З іменем Аллаха — Милостивого та Милосердного
Той, хто тримає пост у світлі Корану та Сунни:
Повеління схваленого та утримання від засуджуваного займає особливе місце в Ісламі. На це вказує величезна кількість шаріатських текстів із Корану та Сунни, а також винагорода, уготована тому, хто робить це, і відповідальність , яку понесе той, хто не робить цього, не говорячи вже про того, хто наказує засуджуване та утримує від схваленого , подібно лицемірам.
Повеління схваленого та утримання від засуджуваного було невід’ємною частиною діяльності пророків та посланців , а також це є якістю праведних рабів Аллаха. Всевишній сказав:
كُنتُمۡ خَيۡرَ أُمَّةٍ أُخۡرِجَتۡ لِلنَّاسِ تَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَتَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ وَتُؤۡمِنُونَ بِٱللَّهِۗ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалене, утримуючи від засуджуваного та віруючи в Аллаха. Якщо б люди Писання увірували, то це було б краще для них. Серед них є віруючі, але більшість із них — нечестивці» (3:110).
Більше того, Аллах велів утворити джамаат, згуртування або партію, задачею якої буде заклик до Ісламу, повеління схваленого та утримання від засуджуваного, і Він назвав їх такими, що набудуть успіху:
وَلۡتَكُن مِّنكُمۡ أُمَّةٞ يَدۡعُونَ إِلَى ٱلۡخَيۡرِ وَيَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَيَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِۚ وَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡمُفۡلِحُونَ ١٠٤
«Нехай серед вас буде група людей, яка буде закликати до добра, наказувати схвалене та забороняти засуджуване . Саме вони виявляться тими, хто набув успіху»(3:104).
На підґрунті цього з’явилась партія Хізб ут-Тахрір, яка наказує схвалене, забороняє засуджуване та веде діяльність заради встановлення Ісламської Держави, в якій буде втілюватись увесь Іслам.
Аллах схвалює віруючих чоловіків та жінок, приписуючи їм якості тих, хто наказує схвалене та забороняє засуджуване:
وَٱلۡمُؤۡمِنُونَ وَٱلۡمُؤۡمِنَٰتُ بَعۡضُهُمۡ أَوۡلِيَآءُ بَعۡضٖۚ يَأۡمُرُونَ بِٱلۡمَعۡرُوفِ وَيَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمُنكَرِ وَيُقِيمُونَ ٱلصَّلَوٰةَ وَيُؤۡتُونَ ٱلزَّكَوٰةَ وَيُطِيعُونَ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥٓۚ أُوْلَٰٓئِكَ سَيَرۡحَمُهُمُ ٱللَّهُۗ إِنَّ ٱللَّهَ عَزِيزٌ حَكِيمٞ
«Віруючі чоловіки та жінки є помічниками та друзями один одному. Вони велять робити схвалене та забороняють засуджуване, роблять намаз, сплачують закят, підкоряються Аллаху та Його Посланцю. Аллах змилостивиться над ними. Воістину, Аллах — Могутній, Мудрий» (9:71).
І при цьому Аллах засуджує лицемірів та лицемірок за те, що вони велять робити засуджуване та забороняють схвалене:
ٱلۡمُنَٰفِقُونَ وَٱلۡمُنَٰفِقَٰتُ بَعۡضُهُم مِّنۢ بَعۡضٖۚ يَأۡمُرُونَ بِٱلۡمُنكَرِ وَيَنۡهَوۡنَ عَنِ ٱلۡمَعۡرُوفِ وَيَقۡبِضُونَ أَيۡدِيَهُمۡۚ نَسُواْ ٱللَّهَ فَنَسِيَهُمۡۚ إِنَّ ٱلۡمُنَٰفِقِينَ هُمُ ٱلۡفَٰسِقُونَ
«Лицеміри та лицемірки подібні один одному. Вони велять робити засуджуване, забороняють схвалене та стискають свої руки (скупляться робити пожертвування). Вони забули Аллаха, і Він забув їх. Воістину, лицеміри є нечестивцями!» (9:67).
Цього вчинку досить, щоб вважатись нечестивцями.
Утримання від повеління робити благо та утримання від засуджуваного приречено на суворе покарання від Всевишнього Аллаха і на те, щоб мольба такої людина була марною. Від Хузайфи (р.а.) передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ ، لَتَأْمُرُنَّ بِالْمَعْرُوفِ وَلَتَنْهَوُنَّ عَنِ الْمُنْكَرِ ، أَوْ لَيُوشِكَنَّ اللَّهُ أَنْ يَبْعَثَ عَلَيْكُمْ عَذَابًا مِنْ عِنْدِهِ ، ثُمَّ تَدْعُونَهُ فَلا يَسْتَجَابُ لَكُمْ
«Клянусь Тем, у Чиїй длані душа моя, ви обов’язково повинні спонукати до схваленого та утримувати від засуджуваного, а інакше Аллах не забариться піддати вас Своєму покаранню, і потім станете ви взивати до Нього,але не отримаєте відповіді!»(ат-Тірмізі).
У марфу хадісі, переданому від Джаріра (р.а.), говориться:
مَا مِنْ قَوْمٍ يَكُونُ بَيْنَ أظْهُرِهِمْ مَنْ يَعْمَلُ بِالْمَعَاصِي هُمْ أعزُّ مِنْهُ وَأَمْنَعُ لَمْ يُغَيِّرُوا عَلَيْهِ إِلاَّ أَصَابَهُمُ اللهُ عزَّ وَجَلَّ بِعَذَابٍ
«Якщо серед якогось народу будуть ті, хто коїть гріхи при тому, що народ буде сильніше їх, але не буде забороняти їм це, Аллах обов’язково пошле на них кару»(Ахмад та інші).
Також передається марфу хадіс від Абу Убайди, а йому — від Ібн Масуда, що:
لَمَّا وَقَعَتْ بَنُو اِسْرَائِيل فِي الْمَعَاصِي نَهَتْهُمْ عُلَمَائُهُمْ فَلَمْ يَنْتَهُوا فَجَالَسُوهُمْ في مَجَالِسِهمْ وَوَاكَلُوهُمْ وَشَارَبُوهُمْ فَضَربَ اللهُ قُلُوبَ بَعضِهِمْ بِبعْضٍ, وَلَعَنَهُمْ عَلَى لِسَانِ دَاوُدَ وَعِيسَى ابْنِ مَرْيَمَ ذَلِكَ بِمَا عَصَوْا وَكَانُوا يَعْتَدُونَ وَكَانَ رَسُولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مُتَّكِئاً فَجَلَسَ فَقَالَ: لا والَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ حَتَّى تَأطِرُوهُمْ عَلَى الحَقِّ أطراً
«Коли сини Ісраіля почали коїти гріхи, знаючі серед них почали забороняти їм (вчиняти так), проте вони не припинили (робити цього, тим не менш, знаючі продовжували) зустрічатись з ними у місцях їх зібрань, їсти та пити з ними, і тоді Аллах привів серця їх до чвар та прокляв їх через Давуда та Ісу, сина Марйам, за те, що були вони непокірні та злочинні». І Посланець Аллаха ﷺ, який (лежав), опираючись (на руку), сів і сказав:«Ні, клянусь Тим, у чиїй длані душа моя, (не прийдуть справи ваші у порядок) доки не станете ви схиляти їх до істини!»(Ахмад).
Також повідомляється, що одного разу Посланця ﷺ спитали про найкращий джихад , на що він ﷺ сказав:
كَلِمَةُ حَقِّ عِنْدَ سُلْطانٍ جَائِرٍ
«Це — істинне слово, сказане у присутності несправедливого правителя».
Згідно цьому хадісу та іншим текстам слово істини, сказане несправедливому правителю, вважається найкращим джихадом. А якщо несправедливий правитель уб’є за це слово, то той, хто не побоїться сказати істину у Судний День буде знаходитись у компанії господина шахідів —Хамзи.
Дай Аллах усім нам бути найближчими рабами Аллаха, які дотримують пост місяця Рамадан, наказують схвалене, забороняють засуджуване та ведуть діяльність над встановленням Ісламської Держави — держави Праведного Халіфату за методом пророцтва — разом з Хізб ут-Тахрір.
02.06.2017р.
7 Рамадана 1438р.х.
