В основі мусульманин підкоряє свої вчинки і образ життя наказам і заборонам Всевишнього. Він робить халяль і харам критерієм своїх справ. Халяль — це те, що дозволили Аллах і Його Посланець ﷺ.
Харам — це те, що заборонив Аллах і Його Посланець ﷺ. Іншими словами, мусульман виконує ті справи, які дозволені Аллахом, і віддаляється від тих, які Він заборонив. Метою усього цього є досягнення вдоволення Всевишнього.
Тому мусульманин обмежений Шаріатом Аллаха, і в Ісламі немає свободи думки. Думка людини знаходиться у певних рамках, і вона не повинна виходити за певні обмеження. Ці обмеження уособлені у законах Шаріату, тому мусульманин не має права вибору; єдине, що він може, це підкоритись владі Всевишнього і Його Посланця ﷺ.
وَمَا كَانَ لِمُؤۡمِنٖ وَلَا مُؤۡمِنَةٍ إِذَا قَضَى ٱللَّهُ وَرَسُولُهُۥٓ أَمۡرًا أَن يَكُونَ لَهُمُ ٱلۡخِيَرَةُ مِنۡ أَمۡرِهِمۡۗ وَمَن يَعۡصِ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ فَقَدۡ ضَلَّ ضَلَٰلٗا مُّبِينٗا
«Для віруючого чоловіка і віруючої жінки немає вибору при прийнятті ними рішення, якщо Аллах і Його Посланець вже прийняли рішення. А хто ослухається Аллаха і Його Посланця, той впав в явну оману» (33:36).
Сьогодні, у час відсутності корони фардів (Халіфату), ми живемо у часи нікчемних правителів. Саме у цей час Іслам позбавлений влади, над нами запроваджується гнила демократія, змінені наші цінності і ідеали. Правду сказав Посланець Аллаха ﷺ:
سَيَأْتِي عَلَى النَّاسِ سَنَوَاتٌ خَدَّاعَاتُ يُصَدَّقُ فِيهَا الْكَاذِبُ وَيُكَذَّبُ فِيهَا الصَّادِقُ وَيُؤْتَمَنُ فِيهَا الْخَائِنُ وَيُخَوَّنُ فِيهَا الْأَمِينُ وَيَنْطِقُ فِيهَا الرُّوَيْبِضَةُ قِيلَ وَمَا الرُّوَيْبِضَةُ قَالَ الرَّجُلُ التَّافِهُ فِي أَمْرِ الْعَامَّةِ
«Людей спіткають роки брехні. Коли брехуна будуть вважати правдивим, а правдивого — брехуном. Коли зраднику будуть довіряти, а вірного — зраджувати, і коли слово буде за рувайбіда». Його спитали: «А хто такий рувайбіда?». Він ﷺ відповів: «Нікчемна людина, яка буде говорити про всезагальні справи!» (аль-Хакім).
Добре відомо, що демократія заснована на принципі відокремлення релігії від життя суспільства, вона закликає до свобод, із числа яких — свобода думки. Під свободою думки мається на увазі свобода без обмежень, що дозволяє людині говорити або робити усе, що їй спаде на думку. Саме тому демократія вимагає поважати думку іншого, навіть якщо вона суперечить думці більшості, навіть якщо це куфр (невір’я), зрадництво і т.п. речі.
Наприклад, якщо мусульманин скаже, що дозволено нормалізувати відносини з «Ізраїлем», дозволено передати євреям частину Палестини, вибудовувати з ними дипломатичні і торгові відносини, то демократія почне вимагати від нас поважати його думку, адже це — свобода думки. І навіть якщо ви детально поясните такій людині, що її погляд суперечить Шаріату, то це — зрадництво по відношенню до Аллаху, Його Посланцю ﷺ і мусульман,на це він вам відповість: «Це — особиста думка, а таким є мій погляд на це, і ви повинні поважати його!».
Що ми розуміємо із усього цього?
Ми розуміємо, що життя під затишком гнилої демократії перетворило зрадництво у точку зору! Саме це спіткало Умму сьогодні. Саме демократія:
— призвела до занепаду суспільства,
— згубила нашу молодь,
— розчавила людську гідність,
— скасувала ідеали і цінності,
— залишила лише матеріальну цінність,
— поширила гидоти,
— дала волю своїм свободам, зокрема — свободі думки,
— дозволила індивідам заявляти про усе, що їм спадає на думку, навіть якщо це куфр (невір’я).
Врешті решт, саме з причини демократії заборонене перестало бути засуджуваним і почало замовчуватись.
І наприкінці я хочу привести слова Посланця ﷺ:
كَيْفَ بِكُمْ إِذَا لَمْ تَأْمُرُوا بِالْمَعْرُوفِ وَلَمْ تَنْهَوْا عَنِ الْمُنْكَرِ
«Як буде, якщо ви перестанете наказувати схвалюване і забороняти засуджуване?».
Його спитали: «Невже це трапиться, о Посланець Аллаха?». На що він ﷺ відповів:
وَأَشَدُّ مِنْهُ سَيَكُونُ
«Трапиться гірше цього».
Його ﷺ спитали: «Що може бути гірше цього?». На що він ﷺ сказав:
كَيْفَ بِكُمْ إِذَا أَمَرْتُمْ بِالْمُنْكَرِ وَنَهَيْتُمْ عَنِ الْمَعْرُوفِ
«Як буде, якщо ви будете наказувати заборонене і забороняти схвалюване?».
Його ﷺ спитали: «Невже і так буде?». На що він ﷺ відповів:
وَأَشَدُّ مِنْهُ سَيَكُونُ
«Станеться і гірше цього».
Його ﷺ спитали: «Що може бути гірше цього?». На що він ﷺ сказав:
كَيْفَ بِكُمْ إِذَا أَصْبَحَ الْمَعْرُوفُ مُنْكَراً وَالْمُنْكَرُ مَعْرُوفاً
«Як буде, якщо ви будете сприймати схвалюване як заборонене, а заборонене — як схвалюване?».
Треба розуміти, що положення Умми не зміниться, доки мусульмани не відмовляться від демократії. Адже саме вона скасувала ідеали і цінності Ісламу, поширила свої свободи, зіпсувала життя мусульман. Умма повинна почати дотримуватись законів Ісламу, іти по шляху свого Господа, проте це можливо лише після встановлення Другого Праведного Халіфату. Тому Умма повинна надати підтримку щирим своїм синам,які ведуть діяльність по встановленню такої держави. Сказав Посланець ﷺ:
ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةٍ
«А потім знов прийде період Халіфату, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва» (Ахмад).
وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَۖ قُلۡ عَسَىٰٓ أَن يَكُونَ قَرِيبٗا
«Вони скажуть: «Коли ж це станеться?». Скажи: «Можливо, це станеться дуже скоро!» (17:51).
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Халід Абдуль-Карім Хасан — Палестина
23 Раджаба 1440 р.х.
31.03.2019 р.
