Розглядаючи божественні веління (фардм), можна помітити, як вони поділяються на два види: індивідуальні обов’язки (фард айн) та колективні (фард кіфая).
Фард айн з арабської мови означає обов’язок кожного мусульманина в індивідуальному порядку. Кожен мусульманин в індивідуальному порядку повинен виконувати свій фард айн, навіть якщо цей фард виконується або виконаний іншими особами. Якщо мусульмани виконав свій фард айн в індивідуальному порядку, а решта мусульман не виконала його, то його обов’язок перед Аллахом спадає. Тому кожен мусульманин окремо повинен вивчати свої індивідуальні обов’язки і дотримуватись їх, щоб мати виправдання перед Творцем. Усе, що стосується індивідуальних обов’язків, також стосується і заборон, тобто усі заборони є індивідуальними.
Мусульманин повинен робити молитву, поститися, здійснювати хадж (якщо є можливість), виплачувати закят при наявності нісабу, добре ставитись до батьків, вживати у їжу лише дозволене, уникати вживання забороненого, віддалятись від перелюбства, брехні та наклепу (гийбату),а також багато іншого із того, що повинен дотримуватись кожен окремо мусульманин, приступаючи до виконання справи, якщо мова йде про благодіяння, і відсторонюючись від засуджуваного.
Фард кіфая:
Фард кіфая — це обов’язок, який повинен бути виконаний незалежно від того, хто із мусульман виконає його. Виконання фарду кіфая не вимагається від кожного мусульманина окремо. Головне, щоб фард кіфая, сама справа, була виконана. Він може бути виконаний як малою кількістю мусульман, так і великою. Якщо фард кіфая не виконаний, то усі мусульмани залишаються у гріху доти, доки не відбудеться його виконання. Коли ж він іще не виконаний, то гріх спадає лише з тих, хто взявся за його виконання. І нехай мусульманин не вважає, що всезагальне невиконання мусульманами фарду кіфая полегшить його гріх, і нехай не нехтує ним, оскільки у Судний день він буде нести відповідь перед Аллахом один і не знайде виправдання своєму гріху. Всевишній Аллах говорить:
وَكُلُّهُمْ آتِيهِ يَوْمَ الْقِيَامَةِ فَرْدًا
«Кожен із них явиться до Нього у День воскресіння наодинці» (19:95).
Перебування у гріху усієї Умми (і його — у тому числі), можливо, і дасть йому деяке моральне заспокоєння у цьому світі, проте це нічим не допоможе йому у Судний день. Нехай кожен, хто допускає упущення відносно невиконаних фардів кіфая, поквапиться до їх виконання, щоб зняти з себе обов’язок перед Аллахом до приходу того дня, коли перевернуться серця і погляди. Мусульманин, який вірить Аллаха, боїться Його покарання, бажає здійснення Його обіцянок, прагне до вдоволення Аллаха, до отримання Раю та віддалення від Пекла — такий мусульманин вбачає у виконання фардів кіфая необхідність. Доки він не приступить до їх виконання, він буде продовжувати залишатись у гріху. Якщо ж фард кіфая був виконаний, то гріх спадає з усіх, адже справа вже була виконана, навіть якщо кимось іншим із числа мусульман. Але, щоб мати виправдання перед Аллахом, мусульманин повинен перейматись виконанням фардів кіфая так само, як переймався фардами айн.
Правління на основі релігії Аллаха, джихад на шляху Аллаха, здійснення іджтіхаду, наказ схвалюваного та заборона засуджуваного — усе це фарди кіфая, які повинні виконуватись мусульманами у цілому, або, у протилежному випадку, гріх ляже на їх плечі. Наприклад, при відсутності іджтіхаду в Умму усі мусульмани коять гріх, окрім тих, хто докладає зусиль цьому напрямку. Наявність тих, хто працює над освітою муджтахідів, не знімає гріха з решти інших доти, доки не з’являться муджтахіди. Коли відновиться іджтіхад, тоді гріх спаде з усіх. Таким же чином — утворення Ісламської Держави. Усі, хто утримуються від діяльності по встановленню держави, є грішниками перед Аллахом. Наявність тих, хто працює на цьому шляху, не знімає гріха з решти інших, доки не виникне держава.
У книзі «Ісламська думка» у темі «Фард кіфая — це фард для усіх мусульман» пишеться: «При будь-яких обставинах фард не знімається доти, доки не виконається необхідна справа, і хто залишив фард — заслуговує покарання і продовжує залишатись грішником доти, доки не приступить до його виконання. У цьому немає різниці між фардом айн і фардом кіфая, обидва із яких — рівнозначні обов’язки для усіх мусульман. Слова Всевишнього Аллаха:
انفِرُوا خِفَافًا وَثِقَالًا
«Виступайте легкими і важкими» (9:41), —
це фард кіфая.
Кожна із подібних вимог виконати певну дію є рішучою. Спроба ж розділити між фардом айн та фардом кіфая з точки зору обов’язковості виконання певної дії є гріхом перед Аллахом, відступленням від Його шляху та введенням людей в оману, що говорить про недбалість у виконанні фардів Всевишнього Аллаха. Якщо подивитись з точки зору зняття фарду з того, на кого було покладено його виконання, то між цими двома видами фардів також немає різниці. По суті обов’язковість фарду не знімається доти, доки не виконається сама справа, що вимагається Законодавцем, однаково, чи вимагалось його виконання від кожного мусульманина окремо, як п’ятикратна молитва, або від усіх мусульман у цілому, як присяга халіфу. Жодне із зобов’язань у виконанні цих фардів не знімається доти, доки не виконається сама справа, тобто доки не прийде у виконання молитва, доки не буде встановлений халіф і не буде принесена йому присяга. Ані з жодного мусульманина не знімається обов’язок виконання фарду кіфая.
Усе ж таки, якщо одна частина мусульман виконує його, то саме з них виконується гріх, доки сама справа не прийде у виконання. Звідси існує помилка у словах деяких, хто вважає, що при виконанні частиною мусульман фарду кіфая обов’язок знімається з решти усіх інших. Неправильно. Фард кіфая знімається з решти інших лише у тому випадку, коли виконана необхідна справа, коли на виконанні справи поставлена крапка і до неї повертатись більше зникає усякий сенс, справа виконана і не залишилось місця для перебування фарду. Таким є фард кіфая, і він також, як і фард айн, означає рішучу вимогу. Звідси встановлення Ісламської Держави — фард для усіх мусульман, тобто для кожного мусульманина окремо. Ані з жодного мусульманина не знімається обов’язковість цього фарду, доки не встановиться Ісламська Держава, і якщо деякі зайняті подібною діяльністю, це не означає, що з решти інших мусульман знімається подібна відповідальність. Доки державність відсутня, усі підзвітні.
Фард залишається на кожному мусульманині і гріх залишається на кожному мусульманині, доки не здійсниться встановлення держави, і гріх не знімається ані з жодного із мусульман, доки вони не будуть постійно займатись тим, за допомогою чого встановлюється держава, аж до тих пір, доки вона не буде встановлена. І так у відношенні кожного фарду кіфая: він залишається на кожному мусульманині і не знімається доти, доки не виконається необхідна справа».
Тепер з’ясувалось, що означає фард айн і фард кіфая. Для мусульманина стало ясним, як ставитись до виконання фардів айн і як приєднуватись до числу інших мусульман у виконанні фардів кіфая, щоб мати виправдання перед Всевишнім Аллахом у день, коли доведеться тримати відповідь одному.
Із книги «Заклик до Ісламу»
Ахмад Махмуд
