لَقَدْ كَانَ لَكُمْ فِي رَسُولِ اللَّهِ أُسْوَةٌ حَسَنَةٌ
«Благочестивий чоловік, який втілився у Посланці Аллаха»
Іслам звернув пильну увагу на питання побудови мусульманської родини і міцно зв’язав його з вдоволенням Всевишнього Аллаха та слідуванням Сунні Пророка Мухаммада ﷺ. Внаслідок подружніх відносин такої родини повинні виховуватись порядні люди. Наскільки ці відносини будуть будуватись на богобоязливості та шаріатських приписах, настільки зрілими та корисними будуть плоди, що зробить суспільство міцним та згуртованим.
Біографія благородного Пророка ﷺ наповнена багатьма позиціями, що демонструють нам, як Пророк ﷺ обходився зі своїми дружинами з любов’ю, милосердям та відданістю, чого бракує у багатьох родинах у наші дні. Ця біографія проливає нам світло на ті дії, які Пророк ﷺ робив, щоб ощасливити своїх дружин та умиротворить їх душі, використовуючи найелементарніші речі, які наповнювали пророцький дім любов’ю та безтурботністю.
Погляньте на мати віруючих Хадіджу, нехай буде задоволений нею Аллах! Які піднесені та віддані відносини до неї Пророк ﷺ закарбував не лише при її житті, але й також і після її смерті. Він постійно згадував її благі справи, нрави та ті дні, які він провів разом з нею. Він сильно сумував за нею у зв’язку з розлукою. Прикладом його відданості до неї було те, що він відкрито заявляв про свою любов до неї навіть після її смерті. Розповідаючи про госпожу Хадіджу, нехай буде задоволений нею Аллах, Пророк ﷺ говорив: «Всевишній обдарував мене любов’ю до неї». Пророк Мухаммад ﷺ не соромився виражати свою любов до своїх дружин.
Одного разу Амр ібн аль-Ас задав Пророку Мухаммаду ﷺ питання: «Кого із людей ти любиш найбільше за усіх?». І він відповів: «Хадіджу». Після її смерті Пророк Мухаммад ﷺ навідував її подруг. А як інакше? Адже вона віддала перевагу йому і полюбила його. Вона перша повірила йому і увірувала у нього. Вона підкріпила його серце та зміцнила його рішучість. Вона була цілющим бальзамом його болям та хвилюванням. Вона своїм майном надавала йому посильну допомогу і своєю ніжністю втішала його. За допомогою неї Пророк Мухаммад ﷺ став батьком. Вона берегла свою вірність йому і була бездоганною хранителькою домашнього вогнища, турботливою матір’ю його дітей. І багато чеснот, завдяки яким вона удостоїлась наступного хадісу: «Джибріль сказав Пророку ﷺ: «Передайте Хадіджі привітання від її Господа і обрадуйте її звісткою про дім у Раю із коштовного каміння (перлів рубінів і смарагдів). У ньому не буде ані галасу, ані втоми» (Бухарі, Муслім). На усі її чесноти Пророк Мухаммад ﷺ відповів іще більшою вірністю, яку повинен зберігати кожен, хто вважає Пророка Мухаммада ﷺ кращим прикладом для наслідування.
По своїй природі жінка любить того, хто лагідно обходиться з нею. І Посланець Аллаха ﷺ розумів і враховував цей факт у своїх взаємовідносинах з дружинами. Він дуже ввічливо та лагідно обходився з госпожею Аішею, нехай буде задоволений нею Аллах, і говорив їй: «О Аіша! Поруч зі мною стоїть Джибріль і вітає тебе привітанням: «Ассаляму Алейкум». А також він ﷺ називав її «Хумайра» (Рум’яненька), роблячи їй комплімент.
Однією із дій, якими Пророк Мухаммад ﷺ виражав любов до своїх дружин, було те, що він вживав їжу, пив та їв з того місця, з якого їли і пили його дружини. Передають, що Аіша, нехай буде задоволений нею Аллах, розповідала: «Я пила, а потім передавала (чашу) Пророку ﷺ, він же доторкався губами до того місця, якого торкались мої губи, і пив … я відкушувала шматок м’яса, яке було на кості, а потом передавала (кість) Пророку ﷺ, і він доторкався губами до того місця, якого торкались мої губи» (Сахих Муслім).
Навіть у найскладніші хвилини життя, під час війни, відповідальності та суворих випробувань Пророк Мухаммад ﷺ не забував про свою любов та ніжність до дружин. Від Анаса повідомляється: «Під час повернення із битви при Хайбарі … я бачив, як Пророк Мухаммад ﷺ сідав біля свого верблюда і підставляв Сафії, нехай буде задоволений нею Аллах, коліно, щоб вона вставала на нього і забиралась на свого верблюда» (Бухарі, 2120).
Він ﷺ заспокоював її, коли вона тужила та сумувала. Повідомляється, що «одного разу госпожа Сафія, нехай буде задоволений нею Аллах, вирушила у дорогу разом з Посланцем Аллаха ﷺ і відстала від нього. А коли Посланець Аллаха ﷺ зустрів її, вона розплакалась йому зі словами: «Ти посадив мене на повільного верблюда». У відповідь Посланець Аллаха ﷺ витер її очі і сльози своїми руками і втішив її».
Його поважне ﷺ ставлення до своїх дружин доходило до самого вищого рівня, і він переживав навіть за швидкий рух верблюдів, які везли дружин мусульман, у т.ч. — і його дружин. Повідомляється, що Анас, нехай буде задоволений ним Аллах, сказав: «Одного разу, коли мати правовірних Умм Суляйм знаходилась разом з жінками, які доглядали за її поклажею, а молодий слуга на ім’я Анджаша гнав верблюдів дуже швидко, Пророк Мухаммад ﷺ сказав йому: «О Анджаша, повільніше, адже ті, кого ти поганяєш, везуть кришталеві шкатулки!».
Коли Пророк ﷺ приходив до своєї родини уночі, він так говорив слова привітання, що не будив сплячого, але давав знати не сплячому. Як і не любив, коли чоловік раптово приходить до своєї дружини зі своєї подорожі. Навпаки, Пророк Мухаммад ﷺ відправляв того, хто повідомляв його родині про його приїзд.
Пророк Мухаммад ﷺ не забував грати зі своїми дружинами та жартувати з ними. Коли спитали госпожу Аішу, нехай буде задоволений нею Аллах, про те, «як Пророк Мухаммад ﷺ зустрічав її?», вона відповіла: «Він зажди приходив до мене з радістю та посмішкою». Також повідомляється, як Пророк Мухаммад ﷺ кликав її подивитись на те, як танцюють ефіопи зі списами у мечеті. Повідомляється від Аіши, нехай буде задоволений нею Аллах, що «Пророк Мухаммад ﷺ почув шум і голоси дітей. Він встав і побачив, як танцюють ефіопи, а діти оточили їх. Потім Пророк Мухаммад ﷺ покликав мене: «О Аіша! Піди сюди і поглянь на це ». Аіша підійшла до нього, і він поставив її позаду себе і нахилив плече так, щоб їй було видно. Вона поклала голову йому на плече, притулившись обличчям до щоки, і так і подивилась, виглядаючи з-за плеча. І декілька разів він спитав її: «О Аіша! Ну що, надивилась?». А вона відповідала йому: «Ні ще», — щоб насолодитись тією мірою любові та поваги, яку вона займала у нього».
Також Пророк Мухаммад ﷺ влаштовував гонки з госпожею Аішею, нехай буде задоволений нею Аллах. Повідомляється про те як «одного разу, незабаром після заміжжя Аіши, нехай буде задоволений нею Аллах, у перші роки у Медині, повертаючись з походу, вона та Пророк ﷺ відстали від інших. І вони побігли наввипередки, щоб наздогнати їх. Аіша прибігла першою. Через декілька років, коли Аіша знов вирушила у похід з Пророком ﷺ, виникла подібна ситуація, і він знов захотів позмагатись з нею. Але цього разу він обігнав її. Потім розсміявся і сказав: «Це то і за той раз, коли ти мене випередила». Таким чином образом, ми бачимо, наскільки дружні та теплі відносини були між ними.
Передають, що Аіша, нехай буде задоволений нею Аллах, сказала: «(Одного разу) Посланець Аллаха ﷺ сказав мені: «Воістину, я знаю, коли ти буваєш задоволена мною, а коли гніваєшся на мене». Я спитала : «А як ти дізнаєшся про це?». Він відповів: «Коли ти задоволена, ти говориш: «Ні, клянусь Господом Мухаммада!», — а коли гніваєшся на мене, говориш: «Ні, клянусь Господом Ібрахіма!».І я сказала: «Так, клянусь Аллахом, о Посланець Аллаха, але (у таких випадках) я покидаю лише твоє ім’я!».
Одного разу між Пророком Мухаммадом ﷺ і госпожею Аішею, нехай буде задоволений нею Аллах, виникло непорозуміння. Посланець Аллаха ﷺ спитав її: «Чи згодна ти, щоб Абу Убайда ібн аль-Джаррах розсудив нас?». Вона відповіла: «Ні. Він не буде судити тебе на мою користь». Пророк ﷺ продовжив: «Чи згодна ти, щоб нас розсудив Умар?». Вона відповіла: «Ні, я боюсь Умара». Він ﷺ продовжив: «Чи згодна ти, щоб нас розсудив Абу Бакр?». Вона сказала: «Так». Пророк ﷺ покликав Абу Бакра, нехай буде задоволений ним Аллах. І коли останній прийшов до них, Посланець Аллаха ﷺ попросив його розсудити між ними. Будучи в крайньому здивуванні, Абу Бакр сказав: «Я буду судить вас, о,Посланець Аллаха?!». Посланець Аллаха ﷺ почав розповідати йому суть виниклого протиріччя, проте Аіша перебила його і сказала: «Тільки говори правду!». Від цих слів Абу Бакр вибухнув і вдарив Аішу по обличчю так сильно, що з її носу потекла кров, а потім сказав: «Хто як не пророк говорить тільки правду?!». Те, що трапилось, сильно засмутило Посланця Аллаха ﷺ, і він сказав: «Це не те, чого ми хотіли». Потім він змив своїми руками кров з її обличчя та одягу».
Коли Пророк Мухаммад ﷺ помічав, що госпожа Аіша, нехай буде задоволений нею Аллах, злилась на нього, він ﷺ клав свою руку на її плечі і говорив наступні слова: «Аллах! Прости її гріхи, звільни її серце від злості і захисти від смут (спокус)». Чиста рука Посланця Аллаха ﷺ ніколи не побивала ніяку жінку. Аіша, нехай буде задоволений нею Аллах, говорила: «Посланець Аллаха ﷺ ніколи не бив жодної своєї дружини і жодної служниці».
Цьому слідували благородні сподвижники та праведні попередники у питаннях побудови родинного життя, налагодження відносин між подружжям, подачі питань та рекомендованого втручання. Повідомляється, що одного разу Умар ібн аль-Хаттаб, нехай буде задоволений ним Аллах, розгнівався на свою дружину. І вона вирішила не розмовляти з ним. Проте Умар не погодився з тим, щоб вона не розмовляла з ним. У відповідь на це дружина сказала: «Чому тебе злить, що я не спілкуюсь з тобою? Клянусь Аллахом, дружини Пророка Мухаммада ﷺ сердились і не спілкувались з ним аж до ночі!». Почувши сказане, Умар пішов спеціально до своєї доньки Хафсі, яка була дружиною Пророка Мухаммада ﷺ, і задав наступне питання: «О Хафса! Чи злиться яка-небудь із вас (ред. — із дружин Пророка Мухаммада ﷺ) увесь день до ночі?».Хафса, нехай буде задоволений нею Аллах, сказала: «так. Таке трапляється», — на що Умар, нехай буде задоволений ним Аллах, сказав: «Ти зазнала поразки та помилилась! Чи не боїшся ти того, що Аллах розгнівається на тебе і погубить тебе, якщо Посланець Аллаха ﷺ розгнівається на тебе?!».
Також Пророк Мухаммад ﷺ докладав великих зусиль для покращення відносин між дружинами. Наприклад, випадок непорозуміння, що трапився з Алі ібн Абу Талібом, нехай буде задоволений ним Аллах, разом зі своєю дружиною Фатімою, донькою Посланця Аллаха ﷺ…Проте адже ця подружня пара є однією із найбільш вшанованих родин на земній кулі, і як може бути інакше, адже дружиною буда донька Посланця Аллаха ﷺ і жінка, якій був обіцяний Рай, а чоловіком був племінник Посланця Аллаха ﷺ, четвертий праведний халіф та батько онуків Посланця Аллаха ﷺ, Хасана та Хусейна, яким був при житті обіцяний Рай. Як би там не було, але їх родинне життя не проходило без проблем. У збірках достовірних хадісів Бухарі від Сахля ібн Саада повідомляється: «(Одного разу, коли) Посланець Аллаха ﷺ прийшов у дім Фатіми, він не знайшов там Алі. І це було у той час, коли зазвичай чоловіки бувають вдома, тобто під час обіднього відпочинку. І оскільки відсутність чоловіка у цей час навіює про існування якоїсь небажаної проблеми, Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Де ж син твого дядька?», — а не сказав: «Де твій чоловік?», — оскільки перший варіант був більш доречним.
Пророк Мухаммад ﷺ хотів звернути увагу своєї доньки на родинні зв’язки між нею та її чоловіком, щоб зблизити та пом’якшити її серце, щоб вона проявила поблажливість до племіннику батька, своєму родичу і чоловіку, і тим самим почати вирішення проблеми. Фатіма відповіла: «Ми полаялись, і він розсердився і пішов, відмовившись спати у мене вдень». Що зробив Посланець Аллаха ﷺ? Чи взяв він з собою доньку і пішов до себе додому? Чи сказав: «Чому він пішов куди заманеться? Нехай тепер прийде до нас і попросить пробачення через погане обходження з нашою донькою!». Чи забрав він свою доньку без дозволу чоловіка? Чи повів він себе негативно і чи сказав він: «Нехай відбувається між ними те, що відбувається, це мене не стосується»? Нічого із вищезгаданого він не зробив. Навпаки, він проявив турботу і постарався помирити подружжя, даючи урок наступним поколінням про те, що батько дружини несе відповідальність навіть після видачі своєї доньки заміж, що батьку треба хвилюватись за родинне життя своєї доньки.
Посланець Аллаха ﷺ велів одному чоловіку: «Подивись, де він». (Через деякий час цей чоловік) повернувся і сказав: «О Посланець Аллаха, він спить у мечеті». Тоді Пророк Мухаммад ﷺ сам, будучи божим Посланцем, вирушив туди (і побачив), що накидка Алі впала з його боку, а сам він лежить, забруднившись у пилу, і тоді Посланець Аллаха ﷺ почав отряхувати з нього пил, примовляючи: «Вставай, о Абу Тураб, вставай, о Абу Тураб!». Згодом це прізвисько стало найулюбленішим для Алі ібн Абу Талиба, нехай буде задоволений ним Аллах. Так Пророк Мухаммад ﷺ помирив Алі і Фатіму і покращив відносини між ними.
Також Пророк Мухаммад ﷺ справедливо розсудив між Алі та Фатімою, нехай буде задоволений ним Аллах, коли остання поскаржилась на важкість робіт. Повідомляє Ібн Хабіб в «Аль-Вадіх» про те, що Посланець Аллаха ﷺ закріпив за Фатімою усі внутрішні роботи, тобто домашні справи, а за Алі — усі зовнішні справи. Потім Ібн Хабіб сказав: «Під внутрішніми справами малося на увазі замішувати тісто, готувати їжу, стелити постіль, прибирати дім та інші справи по дому».
Трапляється таке, що між вшанованими людьми, між родинами і між окремими людьми виникають непорозуміння. І як може бути інакше, адже усі вони є людьми, яким притаманне це. Проте різниця між нами та сподвижниками полягає у, що у них проблема швидко вирішувалась і усувалась. Перед ними не стояли такі перешкоди, як упертість, пиха, тривала образа, злопам’ятність і, т.п. Що ж стосується нашого часу, то цих пороків не порахувати. Багаторічні суди, поширення пліток про подружжя, обсипання один одного лайливими словами, замахуючись на честь та гідність …
У своєму житті, наповненому різноманітними обов’язками, Пророк Мухаммад ﷺ показав найкращий приклад ідеального чоловіка за усю історію. Йому не завадила зробити це його величезна зайнятість. Багато справ не стали перешкодою між ним та його дружинами,як це відбувається, на великий жаль, серед багатьох мусульман сьогодні, які утискають права своїх дружин під приводом багатої кількості справ та великої зайнятості.
Посланець Аллаха ﷺ старався нагадати чоловікам та дружинам їх спільні зобов’язання. Від аль-Хусайна ібн Мухсина повідомляється, що його тітка звернулась до Пророку Мухаммаду ﷺ з певним проханням. Коли закінчилась зустріч, Пророк ﷺ задав їй наступне питання л: «Чи є у тебе чоловік?». Вона відповіла: «Так». Він спитав у неї: «Як ти ставишся до нього?». Вона відповіла : «Стараюсь не проявляти упущення, за винятком того, що не вмію». У відповідь на це Пророк Мухаммад ﷺ сказав їй: «Будь уважною до нього, оскільки він для тебе — Пекло і Рай». Своїми словами: «Він — твій Рай і Пекло». Пророк ﷺ підкреслив значущість права чоловіка. Іншими словами, дружина входить у Рай завдяки вдоволенню чоловіка, а у Пекло вона потрапляє з причини його гніву на неї.
У цьому зв’язку неможна не згадати історію Умму ад-Дарда, нехай буде задоволений нею Аллах, яка поскаржилась на Абу ад-Дарду, що він займається поклонінням за рахунок виснажування себе та утискання права своєї дружини, що вимусило Сальмана звернути увагу Абу ад-Дарди на важливість виконання усіх покладених на нього обов’язків, починаючи від права Аллаха до права на своє тіло і закінчуючи правом дружини на нього. Ця жінка Умм ад-Дарда дуже красномовно та лаконічно виразила свою проблему: «Твоєму брату Абу ад-Дарді нічого не треба у цьому житті». У відповідь на це Сальман згадав і повторив Пророка Мухаммада ﷺ: «Воістину, твій Господь має право на тебе, твоя душа має на тебе право, твоя родина має на тебе право. Так давай же кожному заслужене». Цей випадок з Умм ад-Дарда продемонстрував її неперевершену перемогу (і кожної жінки після неї), а саме — те, що жінка має право, яке необхідно враховувати, поважати та виконувати. Таким чином, недбале ставлення до дружини тягне за собою відповідальність. Пророк Мухаммад ﷺ говорив: «Якщо чоловік напоїть водою свою дружину,то він отримає за це нагороду.». Аль-Ірбад розповів, що одного разу він напоїв свою дружину водою, а потім повідомив їй цей хадіс. Спонукаючи до цієї дії, Пророк Мухаммад ﷺ намагався поєднати дружину і чоловіка нитками любові і спонукати чоловіка виражати цю любов такими проявами, які залишать сприятливі враження на серці жінки і допоможуть жити з ним в атмосфері радості, згоди та взаєморозуміння.
Не лише до напування водою спонукав Пророк Мухаммад ﷺ для вираження своєї любові та згоди. Давайте послухаємо хадіс, переданий Саадом ібн Абу Ваккасом, що Посланець Аллаха ﷺ говорив: «Немає такого витрачання, зробленого заради Аллаха, за яке ти не отримав би нагороду. Навіть шматочок, який ти кладеш у рот своєї дружини, тобто пригощаєш її, є нагорода». Так Сунна Пророка Мухаммада ﷺ рясніє правилами етикету подружнього життя. Варто лише уявити, наскільки щасливим буде подружжя, яке сидить за одним столом і годує один одного з великою любов’ю заради Всевишнього Творця, Який поєднав їх серця воєдино.
Одним із важливих засобів, здатних примирити подружжя та покращити їх відносини, є наставляння до прояву терпіння. Як це зробив Абу Бакр, нехай буде задоволений ним Аллах, у відношенні своєї доньки Асми, нехай буде задоволений нею Аллах, коли її чоловік був зайнятий і вона поскаржилась на нього через ревнощі. У відповідь на це Абу Бакр, нехай буде задоволений ним Аллах, сказав: «О донечка! Прояви терпіння. Адже якщо у жінки був праведний чоловік, а потім умер, залишивши її на цьому світі, і якщо вона після нього не вийде заміж, то вони неодмінно зустрінуться один з одним у Раю», — навіть якщо у дружини є недоліки. Адже праведні мудреці намагались бути вище помилок, приховати їх і не оприлюднювати, намагаючись знайти і звертати увагу на позитивні сторони людини. Пророк Мухаммад ﷺ говорив: «Віруючий не буде ненавидіти віруючу. Якщо йому не подобається у ній яка-небудь риса, то він буде задоволений якою-небудь іншою її рисою» (Муслім).
Благополучне родинне життя — це не лише утриманні від завдання страждань дружині, а навпаки, виключення ймовірностей появи неприємностей у родинних відносинах, а також бути лагідним у мить пориву її гніву. Необхідно брати до уваги її почуття та ревність. Прояв терпіння чоловіка у відношенні своєї дружини відкриває двері у Рай. Пророк Мухаммад ﷺ служить ідеальним прикладом тому. Від Анаса ібн Малціка, нехай буде задоволений ним Аллах, повідомляється: «Одного разу Пророк Мухаммад ﷺ знаходився у однієї із своїх дружин. І одна із матерів правовірних відправила тарілку з їжею. Дружина, у домі якої знаходився Пророк ﷺ, так вдарила по руці служниці, що тарілка перекинулась і розкололась на частини. Пророк ﷺ зібрав уламки тарілки, а потім взявся збирати їжу, яка у ній була, примовляючи: «Сьогодні ваша мати приревнувала». Потім він попросив служниці зачекати і приніс тарілку із дому тієї дружини, у якій він знаходився. Так Пророк ﷺ, вдавшись тільки лише до слів, повернув цілу тарілку тій дружині, яка передала тарілку з їжею, і залишив розбиту тарілку у домі тієї дружини, яка зламала цю тарілку».
Одним із проявів гарного обходження з дружинами, яке приписує Всевишній Аллах віруючим є звернення уваги на чесноти (позитивні сторони) дружини подібно тому, як чоловік помічає її недоліки, оскільки не існує досконалої людини. Деякі чоловіки бачать лише негативні сторони: якісь дефекти у її зовнішності, нраві та характері. При цьому не звертають увагу на те, що його дружина — доброчесна, цнотлива, благородна, чистоплотна та покірна жінка. Такі чоловіки оприлюднюють помилки своєї дружини, що неможна назвати добрим обходженням з дружиною,, як і не є правильним та справедливим підходом.
Пророк Мухаммад ﷺ чепурився та душився пахощами, коли ішов до своїх дружин. Розповідає госпожа Аіша, нехай буде задоволений нею Аллах: «Коли Пророк Мухаммад ﷺ приходив, мені здавалось, що у його волоссі сховані кращі пахощі». І коли спитали її про те, з чого починав Пророк Мухаммад ﷺ, коли приходив до неї у дім то вона відповіла: «З сіваку (корінь дерева для чистки зубів)». Як видно, він не хотів, щоб його дружини відчували запах того, що він їв.
Іще одним важливим елементом подружнього життя виступають лагідні. Повідомляється, що одного разу Алі ібн Абу Таліб, нехай буде задоволений ним Аллах, зайшов до своєї дружини Фатіми, доньці Посланця Аллаха ﷺ. Помітивши, що вона чистить зуби сіваком, Алі вирішив пожартувати і вигадав наступний вірш у чотири рядочки:
Ти удостоївся честі, о, сівак, доторкнутись до її зубів,
Та чи не побоявся ти, що я побачу тебе???
Будь ти здатний битися, кинув би я виклик тобі...
Не здолав мене іще ніхто, окрім тебе, о, сівак!
Таким чудовим чоловіком був наш господин Пророк Мухаммад ﷺ. Такими були деякі його взаємовідносини і правила поведінки зі своїми дружинами, будучи кращим чоловіком на усьому світі. Таким є родинне життя, як було основою родинного щастя у житті Посланця Аллаха ﷺ та його благородних сподвижників. І нам як мусульманам треба дотримуватись того, чого дотримувались перші мусульмани, які виростили нам героїв, які понесли Іслам і підняли стяг Пророка Мухаммада ﷺ. Якщо ми будемо дотримуватись цього зразка родинного життя, тов. Ісламській Уммі знов з’являться герої, які повернуть славу Ісламу за допомогою дотримання наказів Аллаха та Його Посланця ﷺ. До безтурботного, відданого та благополучного родинного життя, які втілилось у Сунні Посланця Аллаха ﷺ та його сподвижників, ми закликаємо вас, дорогі мусульмани, щоб набути насолоди найближчого життя та удостоїтись кращої нагороди у Наступному!
Спеціально для центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Марія аль-Кутбія
7 Сафара 1440 р.х.
16.10.2018.