Дивно, що деякі намагаються утвердити Іслам, не стараючись встановити Ісламську Державу.
Також дивно, що деякі мусульмани не вважають діяльність по встановленню Ісламської Держави найважливішою вимогою Шаріату.
Дивує і те, як деякі мусульмани намагаються запровадити шаріатські закони через існуючі системи влади замість того, щоб вести діяльність по встановленню Ісламської держави, яка є гарантом виконання усіх законів Ісламу так, як це приписано Шаріатом.
Найважливішим фардом кіфая є діяльність по встановленню Ісламської Держави, яка буде правити згідно з тим, що ниспослав Аллах. Частина мусульман вже взяла на себе відповідальність за цю діяльність, але для досягнення поставленої мети цих сил недосить, оскільки держава досі не встановлена. Тому цей фард кіфар став подібний фарду айн, і кожен мусульманин у міру своїх сил повинен сприяти у встановленні Ісламської Держави.
Отож, найкращим слідуванням прикладу Посланця Аллаха ﷺ буде дотримання фардів айн і відсторонення від харамів, які, до речі, так само вважаються айн (індивідуальними). Потім мусульманин повинен виконувати фарди кіфая або допомагати у їх реалізації. Аллах вказав на найважливіший фард кіфая — діяльність по встановленню Ісламської Держави, яка гарантує виконання більшості фардів айн і кіфая.
Так мусульманин зможе підготувати себе до Дню воздаяння, коли буде запитаний за те, що уготовили його руки, і за те, який слід залишив після себе. Важливо, щоб він виконав фарди айн, утримувався від здійснення харамів, а також виконував найважливіший фард кіфая, зі здійсненням якого з нього будуть зняті багато фардів, пов’язаних з наявністю державності.
Приступивши до діяльності по встановленню Ісламської Держави, мусульманин демонструє свою прихильність до істини. Тим самим він виконує те, що покладено на нього Ісламом в індивідуальному порядку (і на суспільство — у цілому). Після виконання цього найважливішого фарду за мусульманином залишиться виконання лише незначної частини фардів кіфая, які зводяться до індивідуальної відповідальності, а не загальної. Наприклад, відповідати на привітання, проводжати покійного брата в останній шлях і бажати блага тому,хто чихнув.
Із книги «Заклик до Ісламу» Ахмад Махмуд
