Новина:
Згідно повідомленню SANA (Сирійське арабське інформаційне агентство), 14 березня 2025 року телеканал Al Jazeera опублікував на своєму сайті текст Конституційної декларації Сирійської Арабської Республіки.
Коментар:
До і після прийняття Конституційної декларації в Сирії виникли розбіжності відносно складу Комітету по підготовці декларації, а також її змісту. Увагу ісламських кіл привабила третя стаття в декларації, в якій говориться, що «релігія президента республіки — Іслам, а ісламське право є основним джерелом законодавства». В даному контексті я не збираюсь обговорювати юридичний аспект статті та її наслідки, а хочу звернути увагу на те, що є основним і ключовим у питанні встановлення законів Шаріату в реаліях життя.
В тексті конституційної декларації говориться: «...і в цілях основ міцного конституційного правління, заснованого на дусі колишніх сирійських конституцій, особливо Конституції 1950 року...». Дійсно, якщо звернутись до Конституції 1950 року, то в її третій статті також вказано, що «релігія президента республіки — Іслам» і що «ісламське право є основним джерелом законодавства».
Так само ж в Конституції колишнього режиму Асада від 2012 року в третій статті також вказано, що «релігія президента республіки — Іслам» і що «ісламське право є основним джерелом законодавства».
Перш за усе хочу зазначити, що існує велика різниця між тим, коли Коран і Сунна є основним джерелом законодавства, і тим, коли Коран, Сунна чи, якщо бути точніше, ісламська Акида є основою конституції, держава і системи правління.
Коли ісламська акида є основою конституції, це означає, що саме вона є рушійною силою для створення держави і визначає її форму. Така держава належить усім мусульманам, а також усім громадянам у цілому, не виключаючи ані арабів, ані неарабів, ані немусульман із числа її громадян. Мотив створення національної держави (Сирійської чи іншої) — це зовсім інше питання.
В преамбулі конституційної декларації говориться: «…Ґрунтуючись на глибоких і істинних цінностях, якими відрізняється сирійське суспільство своєю різноманітністю і історичною спадщиною, а також на міцних національних і гуманітарних принципах, прагнучи утвердити принципи правильного конституційного правління, заснованого на дусі колишніх сирійських конституцій, зокрема Конституції 1950 року — Конституції незалежності, а також згідно з тим, що викладено в Декларації про перемогу сирійської революції від 29 січня 2025 року, яка є міцною основою для даного об’явлення, президент республіки видає конституційну декларацію…».
При вивченні наявної у нас конституції ми виявляємо, що основа держави і конституції чітко і ясно виражена в проекті Конституції, виданої партією «Хізб ут-Тахрір» (191 стаття). Партія заявила, що цей проект є конституцією для держави Халіфат і створений для того, щоб мусульмани могли уявити собі реальність Ісламської Держави. Партія стверджує, що ця конституція є ісламською, заснованою на ісламській Акиді і виведеною із шаріатських законів на основі сили доказів. Перша стаття проекту Конституції гласить: «Ісламська доктрина (Акида) є основою держави. Ніщо не може існувати в державній структурі, формі правління, підзвітному органі чи в будь-які іншій сфері державної діяльності, що не ґрунтується на ісламській Акиді, у якості свого джерела. Ісламська Акида також є основою конституції і законів Шаріату, так що неприпустимо наявність чого-небудь маючого відношення до них без того, щоб це не виходило із ісламської Акиди».
Партія також опублікувала роз’яснення доказів проекту Конституції. У роз’ясненні першої статті зазначено, що Посланець Аллаха ﷺ побудував державу на основі ісламської Акиди, наказав взяти до рук зброю для збереження Акиди у якості основи держави і велів вести джихад заради поширення ісламської Акиди. Отож, ісламська Акида повинна бути основою державі і представленою в усьому, що пов’язано з її існуванням. Державі не дозволено приймати які-небудь уявлення про життя і правління, якщо вони не витікають із ісламської Акиди. Наприклад, концепція демократії не може бути прийнятою державою, оскільки вона суперечить законам Шаріату. Не дозволяється, щоб ідеям націоналізму і патріотизму приділялась хоч найменша увага, оскільки вони засуджуються Шаріатом і розглядаються як небезпечні ідеї. Також заборонено створення організацій і партійних згуртувань на основі чого-небудь, окрім ісламської Акиди.
Саме такою повинна бути Ісламська Держава, на відміну від тих конституцій, які прикрашені безглуздими статтями, такими як «релігія держави — Іслам, а ісламське право є основним джерелом законодавства»!
Таким чином, в Ісламській Державі немає місця ані монархії, ані республіці, ані арабському, ані перському націоналізму, ані кувейтському, сирійському чи єгипетському патріотизму, ані м’якому чи жорсткому світському правлінню. В ньому є місце тільки для ісламської Акиди і усім ідеям і законам, які витікають із неї, адже ісламська Акида не приймає співтоваришів. Всевишній Аллах сказав:
إِنِ الْحُكْمُ إِلَّا للهِ
«Рішення приймає тільки Аллах» (12:67).
Таким чином, ми ясно бачимо, як ісламська Акида впливає на світогляд, спосіб мислення і основу держави. І тут питання не в одній чи декількох статтях конституції, які надають їй релігійного відтінку, у той час як сама конституція, її статті, внутрішня і зовнішня політика держави засновані не на Ісламі!
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Усама ас-Сувейні
17 Рамадана 1446 р.х.
17 березня 2025 р.
