Революція 14 жовтня усунула військову присутність англійських колонізаторів на півдні Ємену, але дозволила зберегти їх політичний вплив

Статті
Друкарня

Чи усвідомлюють єменці ступінь змови колонізаторів та їх місцевих правителів-маріонеток?

Окупувавши у 1839 р. Ємен, Британія зустріла жорсткий опір з боку місцевих жителів. Дійшло до того, що у Південний Ємен стікались мусульмани із інших країн, які бажають битися проти Британії.

Проте британці усе ж таки змогли встановити контроль над південним Єменом, і він залишався під окупацією десятки років, поки на міжнародній арені не виникли обставини,які надихнули місцевих жителів підняти революцію проти колонізаторів. До числа цих обставин відноситься і політика договорів між Америкою та СРСР.

Так у 1961 р. Кеннеді та Хрущов уклали угоду, внаслідок якої британці були вимушені перейти із позиції наступу у позицію оборони, тому що угода між США та СРСР різко урізала для Британії можливість політичних маневрів. Ідея вигнання британців із їх же колоній, особливо на Близькому Сході, співпала з бажанням мусульман позбутися від колонізаторів. Опір британцям підсилився, і останні злякались майбутній революцій, які покінчать з впливом Британії у цілому, та в Ємені — зокрема. Щоб не дати цьому трапитись, британці вирішили осідлати хвилю народного гніву і возвели своїх агентів на чолі народних протестних рухів так, що ці агенти стали лідерами народного опору, що закликає до боротьби з колонізаторами та їх вигнанню, що і трапилось 14 жовтня 1963 р., коли була піднята революція.

У результаті 30 листопада 1967 р. британці офіційно передали правління своїм агентам із «Фронту опору», підписавши відповідну угоду у Женеві. Тоді британський агент Кахтанаш-Шаабі заявив про встановлення т.з. «Народної Демократичної Республіки Ємен», після чого південь Ємену підпав під правління демократичного світського режиму. Тобто, якщо раніше він знаходився під прямим правлінням невірного колонізатора, то тепер став управлятись секуляристами, вихідцями із самого єменського народу, британськими агентами, які ввергнули свою країну у лиха, страждання і корупцію, що не зникли по сьогоднішній день.

До цього, 26 вересня 1962 р., трапився переворот проти Ахмеда ібн Яхьї Хамідаддіна, короля Північного Ємену. Переворот був очолений агентами Америки під керівництвом Абдуллаха ас-Саляля, який став потім президентом Єменської Арабської Республіки на півночі країни. У результаті перевороту були скасовані рештки законів Шаріату, які практикувались Ахмедом ібн Яхьєю після того, як невірні змогли відірвати Ємен від тіла Халіфату і зруйнувати останній у 1924р. Ставши республікою, Ємен почав керуватись рукотворними законами, які запроваджувались агентами колонізаторів.

Подібне коїлось і в решті земель мусульман. Оскільки політичний центр на півночі Ємену усе іще залишався під впливом Британії, американські агенти не змогли залишатись довго при владі, і Британія скинула їх одного за іншим, привівши до правління у 1978 р. свого агента Абдуллаха Алі Салеха, навколо якого згуртувався увесь політичний центр країни.


Коли південь і північ Ємену повернулись під повний контроль Британії, та вирішила об’єднати його в одну державу у 1990 р., і він залишався під її впливом аж до 2011 р., поки не піднялось повстання проти Алі Салеха. 21 вересня 2014 р. піднялось повстання хоусітів проти уряду Хаді Мансура. Потім почалась військова операція «Буря рішучості», мета якої полягала у тому, щоб покінчити з британським впливом на півночі країни і зміцнити позиції американського агента Абдаль-Маліка Хоусі. Америка змогла утвердити своїх агентів хоусітів після п’яти років війни, внаслідок якої загинули тисячі невинних мусульман, поширились епідемії, хвороби, зубожіння, голод і розруха.

Вивівши свої війська із Ємену 14 жовтня 1963 р., Британія не вивела свого впливу, який живий по сьогоднішній день.

Сьогодні ж, коли Британія вкрай ясно усвідомила, що Америка набралась сил для повного вигнання першої із Ємену, то мобілізувала війська своїх ставлеників із уряду ОАЕ і кинула їх для вторгнення у Південний Ємен і надання допомоги місцевим агентам Британії, таким як Таріка Аффаш на західному узбережжі і «Перехідна Рада» на чолі з Айдарусом аз-Забіді на півдні.

Революція 14 жовтня 1963 р. насправді зміцнила вплив Британії на півдні Ємену, який тривав до 2014 р. З того року Америка намагається проштовхнути своїх агентів, але Британія припиняє діяльність кожного із них, таких як Салім Рабіа, Алі Насер Мухаммад та інші. Злякавшись того,що Америка зуміє обмежити вплив Британії, остання поквапилась протиснутись до управління альянсом проти хоусітів і штовхнула озброєні сили ОАЕ до боротьби за забезпечення недоторканості її контролю над Єменом.

Правителі мусульман, включаючи правителів Ємену, були встановлені на свої місця Заходом. Вони — його агенти-наджаси, в яких втілились усі огидні якості, такі як підлість, хитрість і цинізм. Ми попросту повинні позбутися від них і замінити на праведного халіфа, встановивши Праведний Халіфат за методом пророцтва.

Жителі Ємену повинні зрозуміти, що єдиний шлях порятунку для них від агентів Заходу на півдні і на півночі країни полягає у спільній діяльності з Хізб ут-Тахрір. Діяльність ця полягає у скиненні влади агентів та у відмові від їх законів з подальшим встановленням Другого Праведного Халіфату за методу пророцтва, який буде правити по Ісламу в усіх життєвих справах людей, об’єднає братів в Ісламі та відновить їх статус кращої Умми, виведеної для усього людства, відновить їх такими, якими вони були раніше.

 

 

Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Шаіфаш-Шараді — Ємен
20 Сафара 1441 р.х.
19.10.2019 р.

Головне меню