Заклик до Ісламу учора та сьогодні

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Послання Ісламу було ниспослано Пророку Мухаммаду (с.а.с.) у Благословенній Мецці. Це послання полягає у твердій ідеї про те, що немає бога окрім Аллаха і що Мухаммад — Посланець Аллаха.

Ми говоримо про тверду ідею, тому що осягнути обидві частини формулювання свідчення віри можна за допомогою розумного, озаряючого мислення. Самі слова свідчення віри окреслюють рішення, надане ними, та стверджують його. Тому Іслам базується на розумній акиді як у своїй ідеї, так і у методі.

Згідно цьому, неправильно говорити, що акида Ісламу змінилась сьогодні порівняно з тим, якою вона була учора, тому що Аллах завершив ниспослання одкровення. Послання Ісламу стало завершенням усіх Послань, а наш Пророк Мухаммад (с.а.с.) став печаткою (завершенням) усіх пророків та посланців, поручившись за збереження Благословенного Корану від змінень та викривлень.

Також неправильно говорити, що метод встановлення релігії сьогодні необхідно змінити та керуватись іншим методом, аніж тим, який використав Посланець Аллаха (с.а.с.) у минулому. Неможна так говорити, тому що Аллах Всевишній завершив цю релігію для нас, розпростер над нами Свою милість та задоволений для нас релігією Іслам. Але через те що ми займаємось ісламським закликом, то нам варто звернути увагу на деякі моменти. До них відносяться:

1. Посланець Аллаха (с.а.с.) закликав людей до нової релігії під назвою Іслам, і його заклик був новим для них, у той час як ми сьогодні не закликаємо до нової релігії під назвою Іслам, а звертаємо свій заклик до мусульман. Так до чого у такому випадку треба закликати мусульман сьогодні?

2. Суспільство, яке закликав до Ісламу наш Пророк (с.а.с.), було суспільством джахілії з точки зору акиди, у той час як суспільство, яке ми закликаємо сьогодні, у більшій мірі суспільство, що складається із мусульман,які вважають Іслам своєю релігією, понад це, є немало тих, хто практикує багато законів у сфері поклоніння згідно Ісламу, а отож, це суспільство — не джахілійське (з точки зору акиди).

3. Посланець Аллаха (с.а.с.) та його благородні сподвижники були єдиною групою, яка закликала до Ісламу, у той час як сьогодні багато ісламських джамаатів, рухів, угрупувань та партій позиціонують себе серед мусульман як проповідники Ісламу і вважають, що їх метод — придатний для встановлення релігії.

4. Ми також бачимо, що суспільство, яке закликав до Ісламу Пророк (с.а.с.), жило згідно деяким нормам моралі, традицій та цінностей, які були вшанованими та незаперечними серед них, у той час як ми живемо у суспільствах, які керуються режимами, що насправді ворожі до Ісламу. Їх ворожість проявляється, коли мусульмани починають прагнути до свого Ісламу, подавляючи вогнем та мечем. Ми живемо у державах, де в’язниць більше ніж лікарень, нами правлять режими, які не мають ніяких людських цінностей і не рахуються з гідністю людини, навіть у її власному домі.

5. Посланець Аллаха (с.а.с.) міг вільно проповідувати серед людей, збираючи їх натовпами, і іти у люди з новою релігією та її вимогами, у той час як ми живемо під керівництвом деспотичних режимів, які заперечують свободу та волю людей, які ті суперечать їх думці.

Висновок: цілком очевидно, що кінець тиранії близько, як і кінець цих режимів. Люди вже стали свідками принизливого скинення деяких їх голів, і вони чекають того, як у скорому майбутньому решта обезглавлених тіл режимів буде розідрана. У цьому міститься послання до правителів наших країн, тому що, незважаючи на ідейно-політичне руйнування, яке зазнає Ісламська Умма, правління диктаторів вже вийшло за межі Ісламу та його акиди, і Умма вже бачить, що тирани відверто подавляють її волю, узурпують її владу та роздають її багатства невірним колонізаторам. Тим не менш, ми сподіваємось, що один із таких правителів (або частина із них) у найближчий час розкається та поверне Уммі її владу та передасть її щирим мусульманам, відправивши армії на повернення наших святинь.

Їм варто прислухатись до цього звернення, доки не пізно, тому що вже зовсім скоро усі ці режими падуть, і тоді вже Умма не прийме їх покаяння, і, доволі можливо, навіть сама земля не потерпить їх присутності на ній. Сьогодні вони відчувають себе правителями, які повновладно розпоряджаються нашими багатствами без усілякого права, але завтра ми вже будемо переслідувати їх, усіх їх спадкоємців та стражів. Ми будемо переслідувати їх у кожному куточку світу та наздоганяти за їх величезні зрадництва, як це прийнято в усіх народах, державах та взагалі в історії людства.

Це звернення — також і до усіх синів Умми, які ревно ставляться до своєї релігії, святиням, землям та честі. Позбавтесь від ілюзій страху перед режимами шахраїв та скеруйтесь назустріч до вашої величі, повертайте собі вашу відняту владу, виривайте її із рук узурпатора та виступайте проти цього збориська дурнів. Аллах більш гідний того, щоб Його боялись, і тільки Він здатен допомогти вам, якщо ви очистите свій намір та свої справи. Ось ми із Хізб ут-Тахрір простягаємо до вас свої руки та закликаємо вирушити разом з нами до ясної цілі, яку любимо усі ми, яку любить Аллах та Його Посланець (с.а.с.), а саме — до Праведного Халіфату за методом пророцтва.

وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَ ۖ قُلْ عَسَىٰ أَن يَكُونَ قَرِيبًا

«...і скажуть: «Коли ж це станеться?». Скажи: «Може бути, це станеться дуже скоро!» (17:51).

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абд Ар-Рауф Бані Ата — Абу Хузейфа
26 Сафара 1439 р.х.
15.11.2017