Намісництво на землі і подружнє життя

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

(із серії «Родина: виклики і рішення Ісламу»)

«...Наполеон розлучився з дружиною і примусив служителів церкви утвердити розлучення. У нього було багато відносин з своїми коханками, відомими і невідомими. Він сказав: «Я зробив усе. що у моїх силах, щоб допомогти цим бідним невинним дітям від подружньої зради. Але ви не можете зробити багато чого , не ставлячи під загрозу закони шлюбу. А інакше більшість людей відмовляться від шлюбу» (...) Так усе ж таки Наполеон визнав необхідність шлюбу у сучасну епоху. А як це визнав Ленін (Росія) у великій революції , яка відбулась за французькою революцією? Він вирішив проблему шлюбу , розірвавши сам шлюбний зв’язок. Для нього він не міцніше, аніж відносини між двома супутниками , які опинились у готелі або у дорозі. Немає нічого більш дивного, аніж спочатку перетворити шлюб у янгольський закон, а потім перетворити його у тваринний акт» (із книги «Геніальність Мухаммада», Аббас Махмуд аль-Аккад, 1942р.). Такою є думка Наполеона, до якої відносять французьке цивільне право, яке стало основою адміністративних та судових систем більшості західноєвропейських країн і спричинило вплив на європейську політику.

Ось що сказав французький філософ-просвітник Вольтер, який спричинив вплив на Наполеона: «Шлюб — єдина небезпечна пригода, доступна навіть боягузам».

Ці думки деяких філософів , лідерів і впливових представників західної цивілізації , як капіталістичної, так і комуністичної , про шлюб і про відносини чоловіків і жінок демонструють ступінь нехтування і невігластва даних двох культур по відношенню до людини, до турботи над нею, до високого відродження  суспільства , до збереження її гідності і до її захисту від морального занепаду .

Ця думка відрізняється від Ісламу, у якому численність послідовників Мухаммада (с.а.с.) є приводом для гордості у День Воскресіння.

Вираз «намісник, наступник (халіф —خَلِيفَة)» зустрічається у Благородному Корані два рази:

وَإِذْ قَالَ رَبُّكَ لِلْمَلَائِكَةِ إِنِّي جَاعِلٌ فِي الْأَرْضِ خَلِيفَةً

«Ось твій Господь сказав янголам: «Я установлю на землі намісника» (2:30), —

І:

يَا دَاوُودُ إِنَّا جَعَلْنَاكَ خَلِيفَةً فِي الْأَرْضِ فَاحْكُمْ بَيْنَ النَّاسِ بِالْحَقِّ

«О Давуд (Давід)! Воістину, Ми призначили тебе намісником на землі. Суди же людей по справедливості» (38:26).

Зміст даних аятів підкреслює мету нашого перебування на цій Землі — це бути намісником, халіфом , у справі , яку Аллах, СубханахуваТааля, поклав на Адама на самому початку, коли Він його створив. Мухаммад ібн Ашур у свої праці «Тафсірат-Тахрірва ат-Танвір (Тафсір звільнення і просвіти)», говорячи про тридцятий аят із сури «Бакара», пише: «Намісник — Адам. Його намісництво полягає у виконанні волі Аллаха Тааля у заселенні землі, у навчанні його потомства за допомогою надихання чи одкровення від Господа тому, що бажає Аллах Тааля для людей від земного життя та усіх вчинків, пов’язаних з ним. Вчинки Адама — це втілення для своєї родини та нащадків системи згідно з їх кількістю і тим, чим вони займались. Таким чином, аят натякає на потребу людства у встановленні намісника для того, щоб розділити між людьми у їх суперечках, адже без нього (намісника) жодна система не об’єднає їх».

Аллах створив людину і вклав у неї органічні потреби і інстинкти. З цими якостями Аллах обрав її намісником на Землі і дарував людині частку Своєї Досконалості, Могутності і Знання. Тим не менш, для того, щоб цей намісник зміг смог нести свою ношу на Землі, необхідно , щоб вона була заселена чистим, благородним потомством, а люди явно бачили перед собою мету по його породженню. А це означає , щоб вони дбали про збереження нових поколінь, захист честі і безпеку общин, щоб виконати велику справу — намісництво на Землі. Аллах сказав:

وَاللَّهُ جَعَلَ لَكُمْ مِنْ أَنْفُسِكُمْ أَزْوَاجًا وَجَعَلَ لَكُمْ مِنْ أَزْوَاجِكُمْ بَنِينَ وَحَفَدَةً

«Аллах зробив для вас дружин із вас самих, дарував вам від них дітей, онуків» (16:72).

Отож, подружнє життя є законом від Аллаха для безперервного народження намісників на Землі і забезпечення їх непорочності у потомстві і честі.

Вдоволення інстинктів як таких ніколи не було метою або головною задачею людини, яку треба вирішувати і прагнути вдовольнити. Інстинкти — це дар від Аллаха людині у допомогу для продовження життя. Мусульманин не повинен присвячувати усе своє життя їх вдоволенню — не для цього вони створені. Так, Аллах, Субханаху, назвав народ Лута злочинним і таким, що вийшов за усілякі межі:

إِنَّكُمْ لَتَأْتُونَ الرِّجَالَ شَهْوَةً مِنْ دُونِ النِّسَاءِ ۚ بَلْ أَنْتُمْ قَوْمٌ مُسْرِفُونَ

«Воістину, у пристрасті ви використовуєте чоловіків замість жінок. Адже ви перейшли усілякі межі» (7:81).

Вони перетнули межі, порушили заборони Аллаха заради своїх пристрастей і направили свій інстинкт зовсім не на те, для чого він був створений.

يَا بَنِي آدَمَ قَدْ أَنْزَلْنَا عَلَيْكُمْ لِبَاسًا يُوَارِي سَوْآتِكُمْ وَرِيشًا ۖ وَلِبَاسُ التَّقْوَىٰ ذَٰلِكَ خَيْرٌ ۚ ذَٰلِكَ مِنْ آيَاتِ اللَّهِ لَعَلَّهُمْ يَذَّكَّرُونَ

«О сини Адама! Ми ниспослали вам одіяння для прикриття ваших срамних місць і прикрашання. Проте богобоязливість — найкраще одіяння. Таким є одне із знамень Аллаха. Можливо, вони пом’януть назидання» (7:26).

Оголення означає варварство, а прикриття — це піднесеність і культура, бо одіяння приховує срамні місця людей, а нагота говорить про дикість і віддаленість від релігії Аллаха, АззаваДжаль.

Таке розуміння ясно міститься в аятах, хадісах та в ісламській спадщині, як виразився про це Імам Ахмад ібн Ханбаль: «Хто закликав тебе до безшлюбності, той відкликав тебе від Ісламу». Держава Халіфат знала важливість шлюбу і вважала його головною цеглинкою у побудові міцного суспільства, у захисті людського роду від пороку і морального розпаду, що само по собі гірше, аніж загибель. Вона здійснювала виплати із Байт уль-Маль для шлюбу молоді і за допомогою втілення Ісламу боролась з усім, що несло небезпеку родині і інституту шлюбу. Серед цих застосовуваних законів — здійснення покарань за перелюбство, боротьба з порочністю, поширення ісламської просвіти , яка зміцнює відносин між чоловіком і жінкою,і, як насідок, підносить їх на верхівку людської взаємодії і несе благо усьому людству.

Іслам регулює статевий інстинкт людини і забороняє усамітнення чужих один одому чоловіків і жінок, забороняє пристрасний погляд від представника протилежної статі без шлюбу, не дозволяє жінці мати нескромний вигляд у суспільстві і демонструвати свою красоту нікому, окрім її махра. У той же час Іслам зобов’язує жінку до хорошого послуху чоловікові, даруючи їй за це нагороду мученика у Судний день, а також нагороду чоловіку за гідне ставлення до родини. Усе це забезпечується у дивовижній системі для життя , яка вирішує проблеми суспільства і виключним чином підносить його , та й усе людство, на високу ступінь. У його суспільстві немає утискання і морального розкладу, а є чистота, надбання, захист людини і найвищий образ людського суспільства.

Говорячи ж про рукотворні порядки, варто відзначити, що вони несуть за собою лише аморальність , ницість, моральний розклад , за якими криється руйнівна загрозу суспільству та його базовій ланці — родині. Як показують дослідження, з початку 1970-х рр. у Франції , як і у більшості інших країн Заходу, родинна поведінка зазнала глибоких змінень; частим явищем стало співмешкання до шлюбу або навіть без наміру вступити у шлюб, для усього більшого числа пар офіційне оформлення шлюбу не є необхідною умовою при намірі завести дітей, окрім того, збільшується строк , на протязі якого подружжя живе без дітей. Втім, ці «родини», тобто пари, які уклали шлюб або живуть разом без шлюбу, мають або не мають дітей, стають усе більш ламкими: кількість розлучень і розривів значно збільшилась , і усе більше число чоловіків і жінок вступає за своє життя у декілька наступних один за одним союзів. Згідно даним Національного інституту демографії Франції , зниження показника шлюбності у Франції пов’язано з розвитком позашлюбного співмешкання , яке стало сьогодні основним видом вступу у союз жінки і чоловіка: 9 пар із 10 починають свій союз поза шлюбом і лише 1 пара із 10 одразу вступає у шлюб.

وَمِنْ آيَاتِهِ أَنْ خَلَقَ لَكُمْ مِنْ أَنْفُسِكُمْ أَزْوَاجًا لِتَسْكُنُوا إِلَيْهَا وَجَعَلَ بَيْنَكُمْ مَوَدَّةً وَرَحْمَةً ۚ إِنَّ فِي ذَٰلِكَ لَآيَاتٍ لِقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ

«Серед Його знамень — те, що Він створив із вас самих дружин для вас, щоб ви знаходили в них спокій, і встановив між вами любов і милосердя. Воістину, у цьому — знамення для людей міркуючих » (30:21).

 


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір

Байан Джамаль
17.10.2018