Над мусульманською родиною у плані її існування нависла велика загроза, яка підриває її основи та роз’єднує її членів.
Родинна одиниця, у якій домінували любов, згуртованість та гармонія, ззовні здається згуртованою, але зсередини вона стала роз’єднаною та стримуваною лише стінами дому або у межах обіднього столу. Людина живе у сімейному колі як чужа, де ніхто не розділяє її приватних турбот та проблем! Дезінтеграція уразила членів родини, спорудила між ними стіни і вимусили жити їх у родині, де кожен — сам по собі, переживаючи відчуження, самотність, сум та втрати!
Родина — тобто перший і основний інститут, який виховує дитину, закладає у неї фундамент, базові погляди на життя та формує її особистість — схильна до впливу багатьох чинників, які несуть загрозу її існуванню. Таким чином, роль родини була зменшена, у результаті чого виникло багато проблем. Виникла дистанція між її членами, любовні узи обірвались, і кожен член родини усамітнився у своєму власному світі. Діти ігнорують своїх батьків та їх поради, переважає упертість та егоїзм, вони не розуміють, що, нехтуючи правами своїх батьків, коять гріх або помилку. Батьки також несуть вину з положення своїх дітей, оскільки не виконують свій обов’язок по їх вихованню.
Мусульманська родина уражена серйозною хворобою під назвою «родинна дезінтеграція», що не менш значуще, аніж багато інших проблем, з якими стикається Ісламська Умма. Чим викликана дана проблема? І як її позбутися?
Родинна дезінтеграція — це розпад родинних зв’язків, послаблення та угасання любові між членами родини, коли їх відносини стають сухими. Дім перетворюється на «готель», де людина просто спить і їсть. Між членами родини виникає величезний розрив так, що усі один одному стають чужими. У цьому полягає величезна небезпека, тому що родинна дезінтеграція руйнує суспільство та Ісламську Умму. З цієї причини Іслам приділив особливе значення родині та пояснив, що благочестя і стабільність суспільства пов’язана з родиною.
Всевишній Аллах сказав:
وَمِنۡ ءَايَٰتِهِۦٓ أَنۡ خَلَقَ لَكُم مِّنۡ أَنفُسِكُمۡ أَزۡوَٰجٗا لِّتَسۡكُنُوٓاْ إِلَيۡهَا وَجَعَلَ بَيۡنَكُم مَّوَدَّةٗ وَرَحۡمَةًۚ
«Серед Його знамень — те, що Він створив із вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили в них заспокоєння, і встановив між вами любов та милосердя» (30:21).
Дім, у якому проживає родина — це місце спокою і стабільності. Він об’єднує своїх жителів любов’ю та милосердям і зв’язує їх нормами Ісламу. Вони змагаються у добрих справах, щоб отримати нагороду. Чоловік піклується про родину; дружина підкоряється своєму чоловіку, радує його, виховує дітей та оточує їх своєю любов’ю та турботою ; діти змагаються у тому, щоб догодити своїм батькам і підкорятись своєму Господу. Кожен знає права інших і прагне їх дотримуватись, щоб набути вдоволення один одного і Аллаха. Іслам прищеплює високі цінності, які зміцнюють родинні зв’язки і роблять їх унікальними. Іслам визначив та наділив кожного члена родини ролями, які доповнюють одна одну, щоб родинний корабель упевнено плив, незважаючи на вітри та шторми, на чолі з капітаном, якому допомагають його помічники. Кожен з них виконує призначену йому задачу, щоб досягти гавань віри, а саме — вдоволення Аллаха та входження у Рай.
Відносини між чоловіком та дружиною — це відносини миру, згоди, інтеграції та гармонії. Це не відношення війни, у якій переважають конфлікт, суперечки та суперництво. Кожна сторона знає свою функцію і доповнює одна одну. Сподвижниця на ім’я Хавля (р.а.) у своїй скарзі Пророку ﷺ на чоловіка сказала: «О Посланець Аллаха, якщо я залишу дітей на чоловіка, то вони залишаться без нагляду, а якщо заберу до себе, то вони будуть голодувати». Тут явно простежується усвідомлення та розуміння Хавлею родинних ролей. Вона точно знає, що її відповідальність полягає у тому, щоб виховувати своїх дітей, а батько повинен витрачати на них із зароблених ним засобів. Вони доповнюють один одного і правильно виховують дітей без якої-небудь жорстокості або балування, щоб дитина не ставала ненависною, невдячною, малодушною, несталою і такою, що не проявляє поваги або клопоту про батьків.
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
كَفَى بِالمَرْءِ إثْمَاً أنْ يُضَيِّعَ مَنْ يَقُوتُ
«Досить буде гріха людині, якщо погубить вона тих, кого (повинна) годувати».
А багато хто з людей погубили свої дома та своїх дітей. Не залишилось ніяких щирих почуттів, співчуття та ніжності! Основною метою батьків стало забезпечення харчуванням, одягом та новшествами із світу електроніки, такими як комп’ютери, планшети та мобільні телефони. Вони готові забезпечити своїх дітей розвагами, але не проявляють співчуття, ніжності та уваги. У батьків немає часу, щоб поговорити з дітьми, посидіти та послухати їх. Усі поспішають у гонитві за здійсненням багатої кількості задач та справ, але нехтують міркуванням та сумлінною працею по збереженню єдності родини!
Багато причин призвели до розриву та дезінтеграції родини. Триваючі та невпинні суперечки між батьками через конкуренцію в управлінні родинними справами та змінення у природних ролях, які створив для них Аллах, утворюють тривожну напружену атмосферу, що викликає хвилювання та страждання у дітей всередині дому, перетворюючи дома у жахливе та лякаючи місце, де домінують ненависть та егоїзм, у той час як раніше дім символізував «джерело спокою, безпеки, любові та ніжності». Відносини змінились і стали повними різноманітних протиріч у думках, які іноді призводять до розлучення і розставання батьків. Доктор Сет Майерс, американський психолог та дослідник соціальних відносин, дотримується думки, що батьки, яким складно у вихованні дітей, часто відчували брак емоційної та соціальної підтримки у дитинстві, незалежно від того, чи були вони знехтувані або виховувались у родинній атмосфері, повної проблем і переживань. У той же час деякі родини стикаються з великими труднощами у вихованні складної дитини. У цьому секрет гіркоти, яку вони відчувають (Нуха ас-Сарраф, «Виховання дітей. Безмовне відчуття гіркоти та страху невдачі», alarab.co.uk).
Ми чуємо тривожні дзвінки по темпам розлучень у мусульманських родинах, які ускладнились і почали попереджати про крах цієї важливої одиниці у суспільстві. За даними сайту maghrebvoices.com, число розлучень у Магрибі збільшилось за останні 8 років, і було зафіксовано, що кожну годину там трапляється 10 випадків розлучення, тобто 90 тисяч на рік. У Тунісі кожен день реєструється 41 випадок розлучення, тобто більше 3 випадків за годину, як повідомляє за даними міністерства юстиції «AssabahNews». Згідно дослідженню, проведеному Арабським центром мобілізації та статистики, кожну годину в Алжирі реєструється шість випадків розлучення, що спонукало багатьох спостерігачів та активістів у країні попередити про поширення феномену розлучення («Euronews»). Те ж саме відбувається і в Єгипті, який займає перше місце по кількості розлучень, а саме — 250 випадків на день. Пари розпадаються після декількох годин шлюбу. 4 мільйони розлучених жінок та 9 мільйонів дітей стали жертвами розлук («Youm7», 05.09.2017). Марокко займає п’яте місце в арабському світі по кількості розлучень. Правозахисні групи повідомляють, що за останні декілька років рівень розлучень у Лівії значно збільшився, повідомляє канал «218TV» під заголовком «Розлучення у Лівії. Тривожні показники та невідомі реальні цифри». Згідно неофіційній статистиці, відсоток розлучень в останні роки зріс приблизно до 30%, а це означає, що 30 шлюбів із 100 завершується розлученням.
Як повідомляє noonpost.org, Кувейт зайняв перше місце по росту кількості розлучень. Згідно даним, 60% родинних відносин завершились розлученням у першій половині 2017 року. Кувейтський закон надає розлученим жінкам низку переваг, у тому числі — місячну виплату, дім, автомобіль та помічника. Ось чому деякі жінки квапляться отримати ці послуги (за даними міністерства юстиції у Кувейті, «ArabTimesOnline»). Як повідомляється, у 2016 році кількість укладених шлюбів у Саудівській Аравії досягло 157 тисяч, а розлучень — 46 тисяч, іншими словами, 30% родинних пар розпалось, у той час як Головне управління судових записів та статистичних даних у Туреччині повідомляє, що справи про розірвання шлюбів у країні за останні десять років склали 82%, а у Стамбулі — 62,3% усіх цивільних справ, поданих у 2016 році (al-ain.com). Пакистан також зачепив хворобу дезінтеграції, де поширились злочини на підґрунті ревнощів. Комісія по правам людини зареєструвала 280 вбивств під приводом захисту честі, починаючи з 2016 року по червень 2017 року.
Що стосується причин, то це пов’язано, зокрема, з прагненням до матеріальної незалежності жінкою та її схильністю до концепцій свободи від головування чоловіка та можливістю відмови від нього, особливо, якщо жінка незадоволена чоловіком, або у їх відносинах є помилка, скоєна у минулому. Це призводить до матеріальних проблем, які підпитують психологічний стрес між парами. Як наслідок виникає напруженість в емоційному відношенні через нездатність вдовольнити матеріальні потреби родини.
Також багато інших країн страждають від подібного явища, яке поширюється у родинах мусульман, тому що вони віддалились від правильних ісламських понять шлюбу про те, що це «тісний зв’язок між подружжям», а розлучення стало мати місце при звичайних дрібницях. Величезна кількість проблем стала призводити до розлучення та розпаду родин, а дітей — до безпритульності.
У результаті дезінтеграції та розпаду родин її члени відчувають себе втраченими і живуть в умовах відсутності безпеки. Вони слабкі, і нездатні вирішувати проблеми, що вимушує вдаватись до більш легких шляхів, навіть якщо вони є незаконними і приносять їм втрати.
Захід розуміє значущість та важливість мусульманської родини у формуванні та вихованні дітей і у підготовці їх до майбутнього. З цієї причини Захід не знехтував нічим із шляхів та спосіб у поширенні своєї отрути, щоб зруйнувати та покінчити з поняттям родини у мусульман. Він зосередив усі свої зусилля на жінці, відповідальної за виховання поколінь, і спробував підмінити її правильні поняття своїми викривленими уявленнями про родину, які спонукають її відмовлятись від найбільш великої ролі, покладеної на неї Аллахом, а саме — виховувати та формувати дітей. «Мати — це школа (мадраса). Якщо ти правильно виховав її, то ти виховав цілу націю хороших людей» (Хафіз Ібрахім). Захід створив майданчики та проводив конференції і семінари для поширення своїх ліберальних деструктивних ідей. Американський професор Кетрін Форт сказала: «Міжнародні конвенції та угоди, що стосуються жінки, родини та населення, у справжній час сформульовані у закладах та комітетах, у яких домінують три категорії: екстремістський фемінізм; боротьба з народжуваністю і ростом населення; нетрадиційна сексуальна орієнтація».
Наприклад, Комітет ООН по справам жінок був створений скандинавською жінкою, яка вірила у відкритий шлюб, вважала, що традиційний шлюб — це обмеження і що особиста свобода повинна бути абсолютною. Ця концепція свободи відображена в уставах, випущених цим комітетом. Підписання Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок («CEDAW») закликає до правової відповідальності за боротьбу з гомосексуалізмом, тому що це — порушення «прав людини». Це те, що хоче Захід, який буде тільки радий, коли Ісламська Умма буде слідувати його образу життя. Безбожний Захід вдень і вночі замислює підступи, мріючи про те, як би підірвати культуру мусульман і віддалити їх від ісламського коріння. Проте Аллах зруйнує підступи, справи та плани Заходу, відновить керівництво Умми, надихне її на повернення до правління згідно законам Аллаха і створенню суспільства, що керується чистими та щирими поняттями, які ляжуть в основу виховання синів і доньок Умми.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Зінат ас-Саміт
24Мухаррама 1440 р.х.
04.10.2018 р.
