Сьогодні світ страждає від політичних, економічних і соціальних поразок на усіх рівнях. Ця невдача полягає у занепаді, який позначається на падінні нравів, неправильному судженні щодо питань і подій, а також у жорсткості сердець і відсутності співчуття.
Світ живе у пітьмі, вбивствах, зубожінні і невір’ї. Людина втратила свої права, а її життя — свою цінність. Досить стежити за новинами і подіями в ісламському світі або просто звернути увагу на своє повсякденне життя, щоб зрозуміти, що велике лихо уразило людство. Хоча нинішні часи називають епохою модернізації, відкриттів, технологій, наукового прогресу та економічного процвітання — принаймні, так нам малюють картину приватні і державні ЗМІ, — проте усі люди знають, що реальне життя повне темряви і порожнечі. Це — не епоха модерну, а епоха насильницького капіталістичного правління.
Причина такої гіркої реальності полягає у поразці і сваволі нинішнього управителя світу, який єдиним правильним рішенням порахував віддалення Творця із життя людини. Той, хто править світом сьогодні, є хижаком, який біжить за вдоволенням своїх бажань і пристрастей в ім’я свободи і демократії. Це — потвора західного світського капіталізму, породжена людським розумом.
Її доктрина — невір’я в Аллаха, а її суспільні системи формуються із вигаданих законів. Тому недивно, що ця дика ідеологія розуміє лише свої інтереси і вигоду. Вона виховує зарозумілих особистостей, які вважають, що люди повинні жити у занепаді, пороках і злочинах. Капіталізм — ідеологія секуляризму і безбожжя. Його вчення, поширюване в усьому світі — це егоїзм, заснований на матеріальних інтересах і вигодах, а також виживання за рахунок слабких. Західна просвіта, яку він поширює у мусульманських країнах, несе несправедливість, терор, насильство, пригноблення і зубожіння так, що людина починає думати лише про те, як набити живіт, а правитель — як учепитись за свій трон.
Поразка нинішнього управителя підтверджує те, що він досяг дня слабоумства, не знаючи, як правильно використовувати свій розум, і доказом тому служить те, що він кидає виклик своєму Творцю. Він схожий на бурхливого бика у загоні. Він стверджує, що знає, у чому полягає інтерес людей, перебуваючи у повному невіданні про це, при цьому не знаючи, як правильно встановити досконалі цінності і правильні поняття. Що є красивим,а що потворним? Що є забороненим, а що — дозволеним? Що несе користь людині, життю і всесвіту, а ще несе шкоду?
Де правильне мирило, по якому людина повинна зважувати свої дії і висловлювання, щоб знайти правильні рішення своїх проблем і відрегулювати свої відносини? Це мірило диктується розумом чи Творцем розуму? Відповіді не будуть знайдені серед людей, оскільки у чомусь один бачить добро, а інший — зло, у чомусь один бачить красу а інший — неподобство, і так далі. Людському розуму бракує здатності вирішувати проблеми людства, тому що він повний суперечностей, схильний до впливу протиріч і схильностей. Він не у змозі повністю охопити потреби усього людства, щоб налагодити справи людей, забезпечивши їх найкращою турботою і управлінням, які підходять усім, встановлюють справедливість, наділяють правами і обов’язками.
Сьогоднішній невдалий управлінець — це невір’я, засноване на відокремленні релігії від життя. Він носить назву «секуляризм» або «світськість» і зрікається від Творця, займаючи Його місце в управлінні людиною, життям і Всесвітом на тому підґрунті, що людський розум придатний для законодавства. Насправді ж, приймаємі закони служать інтересам лише тих, хто їх приймає. Такою є сутність людини, про яку нам повідомив Всевишній Аллах:
۞إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ خُلِقَ هَلُوعًا ١٩ إِذَا مَسَّهُ ٱلشَّرُّ جَزُوعٗا ٢٠ وَإِذَا مَسَّهُ ٱلۡخَيۡرُ مَنُوعًا ٢١ إِلَّا ٱلۡمُصَلِّينَ ٢٢ ٱلَّذِينَ هُمۡ عَلَىٰ صَلَاتِهِمۡ دَآئِمُونَ
«Воістину, людина створена нетерплячою, неспокійною, коли її торкається лихо, і скупою, коли її торкається добро. Це не відноситься до тих, хто молиться, які регулярно роблять свій намаз» (70:19–23).
Аллах наділив людину розумом, обравши її серед усіх своїх інших створінь. Місією людини є несення великого послання Ісламу, щоб людство у цілому піднеслось, живучи у лоні щасливого і обнадійливого ісламського громадського життя під захистом Ісламського Халіфату, який застосовує божественні закони над усіма людьми. Це єдиний спосіб вивести людство із пітьми невір’я до світла віри. Людський розум створений таким, що здатен знайти відповідь на найбільш цікавляче людину питання і визначити правильний шлях. Аллах повідомив людині, що вона повинна жити у межах Шаріату і підкорятись своєму Господу в усіх питаннях життя. Якщо людський розум недосконалий, безпорадний і обмежений, то як же він може видавати правильні закони, якими можна було б управляти людством у найкращій формі?!
Неминучим кінцем самоуправління людей і заперечення необхідності підкорення Творцю буде тиранія, розпуста і невір’я — те, що ми сьогодні спостерігаємо. Такою є реальність людей — їх бажання отримали верх над розумом, окрім тих, хто зупинився біля кордонів дозволеного Аллахом. Це — віруючий, який пізнав Аллаха і побудував свою віру на правильній розумній акиді, що переконує розум і гармонує з людською природою, і дотримується рішень Аллаха і Його Посланця ﷺ в усіх сферах життя в усіх частинах світу.
Люди страждають, оскільки деякі із них порахували, що людський розум здатен ігнорувати існування Творця та істину про причину створення людини. Вони спокусились, порахувавши, що здатні самі створити систему життя, яка контролює справи людей, і що можуть організувати відносини, розподіляти справа, визначати обов’язки, вирішувати проблеми і труднощі, піклуватись про мільярди істот і організмів. Бактерії, мікроби, рослини, тварини, планети, зірки, гори, моря, землі, вітри, дощі і мільярди, людей, чоловіків і жінок, різного віку, різних розумових здібностей і таких, що перебувають під впливом різних умов, з різноманітними справами, словами, ментальністю, схильностям і особистостям — управління усім цим закінчилось невдачею і падінням людства до самого дна.
Проте Аллах — Творець усього сутнього. Він — Єдиний, Хто знає, що треба людині, яким повинно бути життя і як управляти Всесвітом. Він — Єдиний, Хто може зруйнувати або залишити увесь світ. Уся влада — у Його руках, і Він дає її кому побажає і позбавляє, кого побажає. До Нього буде повернення і звіт. У День Суду Йому підкоряться небеса, земля і усі створіння, бажають вони того чи ні.
Всевишній Аллах говорить:
أَلَا يَعۡلَمُ مَنۡ خَلَقَ وَهُوَ ٱللَّطِيفُ ٱلۡخَبِيرُ ١٤ هُوَ ٱلَّذِي جَعَلَ لَكُمُ ٱلۡأَرۡضَ ذَلُولٗا فَٱمۡشُواْ فِي مَنَاكِبِهَا وَكُلُواْ مِن رِّزۡقِهِۦۖ وَإِلَيۡهِ ٱلنُّشُورُ ١٥ ءَأَمِنتُم مَّن فِي ٱلسَّمَآءِ أَن يَخۡسِفَ بِكُمُ ٱلۡأَرۡضَ فَإِذَا هِيَ تَمُورُ ١٦ أَمۡ أَمِنتُم مَّن فِي ٱلسَّمَآءِ أَن يُرۡسِلَ عَلَيۡكُمۡ حَاصِبٗاۖ فَسَتَعۡلَمُونَ كَيۡفَ نَذِيرِ ١٧ وَلَقَدۡ كَذَّبَ ٱلَّذِينَ مِن قَبۡلِهِمۡ فَكَيۡفَ كَانَ نَكِيرِ ١٨ أَوَ لَمۡ يَرَوۡاْ إِلَى ٱلطَّيۡرِ فَوۡقَهُمۡ صَٰٓفَّٰتٖ وَيَقۡبِضۡنَۚ مَا يُمۡسِكُهُنَّ إِلَّا ٱلرَّحۡمَٰنُۚ إِنَّهُۥ بِكُلِّ شَيۡءِۢ بَصِيرٌ ١٩ أَمَّنۡ هَٰذَا ٱلَّذِي هُوَ جُندٞ لَّكُمۡ يَنصُرُكُم مِّن دُونِ ٱلرَّحۡمَٰنِۚ إِنِ ٱلۡكَٰفِرُونَ إِلَّا فِي غُرُورٍ ٢٠ أَمَّنۡ هَٰذَا ٱلَّذِي يَرۡزُقُكُمۡ إِنۡ أَمۡسَكَ رِزۡقَهُۥۚ بَل لَّجُّواْ فِي عُتُوّٖ وَنُفُورٍ ٢١ أَفَمَن يَمۡشِي مُكِبًّا عَلَىٰ وَجۡهِهِۦٓ أَهۡدَىٰٓ أَمَّن يَمۡشِي سَوِيًّا عَلَىٰ صِرَٰطٖ مُّسۡتَقِيمٖ ٢٢ قُلۡ هُوَ ٱلَّذِيٓ أَنشَأَكُمۡ وَجَعَلَ لَكُمُ ٱلسَّمۡعَ وَٱلۡأَبۡصَٰرَ وَٱلۡأَفِۡٔدَةَۚ قَلِيلٗا مَّا تَشۡكُرُونَ ٢٣ قُلۡ هُوَ ٱلَّذِي ذَرَأَكُمۡ فِي ٱلۡأَرۡضِ وَإِلَيۡهِ تُحۡشَرُونَ ٢٤ وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هَٰذَا ٱلۡوَعۡدُ إِن كُنتُمۡ صَٰدِقِينَ ٢٥ قُلۡ إِنَّمَا ٱلۡعِلۡمُ عِندَ ٱللَّهِ وَإِنَّمَآ أَنَا۠ نَذِيرٞ مُّبِينٞ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він — Проникливий (або Добрий), Відаючий? Він — Той, Хто зробив для вас землю покірною. Ступайте ж по світу і вкушайте із Його прожитку, і до Нього ви явитесь після воскресіння. Невже ви упевнені, що Той, Хто на небі, не примусить землю поглинути вас? Адже тоді вона заколивається. Невже ви упевнені, що Той, Хто на небі, не нашле на вас ураган з камінням? Скоро ви дізнаєтесь, яким є Моє застереження! Ті, хто жили до них, вважали це брехнею. Яким же було Моє викриття! Невже вони не бачили над собою птахів, які простирають і складають крила? Ніхто не утримує їх, окрім Милостивого. Воістину, Він бачить усіляку річ. Хто може стати вашим військом і допомогти вам без Милостивого? Воістину, невіруючі в омані! Хто може наділити вас прожитком, якщо Він перестане наділяти вас Своїм прожитком? Але вони продовжують ослухатись і втікати. Хто ж слідує більш правильним шляхом: той, хто блукає з опущеним обличчям або той, хто іде прямо по прямому шляху? Скажи: «Він — Той, Хто створив вас і наділив вас слухом, зором і серцями. Якою ж малою є ваша вдячність!». Скажи: «Він — Той, Хто розселив вас по землі, і до Нього ви будете зібрані ». Вони говорять: «Коли ж наступить обіцяне, якщо ви говорите правду?». Скажи: «Знання про це — у Аллаха, а я — усього лише застерігаючий і роз’яснюючий увещеватель»(67:14–26).
Також Аллах говорить:
أَلَمۡ تَرَ إِلَى ٱلَّذِينَ أُوتُواْ نَصِيبٗا مِّنَ ٱلۡكِتَٰبِ يُدۡعَوۡنَ إِلَىٰ كِتَٰبِ ٱللَّهِ لِيَحۡكُمَ بَيۡنَهُمۡ ثُمَّ يَتَوَلَّىٰ فَرِيقٞ مِّنۡهُمۡ وَهُم مُّعۡرِضُونَ ٢٣ ذَٰلِكَ بِأَنَّهُمۡ قَالُواْ لَن تَمَسَّنَا ٱلنَّارُ إِلَّآ أَيَّامٗا مَّعۡدُودَٰتٖۖ وَغَرَّهُمۡ فِي دِينِهِم مَّا كَانُواْ يَفۡتَرُونَ ٢٤ فَكَيۡفَ إِذَا جَمَعۡنَٰهُمۡ لِيَوۡمٖ لَّا رَيۡبَ فِيهِ وَوُفِّيَتۡ كُلُّ نَفۡسٖ مَّا كَسَبَتۡ وَهُمۡ لَا يُظۡلَمُونَ ٢٥ قُلِ ٱللَّهُمَّ مَٰلِكَ ٱلۡمُلۡكِ تُؤۡتِي ٱلۡمُلۡكَ مَن تَشَآءُ وَتَنزِعُ ٱلۡمُلۡكَ مِمَّن تَشَآءُ وَتُعِزُّ مَن تَشَآءُ وَتُذِلُّ مَن تَشَآءُۖ بِيَدِكَ ٱلۡخَيۡرُۖ إِنَّكَ عَلَىٰ كُلِّ شَيۡءٖ قَدِيرٞ ٢٦ تُولِجُ ٱلَّيۡلَ فِي ٱلنَّهَارِ وَتُولِجُ ٱلنَّهَارَ فِي ٱلَّيۡلِۖ وَتُخۡرِجُ ٱلۡحَيَّ مِنَ ٱلۡمَيِّتِ وَتُخۡرِجُ ٱلۡمَيِّتَ مِنَ ٱلۡحَيِّۖ وَتَرۡزُقُ مَن تَشَآءُ بِغَيۡرِ حِسَابٖ ٢٧ لَّا يَتَّخِذِ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ ٱلۡكَٰفِرِينَ أَوۡلِيَآءَ مِن دُونِ ٱلۡمُؤۡمِنِينَۖ وَمَن يَفۡعَلۡ ذَٰلِكَ فَلَيۡسَ مِنَ ٱللَّهِ فِي شَيۡءٍ إِلَّآ أَن تَتَّقُواْ مِنۡهُمۡ تُقَىٰةٗۗ وَيُحَذِّرُكُمُ ٱللَّهُ نَفۡسَهُۥۗ وَإِلَى ٱللَّهِ ٱلۡمَصِيرُ ٢٨ قُلۡ إِن تُخۡفُواْ مَا فِي صُدُورِكُمۡ أَوۡ تُبۡدُوهُ يَعۡلَمۡهُ ٱللَّهُۗ وَيَعۡلَمُ مَا فِي ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَمَا فِي ٱلۡأَرۡضِۗ وَٱللَّهُ عَلَىٰ كُلِّ شَيۡءٖ قَدِيرٞ ٢٩
«Хіба ти не бачив, що тих, кому була дарована частина, закликають до Писання Аллаха, щоб воно розсудило між ними, але частина із них відвертається з відразою ? Це тому, що вони говорять: «Вогонь торкнеться нас на лічені дні!». Їх спокусило у їх релігії те, що вони вигадували. А що трапиться, коли Ми зберемо їх у той день, у якому немає сумніву, коли кожна душа сповна отримає те, що вона набула, і коли з ними не вчинять несправедливо? Скажи: «О Аллах, Владика царства! Ти даруєш владу, кому побажаєш, і віднімаєш владу, у кого побажаєш. Ти звеличуєш, кого побажаєш, і принижуєш, кого побажаєш. Усе благо — у Твоїй Руці. Воістину, Ти здатен на усіляку річ. Ти подовжуєш день за рахунок ночі і подовжуєш ніч, за рахунок дня. дня. Ти виводиш живе із мертвого і виводиш мертве із живого. Ти даруєш прожиток без рахунку, кому побажаєш». Віруючі не повинні вважати невіруючих своїми помічниками і друзями замість віруючих. А хто вчиняє так, той не має ніякого відношення до Аллаху, за винятком тих випадків, коли ви дійсно побоюєтесь їх. Аллах застерігає вас від Самого себе, і до Аллаха буде прибуття. Скажи: «Чи приховуєте ви те, що у вас у грудях, чи оприлюднюєте, Аллах усе одно знає про це. Він знає про те, що на небесах і на землі. Аллах здатен на усіляку річ» (3:23–29).
Це істина і це реальність. Аллах створив людський розум і дав людині можливість усвідомити, що вона є створінням Творця. Аллах створив усе сутнє у силу певної причини і повідомив людині цю причину, зобов’язавши її міркувати над своїми переконаннями. Усе те, відносно чого безсилий людський розум, Аллах повідомив через одкровення, дароване Мухаммаду ﷺ. Усе це міститься у Корані і Сунні, а людина повинна лише міркувати і зіставляти. Цей процес зміцнить у людині ісламську акиду, яка повинна стати ідейною основою. Розум же побудує на цій основі решту усіх інших думок і понять, пов’язаних зі справами людини у цьому і Наступному світах..
Всевишній Аллах говорить:
وَمَا خَلَقۡتُ ٱلۡجِنَّ وَٱلۡإِنسَ إِلَّا لِيَعۡبُدُونِ
«Я створів джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялись Мені» (51:56).
Також Він говорить:
فَٱعۡلَمۡ أَنَّهُۥ لَآ إِلَٰهَ إِلَّا ٱللَّهُ وَٱسۡتَغۡفِرۡ لِذَنۢبِكَ وَلِلۡمُؤۡمِنِينَ وَٱلۡمُؤۡمِنَٰتِۗ وَٱللَّهُ يَعۡلَمُ مُتَقَلَّبَكُمۡ وَمَثۡوَىٰكُمۡ
«Знай же, що немає божества окрім Аллаха, і проси прощення за свій гріх і за віруючих чоловіків і віруючих жінок. Аллах знає про ваші пересунення і про вашу обитель» (47:19).
Людина повинна вивчати хвилююче людство питання, поклонятись Аллаху свідомо і підкорятись Йому, застосовуючи Його закони. Ігнорування Шаріату, який витікає із Корану і Сунни — це великий гріх, зарозумілість і невір’я. Таким чином. Творець встановив чітку червону межу, яку не повинен перетинати людський розум, а саме : людина не повинна займати місце законодавця. Людський розум не здатен видавати закони, але він здатен мислити, думати і відчувати реальність. Він здатен щиро шукати факти і бачити реальність такою, яка вона є насправді. У нього є здатність розуміти Іслам як акиду і систему. Якщо мусульмани втілять Іслам, то стануть хазяями світу, поведуть його за собою згідно з положеннями Шаріату. Задачею людського розуму є пошук джерела закону. Якщо ж він знаходить закони Господа світів, тоді необхідно міцно триматись за них. Але сама людина ніколи не повинна розробляти закони, оскільки вона недосконала і обмежена. Лише у силах Аллаха видання законів для управління справами людства та інших створінь. Аллах вже попередив людину, щоб вона не перетинала кордонів.
Всевишній Аллах говорить:
وَلِلَّهِ مُلۡكُ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِۗ وَٱللَّهُ عَلَىٰ كُلِّ شَيۡءٖ قَدِيرٌ ١٨٩ إِنَّ فِي خَلۡقِ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ وَٱخۡتِلَٰفِ ٱلَّيۡلِ وَٱلنَّهَارِ لَأٓيَٰتٖ لِّأُوْلِي ٱلۡأَلۡبَٰبِ ١٩٠ ٱلَّذِينَ يَذۡكُرُونَ ٱللَّهَ قِيَٰمٗا وَقُعُودٗا وَعَلَىٰ جُنُوبِهِمۡ وَيَتَفَكَّرُونَ فِي خَلۡقِ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ رَبَّنَا مَا خَلَقۡتَ هَٰذَا بَٰطِلٗا سُبۡحَٰنَكَ فَقِنَا عَذَابَ ٱلنَّارِ
«Аллаху належить влада над небесами і землею, і Аллах здатне на усіляку річ. Воістину, у творінні небес і землі, а також у зміні ночі є знамення для володарів розуму, які поминають Аллаха стоячи, сидячи і на боку і міркують про створення небес і землі: «Господь наш! Ти не створив це марно. Пречист Ти! Захисти ж нас від мук у Вогні» (3:189–191).
Також Він говорить:
وَمَا كَانَ لِمُؤۡمِنٖ وَلَا مُؤۡمِنَةٍ إِذَا قَضَى ٱللَّهُ وَرَسُولُهُۥٓ أَمۡرًا أَن يَكُونَ لَهُمُ ٱلۡخِيَرَةُ مِنۡ أَمۡرِهِمۡۗ وَمَن يَعۡصِ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ فَقَدۡ ضَلَّ ضَلَٰلٗا مُّبِينٗا
«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки немає вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах і Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається і Його Посланця, той впав у явну оману» (33:36).
Тому людина повинна усвідомлювати, що верхівка невігластва полягає у слідуванні людським законам і у залишенні божественних законів. Верхівка невір’я і зарозумілості полягає у відокремленні Ісламу від життя, що несе собою виклик головуванню Шаріату, Аллаха, Його посланців і Його Книг. Це розцінюється як оскарження Його володінь. Рішення, гідність, слава і відродження повернуться тоді, коли людство застосує усі системи Ісламу: політичну, економічну, соціальну, систему освіти і послуг, систему турботи про справи, права і обов’язки підданих. Усе це повинно бути засновано лише на справедливих положеннях Шаріату, а усі люди, суспільство і держава повинні підкоритись головуванню Аллаха, досягаючи тим самим того значення поклоніння, якого бажає Господь.
Всемогутній Аллах говорить:
مَا تَعۡبُدُونَ مِن دُونِهِۦٓ إِلَّآ أَسۡمَآءٗ سَمَّيۡتُمُوهَآ أَنتُمۡ وَءَابَآؤُكُم مَّآ أَنزَلَ ٱللَّهُ بِهَا مِن سُلۡطَٰنٍۚ إِنِ ٱلۡحُكۡمُ إِلَّا لِلَّهِ أَمَرَ أَلَّا تَعۡبُدُوٓاْ إِلَّآ إِيَّاهُۚ ذَٰلِكَ ٱلدِّينُ ٱلۡقَيِّمُ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ
«Окрім Нього ви поклоняєтесь лише іменам, які вигадали ви і ваші батьки. Аллах не ниспослав про них ніякого доказу. Рішення приймає лише Аллах. Він велів, не поклонялись нікому, окрім Нього. Це і є права віра, проте більшість людей не знає про це» (12:40).
Сьогодні світ живе у запеклій ідейній боротьбі. Іде війна між істиною і брехнею, між системою Ісламу і системами куфру. З одного боку — вимоги скинути злочинні режими, які підкоряються колоніальному Заходу, що управляє людськими законами за допомогою «законодавчих парламентів», продовжуючи під приводом демократії мучити народи, які піднялись проти несправедливості. З іншого боку — вимоги застосувати Іслам і зробити закони Шаріату основою конституції Держави Халіфат, яка буде керувати світом на основі Ісламу, підійме людство з дна, звільнить від рабства інтересів і приведе до підкорення Творцю усього людства. З кожним днем мусульмани наближаються до Аллаха і живуть своєю істинною ідентичністю. Вони є улюбленцями нашого господина Мухаммада ﷺ, повсталими проти ворогів Ісламу у різноманітних мусульманських країнах, включаючи Сирію, Єгипет, Лівію, Туніс, Алжир, Судан і навіть Францію. Ця революція — проти зарозумілості і омани, а також його послідовників. Розум спонукає людину обрати ряди Аллаха, щоб отримати перемогу у двох світах. Це і є верхівка успіху. Просимо Аллаха про швидку перемогу.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Гадат Мухаммад Хамді, Судан
17 Раджаба 1440 р.х.
24.03.2019 р.
