з Китаєм.
Щодо Америки, яка зображає себе захисницею уйгурів, то її дії не продиктовані щирою турботою про їх права, а швидше є інструментом політичної боротьби в межах глобального суперництва з Китаєм. США використовують проблему уйгурів, щоб очорнити Китай і завдати збитку його міжнародній репутації. Якщо б не міжнародна конкуренція, Вашингтон навряд чи проявив би інтерес до долі уйгурів. Це протиріччя можна побачити по відношенню до переслідування мусульман в М’янмі та Індії, де США не вжили ніяких дій для їх захисту.
В даний час Іслам і мусульмани стали усього лише політичними інструментами, які використовуються різними світовими силами. Правителі мусульман ставлять свої національні інтереси вище за усе і прагнуть підтримувати хороші відносини з крупними державами, такими як Китай і Америка, закриваючи очі на страждання мусульман, які піддаються переслідуванням і вбивствам з боку ворогів Ісламу.
Ця ситуація врешті решт розкриває пороки націоналізму — ідеї, які переважають в мусульманських країнах з миті руйнування Халіфату в 1924 році. Націоналізм призвів до роздроблення Ісламської Умми, зробивши її уразливою як в матеріальному, так і ідеологічному плані, що полегшило крупним світовим державам можливість впливати і контролювати країни з мусульманським населенням.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Абдуллах Асвар
19 Рамадана 1446 р.х.
19 березня 2025 р.
