«Слуга» першої кибли та третьої святині ухиляється від відповідальності за Палестину

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Не минуло і двох тижнів після титулування йорданським парламентом короля Абдуллаха II ібн Хусейна «слугою» першої кибли та третьої святині», як злочинний режим Йорданії зняв з себе усіляку відповідальність за окуповану Палестину.

Інтернет - видання «Al-QudsAl-Arabi» приводить слова Абдуллаха II: «Лише ми одні не повинні нести відповідальність за Палестинське питання», «наші інтереси вище будь-яких міркувань», «За палестинське питання несе відповідальність світова спільнота, а не Йорданія та Палестина».

Для початку необхідно згадати історію появи йорданського режиму, щоб шановний читач зміг з легкістю оцінити поведінку короля Йорданії, чи дійсно йорданський режим проявляв турботу про питання Палестини?

У своїй основі територія сучасної Йорданії була невід’ємною частиною держави Халіфат, проте Англія зруйнувала останній, а потім за допомогою лінійки та олівця поділила його на дрібні псевдодержави, які були названі «батьківщиною». Були підготовлені нові прапори, а кожній відірваній від Ісламської Держави частині надали фальшивої незалежності.

Що стосується йорданського режиму, то після угоди Сайкс–Піко між Абдуллахом I ібн Хусейном та Уінстоном Черчіллем у 1921 р. була досягнута домовленість про створення у межах британського мандату протекторату Емірат Трансйорданія у східній частині Палестини, де правителем, природно, став Абдуллах I ібн Хусейн. Мета створення протекторату полягає у тому, щоб зробити ці землі резервом для розселення арабів, коли національна батьківщина євреїв у Палестині стане реальністю.

Англія надала Йорданії фальшивої незалежності, а потім віддала Палестину євреям для втілення у життя декларації Бальфура. Саме про цю декларацію з гордощами заявила прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей на урочистій вечері з прем’єр-міністром «Ізраїлю», присвяченому 100-річчю декларації Бальфура. Проте король Йорданії у ту мить і слова не промовив у противагу цьому!

Зрадництва режиму не обмежились лише цим; в епоху Хусейна ібн Талала, батька нинішнього короля, у руки сіоністів були передані Західний берег, сектор Газа та Кудус. Згодом були укладені домовленості та угоди, такі як «ізраїльско»- йорданська мирна угода, угоди про енергетику та газ. Також було налагоджено співробітництво в усіх областях: військовій, економічній, розвідувальній … Цей список зрадництв можна продовжувати довго. Так про яку відповідальність взагалі може заїкатися король Йорданії? Невже постачання мечеті аль-Акса засобами прибирання, освітленням, сміттєзбиральними машинами, камерами спостереження, які експлуатуються у благо сіоністів, стали тяжким тягарем для короля Йорданії? І це — те, чого потребує Палестина?

Палестина потребує того, щоб її звільнили від сіоністської нечисті, чого можливо досягти лише шляхом мобілізації мусульманських армій. І ця задача — не міжнародної спільноти, яка постійно плете інтриги і змови проти мусульман, використовуючи для втілення у життя своїх задумів нікчемних правителів, включаючи короля Йорданії.

Візьміть Сирію: що зробила світова спільнота, на чолі якої — Америка? Вона дала зелене світло Башару та його найманцям у тому, щоб вбивати, ґвалтувати, знищувати, виганяти народ Сирії. Міжнародна спільнота закриває очі на злочини та масові вбивства мусульман у Бірмі. Вона зруйнувала та розділила сучасний Ірак.

Тому Палестина потребує того, хто б звільнив її військовим шляхом, і це — єдине рішення. Саме до цього закликає Хізбут-Тахрір з миті свого утворення, але правлячі режими встали перепоною на цьому шляху.

Хізбут-Тахрір організував мітинги та ходи у багатьох куточках світу, включаючи Йорданію, із закликом надати допомогу Палестині та аль-Аксі. 05.01.2018 йорданський режим завадив провести мітинг у підтримку Кудса та аль-Акси. Місця проведення мітингів були переповнені військовими та службами безпеки; були заарештовані члени Хізбут-Тахрір. Усе це підвереджує брехню короля Йорданії про те, що він у якійсь мірі несе відповідальність за Палестину. Цей режим та король не можуть бути удостоєні чести слугувати першій киблі та третій святині. Проблема Палестини — це проблема кожного мусульманина. Тому Умма та ісламські вчені повинні говорити слово істини в обличчя несправедливому правителю. На вчених лежить обов’язок по ідейному вихованню Умми — пояснити їм, що порятунок полягає у встановленні держави Халіфат, правління у якій буде здійснюватись за методом пророцтва. Сказав Всевишній Аллах:

وَعَدَ ٱللَّهُ ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ مِنكُمۡ وَعَمِلُواْ ٱلصَّٰلِحَٰتِ لَيَسۡتَخۡلِفَنَّهُمۡ فِي ٱلۡأَرۡضِ كَمَا ٱسۡتَخۡلَفَ ٱلَّذِينَ مِن قَبۡلِهِمۡ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمۡ دِينَهُمُ ٱلَّذِي ٱرۡتَضَىٰ لَهُمۡ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّنۢ بَعۡدِ خَوۡفِهِمۡ أَمۡنٗاۚ يَعۡبُدُونَنِي لَا يُشۡرِكُونَ بِي شَيۡ‍ٔٗاۚ وَمَن كَفَرَ بَعۡدَ ذَٰلِكَ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡفَٰسِقُونَ

«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили праведні діяння, що він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати,є нечестивцями» (24:55).

В обов’язок вчених також входить скерування закликів у бік мусульманських армій, щоб вони залишили відданість нікчемним правителям і встали в один ряд з Уммою за спиною справедливого правителя, який втілить в собі слова Посланця (с.а.с.):

إِنَّمَا الإِمَامُ جُنَّةٌ يُقَاتَلُ مِنْ وَرَائِهِ وَيُتَّقَى بِهِ

«Імам — це щит за яким б’ються і яким захищаються».

Саме це є єдиним правильним шаріатським ршенням для усіх мусульманських країн без винятку. Порятунок полягає лише у відновленні ісламського образу життя у державі Халіфат. Саме він звільнить країни та народи, викинувши на смітник гнилі капіталістичні режими.

Сказав Всевишній Аллах:

إِن يَنصُرۡكُمُ ٱللَّهُ فَلَا غَالِبَ لَكُمۡۖ وَإِن يَخۡذُلۡكُمۡ فَمَن ذَا ٱلَّذِي يَنصُرُكُم مِّنۢ بَعۡدِهِۦۗ وَعَلَى ٱللَّهِ فَلۡيَتَوَكَّلِ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ

«Якщо Аллах надасть вам підтримку, то ніхто не здолає вас. Якщо ж Він позбавить вас підтримки, то хто допоможе вам замість Нього? Нехай же на Аллаха уповають віруючі» (3:160).

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізбут-Тахрір
Шам аль-Ізз аль-Тавіль із Палестини
28 Рабі ус-сані 1439 р.х.
15.01.2018 р.