بِسْمِ اللَّهِ الرَّحْمَٰنِ الرَّحِيمِ
З виключенням Хізб ут-Тахрір багато ісламських рухів не проявляють у серйозній формі свого прагнення до побудування Ісламської держави.
У їх літературі згадується Халіфат формально, вони не пояснили ані основ такого проекту державного влаштування, ані подробиць стосовно законів і доказової бази їх виведення. Вони не подали Халіфат у якості політичного проекту Умми. Більше того декотрі вгледіли, що сміливе і відкрите підняття стягу Халіфату змушує Захід говорити про нього у світлі радикалізму і тероризму. Звідси, вони віддали перевагу спокою і побажали залишатися в рядах групи міжнародного формату, в крилі «поміркованих». Замість того, щоб присвятити свою діяльність розгляду і прийняттю ідей та законів Ісламу, розкриттю свого погляду громадськості, щоб він став домінуючим над усім іншим, за допомогою чого потім прийти до влади, ці рухи вхопилися за демократичні гасла, поняття справедливості і свобод. Тим самим вони стали подібні до тієї жінки, яка розпустила напрядене нею, після того як були міцно сплетені окремі плетіння цього прядива, у результаті ослухавшись веління Всевишнього Аллаха:
وَلَا تَكُونُوا كَالَّتِي نَقَضَتْ غَزْلَهَا مِنْ بَعْدِ قُوَّةٍ أَنْكَاثًا
«Не уподібнюйтеся до тієї жінки, яка розпустила своє прядиво після того, як скріпила нитки» (16:92).
Деякі ж дійшли до того, що почали стверджувати: «Ми глибоко впевнені у тому, що домогтися змін у мусульманському світі не видається можливим без Америки». Немовби усе у цьому світі належить Америці. Вони забули або вдають що забули, що Всевишньому Аллаху належить абсолютна влада, він Могутній, Всесильний. Він на протязі історії знищував усіх куди більш сильних тиранів. Той, хто не був на боці Аллаха – пізнає поразку, слабкість і приниження, навіть якщо на це знадобиться небагато часу:
مَثَلُ الَّذِينَ اتَّخَذُوا مِنْ دُونِ اللَّهِ أَوْلِيَاءَ كَمَثَلِ الْعَنْكَبُوتِ اتَّخَذَتْ بَيْتًا ۖ وَإِنَّ أَوْهَنَ الْبُيُوتِ لَبَيْتُ الْعَنْكَبُوتِ ۖ لَوْ كَانُوا يَعْلَمُونَ
«Ті, які взяли собі покровителів і помічників окрім Аллаха, подібні до павука, який сплів собі житло. Воістину, найбільш неміцне житло – це житло павука. Якщо б вони тільки знали!» (29:41).
Деякі ісламські рухи пішли шляхом демократії і досягли вершин влади, та усе ж демократія і демократичні країни повстали проти них і замість того, щоб повернутися до своєї релігії, до Аллаха, Його шаріату, міцно триматися за цю верв, вони почали закликати до легітимності демократії, брати її на поруки, знову шукати прихильності західних країн, які раніше зрадили їх, чинили підступи проти них, немовби ці рухи не чули слів Пророка Аллаха ﷺ:
لاَ يُلْدَغُ المُؤْمِنُ مِنْ جُحْرٍ وَاحِدٍ مَرَّتَيْنِ
«З однієї нори двічі мусульманина не кусають» (вивів Бухарі від Абу Хурайри (р.а.)).
Благородний Коран звертається до послідовників істини такими словами:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا ادْخُلُوا فِي السِّلْمِ كَافَّةً وَلَا تَتَّبِعُوا خُطُوَاتِ الشَّيْطَانِ ۚ إِنَّهُ لَكُمْ عَدُوٌّ مُبِينٌ ﴿٢٠٨﴾ فَإِنْ زَلَلْتُمْ مِنْ بَعْدِ مَا جَاءَتْكُمُ الْبَيِّنَاتُ فَاعْلَمُوا أَنَّ اللَّهَ عَزِيزٌ حَكِيمٌ
«О ті, які увірували! Приймайте іслам повністю і не слідуйте стопами диявола. Воістину, він для вас – явний ворог. А якщо ви спотикнетеся після того, як до вас явилися ясні знамення, то знайте, що Аллах – Могутній, Мудрий» (2:208,209).
Це заклик до віруючих мусульман від імені Іману, віри, саме так Аллах зволів у даному випадку описати мусульман як віруючих. Саме цією якістю вони відрізняються і прив’язані до Аллаха. Це заклик до тих, хто увірував цілком в Іслам, в усі його закони і не від чого не цурається. Всевишній Аллах обіцяв у Корані, а Його обіцянка – істина:
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا إِنْ تَنْصُرُوا اللَّهَ يَنْصُرْكُمْ وَيُثَبِّتْ أَقْدَامَكُمْ
«О ті, які увірували! Якщо ви допоможете Аллаху, то й Він допоможе вам і зміцнить ваші стопи» (47:7).
Наша допомога Аллаху полягає у слідуванні Його рішенням у кожному нашому кроці, мала ця справа або велика, за яку ми намагаємося узятися. Вона також полягає у щирій і серйозній діяльності, спрямованій на те, щоб Шаріат Всевишнього Аллаха виконувався у життя у затінку держави Халіфат, основаної на методі пророкування. Щоб у наслідку ми мали можливість понести послання Ісламу до всього людства, вивести людей з темряви капіталізму, жорстокості демократії до світла Ісламу. З цієї причини неприпустимо для мусульманина і для ісламських рухів відхилятися від заклику до встановлення Халіфату, замінити його на заклик до демократії і громадянського суспільства. Неприпустимо підлабузнюватися до Америки у пошуках її прихильності як і перед іншими країнами Заходу, навпаки усі ісламські рухи повинні щиро звернутися до Всевишнього Аллаха, прохаючи тільки Його про допомогу.
بَلِ اللَّهُ مَوْلَاكُمْ ۖ وَهُوَ خَيْرُ النَّاصِرِينَ
«О ні! Аллах є вашим Покровителем. Він – Найкращий з помічників» (3:150).
Дана тема з брошури «Прагнення Уммы до встановлення Халіфату», яку видав Хізб ут-Тахрір у Єгипті.
Підготував для радіо центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Мухаммад Абдульмалік
14 Раджаб 1435 р.х.
13.05.2014 р.
