Новина:
Заява президента США Дональда Трампа про скасування санкцій проти Сирії супроводжувалось п’ятьма умовами чи вимогами, включаючи «виведення закордонних бойовиків» з сирійської території. Ця вимога стало серйозним викликом для нового сирійського уряду на чолі з Ахмадом аш-Шараа, оскільки угрупування «Хайат Тахрір аш-Шам» у боргу перед «закордонними бойовиками» за допомогу і підтримку, яку вони надавали протягом багатьох років, аж до падіння режиму Башара Асада (Asharq Al-Awsat).
Коментар:
Муджахіди, які прибули на захист своїх братів — народу Сирії — із Дагестану, Туркменістану, країн Азії та ін., були рухомі єдиною метою: захист честі і крові мусульман. У них не було особистих амбіцій, не було прагнення до влади, впливу чи звеличення себе. Вони діяли тільки заради довольства Аллаха.
Америка — вісь зла — висунула умову перед новим сирійським урядом позбутись від цих людей нібито через їх небезпеку і що у них цілі, які можуть нашкодити інтересам Америки і єврейського утворення, а також тому, що вони можуть дестабілізувати новий сирійський уряд. Тому, на думку США, необхідно позбутись від них — або депортувати їх до своїх країн, або затримати і помістити у в’язниці.
Чи припустимо це? Чи слід виконувати ці вимоги? Чи дійсно цю люди становлять загрозу народу Сирії? Яким є шаріатське рішення відносно їх положення? Ці та тисячі інших питань виникають з цього приводу.
Кров мусульман єдина, їх честь єдина, земля Ісламу, якої торкалось копито мусульманської кінноти, належить кожному мусульманину, незалежно від його мови чи кольору шкіри. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَا فَضْلَ لِعَرَبِيّ عَلَى عَجَمِيّ وَلَا لِعَجَمِيّ عَلَى عَرَبِيّ، وَلَا لِأَبْيَضَ عَلَى أَسْوَدَ، وَلَا لِأَسْوَدَ عَلَى أَبْيَضَ إلّا بِالتّقْوَى
«Немає ніякої переваги араба над неарабом і неараба над арабом. Немає ніякої переваги білого над темношкірим і темношкірого над білим, окрім як у богобоязливості».
المُسْلِمُ أَخُو الْمُسْلِم: لا يَظلِمُه، وَلا يَحْقِرُهُ، وَلا يَخْذُلُهُ، التَّقْوَى هَا هُنا، ويُشِيرُ إِلَى صَدْرِهِ ثَلاثَ مرَّاتٍ، بِحسْبِ امرئٍ مِنَ الشَّرِّ أَنْ يَحْقِر أَخاهُ المُسْلِمَ، كُلّ الْمُسْلِمِ عَلَى الْمُسْلِمِ حرامٌ: دمُهُ، ومالُهُ، وعِرْضُهُ
«Мусульманин – брат мусульманина: він не утискає його, не залишає без своєї допомоги і не зневажає. Богобоязливість ось тут!». Він тричі показав на свої гуди, а потім продовжив: «Для того, щоб скоїти злодіяння, досить зневажати свого брата-мусульманина. Для кожного мусульманина недоторканим є життя, майно і честь іншого мусульманина».
Вони — ансари, які залишили свої дома, родини і багатства, прагнучи до довольства Всевишнього Аллаха, відповідаючи на Його заклик:
وَإِنِ اسْتَنصَرُوكُمْ فِي الدِّينِ فَعَلَيْكُمُ النَّصْرُ
«Якщо вони попросять вас про допомогу у справах релігії, то ви повинні допомогти» (8:72).
Так невже після усіх цих жертв, після того, як Аллах дарував жителям Сирії перемогу над тираном, муджахідів тепер будуть розглядати як злочинців, яких треба кидати у в’язниці, вбивати, видворяти чи передавати тиранам мусульманських країн за наказам Америки, щоб ті піддали їх найжорстокішим тортурам і приниженням?! Якщо новий сирійський уряд вчинить так, то яким же огидним буде цей вчинок і яким жахливим буде цей вибір! Як може мусульманин допустити, щоб з його братом-мусульманином так обійшлись, забувши добро і оплативши за нього зрадництвом?! Це не відповідає нраву мусульманина і не є частиною ісламських цінностей.
Америка хоче стримати сирійську революцію, як вона це зробила в Афганістані, зберігаючи огидний світський режим. До якого часу мусульмани будуть знов і знов потрапляти до пасток, тенет і вивертів Америки, перебуваючи у незнанні і нерозважності?!
Звинувачення проти цих людей — це удар в саме серце братства і підрив самої ідеї допомоги (нусри) і джихаду. Жителям Сирії неможна допускати цього, це категорично заборонено через святість життя мусульманина. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لو أنَّ أَهلَ السَّماءِ وأَهلَ الأرضِ اشترَكوا في دمِ مؤمنٍ لأَكبَّهمُ اللهُ في النَّارِ
«Навіть якщо усі жителі небес і землі об’єднаються у пролитті крові віруючого, то Аллах неодмінно кине усіх їх у Вогонь».
Обов’язок мусульман — вшановувати цих людей, дбати про них, обороняти їх, захищати від шкоди, захищати їх, інтегрувати їх до мусульманського суспільства, одружувати тих, у кого немає дружин і оточити їх турботою на подяку за те, що вони зробили і чим пожертвували. Всевишній Аллах сказав:
وَالَّذِينَ آمَنُوا وَهَاجَرُوا وَجَاهَدُوا فِي سَبِيلِ اللهِ وَالَّذِينَ آوَوا وَّنَصَرُوا أُولَئِكَ هُمُ الْمُؤْمِنُونَ حَقّاً لَّهُم مَّغْفِرَةٌ وَرِزْقٌ كَرِيمٌ
«Ті, які увірували, здійснили переселення і бились на шляху Аллаха, а також ті, які надали притулок і надали їм допомогу, є істинно віруючими. Їм уготовані прощення і щедрий прожиток» (8:74).
