Аллах по Своїй волі і мудрості визначив, щоб наш господин Мухаммад ﷺ став печаткою пророків і посланців і що останнє послання буде звернуто до усього людства. Всевишній Аллах говорить:
وَمَآ أَرۡسَلۡنَٰكَ إِلَّا كَآفَّةٗ لِّلنَّاسِ بَشِيرٗا وَنَذِيرٗا وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ
«Ми відправили тебе до усіх людей добрим вісником і застерігаючим увещевателем, але більшість людей не знає цього» (34:28).
Аллах побажав, щоб ця релігія знищила брехню і оману, а добро перемогло зло. Коментуючи слова Аллаха:
هُوَ ٱلَّذِيٓ أَرۡسَلَ رَسُولَهُۥ بِٱلۡهُدَىٰ وَدِينِ ٱلۡحَقِّ لِيُظۡهِرَهُۥ عَلَى ٱلدِّينِ كُلِّهِۦۚ وَكَفَىٰ بِٱللَّهِ شَهِيدٗا
«Він — Той, Хто відправив Свого Посланця з вірними керівництвом і релігією істини, щоб піднести її над рештою усіх інших релігій. Досить того, що Аллах є Свідком» (48:28), —
імам Табарі пише: «Слова Аллаха «Він — Той, Хто відправив Свого Посланця з вірними керівництвом і релігією істини» означають, що Він відправив Свого Посланця Мухаммада ﷺ з ясним роз’ясненням та істинною релігією, а саме — з Ісламом. Аллах відправив посланця, щоб закликати до істини усіх людей, як згадано у аяті «щоб піднести її над рештою усіх інших релігій» і щоб спростувати усі омани, доки не залишиться нічого окрім Ісламу. Так буде тривати доти, доки не спуститься Іса ібн Марьям (а.с.) і не уб’є Даджала. Тоді з обличчя землі зникне остання релігія, і залишиться лише релігія Аллаха, з якою був посланий Мухаммад ﷺ. Іслам буде піднесений над рештою усіх інших релігій. Сказавши «Досить того, що Аллах є Свідком», Аллах мав на увазі, що Він свідчить перед Своїм Посланцем ﷺ про те, що Іслам отримає верх над рештою усіх інших релігій, і досить йому цього свідчення».
Аллах повністю завершив і довів до досконалості Свою релігію, очистивши її від усіх недоліків так, що вона не потребує ніяких доповнень. Всевишній Аллах говорить:
ٱلۡيَوۡمَ أَكۡمَلۡتُ لَكُمۡ دِينَكُمۡ وَأَتۡمَمۡتُ عَلَيۡكُمۡ نِعۡمَتِي وَرَضِيتُ لَكُمُ ٱلۡإِسۡلَٰمَ دِينٗاۚ
«Сьогодні Я заради вас вдосконалив вашу релігію, довів до кінця Мою милість до вас і схвалив для вас у якості релігії Іслам» (5:3).
Також Він говорить:
وَنَزَّلۡنَا عَلَيۡكَ ٱلۡكِتَٰبَ تِبۡيَٰنٗا لِّكُلِّ شَيۡءٖ وَهُدٗى وَرَحۡمَةٗ وَبُشۡرَىٰ لِلۡمُسۡلِمِينَ
«Ми ниспослали тобі Писання для роз’яснення усілякої речі, як керівництво до прямого шляху, милість і благу звістку для мусульман» (16:89).
Норми Ісламу відповідають на усі потреби і зачіпають усі сфери життєдіяльності людини, упорядковуючи її зв’язок з Творцем за допомогою акиди і ібадатів, її відношення з самою собою за допомогою законів їжі і одягу та її відносини з іншими людьми за допомогою законів правління, взаємовідносин, шлюбу, спадкування, суду і т.п.
Акида і закони Ісламу скеровані на розмежування правди і брехні, а також на прагнення радикально змінити суспільство, включаючи доктрини, ідеї, звичаї і системи без упередження, фаворитизму і реалізму. Пророк ﷺ з першого дня заклику звертався до людей твердо і упевнено, сміливо протистояв невір’ю і невірним, відкрито кидав виклик усім оманам. Коран з перших аятів засуджував брехню невірних, висміював їх божества, порочив їх образ життя, традиції і звичаї. Відносно ідолів у Корані говориться:
إِنَّكُمۡ وَمَا تَعۡبُدُونَ مِن دُونِ ٱللَّهِ حَصَبُ جَهَنَّمَ أَنتُمۡ لَهَا وَٰرِدُونَ
«Ви і ті, чому ви поклоняєтесь замість Аллаха, є розпалюванням для Пекла, у яку ви увійдете» (21:98).
Відносно сліпого слідування традиціям своїх отців і освячення того, що було успадковане, Коран говорить:
وَإِذَا قِيلَ لَهُمُ ٱتَّبِعُواْ مَآ أَنزَلَ ٱللَّهُ قَالُواْ بَلۡ نَتَّبِعُ مَآ أَلۡفَيۡنَا عَلَيۡهِ ءَابَآءَنَآۚ أَوَلَوۡ كَانَ ءَابَآؤُهُمۡ لَا يَعۡقِلُونَ شَيۡٔٗا وَلَايَهۡتَدُونَ
«Коли їм говорять: «Слідуйте тому, що ниспослав Аллах», — вони відповідають: «Ні! Ми будемо слідувати тому, на чому застали наших отців». А якщо їх отці нічого не розуміли і не слідували прямим шляхом?» (2:170).
У відношенні недоліків у їх взаємовідносинах, наприклад, зачіпаючи питання обважування, Коран говорить:
وَيۡلٞ لِّلۡمُطَفِّفِينَ ١ ٱلَّذِينَ إِذَا ٱكۡتَالُواْ عَلَى ٱلنَّاسِ يَسۡتَوۡفُونَ ٢ وَإِذَا كَالُوهُمۡ أَو وَّزَنُوهُمۡ يُخۡسِرُونَ
«Горе тим, хто обважує, які вимагають дати їм сповна, коли люди відмірюють їм, а коли самі міряють або зважують для інших, то завдають їм збиток» (83:1–3).
Коли невіруючі запропонували Посланцю Аллаха ﷺ поклонятися рік їх богам, а другий рік — його Господу, була ниспослана рішуча відповідь:
قُلۡ يَٰٓأَيُّهَا ٱلۡكَٰفِرُونَ ١ لَآ أَعۡبُدُ مَا تَعۡبُدُونَ ٢ وَلَآ أَنتُمۡ عَٰبِدُونَ مَآ أَعۡبُدُ ٣ وَلَآ أَنَا۠ عَابِدٞ مَّا عَبَدتُّمۡ ٤ وَلَآ أَنتُمۡ عَٰبِدُونَ مَآ أَعۡبُدُ ٥ لَكُمۡ دِينُكُمۡ وَلِيَ دِينِ
«Скажи: «О, невіруючі! Я не поклоняюсь тому, чому поклоняєтесь ви, а ви не поклоняєтесь Тому, Кому поклоняюсь я. Я не поклоняюсь так, як поклоняєтесь ви (або тому, чому поклоняєтесь ви), а ви не поклоняєтесь так, як поклоняюсь я (або Тому, Кому поклоняюсь я). У вас є ваша релігія, а у мене — моя!» (109:1–6).
Коли невірні запропонували Посланцю Аллаха ﷺ усе, що він побажає, в обмін на відмову від свого заклику, Пророк ﷺ сказав:
يَا عَمُّ، وَاَللَّهِ لَوْ وَضَعُوا الشَّمْسَ فِي يَمِينِي، وَالْقَمَرَ فِي يَسَارِي عَلَى أَنْ أَتْرُكَ هَذَا الْأَمْرَ حَتَّى يُظْهِرَهُ اللَّهُ، أَوْ أَهْلِكَ فِيهِ مَا تَرَكْتُهُ
«О, мій дядько! Якщо навіть вони покладуть Сонце у мою праву руку, а Місяць — у ліву, з умовою залишити цю справу, я не залишу її, поки Аллах не завершить її повністю або поки я не загину на цьому шляху!» (Ібн Ісхак).
Коли деякі племена погодились надати йому допомогу у встановленні держави з умовою, що після смерті Посланця Аллаха ﷺ влада буде належати їм, він ﷺ відмовився.
Шаріат Господа світів не підлягає компромісу у застосуванні і пануванні. Закони Ісламу не є гнучкими, щоб можна було їх підлаштувати під реальність згідно до своїх інтересів чи взяти одну частину, залишивши другу. Аллах говорить:
أَفَتُؤۡمِنُونَ بِبَعۡضِ ٱلۡكِتَٰبِ وَتَكۡفُرُونَ بِبَعۡضٖۚ فَمَا جَزَآءُ مَن يَفۡعَلُ ذَٰلِكَ مِنكُمۡ إِلَّا خِزۡيٞ فِي ٱلۡحَيَوٰةِ ٱلدُّنۡيَاۖ وَيَوۡمَ ٱلۡقِيَٰمَةِ يُرَدُّونَ إِلَىٰٓ أَشَدِّ ٱلۡعَذَابِۗ وَمَا ٱللَّهُ بِغَٰفِلٍ عَمَّا تَعۡمَلُونَ
«Невже ви станете вірувати в одну частину Писання і відкидати другу частину? Відплатою тому, хто коїть подібне, буде ганьба у мирському житті, а у День воскресіння вони будуть піддані іще більш жахливим мукам. Аллах не перебуває у невіданні про те, що ви робите» (2:85).
Положення Ісламу не є мінливими так, щоб їх можна було змінювати кожного разу, коли змінюються обставини. Рішення Аллаха і Його Шаріат не змінюються зі зміненням часу і місця. Саме таке розуміння було у сподвижників Посланця Аллаха ﷺ. Вони не погоджувались на компроміси у справі застосування законів Аллаха. Абу Бакр (р.а.), вступив у війну з віровідступниками, сказав: «Я неодмінно буду битися з тими, хто розділяє між молитвою і закятом. Клянусь Аллахом,якщо вони не дадуть мені навіть козенятко, якого раніше давали Посланцю Аллаха ﷺ, я і тоді буду битись з ними». Проте те, що Іслам не є гнучким і мінливим, не означає, що він не може вирішувати виникаючі проблеми людства. Положення і тексти Ісламу у своїй більшості є загальними, а не приватними. Тому муджахіди мають можливість виводити закони Шаріату відносно новоутвореної реальності після її глибокого вивчення.
Іслам не підрозділяється на «радикальний» і «поміркований». Аллах ниспослав Своєму Посланцю ﷺ єдину релігію з ясними положеннями, викладеними у Корані і Сунні. Усі ці ярлики вигадуються ненависниками для того, щоб ввести людей в оману і відвернути від істини. Говорячи «поміркований Іслам», вони мають на увазі релігію по західній моделі, особливо американській, яка не виходить за межі духовенства і святенництва і не має своєї системи і держави, залишаючи право на законодавство лише людям. Говорячи же «радикальний Іслам», вони бажають викривити образ релігії, пов’язуючи його з вбивствами і руйнуваннями, щоб відвернути від нього людей, а також спотворити образ мусульманина, який дотримується положень свого Господа, які не підлягають торгу і догоджанню.
Просуваючи подібні терміни, вороги Ісламу бажають ототожнення законів Шаріату з законами куфру, щоб Іслам і мусульмани втратили свою ідентичність і більше не претендували на світове лідерство. Невірні розуміють, що повернення Ісламу до правління неодмінно призведе до зникнення їх культи і держав, як це раніше вже траплялось з римлянами і персами. Вони бояться, що народи і нації усього миру отримають можливість пізнати істинний Іслам, живучи в Ісламській Державі, яка без сумніву займе провідне місце у світі. Тому вони вдаються до різноманітних хитрощів, щоб не допустити цього, але усі їх підступи відомі Аллаху, і Він обіцяв мусульманам намісництво, розширення прав і можливостей, а також безпеку. Всевишній Аллах говорить:
وَعَدَ ٱللَّهُ ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ مِنكُمۡ وَعَمِلُواْ ٱلصَّٰلِحَٰتِ لَيَسۡتَخۡلِفَنَّهُمۡ فِي ٱلۡأَرۡضِ كَمَا ٱسۡتَخۡلَفَ ٱلَّذِينَ مِن قَبۡلِهِمۡ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمۡ دِينَهُمُ ٱلَّذِي ٱرۡتَضَىٰ لَهُمۡ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّنۢ بَعۡدِ خَوۡفِهِمۡ أَمۡنٗاۚ يَعۡبُدُونَنِي لَا يُشۡرِكُونَ بِي شَيۡٔٗاۚ وَمَن كَفَرَ بَعۡدَ ذَٰلِكَ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡفَٰسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Бараа Мунасира
5 Рамадану 1440 р.х.
10.05.2019 р.
