Велике зло — це відсутність Шаріату у житті людей. Адже саме це перешкоджає мусульманам жити їх звичайним життям, тобто життям, яке проходить згідно з ісламським світоглядом і з тим, що мусульманин вважає істиною.
Запровадження Шаріату було наказано Всевишнім, і саме це веде до Його вдоволення:
وَقَالَ ٱلرَّسُولُ يَٰرَبِّ إِنَّ قَوۡمِي ٱتَّخَذُواْ هَٰذَا ٱلۡقُرۡءَانَ مَهۡجُورٗا ٣٠ وَكَذَٰلِكَ جَعَلۡنَا لِكُلِّ نَبِيٍّ عَدُوّٗا مِّنَ ٱلۡمُجۡرِمِينَۗ وَكَفَىٰ بِرَبِّكَ هَادِيٗا وَنَصِيرٗا
«Посланець сказав: «Господи! Мій народ закинув цей Коран». Так для кожного пророка Ми створили ворогів із числа грішників, але досить того, що твій Господь наставляє на прямий шлях і допомагає» (25:30,31).
У цьому аяті Аллах повідомляє нам про слова Свого Посланця ﷺ, де він ﷺ говорить, що його народ залишив Коран, і сьогодні це залишення проявляється у відсутності Корану у житті суспільства. Залишення Корану — це керуватись іншим, але не ним, це залишення віри в нього, це залишення міркування над ним, над його розумінням. Незважаючи на плачевність подібного положення, мусульмани усе-таки відвернулись від Корану та залишили його.
Сказав Аллах:
وَكَذَٰلِكَ جَعَلۡنَا لِكُلِّ نَبِيٍّ عَدُوّٗا مِّنَ ٱلۡمُجۡرِمِينَ
«Так для кожного пророка Ми створили ворогів із числа грішників» (25:31).
Ті, хто виступає проти запровадження Ісламу та його головування у вирішенні суперечок між людьми, є грішниками, злочинцями, заблудшими, такими, що вводять інших в оману. Адже вони чинять опір тому, щоб Слово Всевишнього, наповнене справедливістю, втілилось на землі. Але якщо ми будемо підкорятись Йому, виконувати Його накази, віддалятись від Його заборон, зміцнювати Його релігію, втілювати Його Шаріат — то Він надасть нам допомогу у перемозі над такими людьми.
وَكَفَىٰ بِرَبِّكَ هَادِيٗا وَنَصِيرٗا
«але досить того, що твій Господь наставляє на прямий шлях і допомагає» (25:31).
Іман (віра) — це не просто слова, які промовляються язиком, це істина, яка займає важливе місце у серці і підтверджується справами, виконання яких повинно відбуватись на максимально високому рівні. Сказав Аллах:
فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤۡمِنُونَ حَتَّىٰ يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيۡنَهُمۡ ثُمَّ لَا يَجِدُواْ فِيٓ أَنفُسِهِمۡ حَرَجٗا مِّمَّا قَضَيۡتَ وَيُسَلِّمُواْ تَسۡلِيمٗا
«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, доки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати у душі утискання від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65).
Цей аят Всевишній починає з клятви Самим Собою, роз’яснюючи, що іман не буде правильним доти, доки мусульманин:
— не буде керуватись тим, що приніс Посланець ﷺ, в усіх своїх життєвих справах,
— не буде упорядковувати усі свої справи на основі законів Шаріату,
— не буде прагнути і вести діяльність по встановленню Ісламської Держави.
Адже закони Шаріату є істиною, яку необхідно керуватись приховано і явно. Віруючі не повинні мати у серці незручність, дискомфорт від рішень Посланця ﷺ, навпаки, їх серця повинні прийняти його ﷺ рішення і підкоритись йому повністю, без яких-небудь заперечень та суперечок. Сказав Посланець ﷺ:
وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ لَا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى يَكُونَ هَوَاهُ تَبَعًا لِمَا جِئْتُ بِهِ
«Клянусь Тим, у чиїй длані душа моя. Ані у кого із вас іман не буде по-справжньому правильним доти, доки його пристрасті не підуть за тим, з чим я прийшов».
Сказав Аллах:
وَأَنِ ٱحۡكُم بَيۡنَهُم بِمَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ وَلَا تَتَّبِعۡ أَهۡوَآءَهُمۡ وَٱحۡذَرۡهُمۡ أَن يَفۡتِنُوكَ عَنۢ بَعۡضِ مَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ إِلَيۡكَۖ فَإِن تَوَلَّوۡاْ فَٱعۡلَمۡ أَنَّمَا يُرِيدُ ٱللَّهُ أَن يُصِيبَهُم بِبَعۡضِ ذُنُوبِهِمۡۗ وَإِنَّ كَثِيرٗا مِّنَ ٱلنَّاسِ لَفَٰسِقُونَ ٤٩ أَفَحُكۡمَ ٱلۡجَٰهِلِيَّةِ يَبۡغُونَۚ وَمَنۡ أَحۡسَنُ مِنَ ٱللَّهِ حُكۡمٗا لِّقَوۡمٖ يُوقِنُونَ
«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням і стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх за деякі із їх гріхів. Воістину, багато людей є нечестивцями. Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:49,50).
Аллаху ненависні ті, хто виходить з-під панування Його законів і скеровується за думками та законами людей, основою яких служать людські пристрасті та бажання. А хто може бути справедливіше Аллаха у виданні законів для людей? І як віруючі можуть звертатись до інших законів для життя? Адже вони розуміють, що Він більш Милостивий до Своїх створінь, аніж мати до своєї дитини, що Він — Всезнаючий і над кожною річчю Владний, що Він — Справедливий в усіх речах. Так як після такого можна брати когось у якості Законодавця?
Сказав Аллах:
يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُوٓاْ أَوۡفُواْ بِٱلۡعُقُودِۚ أُحِلَّتۡ لَكُم بَهِيمَةُ ٱلۡأَنۡعَٰمِ إِلَّا مَا يُتۡلَىٰ عَلَيۡكُمۡ غَيۡرَ مُحِلِّي ٱلصَّيۡدِ وَأَنتُمۡ حُرُمٌۗ إِنَّ ٱللَّهَ يَحۡكُمُ مَا يُرِيدُ ١ يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ لَا تُحِلُّواْ شَعَٰٓئِرَ ٱللَّهِ وَلَا ٱلشَّهۡرَ ٱلۡحَرَامَ وَلَا ٱلۡهَدۡيَ وَلَا ٱلۡقَلَٰٓئِدَ وَلَآ ءَآمِّينَ ٱلۡبَيۡتَ ٱلۡحَرَامَ يَبۡتَغُونَ فَضۡلٗا مِّن رَّبِّهِمۡ وَرِضۡوَٰنٗاۚ وَإِذَا حَلَلۡتُمۡ فَٱصۡطَادُواْۚ وَلَا يَجۡرِمَنَّكُمۡ شَنََٔانُ قَوۡمٍ أَن صَدُّوكُمۡ عَنِ ٱلۡمَسۡجِدِ ٱلۡحَرَامِ أَن تَعۡتَدُواْۘ وَتَعَاوَنُواْ عَلَى ٱلۡبِرِّ وَٱلتَّقۡوَىٰۖ وَلَا تَعَاوَنُواْ عَلَى ٱلۡإِثۡمِ وَٱلۡعُدۡوَٰنِۚ وَٱتَّقُواْ ٱللَّهَۖ إِنَّ ٱللَّهَ شَدِيدُ ٱلۡعِقَابِ ٢ حُرِّمَتۡ عَلَيۡكُمُ ٱلۡمَيۡتَةُ وَٱلدَّمُ وَلَحۡمُ ٱلۡخِنزِيرِ وَمَآ أُهِلَّ لِغَيۡرِ ٱللَّهِ بِهِۦ وَٱلۡمُنۡخَنِقَةُ وَٱلۡمَوۡقُوذَةُ وَٱلۡمُتَرَدِّيَةُ وَٱلنَّطِيحَةُ وَمَآ أَكَلَ ٱلسَّبُعُ إِلَّا مَا ذَكَّيۡتُمۡ وَمَا ذُبِحَ عَلَى ٱلنُّصُبِ وَأَن تَسۡتَقۡسِمُواْ بِٱلۡأَزۡلَٰمِۚ ذَٰلِكُمۡ فِسۡقٌۗ ٱلۡيَوۡمَ يَئِسَ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ مِن دِينِكُمۡ فَلَا تَخۡشَوۡهُمۡ وَٱخۡشَوۡنِۚ ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗاۚ فَمَنِ ٱضۡطُرَّ فِي مَخۡمَصَةٍ غَيۡرَ مُتَجَانِفٖ لِّإِثۡمٖ فَإِنَّ ٱللَّهَ غَفُورٞ رَّحِيمٞ
«О ті, які увірували! Будьте вірними зобов’язанням . Вам дозволена худоба, окрім тієї, про яку вам буде сповіщено, і окрім здобичі, на яку ви насмілились полювати в іхрамі. Воістину, Аллах велить усе, що побажає. О ті, які увірували! Не порушуйте святість обрядових знамень Аллаха і забороненого місяця. Не вважайте дозволеним замахуватись на жертовних тварин, або тварин (або людей) з намистами, або людей, які приходять до Заповідному дому, прагнучи до милості та вдоволення свого Господа. Коли ж ви звільнитесь від іхраму, то можете полювати. І нехай ненависть людей, які заважали вам пройти до Заповідної мечеті, не підштовхне вас на злочин. Допомагайте один одному у благочесті та богобоязливості, але не допомагайте один одному у гріху та замахуванні. Бійтесь Аллаха, адже Аллах суворий у покаранні. Вам заборонені мертвечина, кров, м’ясо свині і те, над чим не було промовлено ім’я Аллаха (або що було зарізано не заради Аллаха), або було задушено, або забито до смерті, або подохло при падінні, або заколото рогами або задрано хижаком, якщо тільки ви не встигнете зарізати його, і те, що зарізано на кам’яних жертовниках (або для ідолів), а також гадання по стрілам. Усе це є нечестя. Сьогодні невіруючі відчаялись у вашій релігії. Не бійтесь же їх, а бійтесь Мене. Сьогодні Я заради вас вдосконалив вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас у якості релігії Іслам. Якщо ж хто-небудь буде вимушений піти на це (на вживання заборонених продуктів) від голоду, а не із схильності до гріху, то адже Аллах — Прощаючий, Милосердний»(5:1–3).
Саід Кутб у вступі до 5 сури пише: «Під правлінням тим, що ниспослав Аллах, мається на увазі лише Іслам і те, що Аллах встановив у якості двох критеріїв: халяль і харам. Саме це є Його релігією. Адже Аллах — Той, Хто гідний поклоніння, і немає у Нього співтоваришів у Його царстві, Він — Творець, і немає у Нього співтоваришів у творінні, Він — Володар, і немає у нього співтоваришів у цьому. Тому буде природним та логічним, що те, що відбувається у Його володіннях, буде лише з Його дозволу. Він — Творець кожної речі, Володар над усім існуючим, Властелин істини, у Його владі — утвердити шлях для Свого царства та створінь, яким Сам задоволений. Він — Той, Хто видає, Він — Той, Чиїм законам підкоряються . А інакше це буде виходом проти Нього, непослухом та невір’ям. Він — Той, Хто стверджує, яким повинно бути правильне переконання, так само, як стверджує правильну систему для життя, і це у рівній мірі. Віруючі у Нього — це ті, хто вірує в стверджений Ним світогляд та слідує системі законів, якою Він задоволений, у рівній мірі. Вони поклоняються Йому за допомогою обрядів, за допомогою слідування Його Шаріату, не розділяючи між обрядами поклоніння та Шаріатом. Адже вони (обряди поклоніння і Шаріат) в однаковій мірі від Аллаха — Єдиновладного у своєму царстві. Він — Єдиний, хто гідний поклоніння, Він знає про усе, що відбувається на небесах і на землі. Правління Шаріатом Аллаха було релігією кожного пророка, і немає іншої релігії».
Ост таким є велике зло, що стало основою для інших лих. Саме під ним знемагають мусульмани. Саме воно підриває правління Аллаха, навіюючи далеким від Ісламу людям погану думку про Шаріат Всевишнього, а також викликає гнів та ненависть у відношенні Нього Самого та Його праведних рабів. Хто бажає виправдання собі та своїй релігії перед Аллахом,нехай почне вести діяльність по відновленню ісламського образу життя через встановлення Халіфату. Ось так прийшло нам від Посланця ﷺ, адже саме він встановив першу Ісламську Державу у Медині. А звідти поширився заклик по усьому світу. У часи Ісламської Держави мусульмани були символом величі, прямого шляху, милосердя та надання допомоги пригнобленим, захистом істини на протязі тринадцяти сторіч.
О Аллах, прости нам наші гріхи та надмірності, які ми допустили у нашій справі, змилуйся над нами, над нашими батьками, мусульманами, мусульманками, живими та мертвими. Мир та благословення Пророку Мухаммаду ﷺ, його родині та сподвижникам. Хвала Аллаху — Господу світів.
وَٱللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰٓ أَمۡرِهِۦ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ
«Аллах владний вершити свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ібрахім Саляма
27 Джумада аль-уля 1440 р.х.
02.01.2019 р.
