بِسۡمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحۡمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ
OrientNET: «На протязі усієї мусульманської історії у священний місяць Рамадан відбувались численні значущі і вирішальні події. Найвидатнішою із них було завоювання Єгипту мусульманським полководцем Амром ібн аль-Асом у період правління другого халіфа Умара ібн аль-Хаттаба, який послав війська для завоювання Єгипту у 20 році по хіджрі. Услід за завоюванням Шаму мусульмани пішли на Єгипет з причини його значущої ролі у зміцненні і захисті Сирії і Палестини, а також у забезпеченні вільного шляху для ісламських партій в Африку. Військовий шлях Амра ібн аль-Аса з ого армією в Єгипет пролягав через Синай, Ель-Аріш, Пелузій і неприступну фортецю Вавилону. Мусульманам вдалось взяти фортецю у результаті осади, яка тривала сім місяців і закінчилась її падінням у перший день Рамадану. Після неї пала решта фортець у дельті Нилу. Завдяки цьому мусульмани увійшли в Александрію у 21 році по хіджрі, завершивши період римського правління в Єгипті і поклавши початок ісламській епосі, а першим валієм Єгипту був призначений Амр ібн аль-Ас.
1 Рамадану 91 року по хіджрі ознаменувалось прибуттям першого загону мусульман в Андалусію у кількості 500 людей на чолі з Таріфом ібн Маліком. Вони перетнули Гібралтарську протоку, випливши із міста Сеута і висадившись на острові Палома, який пізніше став називатись островом Таріфа.
Ісламський командир Муса ібн Насір звернувся до омейядського халіфу аль-Валиду ібн Абдульмаліку щодо дозволу виступити на Андалусію після досягнення мусульманами стабільності у Магрибі. Халіф направив розпорядження Ібн Насіру виступати в Андалусію, і правління мусульман в Андалусії тривало майже вісім сторіч».
Коментар:
Згадуючи про Рамадан у вищезгаданій статті під назвою «Події у місяць Рамадан. Завоювання Єгипту і Андалусії», сайт «Orient NET» обійшов стороною тему «нусри (перемоги, допомоги)» у місяць Рамадан і зосередився на «події» як на історичній оповіді. Це не чуждо для світського неісламського сайту, який вважає, що Іслам схожий на решту релігій. З цієї причини те, що відбувалось у місяць посту, на його думку, є лише історією, подібно історії будь-якої іншої релігії. Тому необхідно показати, що завоювання (футухати), які мали місце в Ісламській Державі на протязі сторіч, були продиктовані політичними посилами і шаріатськими текстами,у результаті чого виникає розділення світу на Дар уль-Іслям і Дар уль-куфр, яке несе в собі певний зміст і норми.
Будь-яка територія, де правили коли-небудь по Ісламу, а безпека забезпечувалась мусульманами, назавжди стає ісламською територією, і це не змінюється аж до Судного Дня. Звідси мусульмани повинні повернути їх до правління Ісламу перш за усе. Це також стосується Іспанії, Португалії, більшої частини Франції, Німеччини, Австрії і багатьох країн Східної Європи, а також Греції, Кіпру і багатьох інших територій. Сподіваємось, що нам вдасться у даному випуску із рубрики «Новина і коментар» нагадати про найбільш важливі завоювання, які ознаменувались перемогою у священному місяці Рамадан, коли у Умми була сильна держава і халіф — виходець із числа мусульман, що обіймав цю посаду, думав перш за усе про мусульман, запроваджував Шаріат і характеризувався таквою у слідування Посланцю Аллаха ﷺ:
لَقَدۡ جَآءَكُمۡ رَسُولٞ مِّنۡ أَنفُسِكُمۡ عَزِيزٌ عَلَيۡهِ مَا عَنِتُّمۡ حَرِيصٌ عَلَيۡكُم بِٱلۡمُؤۡمِنِينَ رَءُوفٞ رَّحِيمٞ
«До вас явився Посланець із вашого оточення. Тяжко для нього те, що ви страждаєте. Він старається для вас. Він співчутливий і милосердний до віруючих» (9:128).
Ось найбільш важливі із завоювань і перемог в історії мусульман:
● Велика битва при Бадрі (2 рік по хіджрі):
Дана битва відбулась на сімнадцятий день місяця Рамадан. Ця битва була рішучим протистоянням між Ісламом і невір’ям, вірою і тиранією, між партією Посланця ﷺ і партією терору і злочинності. Мова йде про велику битву при Бадрі, яка стала орієнтиром в історії Ісламу і мусульман, а також в історії усього людства. Це велика битва Розрізнення (Фуркан):
إِن كُنتُمۡ ءَامَنتُم بِٱللَّهِ وَمَآ أَنزَلۡنَا عَلَىٰ عَبۡدِنَا يَوۡمَ ٱلۡفُرۡقَانِ يَوۡمَ ٱلۡتَقَى ٱلۡجَمۡعَانِۗ وَٱللَّهُ عَلَىٰ كُلِّ شَيۡءٖ قَدِيرٌ
«Якщо ви увірували в Аллаха і у те, що Ми ниспослали Нашому рабу у День Розрізнення, у день, коли зустрілись дві армії при Бадрі. Воістину, Аллах здатен на усіляку річ» (8:41).
● Завоювання Мекки (8 рік по хіджрі):
Завоювання Мекки, яке прийшлось на 23 Рамадану, стало поворотним моментом в історії людства, оскільки був покладений край куфру і Іслам став активно поширюватись за межами Аравійського півострову.
إِذَا جَآءَ نَصۡرُ ٱللَّهِ وَٱلۡفَتۡحُ ١ وَرَأَيۡتَ ٱلنَّاسَ يَدۡخُلُونَ فِي دِينِ ٱللَّهِ أَفۡوَاجٗا ٢ فَسَبِّحۡ بِحَمۡدِ رَبِّكَ وَٱسۡتَغۡفِرۡهُۚ إِنَّهُۥ كَانَ تَوَّابَۢا
«Коли прийде допомога Аллаха і настане перемога, коли ти побачиш, як люди натовпами обертаються у релігію Аллаха, віддай хвалу Господу твоєму і попроси у Нього прощення. Воістину, Він — Примаючий покаяння» (110:1–3).
● Завоювання Ель-Бувейба (13 рік по хіджрі):
Ель-Бувейб знаходиться поблизу Куфи, з якою його розділяє річка Євфрат. Коли аміри Персії почули про численність армії аль-Мусанни ібн Харіса (р.а.), яка насувалась, вони злякались і відправили армію під командуванням Міхрана. Ці загони стикнулись у запеклому бою в Ель-Бувейбі, де мусульмани отримали перемогу. Дана битва в Іраку по значущості схожа на битву при Ярмуку у Шамі.
Зверніть увагу на те, якою величчю Аллах обдарував Умму по спливанню 4-х років після смерті Пророка ﷺ. Щира армія мусульман розгромила фортеці Перської імперії і швидкими темпами поклала край її існуванню.
● Завоювання Аморія (223 рік про хіджрі):
Завоювання Аморія відбулось у відповідь на знищення візантійцями населення Запетри. Візантійський імператор Феофіл, син імператора Михайла, бажав володіти мусульманськими землями. Дізнавшись, що усі мусульманські армії продовжують свої завоювання в Азербайджані, Феофіл мобілізував солдатів і виступив, очоливши армію із ста тисяч римлян, проти мусульман. Він спалив фортецю Запетра, вбив дітей і старих, полонив жінок, посягнув на честь і свободу. Саме тоді одна із полонених жінок у плачі заволала до аль-Мутасіму по допомогу.
● Битва при Хіттіні і повернення Єрусалиму (583 рік по хіджрі):
Муджахід Імаддуддін Занкі (нехай змилується над ним Аллах) почав повертати деякі із міст і князівств у результаті запеклих боїв з гарнізонами хрестоносців. Найбільш видатними із них є повернення Едесського князівства (1144 р.). Справу Імаддуддіна Занкі продовжив його наступник Нуруддін Махмуд (нехай змилується над ним Аллах х), який виступив проти франків і розширив мусульманський вплив до Дамаску у 1154 році. І низку цих перемог довів до тріумфу ватажок муджахідів Салахуддін аль-Айюбі своєю знаменитою битвою при Хіттіні, у результаті якої мусульмани повернули Єрусалим.
● Битва при Айн-Джалуті (657 рік по хіджрі):
Це битва, у якій мусульмани під головуванням Сайфуддіна Кутуза отримали перемогу над монголами. Сайфуддіну і аз-Захіру Байбарсу вдалось відбити монгольське вторгнення, яке охопило більшу частину мусульманського світу, у битві при Айн-Джалуті під Назаретом. Це була одна із найважливіших і відомих ісламських битв.
На завершення:
Такою була Ісламська Умма, коли у неї була держава і халіф, який захищав її. Це — допомога Аллаха, яка нисходить на Умму, коли її вихідці бажають перемоги і гідні її. Якщо вони бажали шахади, то тоді вони отримували перемогу. Вони твердо стояли на тому, щоб піднести Слово Аллаха, сокрушаючи і перемагаючи на цьому шляху своїх ворогів. Вони досягли вершин і отримали велику честь у цих перемогах. Єдиним способом виправити положення Умми є лише те, що дозволяло їй раніше досягати подібних вершин, і це звеличило перше покоління мусульман.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Хішам аль-Баба
5 Рамадана 1438 р.х.
31.05.2017 р.
